Постанова

від 17.03.2017 по справі 820/6624/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua , код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 березня 2017 р. № 820/6624/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кульчій А.М.,

представника позивача - Бикова О.Ю.

представника відповідача - Дяченко-Тимчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомплектація" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технокомплектація" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Харківської ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області щодо тимчасового припинення зобов'язань по договору Про визнання електронних документів №230620161 від 23.06.2016р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Технокомплектація ;

- зобов`язати Харківської ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області поновити інформацію шляхом відновлення договору №230620161 від 23.06.2016р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Технокомплектація .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ Технокомплектація та Харківської ОДПІ було укладено договір №230620161 від 23.06.2016 року про визнання електронних документів. Однак в подальшому, відповідачем в односторонньому порядку припинено вказаний договір про визнання електронних документів, внаслідок недотримання підприємством вимог розділу 6 п.4 Порядку підготовки та подання податкової звітності в електронному вигляді, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233. Позивач з діями відповідача з розірвання в односторонньому порядку укладеного Договору про визнання електронних документів не погоджується, вважає зазначені дії відповідача незаконними та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Представник відповідача заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що у відповідь на запит про встановлення місцезнаходження платника податків надійшла службова записка оперативного управлінням податкової міліції та відповідь Котлярівської сільської ради Харківського району Харківської області щодо відсутності платника податків за місцезнаходженням, що і стало підставою для розірвання зазначеного договору в односторонньому порядку.

У судовому засіданні сторони підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Технокомплектація знаходиться на податковому обліку в Харківській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

ТОВ Технокомплектація з Харківською ОДПІ було укладено договір №230620161 від 23.06.2016 року про визнання електронних документів, у відповідності до Інструкції з підготовки та подання податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПІ України від 10.04.2016 року.

Відповідно до п.1 розділу 1 Договору, його предметом є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно умов Договору, позивач зобов'язаний надсилати до органу ДФС податкові документи в електронному вигляді з дотриманням встановленого порядку (п.1.1 розд.3), а ДФС зобов'язується забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді у терміни, визначені законодавством для податкових документів у паперовому вигляді та їх комп'ютерну обробку (п.3.1 розд. 3).

Даним договором передбачено умови його розірвання в односторонньому порядку. Так п.4 розділу 6 містить в собі посилання, що контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником нових посилених сертифікатів відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни місця реєстрації платника. Інших підстав для розірвання в односторонньому порядку приписи Договору не містять.

В зв`язку із зміною керівника ТОВ Технокомплектація центром сертифікації ключів позивачу сформований та виданий посилений сертифікат підписувача ЕЦП.

Договір про визнання електронних документів №230620161 від 23.06.2016р. прийнято та підписано з боку податкового органу 01.07.2016р., що підверджується квитанцією № 2.

ТОВ Технокомплектація при здійсненні своєї господарської діяльності складено податкову накладну № 1 від 29.06.2016р., яку, на виконання вимог п.п. 201.1 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, направлено до Єдиного Державного реєстру податкових накладних на реєстрацію 06.07.2016р.

Однак, вищезазначений документ податковим органом не прийнятий, у зв'язку з порушенняv вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233 - Можливо розірвано договір про визнання електронної звітності , що підтверджується квитанцією № 1.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за №320/15011 (далі - Інструкція), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до п.2 Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пунктом 7 Інструкції передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Згідно п.п.3 п.6 цього Договору він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

При цьому, п.7.3, п.7.4 та п.7.5 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідністі електронного документа затвердженому формату (стандарту); перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно п.7.6 Інструкції якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Пунктом 4 розділу 2 Інструкції визначено, що податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований). ( п.7 розділу 2 Інструкції). Приписами п.5-6 розділу 3 Інструкції визначено договірну основу здійснення електронного документообігу між платниками податків та податковими органами.

Відповідно до п. 4 розділу 6 вище зазначеного договору на прийняття електронної документації підставами для розірвання договору є ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни місця реєстрації.

Отже, контролюючий орган має право розірвати Договір в односторонньому порядку лише у випадках, визначених у пункті 4 розділу 6 додатка 1 до Інструкції. Інших підстав для розірвання Договору в односторонньому порядку з боку контролюючих органів не передбачено.

Як вбачається з письмових пояснень відповідача, відповідно до службової записки відділу обслуговування платників від 29.06.2016 року № 31 на встановлення місцезнаходження, оперативним управлінням надано відповідь службовою запискою № 205 від 02.07.2016 року, в якій повідомлено про відсутність ТОВ Технокомплектація за податковою адресою.

Також, згідно листа Котлярівської сільської ради від 04.07.2016 року № 350/02-20 повідомлено, що на території ради за адресою Харківська обл., Харківський р., с. Комунар, вулиця Миру, будинок 2А зареєстрована котельня, яка в даний час не працює і займатись господарською діяльністю в приміщенні не має можливості. ТОВ Технокомплектація за вказаною адресою не знаходиться.

Поряд з цим, суд зазначає, що на час направлення податкових документів Товариство з обмеженою відповідальністю Технокомплектація зареєстровано за адресою : 62490, Харківська область, с. Комунар, вул. Миру, буд. 2, корпус А, що підтверджується даними витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 16-26).

Записів про зміну місцезнаходження підприємством, відсутності платника податків за місцезнаходженням чи зміни місця знаходження та облікових даних вищезазначений витяг не містить.

Між тим, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що нерухоме майно, розташоване за адресою Харківська обл., Харківський р., с. Комунар, вулиця Миру, будинок 2А, належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "БПК Майстер - 88", а не Котлярівській сільській раді.

Відповідно до п.п. 12.2-12.3 розд. ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

У разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Згідно з абзацом першим п. 12.5 розд. ХІІ Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою № 18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

В ході судового розгляду, відповідачем не надано жодного доказу щодо ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих, що слугувало б підставою для одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів.

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. (п. 12.4 розд. ХІІ Порядку).

Суд зазначає, що відповідно до п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В силу п.10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР).

Суд зазначає, що відповідачем до суду не надано жодних доказів на підтвердження зміни позивачем свого місцезнаходження, до ЄДР з даного приводу не вносилось жодних записів, (зокрема, про відсутність підприємства за місцезнаходженням, про не підтвердження відомостей про підприємство тощо), а відтак у податкового органу були відсутні законодавчо визначені підстави для розірвання в односторонньому порядку договору з ТОВ "Технокомплектація" про визнання електронної звітності.

Отже, при розірванні договору про визнання електронних документів відповідач діяв не на підставі, не у межах наділених законодавцем повноважень та не у спосіб, встановлений чинним законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Харківської ОДПІ Головного управління ДФС України у Харківській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 230620161 від 23.06.2016 року, укладеного з позивачем слід задовольнити.

З огляду на те, що визнано протиправність дій Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Харківській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 230620161 від 23.06.2016 року, укладеного з позивачем, то задля повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне також задовольнити позовні вимоги про зобов'язання Харківської ОДПІ Головного управління ДФС України у Харківській області поновити дію вищезазначеного договору № 230620161 від 23.06.2016року про визнання електронних документів, укладеного з ТОВ "Технокомплектація".

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомплектація" підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомплектація" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним дії Харківської ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 230620161 від 23.06.2016 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Технокомплектація" ( код ЄДРПОУ 38994547) та Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області.

Зобов'язати Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області поновити товариству з обмеженою відповідальністю "Технокомплектація" (код ЄДРПОУ 38994547) дію договору про визнання електронних документів № 230620161 від 23.06.2016 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомплектація" (62490, Харківська область, Харківський район, с. Комунар, вул. Миру, б. 2, корпус А, код ЄДРПОУ 38994547) сплачену суму судового збору в розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (61046, м. Харків, вул. Академіка Підгорного, 3, код ЄДРПОУ 39859695).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 22 березня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников