Постанова

від 21.03.2017 по справі 818/35/17

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 р. Справа №818/35/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представників позивача - ОСОБА_1,

- ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3,

- ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/35/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Білопілля Агро") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002261402 від 21.12.2016, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 324191,00 грн. та №0002271402 від 21.12.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 290901,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 72725,25 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що перевіряючими безпідставно донараховано ПДВ у розмірі 269 266, 67 грн., оскільки на порушення вимог ст. 188 ПКУ використано балансову (залишкову) вартість об'єкта Корівник 4 рядний на початок навіть не поточного, а минулого року (тобто 16 місяців перед продажем), і не враховано акт експертної оцінки основних засобів станом на 31.12.2015.

Крім того, на переконання позивача, безпідставно донараховано ПДВ у розмірі 54 923,81 грн., оскільки відповідачу було надано докази демонтування металевого ангару - наказ від 27.05.2016 №130 та акт №3 про списання та оприбуткування ТМЦ від 27.05.2016. Отже, з урахуванням приписів п. 189.9. ст. 189 ПКУ та відповідних первинних документів, які не були прийняті до уваги під час проведення перевірки, донарахування ПДВ в цій частині є безпідставним та необґрунтованим.

Стосовно заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 246 084,76 грн. позивач зазначив, що податковим органом було застосовано метод чистого прибутку . В той же час метод чистого прибутку ґрунтується на порівнянні показників рентабельності операції, які розраховуються на підставі відповідної бази (такої як витрати, обсяг реалізації, активи), з аналогічними показниками рентабельності операцій між непов'язаними особами у співставних економічних умовах відповідно до п. 39.2 ст.39 ПКУ. З урахуванням наведеного, акт перевірки не містить інформації в частині співставних економічних умов між непов'язаними особами як того вимагає вищенаведена норма, що в свою чергу ставить під сумнів висновки контролюючого органу про порушення п. 181 ст. 181 ПКУ при виконанні зобов'язань за форвардним контрактом.

Також позивач вказав на безпідставність висновків контролюючого органу про завищення суми податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ "Дубовязівський елеватор", оскільки стверджувати про отримання послуг за цінами вищими від звичайних лише на підставі договорів на ідентичні товари без застосування інших умов є безпідставним та необґрунтованим. Для визначення звичайної ціни для ТОВ "Білопілля Агро", податковий орган застосував та прийняв до уваги ціни на послуги, що надаються ПАТ ОСОБА_5 ХПП, ТОВ Ворожба КПП. При цьому не враховано такі основні умови як кількість (об'єм) товарів; строки виконання зобов'язань; умови платежів, звичайних для такої операції; інші об'єктивні умови, які можуть вплинути на ціну. Також не прийнято до уваги, і те що незалежно від пов'язаності ТОВ "Білопілля Агро" з ТОВ "Дубовязівський елеватор", вартість послуг складського зберігання, які надавалися на користь непов'язаних осіб (ПІІ СЄРНА , ТОВ СіЕйчЕс Україна , ФГ Наталии , ТОВ Кернел-Трейд ) мали ту саму вартість, що і за послугами для "Білопілля Агро".

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.2 а.с.111-118) та зазначили, що спірні податкові повідомлення-рішення обґрунтовуються чинними на момент виникнення спірних правовідносин нормами податкового законодавства та фактичними обставинами, встановленими актом документальної планової виїзної перевірки позивача та перевірені в ході адміністративного оскарження результатів проведеної перевірки центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Білопілля Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт перевірки №158/1402/35103599 від 13.09.2016 (т.1 а.с.12-110), згідно з яким встановлено порушення: пп. а п. 185.1, п. 188.1 ст. 188, п. 189.9 ст. 189, п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) в результаті чого зменшено суми від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного періоду рядок 21 декларації в сумі 358 620 грн., в тому числі за червень 2016р. 358 620 грн. (загальна декларація) та встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 361 221 грн., в тому числі: серпень 2013р. 254 304 грн., вересень 2013 в сумі 106 917 грн.

