Постанова

від 21.03.2017 по справі 910/13055/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2017 р. Справа№ 910/13055/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Радзевіл А.В. (дов. № 2443/16 від 11.11.2016 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: ОСОБА_3, ОСОБА_4 (ордер від 22.11.2016 р.);

від третьої особи 3: не з'явився;

від третьої особи 4: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діавест-Комп'ютерний Світ"

на рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2016р.

у справі № 910/13055/16 (Суддя: Демидова В.О.)

за позовом публічного акціонерного товариства " Радикал Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Діавест-Комп'ютерний Світ"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_5

2. ОСОБА_3

3. товариство з обмеженою відповідальністю "Світ нерухомості Всесвіт"

4. товариств з обмеженою відповідальністю "ТД Девелопцентр"

про стягнення 2 320 314,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Діавест-Комп'ютерний Світ" про стягнення заборгованості за кредитним договором №КЛ-5485/2-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 08.04.2014 р. у сумі 2 320 314,90 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 2 149 195,57 грн., в тому числі: поточна заборгованість за кредитом - 1 083 326,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 741 211,42 грн., прострочена заборгованість за процентами - 304 717,85 грн., поточна заборгованість за процентами - 19 940,30 грн., пеня за несвоєчасне погашення простроченого кредиту - 122 560,68 грн., пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів - 48 558,65 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.08.2016 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Світ нерухомості Всесвіт" та товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Девелопцентр".

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2016 р. у справі № 910/13055/16 позов публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Діавест-Комп'ютерний Світ" на користь публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" поточну заборгованість за кредитом у розмірі 1 083 326 грн. 00 коп., прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 741 211 грн. 42 коп., прострочену заборгованість за процентами у розмірі 304 717 грн. 85 коп., поточну заборгованість за процентами у розмірі 19 940 грн. 30 коп., пеню за несвоєчасне погашення простроченого кредиту у розмірі 122 560 грн. 68 коп., пеню за несвоєчасне погашення прострочених процентів у розмірі 48 558 грн. 65 коп.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення суми кредиту за умовами кредитного договору №КЛ-5485/2-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 08.04.2014 р., що призвело до виникнення заборгованості за кредитом в розмірі 2 149 195,57 грн., в тому числі: поточна заборгованість за кредитом - 1 083 326,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 741 211,42 грн., прострочена заборгованість за процентами - 304 717,85 грн., поточна заборгованість за процентами - 19 940,30 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Діавест-Комп'ютерний Світ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2016 р. у справі № 910/13055/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні з відповідача поточної та простроченої заборгованості за кредитом, а також пені за несвоєчасне погашення простроченого кредиту. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказав на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до винесення незаконного рішення. Окрім того, апелянт зазначив, що звернення позивача до суду з вимогою погасити заборгованість у повному обсязі порушує досудовий порядок вирішення спорів шляхом переговорів, про який домовлялись сторони у п. 7.6. кредитного договору. Також, апелянт зазначив, що в якості забезпечення були підписанні договори застави майнових прав та договір відступлення права вимоги з відкладальною умовою, що підтверджується витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна, та не було досліджено судом першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діавест-Комп'ютерний Світ" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 910/13055/16.

17.01.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від третьої особи 2 надійшли пояснення щодо заперечення проти позову та рішення господарського суду міста Києва.

17.01.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2016 р. у справі № 910/13055/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

07.02.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

07.02.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

07.02.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просив витребувати належним чином засвідчену копію договору застави майнових прав № ДЗМП 5485/2-980 для забезпечення виконання кредитного договору № КЛ-5485/2-980; витребувати належним чином завірену копію договору відступлення майнових прав № ДВМП-5485/2-980; витребувати довідку про стан рахунку та залишок коштів, які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_1 згідно з договором № 1-21787 строкового банківського вкладу "Впіймай фортуну" від 17.04.2015 р. станом на 01.02.2017 р.; витребувати інформацію у формі виписки по рахунку про рух грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.07.2015 р. по 01.02.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 р. клопотання відповідача було задоволено, зобов'язано позивача - публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" надати суду належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) договору застави майнових прав № ДЗМП 5485/2-980 для забезпечення виконання кредитного договору № КЛ-5485/2-980, договору відступлення майнових прав № ДВМП-5485/2-980; довідку про стан рахунку та залишок коштів, які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_1 згідно з договором № 1-21787 строкового банківського вкладу "Впіймай фортуну" від 17.04.2015 р. станом на 01.02.2017 р.; інформацію у формі виписки по рахунку про рух грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.07.2015 р. по 01.02.2017 р.

21.02.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо неможливості виконати вимоги ухвали суду від 07.02.2017 р.

Судові засідання неодноразово відкладались.

Представники третьої особи 2 в судовому засіданні 21.03.2017 р. просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2016 р. - скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2017 р. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2016 р. - без змін.

В судове засідання 21.03.2017 року представники відповідача та третіх осіб 1, 3, 4 не з'явились, про причини неявки не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача та третіх осіб 1, 3, 4 за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.04.2014 р. між публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" (далі - позивач, кредитодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Діавест-Комп'ютерний Світ" (далі - відповідач, позичальник) було укладено кредитний договір №КЛ-5485/2-980 ( а.с.14-18 том 1) на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, згідно умов якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користуванням кредитом, комісії та інші платежі (п. 1.1. кредитного договору).

Згідно з п. 1.1.1. кредитного договору ліміт кредитної лінії 2 000 000,00 грн. Протягом дії цього договору ліміт кредитної лінії зменшується за графіком, визначеним в додатку № 1 до цього договору.

Пунктом 1.1.2 вищевказаного кредитного договору передбачено, що термін остаточного повернення кредиту 07.04.2017 включно, якщо такий термін (строк) не наступить раніше з підстав, що передбачені умовами цього договору або законодавством.

Процентна ставка за користування кредитом/траншом кредиту 25% річних та може бути змінена при видачі кожної з частин кредиту (траншу кредиту), в межах кредитної лінії, за рішенням уповноваженого органу кредитодавця щодо користування грошовими коштами, рішення про видачу яких в межах розміру ліміту кредитної лінії розглядається уповноваженої органом кредитодавця (п. 1.1.3 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.4. договору позичальник здійснює повернення кредиту/траншу кредиту у валюті кредиту/траншу кредиту платіжними дорученнями на відкритий йому позичковий рахунок у строки (терміни), визначені графіком погашення, що наведений у додатку № 1.

Порядок нарахування процентів визначений п. 2.7 кредитного договору.

Згідно з п. 2.7.1. договору проценти за користування кредитом/траншем кредиту нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку до моменту фактичного повернення кредиту/траншем кредиту (в тому числі і за період прострочення терміну (строку) остаточного погашення кредиту/траншу кредиту, зазначеного в п. 1.1.2 цього договору).

Відповідно до п. 2.7.2. договору проценти за користування кредитом/траншем кредиту нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно з п. 1.1.3 цього договору.

Також, умовами договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом/траншем нараховуються на суму щоденного фактичного залишок заборгованості за кредитом/траншем кредиту(п. 2.7.4 договору)

Пунктом 2.8. кредитного договору визначено порядок сплати процентів за користування кредитом/траншем, а саме проценти, нараховані за місяць відповідно до п. 2.7. кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати не пізніше 10 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані. Водночас, унктом 2.10 договору передбачено, що позивач має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі у разі, зокрема, наявності простроченої заборгованості за кредитом/траншем кредиту, нарахованими процентами та комісіями, штрафними санкціями, передбаченими кредитним договором.

Згідно з п. 2.14 договору у разі настання обставин, визначених п.п. 3.2.3., 4.4., 5.2. договору, термін (строк) повернення кредиту/траншу кредиту вважається таким, що настав, і, відповідно до цього позичальник зобов'язаний повернути кредит/транш кредиту, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом/траншем кредиту, комісії, штрафні санкції у розмірах та на умовах, що визначені цим договором.

За умовами п. 4.4 договору сторони погодилися, що кредитодавець має право у разі невиконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених цим договором, вимагати погашення кредиту/траншу кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом/траншем кредиту, комісій та штрафних санкцій, інших платежів згідно з цим договором, а позичальник зобов'язаний виконати цю вимогу за реквізитами у день, що вказані кредитодавцем у письмовій вимозі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в порядку виконання п. 1.3.1 кредитного договору в забезпечення виконання грошових зобов'язань укладено наступні договори:

- договір застави рухомого майна від 08.04.2014 р., посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Воробйовою Т.А., відповідно до якого позичальник передав у заставу позивачеві транспортний засіб марки "Infiniti", моделі QX 56, д.н.з. НОМЕР_2 (том 1, а.с. 20);

- договір застави рухомого майна №ДЗРМ-5485/2-980-1 від 08.04.2014 р., за яким позичальник передав банку в заставу товари в обороті (комп'ютерні комплектуючі), перелік яких викладений у додатку № 1 до договору застави, оціненою сторонами вартістю 5 305 793,95 грн. (том 1, а.с. 26);

- іпотечний договір від 08.04.2014 р., посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Києво - Святошинського нотаріального округу Київської області Воробйовою Т.А., відповідно до якого майновий поручитель - фізична особа ОСОБА_5 передала в іпотеку банку нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 234,1 кв.м., житловою площею 166,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку загальною площею 479 кв.м., цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 30);

- договір поруки №ДП-5485/2-980-1 від 08.04.2014 р., укладений з фізичною особою ОСОБА_3, відповідно до якого остання взяла на себе зобов'язання перед банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення суми кредитів, сплати процентів, комісій та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій відповідно до кредитного договору (том 1, а.с. 36);

- іпотечний договір від 08.04.2014 р., посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Воробйовою Т.А., відповідно до якого ТОВ "Світ нерухомості Всесвіт" як майновий поручитель передало в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 152,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (том 1, а.с. 38).

Крім того, для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між банком та ТОВ "ТД Девелопцентр" буди укладені:

- іпотечний договір від 08.04.2014 р., посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Воробйовою Т.А., відповідно до якого останній передав в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно: однокімнатну квартиру зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 36,4 кв.м., житловою площею 20,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (том 1, а.с. 44);

- іпотечний договір від 08.04.2014 р., посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Воробйовою Т.А., відповідно до якого останній передав в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно: нежиле приміщення магазину з підвалом зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 274 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (том 1, а.с. 50).

Сторонами також укладено додаток № 1 до кредитного договору (графік зменшення ліміту кредитної лінії).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Радикал Банк" виконав умови кредитного договору №КЛ-5485/2-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 08.04.2014 р. належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 2 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами від 09.04.2014 р. № 2231 на суму 1 000 000,00 грн., від 09.04.2014 р. № 285 на суму 250 000,00 грн., від 10.04.2014 р. № 36 на суму 100 000,00 грн., від 17.04.2014 р. № 1761 на суму 150 000,00 грн., від 22.04.2014 р. № 4403 на суму 100 000,00 грн., від 15.05.2014 р. № 1846 на суму 200 000,00 грн., від 16.05.2014 р. № 3080 на суму 100 000,00 грн. та від 28.05.2014 р. № 1750 на суму 100 000,00 грн. (том 1, а.с. 98-105). Проте, відповідач божник за кредитним договором свої зобов'язання, щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав.

04.01.2016 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 5350/15 від 31.12.2015 р. зазначив, що станом на 24 грудня 2015 р. у відповідача існує заборгованість за кредитним договором № КЛ-5485/2-980 від 08.04.2014 р., а саме 1 333 328,00 грн. поточної заборгованості за кредитом, 491 209,42 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 191 201,55 грн. простроченої заборгованості за процентами, та вимагав в строк до 30 січня 2016 р. погасати прострочену заборгованість (том 2, а.с. 23-26).

Протягом строку дії кредитного договору відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору в частині своєчасного погашення процентів, зазначених в п. 2.8. кредитного договору, та порушив порядок повернення кредиту, передбаченого п. 2.4. договору, відповіді на вимогу банку не надав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 2 320 314,90 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 2 149 195,57 грн., в тому числі: поточна заборгованість за кредитом - 1 083 326,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 741 211,42 грн., прострочена заборгованість за процентами - 304 717,85 грн., поточна заборгованість за процентами - 19 940,30 грн., пеня за несвоєчасне погашення простроченого кредиту - 122 560,68 грн., пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів - 48 558,65 грн.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення суми кредиту за умовами кредитного договору №КЛ-5485/2-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 08.04.2014 р., що призвело до виникнення заборгованості за кредитом в розмірі 2 149 195,57 грн., в тому числі: поточна заборгованість за кредитом - 1 083 326,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 741 211,42 грн., прострочена заборгованість за процентами - 304 717,85 грн., поточна заборгованість за процентами - 19 940,30 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості.

Договір є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як унормовано вимогами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу грошових коштів шляхом їх перерахування на рахунок відповідача, відкритий в публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк", що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами.

Як вбачається з банківської виписки з рахунку відповідача (том 1, а.с. 22), відповідачем порушувались обов'язки, передбачені п.п. 2.4., 2.8. кредитного договору, в частині повернення суми кредиту/траншу кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, що призвело до виникнення заборгованості за кредитом в розмірі 2 149 195,57 грн., в тому числі: поточна заборгованість за кредитом - 1 083 326,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 741 211,42 грн., прострочена заборгованість за процентами - 304 717,85 грн., поточна заборгованість за процентами - 19 940,30 грн.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2.10 кредитного договору передбачено, що позивач має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі у разі, зокрема, наявності простроченої заборгованості за кредитом/траншем кредиту, нарахованими процентами та комісіями, штрафними санкціями, передбаченими кредитним договором.

Відповідно до п. 2.14 договору у разі настання обставин, визначених п.п. 3.2.3., 4.4., 5.2. договору, термін (строк) повернення кредиту/траншу кредиту вважається таким, що настав, і відповідно до цього позичальник зобов'язаний повернути кредит/транш кредиту, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом/траншем кредиту, комісії, штрафні санкції у розмірах та на умовах, що визначені цим договором.

Оскільки відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки щодо повернення кредиту/траншу кредиту відповідно до п. 2.4. кредитного договору та сплаті процентів відповідно до п. 2.8. кредитного договору, позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим п.п. 2.10., 2.14. кредитного договору звернувся 04.01.2016 р. з вимогою №5350/15 від 31.12.2015 р. про дострокове погашення заборгованості за кредитом та сплаті процентів за користування кредитом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача про передчасність звернення позивача до суду є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, рішенням Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 р. вказано, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції суддів і права на судовий захист.

Зазначене спростовує твердження апелянта, що звернення позивача до суду з вимогою погасити заборгованість у повному обсязі порушує досудовий порядок вирішення спорів шляхом переговорів, про який домовлялись сторони у п. 7.6. кредитного договору.

Стосовно заперечень відповідача та третьої особи 2 про те, що суд першої інстанції не дослідив в повному обсязі обставини справи, а саме поза увагою суду залишилось те, що зобов'язання щодо погашення заборгованості по кредитному договору припинилось внаслідок забезпечення його рівноцінним депозитом, колегія суддів зазначає на наступне.

17.04.2015 р. між ПАТ Радикал Банк (банк) та ОСОБА_3 (вкладник) було укладено договір строкового банківського вкладу Впіймай фортуну № 1-21787, предметом якого є взаємовідносини сторін з приводу прийняття банком грошових коштів вкладника в іноземній валюті в сумі 85 000,00 дол. США строком з 17.04.2015 р. по 18.07.2915 р. включно з наступним зобов'язанням банку виплачувати вкладнику суму вкладу та проценти на неї на умовах та в порядку, визначених цим договором (п. 1.1. договору банківського вкладу), (а.с. 136-139 том 2).

Як зазначає третя особа 2 та не заперечується сторонами у справі, між ОСОБА_3 та банком також був укладений договір застави майнових прав № ДЗМП-5485/2-980 для забезпечення виконання кредитного договору № КЛ-5485/2-980, однак копії зазначеного договору для залучення до матеріалів справи сторонами надано не було.

Також, третя особа ОСОБА_3 вказала на те, що 17.04.2015 р. між нею та ПАТ Радикал Банк (сторона 1) було укладено договір на уступку права вимоги № ДВМП-5485/2-980, відповідно до умов якого сторона 2 передала у повному обсязі, а сторона 1 приймає всі права сторони 2, як кредитора за зобов'язаннями, що виникли на підставі договору строкового банківського вкладу № 1-21787 Впіймай фортуну , який був укладений 17.04.2015 р. між сторонами, а саме: право вимоги щодо отримання коштів в повному обсязі відповідно до умов депозитного договору (в тому числі суми депозиту, відсотків за користування депозитними коштами, пені та штрафі, якщо такі будуть, тощо) (п.1 договору уступки), (том 2, а.с. 216).

Відповідно до п. 3 договору уступки сторони домовились, що цей договір укладений з відкладальною обставиною, у зв'язку з чим, права та обов'язки сторін за цим договором настають за умови порушення зобов'язань позичальником за кредитним договором № КЛ-5485/2-980 від 08.04.2015 р., а також у інших випадках, передбачених договором поруки № ДП-5485/2-980 від 08.04.2015 р. або договором застави, в залежності від того, яка обставина настане раніше.

Третя особа в письмових поясненнях зазначає, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_3, будучи боржником за договором поруки, передала банку відступне, а саме майнові права за депозитним договором № 1-21787 від 17.04.2015 р. у сумі 1 755 250,00 грн. та вчинила всі залежні дії щодо передання відступного для припинення зобов'язань за кредитним договором КЛ-5485/2-980 в розумінні 600 ЦК України.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями відповідача та третьої особи 2 з огляду на наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015 р. № 452/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 09.07.2015 р. № 130 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", згідно з яким з 10.07.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Шевченка Олександра Володимировича; тимчасову адміністрацію в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" запроваджено строком на 3 місяці з 10.07.2015 р. до 09.10.2015 р. включно.

З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ РАДИКАЛ БАНК , запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 184 від 08 жовтня 2015 р. про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ РАДИКАЛ БАНК до 09 листопада 2015 р. включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ РАДИКАЛ БАНК провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєвої Анни Миколаївни до 09 листопада 2015 р. включно.

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: (http://www.fg.gov.ua) та в розумінні ст. 35 ГПК України є загальновідомою та загальнодоступною.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 09.11.2015 р. № 769 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.11.2015 р. № 203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвій Анні Миколаївні на 2 роки з 10.11.2015 року до 09.11.2017 року включно.

Як вже зазначалось, позивач 04.01.2016 р. звернувся з вимогою №5350/15 від 31.12.2015 р. до відповідача про дострокове погашення заборгованості за кредитом та сплаті процентів за користування кредитом (том 2, а.с. 23-26).

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Таким чином, саме з моменту пред'явлення вимоги позивачем (04.01.2016 р.) відповідно до п. 2.14. кредитного договору термін повернення кредиту вважається, таким, що настав, та з цього моменту у відповідача виникає обов'язок з дострокового повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, тоді як на момент укладення договору про уступку права вимоги (17.04.2015 р.) такого обов'язку з дострокового повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у відповідача не існувало.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги те, що відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2015 р. у справі № 810/4438/15 (а.с. 149- 151 том 2) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Діавест-Комп'ютерний світ до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ РАДИКАЛ БАНК Савельєвої Анни Миколаївни про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ РАДИКАЛ БАНК Савельєвої Анни Миколаївни грошові кошти в іноземній валюті у сумі 85000 доларів США з процентами, які належать ТОВ Діавест-Комп'ютерний світ , перевести в рахунок погашення по Кредитному договору від 08.04.2014 № КЛ - 5485/2-980, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2015 р. (а.с.152-153 том 2), повернення грошових коштів вкладнику за договором строкового банківського вкладу №1-2187 Впіймай фортуну від 17.04.2015 р. підлягає здійсненню у строки та порядку, передбаченому Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в залежності від обраного способу виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Посилання позивача на положення ст. 606 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, оскільки така підстава припинення цивільно-правового зобов'язання відноситься до групи підстав, що не належать до правочинів і не залежать від волі сторін. У випадку, коли боржник банку придбав право вимоги до банку за договором, відповідні два зобов'язання між банком і його боржником, який придбав згідно з договором право вимоги до банку, не можуть припинятись на підставі ст. 606 Цивільного кодексу України, оскільки положення цієї статті до таких правовідносин не застосовуються.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, в силу приписів ст. 606 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

За змістом наведеної правової норми припинення цивільно-правового зобов'язання, не залежить від волі сторін; поєднання боржника і кредитора в одній особі має місце в разі, якщо до сторони, яка є боржником, переходить за певних обставин зобов'язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, та/або навпаки, тобто, в силу об'єктивних обставин або певного правочину один із суб'єктів правовідношення зникає (або виходить із двосторонніх зобов'язальних правовідносин), при цьому до особи, що залишилося, переходять всі правомочності щодо взаємних зобов'язань, у зв'язку з чим власне і припиняється правовідношення.

Згідно з п. 4. ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації в банку не здійснюється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін ( у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Водночас, із встановлених судом обставин щодо зобов'язань банку (позивача) за договором строкового банківського вкладу, а також наявності зобов'язань відповідача перед банком за кредитним договором, не вбачається, що відбулось поєднання боржника і кредитора в одній особі, навіть за наявності договору про уступку права вимоги № ДВМП-5485/2-980 від 17.04.2015 р., оскільки обидві сторони кредитного договору № КЛ-5485/2-980 продовжують об'єктивно існувати із збереженням за ними всіх прав та обов'язків.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Вищого господарського суду № 911/5199/15 від 14.06.2016 р.

Окрім іншого, на момент виникнення обов'язку з дострокового повернення кредиту (04.01.2016 р.) в банку була введена тимчасова адміністрація, під час якої не здійснюється зарахування зустрічних вимог, в тому числі поєднанням боржника і кредитора в одній особі, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для припинення зобов'язань відповідача за кредитним на підставі ст. 606 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з договору уступки права вимоги № ДВМП-5485/2-980 від 17.04.2015 р., права та обов'язки сторін за цим договором настають за умови порушення зобов'язань позичальником за кредитним договором № КЛ-5485/2-980 від 08.04.2015 р., тоді як було встановлено вище, між позивачем (банком) та відповідачем (позичальником) був укладений кредитний договір № КЛ-5485/2-980 від 08.04.2014 р., тобто дати укладення кредитного договору не співпадають.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_3 (первісний кредитор) та ТОВ Діавест-Компютерний світ (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги від 01.07.2015 р., який досліджувався судами у справі 810/4438/15, та відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги за договором строкового банківського вкладу № 1-2187 Впіймай фортуну від 17.04.2015 р., укладеним між первісним кредитором та ПАТ Радикал Банк . (том 2, а.с. 140).

03.02.2016 р. ОСОБА_3 звернулась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Радикал Банк Савельєвої А.М. з заявою про повідомлення, чи включено її до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Радикал Банк на суму 85 000,00 дол. США. (том 2, а.с. 208).

Позивач листом № 498/16 від 22.02.2016 р. повідомив ОСОБА_3 про те, що кредиторські вимоги до банку третя особа 2 могла заявити з 14.11.2015 р. по 14.12.2015 р. Однак, оскільки цим правом ОСОБА_3 не скористалась, вимоги, які не надійшли у визначений термін, задоволенню не підлягають і вважаються погашеними.

Не погоджуючись з зазначеним, ОСОБА_3 звернулась до окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Радикал Банк Савельєвої А.М. про зобов'язання вчинити дії, а саме зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Радикал Банк Савельєву А.М. акцептувати та внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Радикал Банк , включивши вимогу ОСОБА_3 за договором банківського вкладу № 1-21787 від 17.04.2015 р. на суму 85 000,00 дол. США, як таку, що підлягає задоволенню у четверту чергу (том 2, а.с. 212).

Таким чином, ОСОБА_3 після укладення договору на уступку права вимоги № ДВМП-5485/2-980 від 17.04.2015 р. вчинялись дії щодо розпорядження коштами, які перебувають на депозитному рахунку ОСОБА_3 за договором строкового банківського вкладу №1-2187 Впіймай фортуну від 17.04.2015 р., що також підтверджує, що зазначені кошти у сумі 85 000,00 дол. США не були припинені поєднанням боржника і кредитора в одній особі на підставі ст. 606 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору в частині своєчасного погашення процентів, зазначених в п. 2.8. кредитного договору, та порушив порядок повернення кредиту, передбаченого п. 2.4. кредитного договору, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення 2 149 195,57 грн., в тому числі: поточна заборгованість за кредитом - 1 083 326,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 741 211,42 грн., прострочена заборгованість за процентами - 304 717,85 грн., поточна заборгованість за процентами - 19 940,30 грн.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та стягнення пені, колегія суддів зазначає про наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 ЦК України є сплата боржником неустойки.

За умовами п. 4.2 кредитного договору у разі несвоєчасного погашення кредиту/траншу кредиту, сплати процентів та комісій, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, передбаченої п. 1.1.3 кредитного договору (25%), від суми непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 4.9 кредитного договору встановлено, що строк позовної давності, який застосовується для стягнення штрафних санкцій, складатиме 3 роки.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору в частині своєчасного погашення процентів, зазначених в п. 2.8. кредитного договору, та порушив порядок повернення кредиту, передбаченого п. 2.4. кредитного договору, колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок пені, погоджується, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне погашення простроченого кредиту у розмірі 122 560,68 грн. за загальний період з 13.05.2015 р. по 16.03.2016 р. та пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів у розмірі 48 558,65 грн. за загальний період з 11.11.2014 р. по 16.03.2016 р.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року у справі № 910/13055/16, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діавест-Комп'ютерний Світ" на рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року у справі № 910/13055/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 29.09.2016 року у справі № 910/13055/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/13055/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна