Постанова

від 03.09.2010 по справі 10441/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 вересня 2010 р. № 2-а- 10441/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Мирошниченко С.А.

за участі представників :

позивача - Гончаренко А.В.,

відповідача - Бойченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про скасування постанов та зобов'язання поновити виконавчі провадження ,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (далі -позивач) - звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області (далі - відповідач) про скасування постанов про зупинення виконавчих проваджень від 23.06.2010 року по виконавчим провадженням №17992089, №19113942, №19112885, №19113784, №19112695, №19114093, №19102544 винесені старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Бойченко В.В. та зобов'язання поновити вказані виконавчі провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в Підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області знаходяться на виконанні виконавчі провадження №17992089, №19113942, №19112885, №19113784, №19112695, №19114093, №19102544 про звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Водомер" (м.Харків, вул.Танкопія, 9/2, код ЄДРПОУ 24669601), що належить йому на праві власності, відкритих на підставі виконавчих написів №368 від 02.02.2010 року (8146513,99 грн.), №1332 від 26.04.2010 року (60235,07 грн.), №1326 від 26.04.2010 року (225927,97 грн.), №1322 від 26.04.2010 року (4666500,00 грн.), №1328 від 26.04.2010 року (1900147,82 грн.), №1330 від 26.04.2010 року (200325,00 грн), № 1324 від 26.04.2010 року (600000,00 грн.), вчинених приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. Вказаними написами мають бути задоволені вимоги позивача до боржника за рахунок коштів, отриманих від реалізації предметів застави.

Ухвалою Господарського суду Харківської області по справі №Б-24/56-10 від 21.05.2010 року порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ фірми "Водомер" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідач 23.06.2010 року виніс постанови, якими зупинив виконавчі провадження, на підставі п.8 част.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження". Позивач вважає, що відповідно до положень ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч.6 ст.64 Закону України "Про виконавче провадження" відповідач не повинен був зупиняти виконання вказаних виконавчих проваджень.

Представники позивача в судовому засіданні надали пояснення, які повністю співпадають з позицією, яка викладена в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в заперечені на позовну заяву. В своєму запереченні представник відповідача просив відмовити у задовленні позових вимог керуючись ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши представників сторін, що беруть участь у справі, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г.О. було вчинено виконавчі написи №368 від 02.02.2010 року, №1332 від 26.04.2010 року, №1326 від 26.04.2010 року, №1322 від 26.04.2010 року, №1328 від 26.04.2010 року, №1330 від 26.04.2010 року, №1324 від 26.04.2010 року, щодо звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Водомер" (м. Харків, вул.Танкопія, 9/2, код ЄДРПОУ 24669601), яке належить йому на праві власності та передано у заставу позивачу на підставі договорів застави.

15.03.2010 року та 11.05.2010 року за вказаними виконавчими написами відповідачем були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень.

21.05.2010 року Ухвалою Господарського суду Харківської області по справі №Б-24/56-10 порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ фірма "Водомер" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, окрім випадків передбачених ч.6 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

23.06.2010 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управлінння юстиції у Харківській області Бойченко В.В. винесені постанови про зупинення виконавчого провадження на підставі Ухвали Господарського суду Харківської області №Б-24/56-10 від 21.05.2010 року, керуючись п.8 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ст.115 Господарського процессуального кодексу України, "рішення, ухвали, постанови господарського суду виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

18.11.2003 року Законом України №1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" внесено зміни у частину першу статті 34 Закону України "Про виконавче провадження": пункт 8 після слів "у справі про банкрутство боржника" доповнено словами "якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом"; частину шосту статті 64 Закону України "Про виконавче провадження" доповнено словами "крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно".

Таким чином, відповідно до п.8 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Крім цього, ч.6 ст.64 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Позивач, виходячи з положень ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є кредитором з особливим статусом, а не конкурсним або поточним, оскільки його вимога забезпечена заставою майна і стягнення звернене на це майно.

Виходячи з системного тлумачення законодавства, суд приходить до висновку, що реч. 2 частини 6 статті 64 Закону України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою, яка регулює саме процедуру виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно юридичних осіб, зокрема, і в справах про банкрутство.

Тому зазначена норма, на думку суду, не входить в колізію зі ст.ст. 12, 14, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині регулювання процедури стягнення під час мораторію, оскільки вказані норми в даному випадку є загальними.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Зазначена вище правова позиція підтверджується нормами Закону України "Про виконавче провадження", рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Тому, суд критично оцінює доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, ч.6 ст.64 Закону України "Про виконавче провадження" конкретизує п.8 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" відносно звернення стягнення на заставне майно, а тому Закон України "Про виконавче провадження" передбачає можливість здійснення виконавчого провадження по зверненню стягнення на заставне майно (предмет іпотеки/застави) після порушення провадження у справі про банкрутство боржника та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача.

Керуючись ст.115 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про заставу", Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.ст. 8-14, 71, 94, 159, 160, 165, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Державний експортно -імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк в м. Харкові до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про скасування постанов - задовольнити повністю.

2. Скасувати постанови про зупинення виконавчих проваджень від 23.06.2010 року по виконавчим провадженням №17992089, №19113942, №19112885, №19113784, №19112695, №19114093, №19102544 винесені старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Бойченко В.В.

3. Зобов'язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області поновити виконавчі провадження №17992089, №19113942, №19112885, №19113784, №19112695, №19114093, №19102544.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерне товариство Державний експортно - імпортний банк України в особі філії АТ Укрексімбанк витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 07.09.2010р.

Суддя Біленський О.О.