З урахуванням висновків акту перевірки, ГУ ДФС у Сумській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0001511402 від 07.10.2016, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 358 620 грн.;

- №0001521402 від 07.10.2016, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 361 221 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 90 305,25 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Білопілля Агро" подало скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 13.12.2016р. №26916/6/99-99-11-01-01-25 скарга була задоволена частково, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області від 07.10.2016р. №0001511402 та №0001521402 щодо зменшення суми від'ємного значення ПДВ та збільшення грошового зобов'язання з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ "Дубов'язівський елеватор" та ТОВ "Біо Агро" (т.1 а.с.121-129).

За результатами розгляду скарги, ГУ ДФС у Сумській області було винесено нові податкові повідомлення-рішення:

- №0002261402 від 21.12.2016, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 324 191 грн. (т.1 а.с.111);

- №0002271402 від 21.12.2016, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 290 901 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 72 725,25 грн. (т.2 а.с.112).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Щодо донарахування податку на додану вартість по об'єкту Корівник 4 рядний у розмірі 269 266,67 грн., варто зазначити наступне.

Корівник 4 рядний перебуває у власності позивача понад 9 років і був придбаний за 115 000 грн. з ПДВ.

У зв'язку із переходом з 2011 року на бухгалтерську програму 1С, 31.12.2010 документом введення початкових залишків було зроблено бухгалтерські записи (проводки) по об'єкту Корівник 4 рядний :

Д-т 10 К-т 00 на суму 105633,33 грн.

Д-т 00 К-т 131 на суму 12530,41 грн.

Отже, залишкова (балансова) вартість об'єкта станом на 01.01.2011 становила 93102,92 грн.

За період 2011-2013 роки було нараховано амортизації по об'єкту Корівник 4 рядний в сумі 10393,20 грн.

Крім того, у зв'язку із переходом компанії на МСФЗ (Міжнародні стандарти фінансової звітності) 01.01.2014 документом введення початкових залишків було зменшено балансову вартість амортизації по об'єкту Корівник 4 рядний на суму 24868,65 грн. (Д-т 103 К-т 441 на суму (-24.868,65 грн.), а також збільшено накопичено амортизацію на суму 5068,37 грн. (Д-т 441 К-т 131 на суму 5068,37 грн.).

Отже, залишкова (балансова) вартість об'єкта станом на 01.01.2014 становила 52772,70 грн.

За 2014 рік нарахована амортизація склала 3909,12 грн., крім того, на виконання вимог МСФЗ (п.31 МСБО 16), для складання фінансової звітності за 2014 рік позивачем було проведено переоцінку основних засобів. За результатами переоцінки було зроблено бухгалтерські записи (проводки) по об'єкту Корівник 4 рядний :

Д-т 103 К-т 131 на суму 960446,74 грн.

Д-т 103 К-т 746 на суму 24868,65 грн.

Д-т 103 К-т 411 на суму 1446267,77 грн.

Отже, залишкова (балансова) вартість об'єкта станом на 01.01.2015 становила 1520000,00 грн.

За 2015 рік нарахована амортизація склала 126666,72 грн., крім того, на виконання вимог МСФЗ (п.31 МСБО 16), для складання фінансової звітності за 2015 рік підприємством було проведено переоцінку основних засобів. За результатами переоцінки було зроблено бухгалтерські записи (проводки) по об'єкту Корівник 4 рядний :

Д-т 131 К-т 103 на суму 1081267,90 грн.

Д-т 411 К-т 103 на суму 1329849,86 грн.

Д-т 975 К-т 103 на суму 16483,42 грн.

Отже, залишкова (балансова) вартість об'єкта станом на 01.01.2016 становила 47000,00 грн.

За період з 01.01.2016 по 05.04.2016 нарахована амортизація склала 15666,68 грн., отже залишкова (балансова) вартість об'єкта на дату продажу станом на 04.04.2016 становила 47000,00 грн.

Вартісні показники корівника 4 рядного, серед іншого, підтверджуються Інвентарними картками обліку основних засобів (т.2 а.с.3-4), витягом з програмного комплексу "1C" (т.2 а.с.1-2), висновками експертів-оцінювачів, що були досліджені як під час проведення перевірки, так і під час розгляду справи. Так, на підтвердження своїх доводів позивачем надано дані про оцінку основних засобів, підготовлені ТОВ "Ернст енд Янг", а також звіт з визначення справедливої вартості основних засобів ТОВ "Білопілля Агро", виконаний з метою підготовки фінансової звітності згідно стандартів МСФО та Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку України, станом на 01.01.14 (т.2 а.с.156-194).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Разом з тим, посадові особи податкового органу під час перевірки використали балансову (залишкову) вартість об'єкта Корівник 4 рядний на початок минулого року (тобто 16 місяців перед продажем), і не враховано акт експертної оцінки основних засобів станом на 31.12.2015.

Крім того, додатково слід зазначити, що дооцінка основних засобів у 2014 році не призвело до збільшення податкового кредиту на суму дооцінки. Так, продаж Корівника 4 рядного було проведено за 66000,00 грн. з ПДВ, тобто нарахована амортизація та доходи від його продажу перевищують первісну вартість Корівника 4 рядного, отже його вартість повністю прийняла участь в формуванні податкових зобов'язань позивача через амортизацію та продаж об'єкта після припинення його експлуатації, ПДВ кредит був повністю покритий ПДВ зобов'язаннями.

Щодо списання ОСОБА_2 металевого та донарахування податку на додану вартість у розмірі 54 923, 81 грн., варто зазначити наступне.

У відповідності до наказу №130 від 27.05.2016 (т.1 а.с.114) за результатами інвентаризації основних засобів, які підлягають списанню, керівником ТОВ "Білопілля Агро" було прийнято рішення про списання ОСОБА_2 металевого у зв'язку з фізичним станом, що унеможливлює його використання.

Передумовою щодо визначення технічного стану об'єкта основного засобу у вигляді ОСОБА_2 металевого (інвентарний №0000000007577), слугував ОСОБА_2 огляду та визнання технічного стану об'єкта основних засобів ТОВ "Білопілля Агро" від 08.04.2016, яким фактично підтверджено висновки Звіту про оцінку майна проведеного ФОП ОСОБА_5 станом на 25.02.2016 (т.1 а.с.169-204). До переліку майна, які підлягали оцінюванню відносився також ОСОБА_2 металевий, який за змістом Звіту, не придатний до подальшого використання (висновки відображені у третьому рядку на сторінці 3 Звіту).

Як наслідок, після встановлення відповідної обставини у вигляді неможливості подальшого використання ОСОБА_2 металевого, ТОВ "Білопілля Агро" прийняло рішення про його демонтаж.

Відповідно до п. 189.9. ст. 189 ПК України у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Факт розібрання ангару засвідчується наказом від 27.05.2016 №130 та актом №3 про списання та оприбуткування ТМЦ від 27.05.2016, в тому числі формою 03-1 (т.1 а.с.114-116).

Отже, з урахуванням приписів п. 189.9. ст. 189 ПК України та відповідних первинних документів, які не були прийняті до уваги під час проведення перевірки, донарахування ПДВ розмірі 54 923, 81 грн. є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо правовідносин з ТОВ "Біо Агро" та зниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 246 084,76 грн., варто зазначити наступне.

ТОВ "Білопілля Агро" є сільськогосподарським підприємством, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Тобто позивач є сільськогосподарським підприємством в розумінні п. 209.6 ст. 209 ПК України.

Між ТОВ "Білопілля Агро" та ТОВ "Біо Агро" було укладено форвардний контракт від 05.07.2013р. №05-07/13 щодо постачання на користь останнього ріпаку (т.1 а.с.117).

Згідно з п.14.1.45.3. пп. 14.1.45. п.14.1 ст. 14 ПК України форвардний контракт - цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 19.04.1999р. № 632 "Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів" форвардний контракт - це двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та назначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.

В порядку, встановленому ст. 628 ЦК України, в форвардному контракті сторони у момент укладання угоди обов'язково обговорюють між собою всі необхідні умови: конкретний актив - предмет контракту, його якість, розмір контракту, договірну ціну виконання (ціну поставки), термін та місце поставки.

Ціна поставки залишається незмінною протягом всього терміну дії даного форвардного контракту. Відносно кожного інтервалу часу форвардна ціна для даного базового активу є ціною поставки, зазначеної в форвардному контракті, підписаному до цього моменту.

Слід зазначити, що від інших видів операцій з поставки або купівлі-продажу продукції, форвардний контракт відрізняється відстроченістю дати виконання та вже наявністю на момент постачання товару обумовленої сторонами правочину ціни.

Тобто, ціна договору визначається стонами в момент укладення форвардного контракту.

У відповідності до п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, у відповідності до п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

Отже, базою оподаткування податком на додану вартість товару, що поставляється на користь ТОВ "Біо Агро" згідно форвардного контракту є договірна вартість, що становить 3830,00 грн. за 1 тону.

Що стосується застосування звичайної ціни за методом Чистого прибутку , варто зазначити наступне.

З 01.01.2013 правовідносини з визначення та застосування звичайних цін регулюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.71. ПК України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно з п. 39.2. ст.39 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни:

а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);

б) ціни перепродажу;

в) "витрати плюс";

г) розподілення прибутку; ґ) чистого прибутку.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковим органом було застосовано метод чистого прибутку .

В той же час, метод чистого прибутку ґрунтується на порівнянні показників рентабельності операції, які розраховуються на підставі відповідної бази (такої як витрати, обсяг реалізації, активи), з аналогічними показниками рентабельності операцій між непов'язаними особами у співставних економічних умовах відповідно до пункту 39.2 цієї статті.

З урахуванням наведеного, акт перевірки не містить інформації в частині співставних економічних умов між непов'язаними особами як того вимагає вищенаведена норма, що в свою чергу ставить під сумнів висновки контролюючого органу про порушення п. 181 ст. 181 ПК України при виконанні зобов'язань за форвардним контрактом.

Як вказано в акті перевірки, у відповідності до п. 39.14. ст. 39 ПК України обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом.

Крім того, з пп. 14.1.71. п. 14.1 ст.14 ПК України вбачається, що якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту.

Також, в ході судового розгляду справи, був досліджений Договір поставки №519/1-090111 від 09.10.2013, укладений між ТОВ "Білопілля Агро" та ТОВ "ОСОБА_6 Топфер Інтернешенал" (т.1 а.с.159-163). Так за змістом договору, позивач здійснює поставку Ріпаку вищого класу українського походження урожаю 2013 р., вартість однієї тони ставить 3225 грн.

Відмінним при аналізі форвардним контрактом від 05.07.2013 №05-07/13 (Договір 1) та Договором поставки №519/1-090111 від 09.10.2013 (Договір 2) є:

- Договір 1 ціна становить 3830 грн. з ПДВ;

- Договір 2 ціна становить 3870 грн. з ПДВ.

Різниця вартості становить 40 грн. Тобто Договір 1 на 40 грн. дешевше.

При цьому, першим чинником який впливає на ціну у даному випадку є об'єми продукції придбання.

По договору 1 об'єм становить 1250 т., тоді як по Договору 2 об'єм становить 310 т.

Тобто по Договору 1 об'єм на 940 т. більший ніж по Договору 2.

В тому числі за відмінності у вартості товару, відмінними у договорах поставки є ї умови поставки, при яких у разі виконання умов поставки, Договір 2 є більш затратним (DAP) ніж за умовами Договору 1 (FCA). Цим також пояснюється відмінність у вартості.

Згідно з п. 39.15. ст. 39 ПК України у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Таким чином, у разі застосування наведеної норми незважаючи на пов'язаність контрагентів при виконанні форвардного контракту від 05.07.2013 №05-07/13, вартість Ріпаку вищого класу українського походження урожаю 2013 року визначена у рамках допустимих відхилень у розмірі 20 відсотків (п. 39.15. ст. 39 ПК України).

Отже, висновки контролюючого органу щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 246 084, 76 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 16 березня 2015 року у справі №826/13475/13-а (К/800/60868/13), в якій визначено, що враховуючи специфіку даних правовідносин, за якими сторони договорів зафіксували ціну продажу товарів на момент підписання контрактів з метою уникнення ризиків коливання цін на ринку в сторону зменшення у майбутньому, тобто на момент відвантаження товару та проведення розрахунків, застосувавши при цьому справедливу ринкову ціну, застосування ціни визначеної на момент укладання Договору є цілком обґрунтованим та свідчить про безпідставність позиції податкового органу.

