Постанова

від 23.03.2017 по справі 820/4373/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 р. Справа № 820/4373/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Русанової В.Б., Присяжнюк О.В.

при секретарі Дудка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю АВАЛОН ОІЛ на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2016р. по справі № 820/4373/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВАЛОН ОІЛ

до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ Авалон Оіл , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати незаконними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ Авалон Оіл зі складанням акту № 2494/22/38341138 від 31.10.2014 р.; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004312200 від 17.11.2014 р., № 0004322200 від 17.11.2014 р.; зобов'язати відповідачів відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ Авалон Оіл в електронній базі даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України Податковий блок , інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит , а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті № 2494/22/38341138 від 31.10.2014 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2016р. по справі № 820/4373/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2016р. по справі № 820/4373/16 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач, Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інший відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ДПІ у м. Чернігові на підставі вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 ПК України та наказу керівника ДПІ у м. Чернігові від 17.10.2014 р. № 2989 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Авалон Оіл (код ЄДРПОУ 38341138) з питань декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій з ТОВ Антарес (код ЄДРПОУ 31037491) за липень 2014 та ТОВ НК Партнер (код ЄДРПОУ 36160951) за серпень 2014 року.

Підставою для прийняття оспорюваних позивачем податкових повідомлень-рішень слугував акт № 2494/22/38341138 від 31.10.2014 р., в якому перевіряючими зафіксовані порушення підприємством позивача: п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1929351,00 грн., в тому числі за липень 2014 року - 257171,00 грн., за серпень 2014 року - 1672180,00 грн. та завищення від ємного значення податкового кредиту за серпень 2014 року на суму 93615,00 грн. і завищення залишку від ємного значення ПДВ за серпень 2014 року на суму 97478,00 грн.

У зв'язку з цим, спірним податковим повідомленням-рішенням № 0004312200 від 17.11.2014 р. підприємству позивача визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 2411689,00 грн. (1929351,00 грн. за основним платежем та 482338,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), а спірним податковим повідомленням-рішенням № 0004322200 від 17.11.2014 р., підприємству позивача зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 191093,00 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень, але рішенням Головного управління ДФС у Чернігівській області від 16.01.2015 р. № 105/10/25-01-10-05-15 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Не погодившись з діями відповідача щодо проведення перевірки та з прийнятими ним податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку про їх необґрунтованість.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ Авалон Оіл (покупець) та ТОВ НК Партнер (постачальник) у серпні 2014 року укладено аналогічні за змістом договори поставки нафтопродуктів № ДГ-00065 від 01.08.2014 р. та № ДГ-00083 від 21.08.2014 р., за умовами яких постачальник зобов'язувався передати у власність покупця нафтопродукти (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти. Згідно п. 1.2. Договорів номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у Додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договорів товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: ЕХW (Інкотермс 2010) резервуари нафтобаз ПАТ Дніпронафтопродукт і інших нафтобаз, що належать ПАТ Дніпронафтопродукт на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

Пунктом 5.1. Договорів встановлено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника окремими сумами або одноразовим платежем протягом 120 днів з дати підписання акту приймання-передачі товару або інших документів, що підтверджують отримання товару.

На виконання умов договору № ДГ-00065 від 01.08.2014 р. сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140831000000021 від 01.08.2014 р. на загальну суму 3238587,67 грн. у т.ч. ПДВ 539764,61 грн.

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № ДГ-00065 від 01.08.2014 р. ТОВ НК Партнер складено та надіслано на адресу ТОВ Авалон Оіл лист від 01.08.2014 р., в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ Дніпронафтопродукт та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

На підтвердження виконання умов договору поставки нафтопродуктів № ДГ-00065 від 01.08.2014 р., додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140831000000021 від 31.08.2014 р., відповідно до якого кількість ТМЦ становить 174,064 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 3238587,67 грн. В день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ Авалон Оіл виписана податкова накладна від 31.08.2014 р. № 21.

Також, на виконання умов цього договору № ДГ-00065 від 01.08.2014 р. сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140831000000114 від 01.08.2014 р. на загальну суму 4775367,78 грн. у т.ч. ПДВ 795894,63 грн.

