Постанова

від 03.03.2017 по справі 804/1168/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 р. Справа № 804/1168/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський завод "Метсплав" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

14.02.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський завод "Метсплав" (далі - позивач, ТОВ "Дніпродзержинський завод "Метсплав") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2016 № 0007301401 за формою "Р", яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський завод "Метсплав" суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 562 267 грн. та штрафних санкцій у розмірі 390 566, 75 грн., винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.01.2017 № 0009442200 за формою "Р", яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський завод "Метсплав" суму грошового зобов'язання за основним платежем по податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 291 670, 00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 322 917, 50 грн., винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2016 № 0007291401 за формою "Р", яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський завод "Метсплав" суму від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток ТОВ "Дніпродзержинський завод "Метсплав" на суму 453 165 грн. винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені податкові повідомлення-рішення, на думку позивача, є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки вони не ґрунтуються на законі та прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Ухвалою суду від 15.02.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представники позивача у судове засідання з'явились, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи та запереченнями проти позовних вимог до суду не звертався.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Державні податкові інспекції є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

У відповідності до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 08.08.2016 по 02.09.2016 на підставі направлень від 08.08.2016 № 3423, 3424, 3425, 3426, 3427, 3428, та № 3621 від 19.08.2016 виданих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області головними державними ревізорами Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпродзержинський завод Метсплав з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 роки, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 роки відповідно до затвердженого плану перевірок.

За результатами перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області було складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Дніпродзержинський зави Метсплав № 507/14-36-14-01/37236958 від 09.09.2016 року, відповідно до висновків якої встановлено порушення:

1) п.п. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14, п.п. 134.1.1. п. 134 ст. 134, п. 138.1., п.п. 138.8.1. п. 138.8

ст. 138 Податкового кодексу України, підприємством завищено витрати на придбання ТМЦ у ТОВ "Толк", ТОВ "ПТР-РЕСУРС", що призвело до завищення задекларованих підприємством у перевіряємому періоді показників на загальну суму 4184881 грн. в наступних податкових періодах: 2013 рік - 4 184 881 грн., що призвело до заниження податку на прибуток і загальну суму 795127 грн., у тому числі: 2013 рік -795 127 грн.

2) п.п. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14, п.п. 134.1.1. п. 134, ст. 134 Податкового кодексу Україні

підприємством занижено об'єкт оподаткування по операціях з придбання ТМЦ у ТОВ "Роксан Інвест", ТОВ "Полісбуд", що призвело до заниження задекларованих підприємством у перевіряємому періоді показників на загальну суму 6 628 335 грн. в наступних податкових періодах: півріччя 2016 року - 6 628 335 грн., що призвело до заниження податку і прибуток на загальну суму 739 935 грн., у тому числі: півріччя 2016 року - 739 935 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток у сумі - 453 165 грн.

3) п. 44.1. ст. 44, п. 180.1. ст.180, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.1., п. 198.2

ст. 198 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредиті загальну суму 2 162 643 грн., у тому числі: червень 2013 року - 205 400 грн., липень 2013 року- 158 220 грн., серпень 2013 року - 236 756 грн., вересень 2013 року - 236 600 грн., квітень 2016 року - 507 000 грн., червень 2016 року - 818 667 грн.

12.10.2016 на підставі висновків зазначених в акті перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення за формою "Р", а саме: податкове повідомлення - рішення № 0007301401, яким встановлено порушення 44.1. ст. 44, п. 180.1. ст.180, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.1., п. 198.2., ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Дніпродзержинський завод "Метсплав" за платежем з податку на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1562267 грн. та штрафних санкції розмірі 390 566,75 грн.; податкове повідомлення - рішення № 0007281401, яким встановлено порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14, п.п. 134.1.1. п. 134 ст. 134, п. 138.1., п.п. 138.8.1. п. 138.8. ст. 1 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ Дніпродзержинський завод "Метсплав" за основним платежем по податку на прибуток приватних підприємств на суму 1906658,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 476 664,5 грн.; податкове повідомлення - рішення №0007291401, яким встановлено порушення п.п. 134.1.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток ТОВ Дніпродзержинський завод "Метсплав" на суму 453 165, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що, не погоджуючись з висновками перевіряючих, вказаними в Акті перевірки, позивачем 30.09.2016 було подано заперечення на Акт перевірки.

Листом вих. № 6400/10/04-36-І4-02 від 07.10.2016 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області надала відповідь, про відмову у задоволенні заперечень за Актом перевірки.

26.10.2016 ТОВ Дніпродзержинський завод "Метсплав" звернулось з адміністративною скаргою до ДФС України. ДФС України своїм рішенням про результати розгляду скарги від 22.12.2016 р. № 27640/6/99-99-11.01.01-25 частково задовольнив скаргу позивача та скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 12.10.2016 р. № 0007291401 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по операціях з ТОВ "Роксан Інвест" та ТОВ "Полісбуд" за 1 квартал 2016 року, півріччя 2016 року, скасував податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 12.10.2016 №0007281401 в частині донарахувань по операціях з ТОВ "Роксан Інвест" та ТОВ "Полісбуд" за 1 квартал 2016 року, півріччя 2016 року і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 12.10.2016 р. № 0007301401 залишив без змін.

На підставі цього рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області 27 січня 2017 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0009442200, яким було донараховано грошове зобов'язання за податковими зобов'язаннями на суму 1291670 грн. та за штрафними санкціями на суму 322917,50 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено вимоги до оформлення податкових накладних.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 01.08.2013 між ТОВ Дніпродзержинський завод "Метсплав" (покупець) та ТОВ Толк (Постачальник) уклали Договір поставки №126, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар.

Згідно з п.1.2 Договору найменування товару, його ціна, одиниці виміру товару, що підлягає поставці, визначається у Рахунку - фактурі. Найменування, кількість, асортимент і ціна товару, з урахуванням доставки, визначається в рахунках на поставку і вказується у видаткових накладних.

Суд зазначає, що на підтвердження реальності господарських операцій було надано первинні документи, а саме: договори поставки, податкові накладні, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, рахунки - фактури, оплати підтверджуються платіжними дорученнями.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виписки податкових накладних в період з 01.08.2013 по 23.09.2013 ТОВ Толк було зареєстроване як платник податку на додану вартість та мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

Також суд зазначає, що ТОВ Дніпродзержинський завод "Метсплав" почало виробляти готову продукцію з 01.07.2015, тому в цей період перевірки позивач займався лише придбанням, перевіркою якості продукції у власній сертифікованій лабораторії та подальшою її реалізацією. В подальшому вищевказаний товар, отриманий у ТОВ "Толк" був реалізований на адресу: ТОВ "МЗ "Дніпросталь" (видаткові накладні № РН-0000049 від 10.08.2013 р., № РН-0000050 від 12.08.2013 р., № РН-0000051 від 14.08.2013 р., № РН-0000053 від 17.08.2013 р., № РН-0000054 від 21.08.2013 р., № РН-0000056 від 25.08.2013 р., № РН-0000058 від 28.08.2013 р., № РН-0000060 від 30.08.2013 р.. № РН-0000061 від 04.09.2013 р.), ДП "ВО Південий машинобудівний завод ім. О.М. Макарова (видаткові накладні № РН-0000052 від 14.08.2013 р., № РН-0000057 від 27.08.2013 р., № РН-0000063 від 09.09.2013 р., № РН-0000065 від 19.09.2013 р.), ПАТ НТЗ "Інтерпайп" (№ РН-0000064 від 18.09.2013 р.,№ РН-0000066 від 19.09.2013 р., № РН-0000068 від 23.09.2013 р.), МП Дніпродзержинський сталеливарний завод ДП ПАТ "Дніпровагонмаш" (№ РН-0000055 від 23.08.2013 р., № РН-0000067 від 23.09.2013 р.), ПАТ "Дніпроспецсталь (№ РН-0000059 від 29.08.2013 р.).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 03.06.2013 ТОВ Дніпродзержинський завод "Метсплав (Покупець) та ТОВ ПТР-РЕСУРС (Постачальник) уклали Договір поставки № 0306 (далі - Договір), згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар.

Згідно п. 1.2 Договору найменування товару, його ціна, одиниці виміру товару, що підлягає поставці, визначається у Рахунку-фактурі.

Найменування, кількість, асортимент і ціна товару, з урахуванням доставки, визначається в рахунках на поставку і вказується в видаткових накладних.

На підтвердження реальності господарських операцій було складено необхідні первинні документи: договори поставки, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, оплати підтверджуються відповідними платіжними дорученнями.

Суд зазначає, що позивач почав виробляти готову продукцію із 01.07.2015, тому в цей період перевірки (2013 рік) позивач займався лише придбанням, перевіркою якості продукції у власній сертифікованій лабораторії та подальшою її реалізацією. В подальшому вищевказаний товар, отриманий у ТОВ "ПТР-РЕСУРС" був реалізований на адресу: ПАТ НТЗ "Інтерпайп" видаткові накладні (№ РН-І 0000040 від 18.06.2013 р., № РН-0000041 від 21.06.2013 р., № РН-0000042 від 25.06.2013, № РН-0000043 від 27.06.2013 р., № РН-0000044 від 30.06.2013 р., № РН-0000045 від 17.07.2013 р., № РН-0000046 від 23.07.2013 р.), МП Дніпродзержинський сталеливарний завод ДП ПАТ - Дніпровагонмаш (№ РН-0000038 від 07.06.2013 р., № РН-0000047 від 25.07.2013 р.).

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2016 ТОВ Дніпродзержинський завод "Метсплав (Покупець) та ТОВ РОКСАН ІНВЕСТ (Постачальник) уклали Договір поставки № 01/0616, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар.

Згідно п. 1.2 Договору найменування товару: згідно виставлених рахунків.

Найменування, кількість, асортимент і ціна товару, з урахуванням доставки визначається в рахунках на поставку і вказується в видаткових накладних.

На підтвердження реальності господарських операцій було складено необхідні первинні документи: договори поставки, податкові накладні, видаткові накладні, товарно -транспортні накладні, рахунки-фактури, оплати підтверджуються відповідними платіжними дорученнями.

Суд звертає увагу, що зміст Акту перевірки № 507/14-36-14-01/37236958 від 09.09.2016 не містить посилань на недоліки або зауваження щодо оформлення договорів, видаткових/податкових накладних, акту здачі-приймання робіт, фактів оплати та отримання товарів/послуг позивачем.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпунктами 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки податковий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо отримання та оплати товару/послуг.

Зазначені обставини залишились не спростованими в ході судового розгляду справи.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань державної податкової інспекції є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Висновки, які зроблені податковим органом на підставі програмного забезпечення судом до уваги не беруться, оскільки програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Такі дані не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності.

Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Слід враховувати, що, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).

Таким чином, позивачем отримані вказані податкові накладні у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини віл 23 лютого 2006 року № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На сьогоднішній день, судами України при вирішенні спорів з податковими органами застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності).

За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Під час судового розгляду справи позивачем надано первинну документацію підприємства, що підтверджує реальність господарських відносин позивача з ТОВ Толк , ТОВ ПТР - РЕСУРС , ТОВ Роксан Інвест , ТОВ Посісбуд .

Дослідження первинних документів, що опосередковують господарські відносини між позивачем та ТОВ Толк , ТОВ ПТР - РЕСУРС , ТОВ Роксан Інвест , ТОВ Посісбуд , свідчить, що вони оформлювались в рамках виконання умов вказаних договорів на придбання продукції, їх відображення в бухгалтерському обліку показало, що вони складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Суд вважає, що Акт перевірки № 507/14-36-14-01/37236958 від 09.09.2016 не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Метою дотримання принципу пропорційності є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи, зокрема, вказаний принцип передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідало б цілям, яких заплановано досягти.

На необхідності дотримання принципу пропорційності при прийнятті рішень органами державної влади наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справах Йорданова та інші проти Болгарії та Ліндхайм та інші проти Норвегії .

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презумує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак, в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено доказів на підтвердження правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до вимог статті 94 КАС України, присудити з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський завод "Метсплав" (код ЄДРПОУ 37236958) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 60 308, 80 грн.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський завод "Метсплав" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2016 № 0007301401 за формою "Р", яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський завод "Метсплав" суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 562 267 грн. та штрафних санкцій у розмірі 390 566, 75 грн., винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.01.2017 № 0009442200 за формою "Р", яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський завод "Метсплав" суму грошового зобов'язання за основним платежем по податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 291 670, 00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 322 917, 50 грн., винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2016 № 0007291401 за формою "Р", яким зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський завод "Метсплав" суму від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток ТОВ "Дніпродзержинський завод "Метсплав" на суму 453 165 грн. винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпродзержинський завод "Метсплав" (код ЄДРПОУ 37236958) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 60 308, 80 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 03.03.2017 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар