Ухвала

від 25.04.2017 по справі 820/6624/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 р.Справа № 820/6624/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2017р. по справі № 820/6624/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомплектація"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технокомплектація" ( в подальшому ТОВ "Технокомплектація") звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області ( в подальшому - Харківською ОДПІ), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо тимчасового припинення зобов'язань по договору «Про визнання електронних документів» № 230620161 від 23.06.2016 року, укладеного з ним та зобов`язати відповідача поновити інформацію шляхом відновлення договору № 230620161 від 23.06.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 року позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Податкового кодексу України, Конституції України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Технокомплектація» знаходиться на податковому обліку в Харківській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

ТОВ «Технокомплектація» з Харківською ОДПІ укладено договір № 230620161 від 23.06.2016 року про визнання електронних документів, у відповідності до Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за № 320/15011 (в подальшому - Інструкція № 233).

Відповідно до пункту 1 розділу 1 Договору, його предметом є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно умов Договору, позивач зобов'язаний надсилати до органу ДФС податкові документи в електронному вигляді з дотриманням встановленого порядку (п.1.1 розд.3), а ДФС зобов'язується забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді у терміни, визначені законодавством для податкових документів у паперовому вигляді та їх комп'ютерну обробку (п.3.1 розд. 3).

Даним договором передбачено умови його розірвання в односторонньому порядку. Так п.4 розділу 6 містить в собі посилання, що контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником нових посилених сертифікатів відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни місця реєстрації платника. Інших підстав для розірвання в односторонньому порядку приписи Договору не містять.

В зв`язку із зміною керівника ТОВ «Технокомплектація» центром сертифікації ключів позивачу сформований та виданий посилений сертифікат підписувача ЕЦП.

Договір про визнання електронних документів № 230620161 від 23.06.2016 року прийнято та підписано з боку податкового органу 01.07.2016 року, що підверджується квитанцією № 2.

ТОВ «Технокомплектація» при здійсненні своєї господарської діяльності складено податкову накладну № 1 від 29.06.2016 року, яку, на виконання вимог п.п. 201.1 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, направлено до Єдиного Державного реєстру податкових накладних на реєстрацію 06.07.2016 року.

Однак, вищезазначений документ податковим органом не прийнятий, у зв'язку з порушенням вимог Інструкції № 233 - «Можливо розірвано договір про визнання електронної звітності» , що підтверджується квитанцією № 1.

Не погодившись з вищезазначеними діями відповідача, ТОВ «Технокомплектація» звернулося до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо тимчасового припинення зобов'язань по договору «Про визнання електронних документів» № 230620161 від 23.06.2016 року є неправомірними та не відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2 Інструкції № 233 для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пунктом 7 Інструкції № 233 передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Згідно п.п.3 п.6 цього Договору він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

При цьому, п.7.3, п.7.4 та п.7.5 розділу ІІІ Інструкції № 233 встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідністю електронного документа затвердженому формату (стандарту); перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно п.7.6 Інструкції № 233 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Пунктом 4 розділу 2 Інструкції № 233 визначено, що податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований). ( п.7 розділу 2 Інструкції). Приписами п. 5-6 розділу 3 Інструкції визначено договірну основу здійснення електронного документообігу між платниками податків та податковими органами.

Відповідно до п. 4 розділу 6 вище зазначеного договору на прийняття електронної документації підставами для розірвання договору є ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни місця реєстрації.

Отже, контролюючий орган має право розірвати Договір в односторонньому порядку лише у випадках, визначених у пункті 4 розділу 6 додатка 1 до Інструкції. Інших підстав для розірвання Договору в односторонньому порядку з боку контролюючих органів не передбачено.

Судовим розглядом встановлено що, відповідно до службової записки відділу обслуговування платників від 29.06.2016 року № 31 на встановлення місцезнаходження, оперативним управлінням надано відповідь службовою запискою № 205 від 02.07.2016 року, в якій повідомлено про відсутність ТОВ «Технокомплектація» за податковою адресою.

Згідно листа Котлярівської сільської ради від 04.07.2016 року № 350/02-20 вбачається, що на території ради за адресою Харківська обл., Харківський р., с. Комунар, вулиця Миру, будинок 2А зареєстрована котельня, яка в даний час не працює і займатись господарською діяльністю в приміщенні не має можливості. ТОВ «Технокомплектація» за вказаною адресою не знаходиться.

Колегія суддів зазначає, що на час направлення податкових документів Товариство з обмеженою відповідальністю «Технокомплектація» зареєстровано за адресою : 62490, Харківська область, с. Комунар, вул. Миру, буд. 2, корпус А, що підтверджується даними витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 16-26).

Судовим розглядом встановлено, що записів про зміну місцезнаходження підприємством, відсутності платника податків за місцезнаходженням чи зміни місця знаходження та облікових даних вищезазначений витяг не містить.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що нерухоме майно, розташоване за адресою Харківська обл., Харківський р., с. Комунар, вулиця Миру, будинок 2А, належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "БПК Майстер - 88", а не Котлярівській сільській раді.

Відповідно до п. п. 12.2-12.3 розд. ХІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, у рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

У разі неможливості втручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, надісланого контролюючим органом, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта.

Згідно з абз. 1 п. 12.5 розд. ХІІ Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою № 18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

Проте, як встановлено судовим розглядом, відповідачем не надано жодного доказу щодо ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих, що слугувало б підставою для одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів.

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. (п. 12.4 розд. ХІІ Порядку).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем до суду не надано жодних доказів на підтвердження зміни позивачем свого місцезнаходження, до ЄДР з даного приводу не вносилось жодних записів, (зокрема, про відсутність підприємства за місцезнаходженням, про не підтвердження відомостей про підприємство тощо), у зв'язку з чим у податкового органу відсутні законодавчо визначені підстави для розірвання в односторонньому порядку договору з ТОВ "Технокомплектація" про визнання електронної звітності, а отже відповідач діяв не на підставі, не у межах наділених законодавцем повноважень та не у спосіб, встановлений чинним законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Харківської ОДПІ Головного управління ДФС України у Харківській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 230620161 від 23.06.2016 року, укладеного з позивачем слід задовольнити та поновити дію вищезазначеного договору № 230620161 від 23.06.2016 року про визнання електронних документів, укладеного з ТОВ "Технокомплектація".

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2017 року - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2017р. по справі № 820/6624/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 26.04.2016 р.