Ухвала

від 24.05.2017 по справі 818/35/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 р.Справа № 818/35/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Присяжнюк О.В., Курило Л.В.

при секретарі Дудка О.А.

за участю:

представника позивача - Онисько М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.03.2017р. по справі № 818/35/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Білопілля Агро

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ Білопілля Агро , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002261402 від 21.12.2016 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 324191,00 грн. та № 0002271402 від 21.12.2016 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 290901,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 72725,25 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.03.2017р. по справі № 818/35/17 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.03.2017р. по справі № 818/35/17 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Білопілля Агро з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 р. по 30.06.2016 р.

Підставою для прийняття оспорюваних позивачем податкових повідомлень-рішень слугував акт № 158/1402/35103599 від 13.09.2016 р. (т. 1 а.с. 12-110), в якому перевіряючими зафіксовані порушення підприємством позивача: пп. а п. 185.1, п. 188.1 ст. 188, п. 189.9 ст. 189, п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого зменшено суми від'ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного періоду рядок 21 декларації в сумі 358620,00 грн., в тому числі за червень 2016 р. 358620,00 грн. (загальна декларація) та встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 361221,00 грн., в тому числі: серпень 2013 р. 254304,00 грн., вересень 2013 в сумі 106917,00 грн.

У зв'язку з цим, спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001511402 від 07.10.2016 р. підприємству позивача зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 358620,00 грн., а спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001521402 від 07.10.2016 р., підприємству позивача збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 361221,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 90305,25 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень та рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 13.12.2016 р. № 26916/6/99-99-11-01-01-25 скарга була задоволена частково, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області від 07.10.2016 р. № 0001511402 та № 0001521402 щодо зменшення суми від'ємного значення ПДВ та збільшення грошового зобов'язання з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ Дубов'язівський елеватор та ТОВ Біо Агро (т. 1 а.с. 121-129). У зв'язку з цим, ГУ ДФС у Сумській області було винесено нові податкові повідомлення-рішення: № 0002261402 від 21.12.2016 р., згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 324191,00 грн. (т. 1 а.с. 111); № 0002271402 від 21.12.2016 р., згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 290901,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 72725,25 грн. (т. 2 а.с. 112).

Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що податковим органом не було доведено правомірності донарахування податкових зобов'язань ТОВ Білопілля Агро .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що у власності підприємства позивача перебував об'єкт Корівник 4 рядний , який був придбаний у 2007 р. за 115000,00 грн. з ПДВ. У зв'язку із переходом з 2011 року на бухгалтерську програму 1С, 31.12.2010 р. документом введення початкових залишків було зроблено бухгалтерські записи (проводки) по об'єкту Корівник 4 рядний : Д-т 10 К-т 00 на суму 105633,33 грн.; Д-т 00 К-т 131 на суму 12530,41 грн., що свідчить про те, що залишкова (балансова) вартість об'єкта станом на 01.01.2011 р. становила 93102,92 грн. Також за період 2011-2013 роки було нараховано амортизації по об'єкту Корівник 4 рядний в сумі 10393,20 грн.

Крім того, у зв'язку із переходом підприємства позивача на МСФЗ (Міжнародні стандарти фінансової звітності), 01.01.2014 р. документом введення початкових залишків було зменшено балансову вартість амортизації по об'єкту Корівник 4 рядний на суму 24868,65 грн. (Д-т 103 К-т 441 на суму (-24.868,65 грн.), а також збільшено накопичено амортизацію на суму 5068,37 грн. (Д-т 441 К-т 131 на суму 5068,37 грн.). Наведене свідчить про те, що залишкова (балансова) вартість об'єкта станом на 01.01.2014 р. становила 52772,70 грн.

За 2014 рік нарахована амортизація склала 3909,12 грн., крім того, на виконання вимог МСФЗ (п.31 МСБО 16), для складання фінансової звітності за 2014 рік позивачем було проведено переоцінку основних засобів. За результатами переоцінки було зроблено бухгалтерські записи (проводки) по об'єкту Корівник 4 рядний : Д-т 103 К-т 131 на суму 960446,74 грн.; Д-т 103 К-т 746 на суму 24868,65 грн.; Д-т 103 К-т 411 на суму 1446267,77 грн. Наведене свідчить про те, що залишкова (балансова) вартість об'єкта станом на 01.01.2015 р. становила 1520000,00 грн.

За 2015 рік нарахована амортизація склала 126666,72 грн. Крім того, на виконання вимог МСФЗ (п. 31 МСБО 16), для складання фінансової звітності за 2015 рік підприємством було проведено переоцінку основних засобів. За результатами переоцінки було зроблено бухгалтерські записи (проводки) по об'єкту Корівник 4 рядний : Д-т 131 К-т 103 на суму 1081267,90 грн.; Д-т 411 К-т 103 на суму 1329849,86 грн.; Д-т 975 К-т 103 на суму 16483,42 грн.

За період з 01.01.2016 р. по 05.04.2016 р. нарахована амортизація склала 15666,68 грн.

Станом на 26.02.2016р. ФОП ОСОБА_2, який має сертифікат суб єкта оціночної діяльності та свідоцтво оцінювача, проведена оцінка об'єкту Корівник 4 рядний . Відповідно до Звіту про оцінку майна вартість ліквідації корівника без ПДВ зазначено в сумі 44300грн. ( а.с.252, т1).

Як правильно зазначив суд першої інстанції, вартісні показники Корівника 4 рядного , серед іншого, підтверджуються Інвентарними картками обліку основних засобів (т. 2, а.с. 3-4), витягом з програмного комплексу 1C (т .2, а.с. 1-2), висновками експертів-оцінювачів, що були досліджені як під час проведення перевірки, так і під час розгляду справи, оскільки на підтвердження своїх доводів позивачем надано дані про оцінку основних засобів, підготовлені ТОВ Ернст енд Янг , а також звіт з визначення справедливої вартості основних засобів ТОВ Білопілля Агро , виконаний з метою підготовки фінансової звітності згідно стандартів МСФО та Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку України, станом на 01.01.2014 р. (т. 2, а.с. 156-194).

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі зазначив, що відповідно до акта документальної планової перевірки ТОВ Білопілля Агро , позивач 05.04.2016 р. реалізував на адресу ФОП ОСОБА_3 (м. Білопілля) корівник 4-рядний за 66000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11000,00 грн. та виписав видаткову накладну від 05.04.2016 р. № 7.

Згідно з даними бухгалтерського обліку первісна вартість вказаного об'єкта основних засобів станом на 01.01.2015 р. становила 2512347,84 грн. (рахунок 103 Будівлі та споруди ). В свою чергу, перевіркою було встановлено, що 31.12.2015 р. позивачем було проведено уцінку цього об'єкта основних засобів (корівника 4-рядного), де списано нараховану амортизацію у сумі 1081267,90 грн. та зменшено первісну вартість на 1329849,86 грн. та на 16483,42 грн.

Згідно з даними бухгалтерському обліку позивача: Дт 41 Уцінка основних засобів Кт 103 Будівлі та споруди на суму 1329849,86 грн., Дт 131 Знос основних засобів Кт 103 Будівлі та споруди на суму 1081267,90 грн., Дт 975 Уцінка необоротних активів Кт 103 Будівлі та споруди на суму 16483,42 грн.

За період з 01.01.2016 р. по 05.04.2016 р. позивачем було нараховано амортизацію в сумі 49496,67 грн. Станом на 05.04.2016 р., згідно з даними бухгалтерського обліку позивача, балансова вартість корівника 4-рядного склала всього 35249,99 грн.

Однак, з наданих на перевірку наказів від 30.12.2014 р. № 213 та від 25.12.2015 р. № 287 вбачається, зокрема, наступне: Для цілей визначення справедливої вартості об'єктів основних засобів, що переоцінюються, використати дані експертної оцінки основних засобів, що підготовлені незалежним експертом-оцінювачем компанією ТОВ Ернест енд Янг ; Відобразити результати переоцінки об'єктів основних засобів у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності станом на 31.12.2014 р. та на 31.12.2015 р. .

При цьому, апелянт зазначив, що акт оцінки, виготовлений компанією ТОВ Ернест енд Янг , на перевірку позивачем не надавався, а на підтвердження підстав проведення уцінки корівника 4-рядного позивачем на перевірку було надано висновок про вартість майна, складений ТОВ Інжинірингова група Пік (м. Київ) для ТОВ Біо Агро . Без врахування наданого на перевірку висновку ТОВ Інжинірингова група Пік позивач повинен був нарахувати суму ПДВ при реалізації об'єкта основних засобів (корівника 4 рядного), виходячи із залишкової вартості відповідно до даних бухгалтерського рахунку 103 Будівлі та споруди , яка складала 1346333,28 грн. (2512347,84 грн. - 1081267,90 грн. - 49496,67 грн.).

На підставі викладеного, відповідач по справі зазначив, що внаслідок уцінення, без належним чином оформлених висновків-експертів об'єкта основного засобу, контролюючим органом правомірно було занижено податкове зобов'язання з ПДВ за квітень 2016 року на суму 269266,67 грн.

Судовим розглядом встановлено, що вартісні показники Корівника 4 рядного , підтверджуються Інвентарними картками обліку основних засобів (т. 2, а.с. 3-4), витягом з програмного комплексу 1C (т .2, а.с. 1-2), висновками експертів-оцінювачів.

Так, позивачем надано дані про оцінку основних засобів, підготовлені ТОВ Ернст енд Янг , а також звіт з визначення справедливої вартості основних засобів ТОВ Білопілля Агро , підготовлений ТОВ Інжинірингова група Пік виконаний з метою підготовки фінансової звітності згідно стандартів МСФО та Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку України, станом на 01.01.2014 Р. (т. 2, а.с. 156-194). Дані про оцінку основних засобів ТОВ Біо агро та інших підприємств підготовлено у відповідності до Договору № TAS-2015-00161 від 06.08.2015 р., а метою оцінки було включення її результатів до фінансової звітності підприємства, підготовленої у відповідності до МСФЗ.

Колегія суддів зазначає, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення п. 44.6 ст. 44 ПК України лише визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

В свою чергу, обов'язок суду оцінити відповідні докази за правилами ст. 86 КАС України є однією з гарантій встановлення об'єктивної істини у справі та прийняття правильного рішення у відповідності з вимогами ст. 159 КАС України.

Надані позивачем докази на підтвердження вартісних показників Корівника 4 рядного у повній мірі підтверджують правомірність тверджень позивача з приводу того, що продаж Корівника 4 рядного було проведено за 66000,00 грн. з ПДВ, а тому нарахована амортизація та доходи від його продажу перевищують первісну вартість Корівника 4 рядного, отже його вартість повністю прийняла участь в формуванні податкових зобов'язань позивача через амортизацію та продаж об'єкта після припинення його експлуатації, ПДВ кредит був повністю покритий ПДВ зобов'язаннями.

Щодо стосується списання підприємством позивача Ангара металевого та донарахування податку на додану вартість у розмірі 54923,81 грн., судовим розглядом встановлено, що у відповідності до наказу № 130 від 27.05.2016 р. (т. 1, а.с. 114) за результатами інвентаризації основних засобів, які підлягають списанню, керівником ТОВ Білопілля Агро було прийнято рішення про списання Ангара металевого у зв'язку з фізичним станом, що унеможливлює його використання.

В свою чергу, передумовою щодо визначення технічного стану об'єкта основного засобу у вигляді Ангару металевого (інвентарний № 0000000007577), слугував Акт огляду та визнання технічного стану об'єкта основних засобів ТОВ Білопілля Агро від 08.04.2016 р., яким фактично підтверджено висновки Звіту про оцінку майна проведеного ФОП ОСОБА_8 станом на 25.02.2016 р. (т. 1, а.с. 169-204). До переліку майна, які підлягали оцінюванню відносився також Ангар металевий , який за змістом Звіту, не придатний до подальшого використання (висновки відображені у третьому рядку на сторінці 3 Звіту).

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі зазначив, що в порушення п. 189.9 ст. 189 ПК України ТОВ Білопілля Агро не нарахувало ПДВ за травень 2016 року у сумі 54923,81 грн. при списанні ангару металевого, виходячи із залишкової вартості за даними бухгалтерського обліку, оскільки непридатність ангара металевого до використання матеріалами справи не підтверджується.

Колегія суддів зазначає, що факт непридатності Ангара металевого до використання підтверджується Актом огляду та визнання технічного стану об'єкта основних засобів ТОВ Білопілля Агро від 08.04.2016 р., яким фактично підтверджено висновки Звіту про оцінку майна, проведеного ФОП ОСОБА_8 станом на 25.02.2016 р. В свою чергу, факт розібрання ангару засвідчується наказом від 27.05.2016 р. № 130 та актом № 3 про списання та оприбуткування ТМЦ від 27.05.2016 р., в тому числі формою 03-1 (т. 1, а.с. 114-116). Демонтаж Ангару металевого проведений працівниками підприємства позивача та наявною у його користуванні технікою, що підтверджується наданими до суду апеляційної інстанції копіями наказу 106/1 від 12.05.2016 р. Про демонтаж об'єкту нерухомого майна , нарядами на відрядну роботу від 12 і 13 травня 2016 р., табелем обліку використання робочого часу за період з 01.05.2016 р. по 31.05.2016 р.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про дотримання позивачем вимог п. 189.9 ст. 189 ПК України.

Доводів з приводу того, якими саме документами повинно було бути підтверджено факт непридатності Ангара металевого до використання, крім тих, що надані позивачем як під час проведення перевірки так і підчас розгляду справи відповідач по справі не навів, а тому, донарахування ПДВ розмірі 54923,81 грн. є безпідставним.

Що стосується порушень, виявлених податковим органом по взаємовідносинах підприємства позивача з ТОВ Біо Агро , що на думку податкового органу призвело та зниження податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 246084,76 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ Білопілля Агро та ТОВ Біо Агро укладено форвардний контракт від 05.07.2013 р. № 05-07/13, щодо постачання на користь останнього ріпаку (т. 1, а.с. 117). При цьому, ТОВ Білопілля Агро є сільськогосподарським підприємством, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, що свідчить про те, що позивач є сільськогосподарським підприємством в розумінні п. 209.6 ст. 209 ПК України.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, в форвардному контракті сторони у момент укладання угоди обов'язково обговорюють між собою всі необхідні умови: конкретний актив - предмет контракту, його якість, розмір контракту, договірну ціну виконання (ціну поставки), термін та місце поставки.

Судовим розглядом встановлено, що базою оподаткування податком на додану вартість товару, що поставляється на користь ТОВ Біо Агро згідно форвардного контракту є договірна вартість, що становить 3830,00 грн. за 1 тону.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі зазначив, що відповідно до матеріалів перевірки, у 2013 році позивачем було занижено податок на додану вартість на суму 246084,76 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Біо Агро та ТОВ Дубо'язівський елеватор , які є пов'язаними особами в розумінні пп. 14.1.159 п. 14.1. ст. 14 ППК України.

Згідно Аналітичної системи Реєстраційні данні АС Податковий блок було встановлено, що засновником ТОВ Білопілля Агро в 2013 році є ТОВ Біо Агро (код 34696173 (99,9 % уставного фонду) та ТОВ Центр Дар (код 35057967) (0,1 % уставного фонду). ТОВ Біо Агро (код 34696173) (99,9 % уставного фонду), в свою чергу є засновником ТОВ Дубов'язівський елеватор (код 34072570) 99,9 % уставного фонду).

Перевіркою встановлено, що ТОВ Білопілля Агро реалізовувало на адресу ТОВ БіоАгро , яке є пов'язаною особою позивача, ріпак вищого класу за цінами, що є нижчими від звичайних.

При цьому, відповідно до статистичної звітності за 2013 рік форми № 50 Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств розділу І виробництво і реалізація продукції сільського господарства та послуг виробнича собівартість ріпаку озимого складала 2079,6 тис. грн., вироблено продукції 3878 ц, реалізовано на суму 1240,3 тис. грн., збиток складає 839,3 тис. грн.., виробнича собівартість ріпаку ярого складає 4547,8 тис. грн. вироблено продукції 11769 ц реалізовано на суму 3763,9 тис. грн., збиток складає 783,9 тис. грн.

За результатами визначення звичайної ціни реалізації ріпаку вищого класу за методом чистого прибутку контролюючим органом було встановлено відхилення цін реалізації позивачем ріпаку вищого класу від звичайних цін більш ніж на 20 відсотків на загальну суму 246084,76 грн.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 188.1. ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

Положеннями пп. 14.1.71. ПК України визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно з п. 39.2. ст.39 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни: а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); б) ціни перепродажу; в) витрати плюс ; г) розподілення прибутку; ґ) чистого прибутку (зі змісту акту перевірки вбачається, що податковим органом було застосовано саме цей метод.

При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом.

В свою чергу, акт перевірки не містить інформації в частині співставних економічних умов між непов'язаними особами як того вимагає вищенаведена норма.

Натомість, в ході розгляду справи в суді першої інстанції був досліджений Договір поставки № 519/1-090111 від 09.10.2013 р., укладений між ТОВ Білопілля Агро та ТОВ Альфред С. Топфер Інтернешенал (т. 1, а.с. 159-163), за умовами якого позивач здійснює поставку Ріпаку вищого класу українського походження урожаю 2013 р., вартість однієї тони ставить 3225 грн.

Відмінним при аналізі форвардним контрактом від 05.07.2013 р. № 05-07/13 (Договір 1) та Договором поставки № 519/1-090111 від 09.10.2013 р. (Договір 2) є: Договір 1 ціна становить 3830 грн. з ПДВ, а Договір 2 ціна становить 3870 грн. з ПДВ. Різниця вартості становить 40 грн. Тобто Договір 1 на 40 грн. дешевше.

При цьому, як зазначив суд першої інстанції, першим чинником який впливає на ціну у даному випадку є об'єми продукції придбання, оскільки по договору 1 об'єм становить 1250 т., тоді як по Договору 2 об'єм становить 310 т, що свідчить про те, що по Договору 1 об'єм на 940 т. більший ніж по Договору 2.

Також суд першої інстанції звернув увагу на те, що за відмінності у вартості товару, відмінними у договорах поставки є і умови поставки, при яких у разі виконання умов поставки, Договір 2 є більш затратним (DAP) ніж за умовами Договору 1 (FCA), що також пояснює відмінність у вартості.

Наведені обставини підтверджують факт того, що вартість Ріпаку вищого класу українського походження урожаю 2013 року визначена у рамках допустимих відхилень у розмірі 20 відсотків, як це передбачено положеннями п. 39.15. ст. 39 ПК України, а тому висновок контролюючого органу щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 246084,76 грн. є помилковим.

Що стосується виявлених в ході проведення перевірки порушень з приводу завищення податку на додану вартість у сумі 44816,90 грн. у зв'язку з завищенням суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Дубов'язівський елеватор , колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ Білопілля Агро придбані у ТОВ Дубов'язівський елеватор складські послуги.

В свою чергу, податковим органом зроблений висновок, що вказані вище послуги придбані підприємством позивача за цінами вищими від звичайних і такий висновок зроблений відповідачем лише при порівнянні цін на послуги інших елеваторів.

Згідно з п. 39.11 ст. 39 ПК України для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі: 39.11.1. статистичні дані державних органів і установ; 39.11.2. ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; 39.11.3. довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних; 39.11.4. звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном; 39.11.5. інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

Наведене свідчить про те, що, для визначення звичайної ціни закладено основний принцип - порівняння у співставних умовах. При цьому порядок визначення звичайної ціни за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) регламентований п. 39.4 ст.39 ПК України, в межах якого та за передбаченими цим пунктом правилами податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.

Судовим розглядом встановлено, що для визначення звичайної ціни для ТОВ Білопілля Агро , податковий орган застосував та прийняв до уваги лише ціни на послуги, що надаються ПАТ Вири ХПП , ТОВ Ворожба КПП .

В свою чергу, податковим органом не враховано умови договорів, що впливають на ціну, зокрема такі як: кількість (об'єм) товарів; строки виконання зобов'язань; умови платежів, звичайних для такої операції; інші об'єктивні умови, які можуть вплинути на ціну. Крім того, податковим органом під час проведення перевірки не прийнято до уваги, те що незалежно від пов'язаності ТОВ Білопілля Агро з ТОВ Дубовязівський елеватор , вартість послуг складського зберігання, які надавалися на користь непов'язаних осіб (ПП СЄРНА , ТОВ СіЕйчЕс Україна , ФГ Наталич , ТОВ Кернел-Трейд ) мали ту саму вартість, що і за послугами для ТОВ Білопілля Агро (наведена обставина підтверджується договорами складського зберігання, що укладені ТОВ Дубовязівський елеватор та ПП СЄРНА , ТОВ СіЕйчЕс Україна , ФГ Наталич , ТОВ Кернел-Трейд (т. 2, а.с. 5-41).

Згідно з п.39.11 ст. 39 ПК України для визначення звичайних цін органи державної податкової служби використовують: статистичні дані державних органів і установ; ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних; звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном; інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

Оскільки приписами абз. 2 п. 39.4. ст. 39 ПК України передбачено набагато більший спектр інформації, яка має бути використана податковим органом при здійсненні висновків про встановлене завищення вартості послуг, що відповідачем зроблено не було, стверджувати про отримання послуг за цінами вищими від звичайних лише на підставі договорів на ідентичні товари без застосування інших умов є помилковим, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку з приводу безпідставності висновків контролюючого органу про завищення податку на додану вартість у сумі 44816,90 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 21.03.2017р. по справі № 818/35/17 прийнята з дотриманням норм матеріального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.03.2017р. по справі № 818/35/17 - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.03.2017р. по справі № 818/35/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Білопілля Агро до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С. Судді (підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 29.05.2017 року.