Ухвала

від 22.03.2017 по справі 910/15617/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

22.03.2017Справа № 910/15617/16

За заявоюФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пророзстрочку виконання рішення у справі№910/15617/16 за заявою про за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сан Груп Логістик" видачу наказу на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 14.07.2016 у справі №1006/16 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Груп Логістик" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення 34280,76 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача (стягувача) Журавель Р.О. - представник від відповідача (боржника) - заявника не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2016 у справі №910/15617/16 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Груп Логістик" та видано наказ на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 14.07.2016 у справі №1006/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Груп Логістик" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 34280,76 грн.

09.03.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення на 5 років зі сплатою рівними частинами щомісячно.

Вказана заява мотивована неможливістю одразу оплатити позивачу заборгованість згідно з наказом Господарського суду міста Києва №910/15617/16 від 08.09.2016 у зв'язку з підвищенням цін на продукти харчування та подорожчанням комунальних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 розгляд заяви призначено на 22.03.2017.

В судове засідання 22.03.2017 представник заявника не заявився, проте направив до суду електронне повідомлення з клопотанням про відкладення розгляду заяви.

Представник позивача (стягувача) в судовому засіданні 22.03.2017 проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення надав заперечення.

Судом в судовому засіданні 22.03.2017 відхилено клопотання заявника про відкладення розгляду заяви, оскільки жодних належних та допустимих доказів неможливості прибути в судове засідання 22.03.2017 особисто чи направити до суду свого представника заявник не надав. Крім того, заявник не був позбавлений права та можливості надати всі наявні докази в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду одночасно із поданням такої заяви до суду.

Також судом враховано обмеженість строку розгляду заяви про розстрочку виконання рішення, передбаченого в ст.121 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що ухвалою про призначення заяви до розгляду явка представників учасників процесу в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

У відповідності до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як зазначено в п.п. 7.1.2., 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодних доказів існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду та в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставою для розстрочки виконання судового рішення.

Підвищення цін на продукти та комунальні послуги не є такими обставинами.

Одночасно, під час розгляду заяв про розстрочку виконання судового рішення господарський суд також повинен враховувати інтереси кредитора.

Як вже зазначалось, наказ на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 14.07.2016 у справі №1006/16 було видано 08.09.2016.

Проте, за твердженнями представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Груп Логістик", що надані в судовому засіданні 22.03.2017, які з боку відповідача не заперечені, станом на теперішній час рішення суду виконано не було, позивачу заборгованість навіть частково не погашено.

При цьому, слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Отже, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що фактичне невиконання рішення суду протягом тривалого часу може призвести до порушень майнових інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан Груп Логістик".

За таких обставин, заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 14.07.2016 у справі №1006/16, на виконання якого Господарським судом міста Києва було видано наказ від 08.09.2016 №910/15617/16, відмовити.

Суддя Ю.М. Смирнова