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № ДГ-00065 від 01.08.2014 р. ТОВ НК Партнер складено та надіслано на адресу ТОВ Авалон Оіл лист від 01.08.2014 р., в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ Дніпронафтопродукт та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № ДГ-00065 від 01.08.2014 р., додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складені акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140831000000114 від 31.08.2014 р., відповідно до якого кількість ТМЦ становить 231,77 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 4775367,78 грн. В день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ Авалон Оіл була виписана податкова накладна від 31.08.2014 р. № 114.

Також судовим розглядом встановлено, що на виконання умов договору № ДГ-00083 від 21.08.2014 р. сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 140831000000115 від 21.08.2014 р. на загальну суму 580813,48 грн. у т.ч. ПДВ 430135,58 грн.

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № ДГ-00083 від 21.08.2014 р. ТОВ НК Партнер складено та надіслано на адресу ТОВ Авалон Оіл лист від 21.08.2014 р., в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ Дніпронафтопродукт та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

На підтвердження виконання умов договору поставки нафтопродуктів № ДГ-00083 від 21.08.2014 р., додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140831000000115 від 31.08.2014 р., відповідно до якого кількість ТМЦ становить 121,18 тонн, а загальна вартість з ПДВ складає 580813,48 грн. В день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ Авалон Оіл була виписана податкова накладна від 31.08.2014 р. № 115.

Розрахунки по договорам № ДГ-00065 від 01.08.08.2014 р. та № ДГ-00083 від 21.08.08.2014 р.: відповідно до платіжних доручень від 23.12.2014 р. № 262 на суму 8013955,45 грн. (з ПДВ) та від 23.12.2014 р. № 263 на суму 2580813,48 грн. (з ПДВ) покупцем було оплачено придбаний товар в повному обсязі. Дана операція відображена позивачем в бухгалтерському обліку, що підтверджується журналами-ордерами і відомостями по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками .

Зберігання нафтопродуктів здійснювалося ПАТ Дніпронафтопродукт на підставі договору зберігання № 4112 від 09.07.2014 р.. На підтвердження виконання договору зберігання сторонами укладалися рахунок-фактура, акти прийняття та зняття зі зберігання ПММ, акт приймання-передачі наданих послуг № 08210 від 31.08.2014 р. на загальну суму 24200,00 грн., які були оплачені позивачем частково шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 63.

Транспортування ТМЦ від ТОВ НК Партнер до підприємства позивача не відбувалося, оскільки і в позивача, і в ТОВ НК Партнер були укладені договори зберігання із ПАТ Дніпронафтопродукт . При цьому, ТОВ НК Партнер повідомив позивача щодо того, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ Дніпронафтопродукт (таке положення міститься в самому договорі поставки нафтопродуктів, а також в доданих до Пояснень листах) та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії договору.

Таким чином, право власності на нафтопродукти від ТОВ НК Партнер до позивача переходило на підставі договорів поставки, додаткових угод, актів приймання-передачі без фактичного транспортування, а нафтопродукти залишалися на зберіганні у резервуарах нафтобаз ПАТ Дніфпронафтопродукт , з огляду на що у позивача була відсутня необхідність у їх транспортуванні від ТОВ НК Партнер .

Після переходу права власності від контрагента до позивача, з баз ПАТ Дніфпронафтопродукт до АЗС, орендованих підприємством позивача, транспортування нафтопродуктів здійснювалося автоперевізним підприємством: ТОВ Торговий дім Кременчукнафтопродуктсервіс на підставі договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 91 від 01.07.2014 р. На виконання договору та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено рахунок № СФ-0001866 від 31.08.2014 р., акт здачі-прийомки виконаних робіт № АР-0001873 від 31.08.2014 р. на загальну суму з ПДВ 148099,75 грн.. Розрахунки за надані послуги перевезення здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 631 за перевіряємий період. Також за результатами перевезень складалися товарно-транспортні накладні.

По усім вказаним вище взаємовідносинам після доставки вантажу, зазначеного у ТТН, в пункт розвантаження, паливо оприбутковувалось відповідальними особами ТОВ Авалон Оіл відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 р. за № 805/15496).

