Рішення

від 24.03.2017 по справі 912/54/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.03.2017 Справа № 912/54/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігіс 2003", м. Київ

до Приватного підприємства "ВК і К", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 46851грн.59коп.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ігіс 2003" звернулось до Приватного підприємства "ВК і К" з позовом про стягнення суми боргу за договором поставки в розмірі 46851грн.59коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №П01-02-15 від 01.01.2015р.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 08.02.2017р. у справі №912/54/17, матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігіс 2003" були направлені за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2017р. справу №912/54/17 було прийнято до провадження суддею господарського суду Дніпропетровської області Новіковою Р.Г. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 28.02.2017р. та 21.03.2017р.

13.03.2017р. позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що сума боргу за договором поставки в розмірі 46851грн.59коп., виникла внаслідок того, що відповідач не сплатив товар, поставлений згідно видаткових накладних №807 від 17.10.2016р., №842 від 31.10.2016р., №857 від 04.11.2016р., №869 від 09.11.2016р. та №872 від 10.11.2016р.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2017р., 28.02.2017р. та нез'явленням у судові засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який наявний в матеріалах справи.

Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою підприємства зв'язку "за відмовою адресата від одержання".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними матеріалами. При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 21.03.2017р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 21.03.2017р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

01.01.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ігіс 2003" (далі - постачальник) та Приватним підприємством "ВК і К" (далі - покупець) підписаний договір поставки №П01-02-15 (далі - договір). За умовами зазначеного договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві харчові пряно-ароматичні суміші для ковбасних виробів виробництва компанії "Fratelli Pagani" (Італія), (далі товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 2.1 договору найменування (асортимент), одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, зазначаються у відпускних документах постачальника.

Пунктом 3.7 передбачено, що право власності на товар, а також ризики пов'язані з товаром, переходить від постачальника до покупця після підписання сторонами видаткової накладної.

Згідно з пунктом 5.3 договору покупець сплачує повну вартість за кожну партію поставленого товару на протязі 45 календарних днів з моменту отримання товару, шляхом перерахунку грошових на поточний рахунок постачальника. Покупець має право дострокової оплати товару.

На виконання умов договору поставки №П01-02-15 від 01.01.2015р., позивач поставив відповідачу товару згідно видаткових накладних №807 від 17.10.2016р., №842 від 31.10.2016р., №857 від 04.11.2016р., №869 від 09.11.2016р. та №872 від 10.11.2016р. на загальну суму 51109грн.85коп. Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.

Відповідач в рахунок погашення заборгованості за товар, поставлений згідно видаткової накладної №807 від 17.10.2016р., перерахував позивачу грошові кошти в сумі 4258грн.26коп.

Таким чином, на теперішній час залишається несплаченим товар, поставлений згідно договору поставки №П01-02-15 від 01.01.2015р. на суму 46851грн.59коп. Вказана заборгованість складається з заборгованості за видатковою накладною №807 від 17.10.2016р. в розмірі 10877грн.54коп., за видатковою накладною №842 від 31.10.2016р. в розмірі 20067грн.42коп., за видатковою накладною №857 від 04.11.2016р. в розмірі 7005грн.94коп., за видатковою накладною №869 від 09.11.2016р. розмірі 2677грн.14коп. та за видатковою накладною №872 від 10.11.2016р. в розмірі 6223грн.55коп.

З огляду на положення пункту 5.3 договору, відповідач був зобов'язаний повністю сплатити суму боргу за договором поставки №П01-02-15 від 01.01.2015р. в розмірі 46851грн.59коп., в строк до 26.12.2016р. (включно).

Докази виконання Приватним підприємством "ВК і К" грошових зобов'язань з оплати суми боргу за договором поставки №П01-02-15 від 01.01.2015р. в розмірі 46851грн.59коп., в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 46851грн.59коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігіс 2003" до Приватного підприємства "ВК і К" про стягнення суми боргу за договором поставки в розмірі 46851грн.59коп.

Стягнути з Приватного підприємства "ВК і К" (ідентифікаційний код: 13745730; місцезнаходження: 49125, м. Дніпро, вул. Терещенківська, буд. 26, кв. 86) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігіс 2003" (ідентифікаційний код: 36872320; місцезнаходження: 04211, м. Київ, вул. Мате Залки, буд. 12/3, кв. 78) суму боргу за договором поставки в розмірі 46851грн.59коп. та судовий збір в розмірі 1378грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 21.03.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 24.03.2017р.

Суддя Р.Г. Новікова