Рішення

від 15.03.2017 по справі 910/23824/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017 Справа №910/23824/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ПЛЮС"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК"

про визнання зобов'язання припиненим

Суддя Якименко М.М

Представники сторін:

від позивача: Христич О.В. - за довіреністю від 30.01.2017 року;

від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ПЛЮС звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк ХРЕЩАТИК про визнання зобов'язання припиненим.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач направив позивачу Претензію від 25.05.2016р. №47/8/2931 щодо погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором №26/47/1-10 від 28.12.2010 року у той час, коли позивач вважає заборгованість за вказаним Кредитним договором погашеною.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов та:

1) Визнати зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Плюс за Кредитним договором №26-47/1-10 від 28 грудня 2010 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Плюс (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. І. Франка, будинок 59, код ЄДРПОУ 31846816) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ХРЕЩАТИК (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код ЄДРПОУ 19364259), припиненими з 05 квітня 2016 року;

2) Визнати зобов'язання за Договором іпотеки №26-47/1-10 від 28 грудня 2010 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Плюс (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. І. Франка, будинок 59, код ЄДРПОУ 31846816) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ХРЕЩАТИК (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстрований в реєстрі за № 5859, такими, що припинені, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання за Кредитним договором № 26-47/1-10 від 28 грудня 2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 01.02.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2017 року розгляд справи відкладено на 15.02.2017 року.

У судовому засіданні 15.02.2017 року оголошено перерву до 22.02.2017 року.

22.02.2017 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року розгляд справи відкладено на 15.03.2017 року та Витребувати у Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" (01001, м. Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 8-А; код ЄДРПОУ 19364259) для огляду у судовому засіданні оригінал листа Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ПЛЮС" про відкликання платіжних доручень №№60 та 61 від 05.04.2016 року за вих.№05-02-16 від 05.04.2016 року.

В судове засідання 25.01.2017 року представник відповідача не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій вказав про відсутність у відповідача оригіналу витребуваного документа ухвалою від 22.02.2017 року, просив розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача. Позовні вимоги відповідач не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.03.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 15.03.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2010 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ХРЕЩАТИК (далі по тексту - Банк, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬФА ПЛЮС (далі по тексту - Позичальник, Позивач, Іпотекодавець) укладено Кредитний договір № 26/47/1-10 (далі по тексту - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Банк надав Позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 26 697 000 грн. з кінцевим терміном повернення до 22 грудня 2011 року.

В подальшому до Кредитного договору неодноразово вносилися зміни та доповнення відповідно до укладених сторонами додаткових договорів.

Додатковим договором №29 від 19.02.2016 року до Кредитного договору встановлено графік погашення кредитної заборгованості: не пізніше 31.03.2016р. - сума повернення 26 500 000,00 грн.; не пізніше 30.12.2016р. - сума повернення 197 000,00 грн.

28.12.2010 року, в забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, між Позичальником та Банком укладено Договір іпотеки № 26-47/1-10, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстрований в реєстрі за №5859 (далі по тексту - Договір іпотеки), відповідно до якого Іпотекодавець передав в іпотеку належну йому на праві власності земельну ділянку кадастровий номер 4611500000:11:001:0061, площею 123,5210 га, яка розташована за адресою: Львівська область, м. Трускавець, вул. Городище, з цільовим призначенням - для житлової та громадської забудови, земель транспорту, рекреаційного призначення.

Відповідно до складеного Позивачем розрахунку суми заборгованості, станом на 05.04.2016 року заборгованість Позичальника (відповідач) за Кредитним договором №26-47/1-10 від 28.12.2010 року становила 30 016 261,26 грн., в тому числі: 26 697 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 3 319 261,26 грн. - заборгованість за процентами. Вказана сума Відповідачем не оспорювалася.

Як вбачається з наданих Позивачем платіжних доручень, 05 квітня 2016 року Позичальник (відповідач) здійснив погашення кредитної заборгованості шляхом перерахування коштів з власного поточного рахунку:

- на суму 3 319 261,26 грн. - сплата відсотків, що підтверджується платіжним дорученням №60 від 05.04.2016р. з відміткою Банку про його виконання;

- на суму 26 697 000,00 грн. - погашення кредиту, що підтверджується платіжним дорученням №61 від 05.04.2016р. з відміткою Банку про його виконання.

25.05.2016р. Банк направив на адресу Позивача претензію №47/8/2931 щодо погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором, відповідно до якої вимагав від Позичальника погашення заборгованості за Кредитним договором у повному обсязі, в тому числі:

- повернення простроченого кредиту в сумі 26 500 000,00 грн.;

- сплату штрафних санкцій за прострочення терміну погашення кредиту у сумі 962 978,14 грн., а також штрафних санкцій, що будуть нараховані по дату фактичної сплати простроченого кредиту;

- сплату прострочених процентів в сумі 3 245 318,64 грн., нарахованих за користування кредитом за період з 01.10.2016 по 31.03.2016 (включно);

- сплату процентів в сумі 638 247,94 грн., нарахованих за користування кредитом за період з 01.04.2016 по 30.04.2016 включно, а також процентів, що будуть нараховані за період з 01.05.2016 до дати повного повернення кредиту;

- сплату штрафних санкцій за прострочення терміну сплати процентів в сумі 132 774,59 грн., а також штрафних санкцій, що будуть нараховані по дату фактичної сплати прострочених процентів;

- плату за порушення грошового зобов'язання згідно статті 625 ЦК України в сумі 76 024,59 грн.

21.12.2016 року Позивач звернувся до Відповідача з листом, яким повідомив про погашення 05.04.2016 року заборгованості за Кредитним договором №26-47/1-10 від 28 грудня 2010 року у повному обсязі на загальну суму 30 016 261,26 грн., а також просив припинити іпотеку належного Позивачу майна, що забезпечувало виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором.

Станом на момент розгляду справи судом Відповідачем не визнається припинення зобов'язань Позивача за Кредитним договором №26-47/1-10 від 28 грудня 2010 року та не вчинені дії щодо припинення зобов'язань Позивача за Договором іпотеки № 26-47/1-10 від 28 грудня 2010 року, у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів, та просив суд:

- Визнати зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Плюс за Кредитним договором №26-47/1-10 від 28 грудня 2010 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Плюс (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. І. Франка, будинок 59, код ЄДРПОУ 31846816) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ХРЕЩАТИК (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код ЄДРПОУ 19364259), припиненими з 05 квітня 2016 року;

- Визнати зобов'язання за Договором іпотеки №26-47/1-10 від 28 грудня 2010 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Плюс (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. І. Франка, будинок 59, код ЄДРПОУ 31846816) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ХРЕЩАТИК (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В., зареєстрований в реєстрі за № 5859, такими, що припинені, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання за Кредитним договором № 26-47/1-10 від 28 грудня 2010 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що здійснив погашення кредитної заборгованості, а тому зобов'язання за Кредитним договором та Договором іпотеки є припиненими.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 с. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Загальні підстави припинення зобов'язань визначено у ст. 598 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Загальні умови припинення господарських зобов'язань визначено також ст. 202 ГК України, за змістом якої господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 05.04.2016 року заборгованість Позивача перед Відповідачем за Кредитним договором становила 30 016 261,26 грн.

На підтвердження виконання всіх належних з нього грошових зобов'язань Позивачем надано платіжні дорученнями №60 та №61 від 05.04.2016р. з відміткою ПАТ КБ ХРЕЩАТИК про їх проведення.

Згідно із ч. 3 ст. 1090 ЦК України платіжне доручення платника приймається банком до виконання за умови, що сума платіжного доручення не перевищує суми грошових коштів на рахунку платника, якщо інше не встановлено договором між платником і банком.

Частиною 1 ст. 1091 ЦК України визначено, що банк, який прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно пункту 22.4 ст. 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:

- для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;

- для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Відповідно до абзацу 3 п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, у розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати:

- даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку;

- даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Згідно Указівок щодо заповнення реквізитів розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива (Додаток 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті) реквізит Дата виконання складається з числа, місяця та року списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Судом оглянуто оригінал платіжного доручення №60 від 05 квітня 2016 року. Встановлено, що на ньому міститься відбиток штампу Банку про проведення платежу, зміст якого повністю відповідає вказаним вище вимогам та підтверджує списання 3 319 261,26 грн. з рахунку Позичальника № 26000001017654 і зарахування їх в рахунок погашення заборгованості за відсотками згідно Кредитного договору 05.04.2016 р.

Факт проставляння такого відбитку та його справжність відповідачем не заперечувались.

Судом оглянуто оригінал платіжного доручення №61 від 05 квітня 2016 року. Встановлено, що на ньому міститься відбиток штампу Банку про проведення платежу, зміст якого повністю відповідає вказаним вище вимогам та підтверджує списання 26 697 000,00 грн. з рахунку Позичальника № 26000001017654 і зарахування їх в рахунок погашення кредиту згідно Кредитного договору 05.04.2016 р.

Факт проставляння такого відбитку та його справжність відповідачем не заперечувались.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з пунктом 9.1 Кредитного договору, цей Договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналогічні приписи викладено й в частині третій статті 203 ГК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що правовідносини між Позивачем та Відповідачем за Кредитним договором є припиненими з дати перерахування грошових коштів в погашення кредиту та відсотків за ним, тобто з 05.04.2016 року.

Згідно ст. 1 Закону України Про заставу в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Окремі види застав визначені ст. 575 ЦК України, згідно якої іпотекою є застава нерухомого майна, яке залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. Статями 1, 3, 17 Закону України Про іпотеку визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Право іпотеки припиняється у випадку припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Аналогічні підстави припинення застави передбачені ст. 28 Закону України Про заставу .

Таким чином, іпотека, як вид забезпечення виконання зобов'язання, має похідний характер від основного (забезпечуваного) зобов'язання і є дійсною до моменту припинення основного зобов'язання, тобто підставою для її припинення є припинення забезпечуваного ними зобов'язання.

Виходячи з приписів вказаних норм, та з огляду на встановлення судом припинення повністю основного зобов'язання за Кредитним договором №26-47/1-10 від 28.12.2010 року з 05.04.2016р., є також припиненими з цієї ж дати - 05.04.2016 р. і зобов'язання Позивача перед Відповідачем за Договором іпотеки № 26-47/1-10 від 28 грудня 2010 року.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду України від 11.11.2015 р. (справа № 6-2127цс15).

Відхиляючи заперечення Відповідача, суд зазначає наступне.

Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем подано до суду засвідчену представником відповідача копію заяви ТОВ Альфа Плюс про відкликання платіжних доручень №№60 та 61 від 05.04.2016 року за вих. №05-02-16 від 05.04.2016 року.

22.02.2017 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме витребування у Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" (01001, м. Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 8-А; код ЄДРПОУ 19364259) оригіналу листа Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ПЛЮС" про відкликання платіжних доручень №№60 та 61 від 05.04.2016 року за вих. №05-02-16 від 05.04.2016 року, копія якого подана представником відповідача у судовому засіданні 15.02.2017 року у додатках до відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 22.02.2017 року зазначене клопотання підтримав та просив суд його задовольнити. Суд задовольнив вказане клопотання позивача та витребував у Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" (01001, м. Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 8-А; код ЄДРПОУ 19364259) вказаний оригінал листа Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ПЛЮС" про відкликання платіжних доручень №№60 та 61 від 05.04.2016 року за вих. №05-02-16 від 05.04.2016 року.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. 33 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Оскільки відповідачем не надано оригінал листа Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ПЛЮС" про відкликання платіжних доручень №№60 та 61 від 05.04.2016 року за вих. №05-02-16 від 05.04.2016 року, копія якого подана представником відповідача у судовому засіданні 15.02.2017 року у додатках до відзиву на позовну заяву, та зазначено, що вказаний лист перебуває у банка лише у факсовій копії, вказаний доказ не приймається судом в якості належного та допустимого доказу, та є таким, що не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до пункту 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22, платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку.

Таким чином банк позбавлений можливості виконати розпорядження платника про відкликання платіжних доручень після їх виконання.

Також є безпідставними посилання відповідача на застосування Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб до правовідносин сторін, які виникли до моменту визнання банку неплатоспроможним.

Посилання відповідача на те, що за умови наявності коштів, які надійдуть від реалізації майна банку та задоволення вимог кредиторів попередньої черги, Відповідач виконає своє зобов'язання перед Позивачем, суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Відповідачем станом на день розгляду справи не включені та не акцептовані кредиторські вимоги Позивача та не здійснено виконання зобов'язання за такими вимогами.

При цьому закінчився встановлений Законом 90-денний строк для розгляду таких вимог, віднесення кредиторів до певної черги погашення, складання та затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів (ст. 49 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Зазначений 90-денний строк є остаточним та не підлягає подовженню.

Відповідно до ст. 49 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню в судовому порядку, тоді як в матеріалах справи відсутні жодні докази в підтвердження того, що Позивач звертався до суду з позовами щодо акцептування його кредиторських вимог.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою. Наслідком визнання права може бути визнання відсутності обов'язків у особи або їх припинення, визнання особи такою, що втратила право, про що також можуть заявлятися позовні вимоги. Враховуючи, що відповідач заперечує припинення зобов'язань за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та, відповідно, припинення іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язань за кредитним договором, то позивачі мають право захистити свої права та законні інтереси шляхом пред'явлення позову про в'изнання зобов'язань припиненими, і такий спосіб захисту права відповідає приписам ст. 16 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував,, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Плюс (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. І. Франка, будинок 59 код ЄДРПОУ 31846816) за Кредитним договором №26-47/1-10 від 28 грудня 2010 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Плюс (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. І. Франка, будинок 59 код ЄДРПОУ 31846816) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ХРЕЩАТИК (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код ЄДРПОУ 19364259), припиненими з 05 квітня 2016 року.

3. Визнати зобов'язання за Договором іпотеки №26-47/1-10 від 28 грудня 2010 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Плюс (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. І. Франка, будинок 59 код ЄДРПОУ 31846816) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ХРЕЩАТИК (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосевим В.В., зареєстрований в реєстрі за №5859, такими, що припинені, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання за Кредитним договором №26-47/1-10 від 28 грудня 2010 року.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ХРЕЩАТИК" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А, код ЄДРПОУ 19364259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ПЛЮС" (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. І. Франка, будинок 59 код ЄДРПОУ 31846816) 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. - судового збору.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.03.2017 року.