Рішення

від 16.03.2017 по справі 623/4045/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 623/4045/15-цц Головуючий 1 інст. - Бутенко В.М.

Провадження № 22ц/790/ 118 /17 Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: договірн

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Гуцал Л.В.,

Пилипчук Н.П.,.

секретаря Прологаєвої А.Д..

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області Мельника Олега Володимировича на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 3 червня 2016 року у справі за позовом Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_3, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Ізюмської районної державної адміністрації, визнання недійсними договорів оренди землі та повернення земельних ділянок, -

в с т а н о в и в :

31 серпня 2015 року Ізюмський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави, у якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації від 02 лютого 2007 року № 49 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком громадянці України ОСОБА_3;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації 23 листопада 2010 року № 414 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком та передачу її в оренду гр. ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки без дати, укладений між Ізюмською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, зареєстрований в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області за №632288304000651 від 08 лютого 2012 року;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки без дати, укладений між Ізюмською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, зареєстрований в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області за №632288304000709 від 22 лютого 2012 року;

- зобов'язати ОСОБА_3 повернути у відання держави земельну ділянку - кадастровий номер НОМЕР_1, площею 1,7613 га, вартістю 11 107,84 грн, що використовується на підставі договору оренди земельної ділянки без дати, укладеного між Ізюмською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, зареєстрований в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області за №632288304000709 від 22 лютого 2012 року;

- зобов'язати ОСОБА_3 повернути у відання держави земельну ділянку - кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0861 га, вартістю 543,00 грн, що використовується на підставі договору оренди земельної ділянки без дати, укладеного між Ізюмською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, зареєстрований в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області за № 632288304000651 від 08 лютого 2012 року.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03 червня 2016 року, у задоволенні позову Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації відмовлено за спливом строку позовної давності.

На зазначене судове рішення заступник прокурора Харківської області Мельник О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, вважає рішення незаконним.

Суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, та не сприяв повному, об'єктивному і неупередженому розгляду справи.

Суд першої інстанції прийшов до невірного висновку, що на час звернення прокурора до суду сплив строк позовної давності, через обізнаність Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області про прийняття оскаржуваних розпоряджень, та відмовив у задоволені позову, незважаючи на те, що під час розгляду справи Ізюмським міськрайонним судом Харківської області підтверджено наявність порушень вимог діючого законодавства при прийнятті розпоряджень головою Ізюмської районної державної адміністрації № 49 від 02.07.2007 року, № 414 від 23.11.2010 року.

Направлення розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, не може свідчити про обізнаність органів прокуратури щодо порушення відповідачами вимог чинного законодавства, зокрема, ст.ст.17, 122, 124 Земельного кодексу України, ст.51 Водного кодексу України, ст.25 Закону України Про тваринний світ , ст.16 Закону України Про місцеві державні адміністрації , п.1 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1192 від 28.09.1996, оскільки не можна надати оцінку законності розпоряджень без досліджень всіх матеріалів, які стали підставою для прийняття оспорюваних розпоряджень та договорів оренди землі, укладених на їх підставі. Сама по собі обізнаність прокурора про передачу спірної земельної ділянки у 2010 році (направлення на адресу прокуратури реєстрів розпоряджень та рішень в додатку до відповіді Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області №01-22/1094 від 25.05.2011) не є підставою обізнаності щодо існуючих порушень та необхідності застосування положень ст. 267 ЦК України.

Прокурор і Харківська облдержадміністрація не є сторонами оспорюваних договорів та були позбавлені права перевірити повноваження осіб, які укладали ці правочини, а отже, сама по собі обізнаність прокурора та Харківської облдержадміністрації про наявність оспорюваних розпоряджень та правочинів не є підставою для висновку про пропуск строку позовної давності та необхідність застосування положень ст.267 Цивільного кодексу України.

Зокрема, вказані порушення законодавства під час прийняття оспорюваних розпоряджень та договорів оренди виявлені під час надання практичної допомоги в організації виконання наказу Генерального прокурора України Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень від 28.05.2015 №6-гн в Ізюмській міжрайонній прокуратурі Харківської області та їх вивченням в серпні 2015 року.

В порушення вимог земельного та водного законодавства земельна ділянка з перевищенням повноважень Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області передана в користування на умовах оренди ОСОБА_4

Проте, усупереч положенням ст.212 ЦПК України судом не надано оцінки доводам прокурора, що розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області №49 від 02.07.2007, №414 від 23.11.2010 прийняті всупереч вимог ст.ст.17, 122, 124 Земельного кодексу України, ст.51 Водного кодексу України, ст.25 Закону України Про тваринний світ , ст.16 Закону України Про місцеві державні адміністрації , п.1 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1192 від 28.09.1996 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора , обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення прав позивача, але у зв язку зі спливом позовної давності для звернення прокурора з цим позовом відмовив у його задоволенні .

З висновком суду про відмову у задоволенні позову, судова колегія не погоджується, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та такі правовідносини.

На підставі розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації від 23.11.2010 року № 414, між відповідачем Ізюмською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та відповідачем ОСОБА_3, як орендарем, було укладено два договори оренди землі:

- без номера і без дати, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду, кадастровий номер НОМЕР_2, зі ставком під гідротехнічною спорудою загальною площею 0,0861 га, в тому числі: під гідроспорудою - 0,0861 га, яка розташована на території Заводської сільської ради, терміном на 49 років, зареєстрований в Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області 08.02.2012 за №632288304000651 (а.с. 7-10);

- без номера і без дати, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду, кадастровий номер НОМЕР_1, зі ставком загальною площею 1,7613 га, в тому числі: під гідротехнічними спорудами - 0,0516 га, під водою - 1,7097 га, яка розташована на території Заводської сільської ради, терміном на 49 років, зареєстрований в Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області 22.02.2012 за №632288304000709 (а.с. 11-14).

Земельні ділянки передаються в оренду з гідротехнічними спорудами і згідно п. 15 зазначених договорів земельні ділянки передаються в оренду для рибогосподарських потреб.

Приймання та передачу земельних ділянок згідно зазначених договорів оренди землі оформлено відповідними актами визначення меж земельної ділянки та приймання - передачі об'єкта оренди без дати (а.с. 7-10, 11-14).

Вказані договори оренди землі укладені сторонами в письмовій формі, як те встановлено законодавством, містять усі суттєві умови, передбачені ст. 15 Закону України Про оренду землі , та зареєстровані у встановленому законом порядку.

Суд першої інстанції правильно констатував, що Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області приймаючи оскаржувані розпорядження не мала передбачених законом повноважень щодо розпорядження землями державної власності для потреб ведення рибного господарства, оскільки згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин), надання земельної ділянки водного фонду, розташованої за межами населеного пункту, для рибогосподарських потреб, відноситься до повноважень обласної державної адміністрації.

Отже, розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації від 02 лютого 2007 року № 49 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком громадянці України ОСОБА_3 та від 23 листопада 2010 року № 414 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком та передачу її в оренду гр. ОСОБА_3 є незаконними і підлягають скасуванню.

Презумпція правомірності правочину, а відтак і цивільно-правового договору, встановлена законодавцем у статті 204 ЦК України.

Відповідно до цієї правової норми правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з нормами глави 16 ЦК України правочин може бути визнано судом недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 236 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З огляду на зазначене договори оренди земельної ділянки без дати, укладені між Ізюмською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, зареєстровані в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області за №632288304000651 від 08 лютого 2012 року і за №632288304000709 від 22 лютого 2012 року є недійсними.

Земельні ділянки : кадастровий номер НОМЕР_1, площею 1,7613 га і кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0861 га підлягають поверненню на користь держави.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилкове застосування судом першої інстанції позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

У цій справі суд виходив з того, що прокурору надано право звернутися до суду з зазначеним позовом протягом трьох років, тобто в період з 15 січня 2012 року до 14 січня 2015 року, а він звернувшись до суду 31 серпня 2015 року пропустив строк позовної давності.

Суд першої інстанції послався на те, що Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області на вимогу прокуратури надала відповідь від 25.05.2011 №01-22/1094 з наданням копій рішень щодо передачі в оренду земельних ділянок зі ставками за період з 2008-2011рр. В зазначених додатках було і, зокрема, оскаржуване розпорядження голови районної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 414 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком та передачу її в оренду ОСОБА_3, яке позивач просить визнати недійсним та скасувати .

Також судом зазначено, що 12.04.2013 року листом № 01-24/1222 райдержадміністрація надала відповідь до Ізюмської міжрайонної прокуратури Харківської області, до якої додала копію розпорядження голови райдержадміністрації від 23 листопада 2010 року № 414, яке позивач просить визнати недійсним та скасувати . При цьому, суд послався на а.с. 45-46.

Також, суд зазначив , що сторонами не заперечується, що Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області, починаючи з січня 2007 року і по теперішній час постійно щомісяця надаються реєстри прийнятих розпоряджень голови Ізюмської райдержадміністрації з земельних питань та їх копії до Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області і до Харківської обласної державної адміністрації.

Позивач у позовній заяві зазначив , що про незаконне надання громадянам в оренду земельних ділянок водного фонду на території Ізюмського району Ізюмській міжрайонній прокуратурі стало відомо під час надання 06.08.2015 працівниками прокуратури Харківської області практичної допомоги в організації роботи щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді, а саме після отримання доповідної записки прокуратурою району відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру направлений лист за №04-34-4043 вих-15 від 18.08.2015 до Ізюмської районної адміністрації про надання копій необхідних розпоряджень голови Ізюмської райдержадміністрації.

Тобто, п ро порушення вимог чинного законодавства прокурор дізнався лише в серпні 2015 року у ході вивчення стану законності відведення земельних ділянок на території Заводської сільської ради, і тому перебіг позовної давності починається саме з цього моменту .

Апеляційний суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів на які послався відповідач і які в основу рішення поклав суд. На а.с.45-46 знаходяться не відповідні докази, а заперечення відповідача в яких він посилається на зазначені факти. Належних доказів справа взагалі не містить .

Що стосується доводів прокурора, то на а.с.18 міститься лист з якого дійсно вбачається, що оскаржувані розпорядження були направлені прокурору лише в серпні 2015 року.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовна давність не може бути застосована. Позовні вимоги прокурора грунтуються на законі і підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України з Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір в рівних частках з кожного : - в дохід держави по 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.; - на користь Прокуратури Харківської області по 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області Мельника Олега Володимировича задовольнити .

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03 червня 2016 року скасувати і ухвалити нове .

Позов Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації до Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_3, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Ізюмської районної державної адміністрації, визнання недійсними договорів оренди землі та повернення земельних ділянок - задовольнити .

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації від 02 лютого 2007 року № 49 Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком громадянці України ОСОБА_3 .

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації 23 листопада 2010 року № 414 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі ставком та передачу її в оренду гр. ОСОБА_3 .

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки без дати, укладений між Ізюмською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, зареєстрований в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області за №632288304000651 від 08 лютого 2012 року.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки без дати, укладений між Ізюмською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, зареєстрований в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області за №632288304000709 від 22 лютого 2012 року.

Витребувати у ОСОБА_3 на користь держави земельну ділянку - кадастровий номер НОМЕР_1, площею 1,7613 га, вартістю 11 107,84 грн, що використовується на підставі договору оренди земельної ділянки без дати, укладеному між Ізюмською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, зареєстрованому в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області за №632288304000709 від 22 лютого 2012 року;

Витребувати у ОСОБА_3 на користь держави земельну ділянку - кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0861 га, вартістю 543,00 грн, що використовується на підставі договору оренди земельної ділянки без дати, укладеному між Ізюмською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, зареєстрованому в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Ізюм і Ізюмському районі Харківської області за № 632288304000651 від 08 лютого 2012 року.

Стягнути з Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в рівних частках по 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. з кожного.

Стягнути з Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_3 на користь Прокуратури Харківської області судовий збір в рівних частках по 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн з кожного.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий С.С. Кругова

Судді Л.В. Гуцал

Н.П. Пилипчук