Постанова

від 20.03.2017 по справі 902/1005/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"20" березня 2017 р. Справа № 902/1005/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Мельник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

на рішення господарського суду Вінницької області від 08.12.2016р.

у справі №902/1005/16 (суддя Білоус В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк"

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод"

за участі третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд"

про визнання кредитором та про включення вимог у розмірі 231 063 357, 41 грн. до ліквідаційного балансу

за участю представників сторін:

від позивача - Ноцик А.І.;

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.12.2016 р. було відмовлено в позові Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод" про визнання кредитором та про включення вимог у розмірі 231063357 грн. 41 коп. до ліквідаційного балансу.

При винесені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач 16.09.2016 року направив на адресу ліквідаційної комісії Товариства з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод" заяву вих. № 09-8-7/1678 з кредиторськими вимогами на суму 231 063 357 грн.41 коп.

Пізніше, листом від 11.10.2016 голова ліквідаційної комісії Товариства з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод" І.О. Багаєва повідомила позивача про те, що грошові вимоги на суму 231063357 грн. 41 коп. ліквідаційною комісією не визнаються, оскільки не надано належних доказів про невиконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" взятих на себе зобов'язань за кредитним договором та настання підстав передбачених договорами застави і іпотеки, а тому позивач звернувся до суду.

В відзиві на позов, відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод" просило припинити провадження у справі № 902/1005/16 на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки станом на момент розгляду справи відповідач не перебуває в процесі припинення, оскільки 30.11.2016 р. рішення про його припинення відмінено та 06.12.2016 р. відповідні відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Під час розгляду справи, місцевий господарський суду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановив, що 06.12.2016 за номером 11661320017000415 до вказаного реєстру внесено запис про відміну рішення щодо припинення юридичної особи - відповідача.

Судом було вказано, що підставою припинення провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України може бути лише визнання позивача кредитором та включення його вимог до ліквідаційного балансу, оскільки саме це є предметом спору і в такому б разі спір був відсутній.

Враховуючи, що на день розгляду справи в суді сторонами не надано доказів визнання позивача кредитором та включення вимог до ліквідаційного балансу відповідача, то клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, викладене у відзиві на позов не підлягає до задоволення.

Враховуючи, що згідно ст.112 ЦК України правовою підставою для визнання кредитором та включення вимог до ліквідаційного балансу є перебування відповідача в стадії ліквідації, а згідно вказаного витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач станом на день розгляду справи в суді не перебуває в процесі припинення, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, позивач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 08.12.2016 р. у справі № 902/1005/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі № 902/1005/16 на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Відповідно до інформації, яка була розміщена на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод" перебувало з 17.08.2016р. в стані припинення.

На виконання вимог ст. 105 ЦК України, ПАТ Промінвестбанк 16.09.2016р. звернулося до ліквідаційній комісії ТДВ "Вапнярський молокозавод" із заявою про визнання та включення до ліквідаційного балансу вимог на суму 231 063 357 грн. 41 коп., що виникли у ТДВ "Вапнярський молокозавод" як майнового поручителя із зобов'язань ТОВ Терра Фуд на підставі: іпотечного договору № 20-2703/3-1 із застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя від 04.10.2011р.; іпотечного договору № 20-2702/3-1 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.10.2011р.; договору №20-2704/3-1 застави транспортних засобів від 04.10.2011р.; договору застави №20-1817/3-1 від 29.06.2011р.

Голова ліквідаційної комісії ТДВ "Вапнярський молокозавод" Багаєва І.О., листом від 11.10.2016р. повідомила позивача, що грошові вимоги на суму 231063357 грн. 41 коп. ліквідаційною комісією не визнаються.

Відповідно до ч. 3 ст.112 ЦК України ПАТ Промінвестбанк звернулося до господарського суду Вінницької області із позовом до ТДВ "Вапнярський молокозавод" про визнання кредитором та про включення вимог до ліквідаційного балансу.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, судом було встановлено, що на день звернення позивача з позовом ТДВ "Вапнярський молокозавод" перебував в стані ліквідації, а запис про відміну рішення про припинення юридичної особи - ТДВ "Вапнярський молокозавод" внесено до реєстру 06.12.2016р., тобто після звернення позивача із позовом до суду, та після порушення провадження у справі.

Відповідно до п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Підсумовуючи вищевикладене, скаржник вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 08.12.2016 р. у справі № 902/1005/16 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі № 902/1005/16 на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод" та третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

20 березня 2017 року в судовому засідання Рівненського апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод" та третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" не забезпечили явку своїх уповноважених представників в судове засідання.

Враховуючи приписи ст.ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що відповідач та третя особа були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (а. с. 169-170, 172), а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скарги слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, зокрема витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06.12.2016, що 17.08.2016 р. за номером 11661100016000415 було внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи - ТДВ "Вапнярський молокозавод" щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації (а. с. 102-108).

Позивач дізнавшись про вищевказане, звернувся з листом № 09-8-7/167 від 16.09.2016 р. до ТДВ "Вапнярський молокозавод" з кредиторськими вимогами на суму 231 063 357 грн.41 коп. (а. с.11-12).

У вищенаведеному листі позивач, вказує, що 27.05.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Фуд", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" (надалі - Позичальник), було укладено Кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-1435/2-1 та відкрито відновлювальну мультивалютну кредитну лінію у сумі, яка не може перевищувати 245449632 грн. 09 коп.

В забезпечення виконання Позичальником зобов'язань перед Банком за Кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій між Банком та ТДВ "Вапнярський молокозавод" (іпотеко-/заставодавець) були укладені наступні договори:

- іпотечний договір № 20-2703/3-1 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.10.2011р. (Договір іпотеки 1), за яким ТДВ "Вапнярський молокозавод" передав в іпотеку Банку - нерухоме майно: комплекс будівель, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Гайворонський район, м. Гайворон, вул. Люксембург Рози, буд. 1, загальною площею 3325.8 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 16376335211;

- іпотечний договір № 20-2702/3-1 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 04.10.2011р. (Договір іпотеки - 2), за яким Іпотекодавець (ТДВ "ВАПНЯРСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД") передав в іпотеку Банку - нерухоме майно: комплекс, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Томашпільський район, смт. Вапнярка, вул. Леніна, буд. 157, загальною площею 3753.31 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 4777105239, земельну ділянку площею 0,5420 га., що знаходиться за адресою: Вінницька область, Томашпільський район, смт. Вапнярка, вул. Леніна, 157, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 33186505239;

- договір №20-2704/3-1 застави транспортних засобів від 04.10.2011р. (Договір застави 1), за яким Заставодавець передав в заставу Банку транспортні засоби, перелік яких визначено п. 1.2. Договору застави 1;

- договір застави №20-1817/3-1 від 29.06.2011р. (Договір застави 2), за яким Заставодавець (ТДВ "ВАПНЯРСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД") передав в заставу Банку основні засоби - обладнання, перелік якого визначено п. 1.2. Договору застави - 2.

У вказаному листі, позивач зазначає, що відповідно до розрахунку, станом на 01.09.2016 року, загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" (позичальник) за Кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 20-1435/2-1 від 27.05.2011р. становить 231 063 357 грн. 41 коп., що включає в себе: строкову заборгованість за кредитом у розмірі 209 849 000 грн., нараховані проценти (за період з 01.08.2016р. по 31.08.2016р.), термін сплати яких не настав - З 510 383 грн. 89 коп., прострочені проценти - 16 095 231 грн. 15 коп., суму пені за простроченими процентами - 1 608 742 грн. 37 коп.

Голова ліквідаційної комісії Товариства з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод" Багаєва І.О. листом від 11.10.2016 повідомила позивача про те, що грошові вимоги на суму 231 063 357 грн. 41 коп. ліквідаційною комісією не визнаються, оскільки не надано належних доказів про невиконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Фуд" взятих на себе зобов'язань за кредитним договором та настання підстав передбачених договорами застави і іпотеки (а. с. 13-12).

Враховуючи, що Товариство з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод" повідомило позивача, що його грошові вимоги на суму 231063357 грн. 41 коп. ліквідаційною комісією не визнаються, позивач звернувся до суду.

Аналізуючи встановлені обставини у даній справі та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

17.08.2016 р. за номером 11661100016000415 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців було внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи - ТДВ "Вапнярський молокозавод" щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Позивач дізнався про ліквідацію ТДВ "Вапнярський молокозавод" та звернувся із листом № 09-8-7/167 від 16.09.2016 р. до ТДВ "Вапнярський молокозавод" з кредиторськими вимогами на суму 231063357 грн. 41 коп.

Однак, позивача листом від 11.10.2016 р. було повідомлено позивача про те, що його грошові вимоги на суму 231 063 357 грн. 41 коп. ліквідаційною комісією не визнаються.

За приписами ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Предметом спору у даній справі є визнання кредитором та включення вимог до ліквідаційного балансу.

Підставою подання вказаного позову є наявність боргу, процедури припинення юридичної особи та відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи, що листом від 11.10.2016 р. позивача було повідомлено, що його грошові вимоги на суму 231063357 грн. 41 коп. ліквідаційною комісією не визнаються, позивач у відповідності до ст. 112 ЦК України, 22.11.2016 р. звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Порушене право позивача у даній ситуації полягає в тому, що йому було відмовлено ліквідаційною комісією ТДВ "Вапнярський молокозавод" у задоволенні його кредиторських вимог.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що умовою матеріально-правової вимоги а відповідно і способу захисту порушеного права є наявність боргу, процес припинення юридичної особи та відмова ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06.12.2016 (а. с. 102-108) судом апеляційної інстанції встановлено, що:

- 17.08.2016 р. за номером 11661100016000415 було внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації;

- 06.12.2016 р. за номером 11661320017000415 було внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу або державного органу про відміну рішення щодо припинення юридичної особи.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду констатує, що на час звернення Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод" про визнання кредитором та про включення вимог у розмірі 231063357 грн. 41 коп. до ліквідаційного балансу, рішення щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації існувало.

Однак, під час розгляду справи, а саме 06.12.2016 р. було внесено рішення про відміну рішення щодо припинення Товариства з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод".

Враховуючи, що відповідачем було виключено запис з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відміну рішення щодо припинення юридичної особи шляхом внесення відповідного рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, то позов про визнання кредитором та включення вимог до ліквідаційного балансу був би необґрунтованим і безпідставним. В зв'язку із чим, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив припинити апеляційне провадження у справі № 902/1005/16 за відсутністю предмету спору, оскільки з моменту виключення запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відміну рішення щодо припинення юридичної особи шляхом внесення відповідного рішення засновників (учасників) юридичної особи, відпала і відповідна підстава позову, як відмова боржника включити суму боргу позивача (кредитора) до ліквідаційного балансу, оскільки вимога про включення до ліквідаційного балансу можлива лише, коли юридична особа припиняє своє існування.

Отже, спору про визнання кредитором та включення вимог до ліквідаційного балансу не могло існувати про, що відповідачем і було зазначено у відзиві на апеляційну скаргу, проте суд першої інстанції невірно зазначив про існування спору за його відсутності. При цьому слід зазначити, що існування боргу не свідчить про існування такого спору, як визнання кредитором та включення вимог до ліквідаційного балансу.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у даній справі відсутній предмет спору, хоча і за наявності заборгованості, однак позивачем не ставилася вимога про стягнення заборгованості, а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Аналогічна позиція викладена в п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими, доведеними у встановленому законом порядку та такими, що узгоджуються із нормами закону, а тому провадження у справі № 902/1005/16 підлягає припиненню.

Натомість, судом першої інстанції було неправильно застосовані норми процесуального права, у зв'язку із чим суд прийняв неправильне рішення.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно із приписами ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Оскільки судом першої інстанції було невірно застосовані норми процесуального права, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України це є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що доводи апелянта є цілком обґрунтованими, підтверджуються встановленими обставинами справи та відповідними нормами закону, у зв'язку з чим рішення господарського суду Вінницької області від 08.12.2016р. у справі №902/1005/16 слід скасувати прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі № 902/1005/16 на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1-1 ч. 1. ст. 80, ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" задоволити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 08.12.2016 р. у справі № 902/1005/16 скасувати.

3.Провадження у справі № 902/1005/16 припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

4.Справу № 902/1005/16 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Мельник О.В.