Щодо висновків контролюючого органу про завищення податку на додану вартість у сумі 44 816,90 грн. у зв'язку з завищенням суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Дубовязівський елеватор", варто зазначити наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг;

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6. ст. 198 ПК України).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо звичайних цін, вище було зазначено норми статей 14 та 39 ПК України.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що посадовими особами податкового органу під час перевірки було застосовано метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

За методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) застосовується ціна, яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності. (п. 39.4. ПК України).

Згідно з абз. 2 п. 39.4. ст. 39 ПК України для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; бізнес-стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Згідно з п.39.11 ст. 39 ПК України для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі: 39.11.1. статистичні дані державних органів і установ; 39.11.2. ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; 39.11.3. довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних; 39.11.4. звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном; 39.11.5. інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

Таким чином, для визначення звичайної ціни закладено основний принцип - порівняння у співставних умовах. При цьому порядок визначення звичайної ціни за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) регламентований п.39.4 ст.39 ПК України, в межах якого та за передбаченими цим пунктом правилами податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.

Як вбачається з матеріалів перевірки, придбання ТОВ "Білопілля Агро" у ТОВ "Дубовязівський елеватор" складських послуг за цінами вищими від звичайних податковим органом зроблено лише при порівнянні цін на послуги інших елеваторів та як наслідок не враховано умови договорів, що впливають на ціну, зокрема такі як: кількість (об'єм) товарів; строки виконання зобов'язань; умови платежів, звичайних для такої операції; інші об'єктивні умови, які можуть вплинути на ціну.

В тому числі, абз. 2 п. 39.4. ст. 39 ПК України передбачає набагато більший спектр інформації, яка має бути використана податковим органом при здійсненні висновків про встановлене завищення вартості послуг.

Згідно з п.39.11 ст. 39 ПК України для визначення звичайних цін органи державної податкової служби використовують: статистичні дані державних органів і установ; ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних; звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном; інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

З аналізу вказаних норм ПК України вбачається, що з'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури.

В тому числі, під час проведення перевірки платника податку контролюючий орган має надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого п.39.14 ПК України.

Підпунктом 14.1.71. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Тобто, стверджувати про отримання послуг за цінами вищими від звичайних лише на підставі договорів на ідентичні товари без застосування інших умов є безпідставним та необґрунтованим.

Для визначення звичайної ціни для ТОВ "Білопілля Агро", податковий орган застосував та прийняв до уваги ціни на послуги, що надаються ПАТ ОСОБА_5 ХПП, ТОВ Ворожба КПП. При цьому як вже зазначалось, відповідачем не враховано такі основні умови як кількість (об'єм) товарів; строки виконання зобов'язань; умови платежів, звичайних для такої операції; інші об'єктивні умови, які можуть вплинути на ціну.

Також посадовими особами податкового органу під час проведення перевірки не прийнято до уваги, те що незалежно від пов'язаності ТОВ "Білопілля Агро" з ТОВ "Дубовязівський елеватор", вартість послуг складського зберігання, які надавалися на користь непов'язаних осіб (ПП СЄРНА , ТОВ СіЕйчЕс Україна , ФГ Наталич , ТОВ Кернел-Трейд ) мали ту саму вартість, що і за послугами для ТОВ "Білопілля Агро".

Дана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи договорами складського зберігання, що укладені ТОВ "Дубовязівський елеватор" та ПП СЄРНА , ТОВ СіЕйчЕс Україна , ФГ Наталич , ТОВ Кернел-Трейд (т.2 а.с.5-41).

Отже, вищенаведене свідчить про безпідставність висновків контролюючого органу про завищення податку на додану вартість у сумі 44 816,90 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не було доведено правомірності донарахування податкових зобов'язань ТОВ "Білопілля Агро".

З огляду на викладені вище обставини, податкові вимоги є обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення від 21.12.2016 №0002261402 та №0002271402 є необґрунтованим та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у сумі 10317,27 грн., що підтверджується квитанцією платіжним дорученням №1 від 05.01.2017 (т.1 а.с.3).

Таким чином, ТОВ "Білопілля Агро" необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Сумській області в сумі 10317,27 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області №0002261402 від 21.12.2016 та №0002271402 від 21.12.2016.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Білопілля Агро" (код ЄДРПОУ 35103599) з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (код ЄДРПОУ 39456414) витрати зі сплати судового збору в сумі 10317,27 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 24.03.2017 року.