Порушення вимог податкового законодавства в цій частині пов'язується з тим, у ТОВ Авалон Оіл згідно наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за серпень 2014 р. рахується кредиторська заборгованість по контрагенту ТОВ НК Партнер на кінець періоду в сумі 10594768,93 грн.

Крім того, що згідно ІС АІС Податковий блок на момент перевірки встановлена розбіжність між сумами податкового кредиту декларації за серпень 2014 р. по ПДВ між ТОВ Авалон Оіл та податкового кредиту ТОВ НК Партнер в сумі 1765794,82 грн. За даними ІС АІС Податковий блок ТОВ НК Партнер декларацію по ПДВ за серпень 2014 р. до податкового органу не подавало.

Також, до ДПІ у м. Чернігові від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська надіслано лист про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ НК Партнер за серпень 2014 року від 23.09.2014 р. № 26772/7/223. За результатами виходу встановлено відсутність підприємства та посадових осіб за податковою адресою.

Відповідно до підсистеми Перегляд результатів співставлений ІС АІС Податковий блок за серпень 2014 р. встановлено платників податків, які відобразили операції придбання у ТОВ НК Партнер товарів. Встановлено, що основним постачальником товарів на ТОВ НК Партнер в серпні 2014 року є ТОВ ТМП БРОК (код ЄДРПОУ 39176367), а саме поставлено товару 99,95% від встановленого аналізом загального обсягу поставки.

До ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька 22.09.2014 р. подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року. Відповідно до реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ ТМП БРОК встановлено виписку на адресу ТОВ НК Партнер податкової накладної від 30.08.2014 р. №1 на загальну суму постачання 1544756716 грн., в т.ч. ПДВ 257459452,67 гри., проте не встановлено її реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, що стало підставою для висновку контролюючого органу про те, що податкова накладна від 30.08.2014 р. № 1 складена ТОВ ТМП БРОК в адресу ТОВ НК Партнер з сумою ПДВ 257459452,67 грн. не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та ймовірно виписана з метою приховування номенклатури поставлених товарів (послуг) та з метою зменшенням податкових зобов'язань ТОВ НК Партнер .

Згідно поданої податкової звітності основні фонди у ТОВ НК Партнер відсутні.

На підставі викладеного, контролюючим органом зроблений висновок, що операції з продажу товарів по ланцюгу ТОВ ТМП БРОК (код ЄДРПОУ 39176367) - ТОВ НК Партнер - покупці за серпень 2014 року не мають юридичного зміст.

Також судовим розглядом встановлено, що між ТОВ Авалон Оіл (покупець) та ТОВ Антарес (постачальник) у липні 2014 року укладений договір поставки нафтопродуктів № ДГ-0907-1 від 09.07.2014 р., за умовами якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця нафтопродукти (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти. Згідно п. 1.2. Договору номенклатура, кількість, ціна товару та строки поставки визначається сторонами у Додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: ЕХW ( ІНКОТЕРМС 2010 ) резервуари нафтобаз ПАТ Дніпронафтопродукт і інших нафтобаз, що належать ПАТ Дніпронафтопродукт на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника окремими сумами або одноразовим платежем протягом 120 днів з дати підписання акту приймання-передачі Товару або інших документів, що підтверджують отримання товару.

На виконання умов договору № ДГ-0907-1 від 09.07.2014 р. сторонами укладено додаткову угоду, в якій уточнено номенклатуру, кількість, якість та ціну товару, а саме № 14073100000002 від 09.07.2014 р. на загальну суму 2127894,72 грн. у т.ч. ПДВ 354649,12 грн.

З метою повідомлення позивача про місцезнаходження товару та виконання постачальником своєї частини договору № ДГ-0907-1 від 09.07.2014 р. ТОВ Анатрес складено та надіслано на адресу ТОВ Авалон Оіл лист від 09.07.2014 р., в якому зазначено, що придбані товари знаходяться на зберіганні в ПАТ Дніпронафтопродукт та можуть бути отримані в будь-який час на протязі дії вищевказаного договору.

На підтвердження виконання договору поставки нафтопродуктів № ДГ-0907-1 від 09.07.2014 р., додаткової угоди до нього та факту передання ТМЦ сторонами складено акт приймання-передачі нафтопродуктів № 14073100000002 від 31.07.2014 р., відповідно до якого кількість ТМЦ становить 110,06 тонн, а загальна вартість складає 2127894 72 грн., в тому числі ПДВ 354649,12 грн. В день виникнення податкових зобов'язань постачальником на користь ТОВ Авалон Оіл була виписана податкова накладна від 31.07.2014 р. № 4 на суму ПДВ 354649,12 грн.

Оплата товару відбувалась частинами, відповідно до умов укладеної додаткової угоди від 09.07.2014 р., що підтверджується платіжними дорученнями: від 18.12.2014 р. № 224 на суму 24404,83 грн. (з ПДВ), від 06.01.2015 р. № 320 на суму 9459,41 грн. (з ПДВ), від 05.01.2015 р. № 314 на суму 6721,55 грн. (з ПДВ), від 21.01.2015 р. № 371 на суму 15202,93 грн. (з ПДВ), від 30.01.2015 р. № 386 на суму 16258,57 грн. (з ПДВ), від 05.02.2015 р. № 409 на суму 7002,36 грн. (з ПДВ),від 19.02.2015 р. № 450 на суму 6356,43 грн. (з ПДВ). Дана операція відображена позивачем в бухгалтерському обліку, що підтверджується журналами-ордерами і відомостями по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками .

Зберігання нафтопродуктів здійснювалося ПАТ Дніпронафтопродукт на підставі договору зберігання № 4112 від 09.07.2014 р. На підтвердження виконання договору зберігання Сторонами укладалися рахунок-фактура, акти прийняття та зняття зі зберігання ПММ, акт приймання-передачі наданих послуг № 07168 від 31.07.2014 р. на загальну суму 18100 грн., які були оплачені Позивачем частково шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 63.

Транспортування ТМЦ від ТОВ Антарес до позивача не відбувалося, оскільки і в позивача, і в ТОВ Антарес були укладені договори зберігання із ПАТ Дніпронафтопродукт .

Таким чином, право власності на нафтопродукти від ТОВ Антарес до підприємства позивача переходило на підставі договорів поставки, додаткових угод, актів приймання-передачі без фактичного транспортування, а нафтопродукти залишалися на зберіганні у резервуарах нафтобаз ПАТ Дніфпронафтопродукт , з огляду на що у позивача була відсутня необхідність у їх транспортуванні від ТОВ Антарес .

Після переходу права власності від контрагента до підприємства позивача, з баз ПАТ Дніфпронафтопродукт до АЗС, орендованих позивачем, транспортування нафтопродуктів здійснювалося автоперевізним підприємством: ТОВ Торговий дім Кременчукнафтопродуктсервіс на підставі договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 91 від 01.07.2014 р. На виконання договору та за результатами надання послуг по перевезенню нафтопродуктів складено рахунок № СФ-0001751 від 31.07.2014 р., акт здачі-прийомки виконаних робіт № АР-0001747 від 31.07.2014 р. на загальну суму з ПДВ 80495 грн. Розрахунки за надані послуги перевезення здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 631 за перевіряємий період.

Порушення податкового законодавства в цій частині контролюючий орган пов'язує з тим, що у ТОВ Авалон Оіл згідно наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 3 квартал 2014 р. рахується кредиторська заборгованість по контрагенту ТОВ Антарес на кінець періоду в сумі 2127894,72 грн. Щодо зберігання товару придбаного у ТОВ Антарес посадовими особами ТОВ Авалон Оіл на перевірку надані незавірені належним чином копій документів договору зберігання, рахунки-фактури та акти прийому-передачі послуг зберігання. Також згідно наданих документів не можливо ідентифікувати яка кількість товару та за якою адресою зберігалась.

Згідно поданої податкової звітності основні фонди у ТОВ Антарес відсутні. Свідоцтво платника ПДВ товариства № 200173794, скасоване за ініціативою ДПІ 19.09.2014 р. у зв'язку з відсутністю поставок та ненадання декларацій.

Згідно ІС АІС Податковий блок на момент перевірки була і на даний час існує розбіжність між сумами податкового кредиту декларації за. липень 2014 р. по ПДВ ТОВ Авалон Оіл та податкового кредиту ТОВ Антарес в сумі 354649,12 грн. За даними ІС АІС Податковий блок ТОВ Антарес декларацію по ПДВ до податкового органу не подавало.

Також ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів в Чернігівській області отримано від ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська акт від 21.08.2014 р. № 175/04-61-22-2/31037491 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ Антарес (код за ЄДРПОУ 31037491) з питань документального підтвердження господарських відносин за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р. згідно якого товариство за юридичною адресою не знаходилось.

В результаті проведення моніторингу даних Єдиного реєстру податкових накладних по операціях за липень 2014 року 15.08.2014 р. з 22 годин 26 хвилин по 22 годину 29 хвилин встановлено реєстрацію 147 податкових накладних підприємством ТОВ Антарес на 91 контрагента за липень 2014 року на загальну суму ПДВ 114183,00 тис. грн., з них: Дніпропетровська область - 94863,00 тис. грн. (16 СГ), Інші області - 94863,00 тис. грн. (75 СГ). Товар - Бензин підвищеної якості. Податкові накладні містять коди УКТЗЕД. ТОВ Антарес за липень 2014 р. декларація з ПДВ до ДПІ не подавалась.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних не зареєстровано податкові накладні щодо придбання ТОВ Антарес палива та відповідно АРМу Митниця також відсутня інформація щодо придбання палива.

В акті перевірки ТОВ Антарес зазначено, що у липні 2014 року не можливо дослідити придбання бензину, який був реалізований підприємствам-покупцям, що свідчить про відсутність фактичного здійснення господарської операції по реалізації бензину підприємствам-покупцям.

На підставі наведених вище обставин, контролюючим органом зроблений висновок про відсутність факту виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій підприємства ТОВ Антарес , спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції зазначив, що позивачем як під час перевірки так і в судовому засіданні не було надано доказів транспортування нафтопродуктів, їх зберігання у процесі виконання розглядуваних поставок; також: відсутні фактичні дані на підтвердження прийняття позивачем товару за якістю у відповідності з Інструкцією з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказ № 271/121, а також: за кількістю та якістю з дотриманням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України Наказ № 281/171/578/155

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1 ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Положеннями п. 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою ? операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків, а норми податкового законодавства пов'язують формування витрат та/або податкового кредиту із фактом придбання товарів чи послуг з метою використання у господарській діяльності.

Що стосується висновків податкового органу про порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства, у зв'язку з відсутністю умов для здійснення господарських операцій його контрагентами та порушення контрагентами підприємства позивача вимог податкового законодавства, колегія суддів зазначає, що ці правочини відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків (у зв'язку з наявністю інформації від інших контролюючих органів та відсутності факту реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників до контрагентів-покупців), а отже визнає їх нікчемними.

Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, контролюючий орган невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано, що додатково свідчить про неправомірність дій відповідача під час проведення перевірки.

Крім того, належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно ст. 207, ст. 208, ст. 250 ГК України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно ч. 3 ст. 228 ЦК України вчинення платником податків правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

В свою чергу, відповідачем не надано доказів наявності обвинувального вироку суду відносно посадових (службових) осіб платника податків, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Також колегія суддів зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладену в постановах №10/21 від 02.03.2010 р., № 09/05 від 13.01.2009 р., № 08/28 від 12.02.2008 р., а також із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Положеннями ст. 2 Закону № 996-ХІУ визначено, що сфера його дії поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, які регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наявних в матеріалах справи копій первинних документів, оформлених в ході господарських операцій між підприємством позивача та його контрагентами вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, а податкові накладні - згідно з нормами п. 201.1 ст. 201 ПК України. Товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів оформлені у відповідності до вимог Інструкції № 281/171/578/155.

Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Що стосується посилання суду першої інстанції на те, що позивачем як під час перевірки так і в судовому засіданні не було надано доказів транспортування нафтопродуктів, їх зберігання у процесі виконання розглядуваних поставок, колегія суддів зазначає, що переміщення ПММ, придбаних підприємством позивача у контрагентів фактично не відбувалось, у зв'язку з тим, що вказані підприємства, як і позивач по справі, користувались послугами ПАТ Дніпронафтопродукт по зберіганню ПММ, а тому, перехід права власності на товар в даному випадку не був пов'язаний з фактичним переміщенням цього товару .

Що стосується доводів про ненадання позивачем до перевірки документів щодо якості придбаного товару та його відповідності встановленим стандартам, колегія суддів зазначає, що копії сертифікатів відповідності на ПММ надані позивачем до матеріалів справи (т. 2, а.с. 231-245), а номери сертифікатів відображено у товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти).

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки сертифікати відповідності у розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не відносяться до первинних документів бухгалтерського обліку, у позивача відсутній прямий обов'язок надавати до перевірки паспорти та сертифікати без відповідної вимоги працівників податкового органу. В свою чергу, акт відмови від надання сертифікатів відповідності, так і первинних документів щодо подальшого використання придбаних ПММ у в господарській діяльності фахівцями контролюючого органу не складалося.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій із ТОВ НК Партнер та ТОВ Антарес , а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області № 0004312200 від 17.11.2014 р., № 0004322200 від 17.11.2014 р. підлягають скасуванню.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ Авалон Оіл зі складанням акту № 2494/22/38341138 від 31.10.2014 р., колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами автоматизованого співставлення даних, задекларованих ТОВ Авалон Оіл в декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року до складу податкового кредиту включено операції по взаємовідносинах з ТОВ Антарес та за липень 2014 року з ТОВ НК Партнер з якими наявні розбіжності по завищенню податкового кредиту.

У зв'язку з цим, ДПІ у м. Чернігові на підставі пп. 20.1.2 п. 20.1. ст. 20, п. 73.3 ст. 73 ПК України, на адресу позивача направлено запити від 26.09.2014 р. № 11574/10/25-26-20-01-23 та від 02.09.2014 р. № 10618/10/25-26-20-01-23 з проханням надати пояснення щодо взаємовідносин та їх документального підтвердження з вищезазначеними контрагентами.

Запити отримані представниками ТОВ Авалон Оіл відповідно 26.09.2014 р. та 09.09.2014 р. та надано на них відповіді листами від 10.10.2014 р. та 22.09.2014 р.

Разом з тим, наказом начальника ДПІ у м. Чернігові від 17.10.2014 р. № 2989 призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Авалон Оіл тривалістю 5 робочих днів. Наказ та направлення на перевірку направлені на адресу ТОВ Авалон Оіл поштою та вручено 20.10.2014 р., про що свідчить поштове повідомлення.

Враховуючи те, що податкова перевірка була проведена у зв'язку з реалізацією наказу від 17.10.2014 р. № 2989, який є чинним та позивачем по справі не оспорювався, підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідачів відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ Авалон Оіл в електронній базі даних Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України Податковий блок , інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ Аудит , а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в акті № 2494/22/38341138 від 31.10.2014 р., колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК України.

У п. 61.1 ст. 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 ПК України).

Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У п. 74.1 ст. 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Висновки, викладені у Акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків, і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи із системного тлумачення ст. ст. 71, 72, 74 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 09.12.2014 р. (справа № 21-511а14).

Таким чином, виключення з баз даних інформації, внесеної на підставі Акта, є необґрунтованим, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2016р. по справі № 820/4373/16 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004312200 від 17.11.2014 р., № 0004322200 від 17.11.2014 р., які винесені на підставі висновків акту № 2494/22/38341138 від 31.10.2014 р., прийнята з порушення норм матеріального права, вона підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог. В іншій частині постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2016р. по справі № 820/4373/16 прийнята з дотриманням норм матеріального права, а тому колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Авалон Оіл на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2016р. по справі № 820/4373/16 - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2016р. по справі № 820/4373/16 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004312200 від 17.11.2014 р., № 0004322200 від 17.11.2014 р., які винесені на підставі висновків акту № 2494/22/38341138 від 31.10.2014 р. та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Авалон Оіл - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області № 0004312200 від 17.11.2014 р., № 0004322200 від 17.11.2014 р.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2016р. по справі № 820/4373/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С. Судді (підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24.03.2017 року.