Рішення

від 21.03.2017 по справі 916/84/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2017 р.Справа № 916/84/17

За позовом: Заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний центр земельних реформ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія"

про стягнення 40843,25грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від прокурора: Радзілевич Д.А., згідно посвідчення №033849; Риженко М.Ю., згідно посвідчення

від позивача: Кравченко Ю.В., згідно довіреності №48 від 29.12.2016р.; Данілов К.О., згідно довіреності №49 від 29.12.2016р.

від відповідача: директор Дорось Ю.В., згідно витягу з ЄДРЮОФОП від 02.02.2017р.

від третьої особи: Кузнєцова Л.В., згідно довіреності від 09.06.2016р.

В засіданні 21.03.2017р. приймали участь представники:

від прокурора: Радзілевич Д.А., згідно посвідчення №033849

від позивача: Данілов К.О., згідно довіреності №49 від 29.12.2016р.

від відповідача: директор Дорось Ю.В., згідно витягу з ЄДРЮОФОП від 02.02.2017р.

від третьої особи: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Регіональний центр земельних реформ" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області 27531,90грн. заборгованості по орендній платі за період з січня 2014р. по липень 2015р., 12485,40грн. пені за період з 12.02.2015р. по 10.02.2016р., 825,90грн. три проценти річних за період з 12.02.2014р. по 31.07.2015р.

Прокурор підтримує заявлені позовні вимоги, подав заяву про уточнення позовних вимог від 21.03.2017р. за вх.№6587/17, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15.04.2011р. між ДП „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія" та ТОВ „Регіональний центр земельних реформ" було укладено договір оренди №1, згідно умов якого ДП „СКБ „Молнія" передало ТОВ „РЦЗР" у користування нерухоме майно (нежитлові приміщення), загальною площею 123,6кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська,45. Відповідач зобов'язався сплачувати 30% орендної плати до державного бюджету, однак, в період з січня 2014 р. по липень 2015р. орендну плату до державного бюджету не сплачував, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, на яку нараховано пеню, три проценти річних.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримує, подав пояснення від 21.02.2017р. за вх.№4334/17, від 15.03.2017р. за вх.№6070/17, від 21.03.2017р. за вх.№6582/17, де навів власні розрахунки основного боргу, пені. Зокрема, позивач відзначив, що так як договір оренди від 15.04.2011р. не припинився, його не розірвано сторонами, докази повернення орендарем об'єкту оренди відсутні, наявні підстави для нарахування орендної плати по дату закінчення строку дії договору оренди, тобто, по 31.07.2015р.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 17.02.2017р. за вх.№4056/17, де вказує, що із позову не зрозуміло за який період виникла заборгованість по оренді, про стягнення якої заявлено у позові. Крім того, відповідач вказує, що позивачем не надано доказів фактичного використання відповідачем орендованого приміщення, а саме, актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), які складались сторонами до договору оренди щомісячно, а, натомість, відповідач не знаходився та не використовував приміщення з 01.09.2014р. і ключі передав ДП „СКБ „Молнія". У зв'язку з цим відповідач вважає договір припиненим з вересня 2014, через що є неможливим нарахування орендної плати в подальшому. Також, відповідач вказує, що позивачем обраховано суму штрафних санкцій за період з 12.02.2015р. по 10.02.2016р., тоді як штрафні санкції мають нараховуватись з моменту виникнення відповідного зобов'язання.

Клопотання сторін від 02.02.2017р. за вх.№2517/17, від 07.02.2017р. за вх.№2586/17 про долучення документів до справи, від 13.02.2017р. за вх.№3471/17 про ознайомлення з матеріалами справи були судом задоволені.

Ухвалою суду від 21.02.2017р., за заявою сторін від 21.02.2017р. за вх.№2-1065/17, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 21.03.2017р.

У відповідності до вимог ст.77 ГПК України у судовому засіданні 16.03.2017р. оголошувалась перерва до 21.03.2017р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правові позиції, суд встановив наступне:

15.04.2011р. між Казенним підприємством „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія" (орендодавець) та ТОВ „Регіональний центр земельних реформ" (орендар) було укладено договір оренди №1 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 123,6кв.м., які знаходяться на балансі КП „СКБ „Молнія" та розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська,45. Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з моменту підписання сторонами цього договору оренди та акту приймання-передачі майна. Обчислення строку договору починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Майно повертається орендарем орендодавцю на підставі акту прийому-передачі згідно п.5.7. цього договору. Об'єкт оренди вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п.п.1.1., 2.1., 2.5., 10.7. договору).

Відповідно до п.п.3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.8. договору оренди від 15.04.2011р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затв. Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 зі змінами, і становить за конкурсом без ПДВ за базовий місяць оренди (лютий 2011р.) 3650грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (лютий 2011р.) на індекси інфляції від базового місяця включно. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та орендодавцем у співвідношенні 30% та 70 % щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Одночасно копії платіжних доручень на перерахування орендної плати до державного бюджету 30% та 70% надсилається орендарем орендодавцеві. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та орендодавцеві у визначеному пунктом 3.4. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п.5.7. договору оренди від 15.04.2011р. у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю об'єкт оренди у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкту оренди з вини орендаря.

За актом приймання - передачі від 15.04.2011р. ТОВ „Регіональний центр земельних реформ" отримало від ДП „Спеціальне конструкторське бюро „Молнія" у користування обумовлене договором оренди від 15.04.2011р. майно.

Додатковою угодою №2 від 19.05.2014р. сторони продовжили термін дії договору оренди №1 від 15.04.2011р. до 30.07.2015р.

За період з січня 2014р. по липень 2015р. відповідач не сплачував до державного бюджету 30% орендної плати, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 27531,90грн.

При цьому, доказів повернення майна з оренди за актом приймання-передачі сторони суду не надали.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 27531,90грн. основного боргу по орендній платі правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.759 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Частинами 1, 2, 3 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

За положеннями ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12485,40грн. пені за період з 12.02.2015р. по 10.02.2016р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За положеннями п.1.12. Постанови Пленуму ВГСУ „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р. з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд, перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем встановив, що під час обрахунку позивач розрахував пеню більше ніж за шість місяців, крім того, не врахував позивач, що заборгованість з орендної плати виникала кожного місяця, та відповідно пеня мала нараховуватись на кожну щомісячну суму боргу, але протягом шести місяців від дня, коли виникло відповідне зобов'язання.

При цьому, доводи позивача про те, що зазначення у договорі оренди від 15.04.2011р. положень про те, що пеня нараховується за кожний день прострочення, включаючи день оплати, є домовленістю сторін щодо не застосування до порядку нарахування пені положень ч.6 ст.232 ГК України судом до уваги не приймаються з врахуванням наступного.

Так, згідно п.2.5. Постанови Пленуму ВГСУ „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р. щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, так як сторонами договору оренди від 15.04.2011р. не передбачено інший, ніж встановлено строк нарахування пені, пеня має нараховуватись в межах шестимісячного строку, починаючи з моменту відколи виникло кожне окреме зобов'язання щодо сплати орендної плати за кожний місяць.

Так, суд самостійно розрахував пеню загалом за період з 12.02.2014р. по 11.02.2016р. та встановив, що сума пені складає 5737,77грн., у зв'язку з чим позовна вимога прокурора про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в сумі 5737,77грн. за період з 12.02.2014р. по 11.02.2016р.

Також, позивачем, у зв'язку з несвоєчасністю оплати відповідачем орендної плати, нараховано до стягнення з відповідача три проценти річних за період з 12.02.2014р. по 31.07.2015р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами перевірки судом обчислення прокурором трьох процентів річних, суд встановив, що його зроблено не вірно внаслідок обрахунку із загальної суми заборгованості, тоді як заборгованість виникала щомісяця, відповідно і три проценти річних слід нараховувати на кожну суму окремо. До того ж, прокурором та позивачем не наведено детального розрахунку трьох процентів річних.

Так, за розрахунком суду сума трьох процентів річних за період з 12.02.2014р. по 31.07.2015р. складає 528,52грн., у зв'язку з чим позовна вимога прокурора про стягнення трьох процетів річних підлягає частковому задоволенню в сумі 528,52грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд частково задовольняє заявлені прокурором позовні вимоги, внаслідок чого стягненню з відповідача підлягає 27531,90грн. заборгованості, 5737,77грн. пені, 528,52грн. три проценти річних.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем за розгляд даного позову, підлягає відшкодуванню платнику за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов Заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональний центр земельних реформ" (65026, м. Одеса, вул. Грецька,44, код 33312280) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (65012, м. Одеса, вул. В. Арнаутська,15, код 20984091) 27531 (двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 90коп. заборгованості, 5737 (п'ять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 77коп. пені, 528 (п'ятсот двадцять вісім) грн. 52 коп. три проценти річних, 1140 (одну тисячу сто сорок) грн. 31коп. судового збору.

3. Відмовити Заступнику військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області в решті частині заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24 березня 2017 р.

Суддя І.А. Малярчук