Ухвала

від 22.02.2017 по справі 805/4701/15-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 лютого 2017 року м. Київ К/800/36895/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І.,

розглянувши касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - ОДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року

у справі № 805/4701/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Азовбудвентиляція

до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОДПІ 26 грудня 2016 року (згідно зі штампом на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2017 року касаційна скарга залишена без руху, як така, що подана без дотримання вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги, а клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим. Цією ж ухвалою встановлено строк до 17 лютого 2017 року для усунення недоліку касаційної скарги.

У межах строку, встановленого ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 січня 2017 року, ОДПІ надала до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на відсутність фінансування видатків з Державного бюджету України, що обмежує можливості податкового органу сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі. На підтвердження цього доводу ОДПІ надає копію листа Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 19 січня 2017 року № 1591/10/05-19-10 за підписом в.о. начальника ОДПІ Паша Л.Г, який адресований Вищому адміністративному суду України, про те, що Тимчасовим кошторисом на І квартал 2017 року не передбачено кошти га сплату судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до пп. 3 пп. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI, зі змінами, внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору від 22 травня 2015 рок № 484-VIII (редакція діє з 01 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Законом України Про судовий збір (в редакції Закону № 484-VIII) встановлено перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні (ст. 5 цього Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, суд звертає увагу на те, що податкові інспекції є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

В п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З врахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Таким чином, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Керуючись статтями 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні клопотання Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі № 805/4701/15-а залишити без руху, надавши строк для усунення вищевказаних недоліків касаційної скарги до 10 квітня 2017 року.

Роз'яснити, що відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною, якщо особа, що подає касаційну скаргу, не усуне зазначені недоліки касаційної скарги до вказаного строку або не заявить клопотання про його продовження.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Бившева