Ухвала

від 08.06.2017 по справі 804/5702/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2017 рокусправа № 804/5702/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фірма "Реагент" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року у справі № 804/5702/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Фірма "Реагент" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Фірма "Реагент" (далі - позивач) звернулося суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 (далі - відповідач-1), Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради (далі - відповідач-2), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №29170307 від 08.04.2016р. та зобов'язати державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради ОСОБА_1 провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграду (проспект Богдана Хмельницького), 156, за заявою ПАТ "Фірма Реагент" (код 00207132) за реєстраційним номером 15711755.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Фірма "Реагент" відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Фірма "Реагент" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема зазначено, що відмова в державній реєстрації з підстав, не передбачених ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , заборонена. При цьому на момент виникнення у позивача права власності на нерухоме майно діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації права власності, тому відмова у відповідній реєстрації з посиланням на нові правила державної реєстрації прав на нерухоме майно є протиправною.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС та ч. 1 ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі останніх та без фіксування судового розгляду технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 19.02.2016 р. ПАТ "Фірма Реагент" звернулося до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), яку зареєстровано у базі даних заяв 19.02.2016 р. за №15711755, про що оформлено картку прийому заяви №28330201 від 19.02.2016 р., та відповідно до якої позивач просив провести державну реєстрацію права власності на єдиний майновий комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за ПАТ "Фірма Реагент".

До заяви позивачем надано: технічний паспорт б/н, виданий 05.11.2015 р. ФОП ОСОБА_3; акт б/н, виданий 05.11.2015 р. інженером з ІНМ; ксерокопію наказу Мінпромполітики України № 306 від 24.11.1993 р. "Про перетворення Дніпропетровської державної виробничо-збутової фірми реактивів і препаратів "Реагент" у відкрите акціонерне товариство"; ксерокопія листа Мінпромполітики України № 14.02/488 від 23.12.1993 р.; лист Мінпромполітики України "Про право власності на нерухоме майно" № 11/6-2-7 від 06.01.1999 р.; наказ Мінпромполітики України № 306 від 24.11.1993 р.; акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу б/н від 24.11.1993 р., виданий Міністерством промисловості України; Додаток № 3 Відомість розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв за станом на 01.11.1993 р., виданий Дніпропетровською хімічною виробничо-збутовою фірмою реактивів і препаратів "Реагент".

За результатами розгляду поданих заявником разом із заявою документів державним реєстратором прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 прийнято рішення від 25.02.2016 р. № 28453522 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку із необхідністю надання до розгляду державного реєстратора додаткових документів, а саме: документа, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність юридичній особі; передавального акта, затвердженого засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про перетворення юридичної особи Відкритого акціонерного товариства "Фірма Реагент" у Публічне акціонерне товариство "Фірма Реагент"; довідки з КП "Дніпропетровське МБТІ" ДОР. Також цим рішенням надано строк для усунення виявлених недоліків та надання витребуваних документів відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В подальшому, після спливу строку, встановлено ч. 3 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", 08.04.2016 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_1 прийнято рішення № 29170307 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким через не усунення обставин, що були підставою для прийняття вищевказаного рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: через не надання до розгляду державного реєстратора вищезазначених документів, відмовлено у державній реєстрації права приватної власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за ПАТ "Фірма Реагент".

Крім цього, рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 08.04.2016р. №29170307 мотивоване тим, що результатом аналізу наданої до розгляду державного реєстратора інформаційної довідки, виданої КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" ДОР за № 3257 від 18.03.2016 р., та технічного паспорта, виготовленого станом на 05.11.2015 р. ФОП ОСОБА_3, встановлено відсутність реєстрації права власності на нежитлові будівлі та споруди, розташовані по АДРЕСА_1, та наявність розбіжностей у визначенні загальної площі нежитлових будівель літ. А-2, літ. Б-1, літ. В-1, літ. Д-1 в результаті проведення їх реконструкції, водночас, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст. 31 цього Закону. Таким чином вказані юридичні обставини позбавляють можливості вчинити дії, спрямовані на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Скасування вказаного рішення та зобов'язання здійснити реєстраційні дії і було предметом судового розгляду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приписами чинного законодавства однією з підстав для відмови у державній реєстрації є не усунення у визначений строк обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зокрема позивачем не було подано документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

При цьому частиною 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На виконання норм ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.12.2015 р. № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 1127).

Відповідно до п. 47 Порядку № 1127, в редакції, станом на дату звернення позивача з відповідною заявою, для державної реєстрації права власності у зв'язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи подаються:

1) документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмова заява таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу про подальше використання зазначеного майна (у разі ліквідації юридичної особи);

3) передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи);

4) розподільний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи (у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав. Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Приписами частини 3 статті 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви. Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Таким чином, як ч. 5 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", так і п. 8 ч. 1 ст. 24 цього Закону передбачено, що підставою для відмови у державній реєстрації є не усунення після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Аналогічні положення закріплені в п.14, п.18, п.23 Порядку № 1127.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем в межах своїх повноважень та у відповідності до приписів чинного законодавства з огляду на ненадання позивачем усього пакету документів було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та в подальшому - рішення про відмову у державній реєстрації, яке є похідним від первісного, саме з огляду на не усунення ПАТ Фірма Реагент відповідних недоліків. При цьому позивачем не подавалися ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції, як докази, будь-які документи, що надавалися державному реєстратору на виконання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, так і докази оскарження такого рішення в судовому порядку, якщо позивач вважав, що надання зазначених відповідачем документів суперечить приписам чинного законодавства, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог як щодо визнання останнього протиправним, так і зобов'язання державного реєстратора вчинити відповідні реєстраційні дії.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання приписів п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державним реєстратором ОСОБА_1 зроблено запит до КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" ДОР № 10.10-21/5480 від 25.02.2016 р. з метою отримання інформації щодо проведення державної реєстрації прав власності на єдиний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, щодо наявності/відсутності в архівній справі відомостей щодо наявності арештів, заборон або самочинного переобладнання на вищезазначений об'єкт, та щодо технічного опису цього об'єкта нерухомого майна з обов'язковим зазначенням позицій, літер, загальної площі, та з метою отримання усіх наявних копій із матеріалів інвентаризаційної справи.

За результатом розгляду інформаційної довідки, виданої КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" ДОР за № 3257 від 18.03.2016 р., з копіями з матеріалів інвентаризаційної справи та технічного паспорта б/н, виготовленого станом на 05.11.2015 року ФОП ОСОБА_3, встановлено відсутність зареєстрованого права власності як за ВАТ "Фірма "Реагент", так і за ПАТ "Фірма "Реагент" на нежитлові будівлі та споруди, розташовані по АДРЕСА_1, та наявність розбіжностей у визначенні загальної площі нежитлових будівель літ. А-2, літ. Б-1, літ. В-1, літ. Д-1 в результаті проведення їх реконструкції, яка полягала в улаштуванні та закритті віконних та дверних прорізів із втручанням у капітальні стіни, влаштуванні на земельній ділянці капітальних стін, зміні загальної площі, що згідно з нормами п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 10.07.2001р. за № 127, є самочинним будівництвом.

Стосовно доводів позивача щодо неможливості ідентифікації будівель і споруд, розташованих по вул. Героїв Сталінграда, 156 у м. Дніпропетровську, інвентаризацію яких було проведено інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ № 002197), та КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які полягають в наступному.

Технічний паспорт складається за матеріалами технічної інвентаризації згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 10.07.2001р. № 127.

Приписами пункту 1.4 цієї Інструкції встановлено, що технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна проводиться суб'єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність". На підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи та технічні паспорти, які скріплюються підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання, а також підписом виконавця робіт із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката та його печаткою. Форма технічного паспорту затверджена Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. №127 зі змінами.

З аналізу та порівняння поданого технічного паспорта та копій із матеріалів інвентаризаційної справи, наданих у довідці № 3257 від 18.03.2016р., виданій КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" ДОР, за планами земельної ділянки та планами поверхів будівель літ. А-2, літ. Б-1, літ. В-1, літ. Д-1, слідує, що технічній інвентаризації як інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ № 002197), так і техніком КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" ДОР підлягали одні й ті самі будівлі та відповідно один і той самий об'єкт нерухомого майна.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", абзацу 2 пункту 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Наразі, питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів нерухомого майна, регулюється нормами ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. № 3038-VІ та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 р. № 750).

Згідно з п. 3 вказаного Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, об'єкти, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Посилання заявника апеляційної інстанції на відсутність законодавчо врегульованої процедури реєстрації прав власності на нерухоме майно на час перетворення Дніпропетровської державної виробничо-збутової фірми реактивів і препаратів "Реагент" у Відкрите Акціонерне Товариство "Фірма "РЕАГЕНТ", тобто на 24.11.1993 р., колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки порядок проведення реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна станом на 24.11.1993 р. було врегульовано Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою Міністерством комунального господарства УРСР від 31.01.1966 р. за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15.01.1966 р., яка втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу № 56 від 13.12.1995 р.

Надалі питання проведення реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна були врегульовані Правилами державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженими Наказом Держжитлокомунгоспу України № 56 від 13.12.1995 р., які втратили чинність на підставі Наказу Держархітектури № 121 від 09.06.1998 р., яким затверджено Інструкцію Про Порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб , яка втратила чинність на підставі Наказу Держбуду № 36 від 15.02.2002 р.

Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке втратило чинність 01.01.2013 р. у зв'язку із набранням чинності Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-ІVвід 01.07.2004 р., який є чинним на сьогоднішній день.

Таким чином, на час створення ВАТ "Фірма "Реагент" реєстрацію права власності на будівлі і споруди до цього проводили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих рад депутатів трудящих. При цьому саме власник на свій розсуд мав право володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, і відповідно нездійснення останнім дій щодо державної реєстрації спірного майна не може свідчити про неправомірність рішення відповідача про відмову у реєстрації права власності. Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 13 Конституції України право власності зобов'язує.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фірма "Реагент" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року у справі № 804/5702/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко