Ухвала

від 22.03.2017 по справі 212/7010/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/7010/16-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц/774/532/К/17 Зімін М.В.

Категорія № 5 (ІІ) Доповідач Барильська А.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Митрофанової Л.В.,

секретар : Гладиш К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу в порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, за апеляційною скаргою Церковного Управління Єпископат Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 листопада 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Церковного Управління Єпископат Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України до Німецької Євангельсько-лютеранської Церкви про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року Церковне Управління Єпископат Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України звернулося до суду з позовом до Німецької Євангельсько-лютеранської Церкви про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 листопада 2016 року відмовлено у відкритті провадження по справі за даною позовною заявою.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на помилковість висновків суду про непідвідомчість спору судам загальної юрисдикції та порушення судом норм процесуального права, поставив питання про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилався на те, що позивач та відповідач є неприбутковими організаціями, оскільки не здійснюють комерційну діяльність. Апелянт зазначає, що відповідно до ГПК України право звернення до Господарського суду з позовом мають юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність пов'язану із отриманням прибутку, аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду України від 30.03.2016 року по справі № 3-158гс16.

Також апелянт вже звертався з ідентичним позовом до Господарського суду Дніпропетровської області, однак ухвалою від 10.11.2016 р. по справі № 904/5620/16 провадження було припинено у зв'язку з тим, що даний спір, на думку колегії суддів Господарського суду Дніпропетровської області, підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Суд першої інстанції при постановленні ухвали, прийшов до висновку що позивач та відповідач не є суб'єктами підприємницької діяльності, однак належать до юридичних осіб, між якими виник спір з приводу їх статутної діяльності.

Колегія суддів погоджується із даним висновком суду першої інстанції.

Згідно вимог ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Виходячи з положень ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно матеріалів, доданих до позовної заяви, Церковне управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України зареєстроване 10.11.1993 року як юридична особа, про що міститься запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №1 556 120 0000 001082 (ідентифікаційний код юридичної особи 20955066).

Релігійна організація Німецька Євангельсько-лютеранська Церква 03.09.1997 року зареєстрована як юридична особа, про що міститься запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №1 227 102 0000 014155 (ідентифікаційний код юридичної особи 25528541).

Між Церковним управлінням (Єпископатом) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України (орендодавець) та Релігійною організацією Німецької Євангельсько-лютеранської Церкви (орендар) 01.08.2008 року укладений договір безкоштовної оренди житлового будинку, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове безоплатне користування житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Галана, 66. Відповідно до пункту 3.1 договору плата за оренду приміщення за цим договором за умови цільового використання приміщень не враховується та не стягується.

Причиною виникнення спору між сторонами є неналежне виконання Релігійною організацією Німецької Євангельсько-лютеранської Церкви зобов'язань за договором безкоштовної оренди житлового будинку від 01.08.2008 року в частині повернення власнику (позивачу) житлового будинку, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Галана, 66.

Положеннями ст.ст. 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за участі у спорі суб'єкта господарювання; наявності між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, оскільки сторонами даного спору є юридичні особи, зареєстровані належним чином, а спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором безкоштовної оренди житлового будинку від 08.01.2008, тобто спірні правовідносини є майновими за характером, тому спір підвідомчий господарському суду, а отже, висновок суд першої інстанції про непідвідомчість даної справи Жовтневому районному суду м. Кривого Рогу є вірним.

Враховуючи положення чинного законодавства, суб'єктний склад сторін в даній справі й наявність між сторонами господарських відносин, апеляційний суд приходить до висновку, що даний спір підвідомчий господарському суду.

Посилання представника позивача в апеляційній скарзі на припинення провадження у господарському суді Дніпропетровської області у справі за даним позовом в порядку господарського судочинства ( справа 904/5620/16), колегія суддів вважає недоречним, таким, що не відповідає фактичним обставинам.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2017року , ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2016 про припинення провадження у справі №904/5620/16 скасовано. Справу №904/5620/16 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена із вірним застосуванням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Церковного Управління Єпископат Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України - відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 28 листопада 2016 року про відмову у відкритті провадження - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: Я.М. Бондар

Л.В. Митрофанова