Постанова

від 14.03.2017 по справі 822/536/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/536/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К. при секретаріСвинобой О.В. за участі:представника позивача Кучерука О.С. представників відповідача Калужської Н.О., Басової А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.11.2016 року №000007/14-08, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання за основним платежем в сумі 2434,45 грн., за штрафними санкціями 608,61 грн., №000008/14-08, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання за основним платежем в сумі 1866,69 грн., за штрафними санкціями 466,67 грн., та №000009/14-08, яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання за податковими зобов'язаннями 12970,01 грн. та за штрафними санкціями 3242,5 грн..

На думку позивача, зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки базуються на безпідставних висновках відповідача про порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України) щодо заявлення митної вартості в частині подання органу доходів і зборів достовірних відомостей про визначення митної вартості, частини 1 статті 257 МК України в частині декларування точних відомостей про товар, необхідних для здійснення його митного контролю та оформлення, пункту 1 частини 1 статті 279 МК України в частині правильності визначення бази оподаткування ввізним митом, статті 3 Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року від 28.12.2014 №73- VIII в частині правильності визначення бази оподаткування додатковим імпортним збором, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ в частині правильності визначення бази оподаткування податком на додану вартість, що спричинило заниження податкових зобов'язань. При визначенні митної вартості відповідач встановив порушення порядку розрахунку митної вартості товару. Вказує, що згідно частини 11 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема витрати на транспортування після ввезення. Таким чином, не підлягають включенню при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню. Зазначає, що при обчисленні митної вартості товару позивач враховував вартість транспортних витрат здійснених до ввезення його на територію України, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Тому, висновки відповідача, щодо заниження митної вартості товарів є неправомірними і суперечать методу визначення митної вартості.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили, вважають спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, оскільки порушення позивачем вимог Митного кодексу України встановлене актом документальної планової виїзної перевірки №0091/6/22-01-14- 11/НОМЕР_1 від 20.10.2016 року. Вказують, що згідно з висновками акту перевірки позивач занизив податкове зобов'язання в результаті неправильного визначення складових митної вартості товарів, зокрема витрат на транспортування імпортованих товарів. Перевіркою встановлено нерозмежування вартості експедиційних послуг до кордону України та після ввезення, та неврахування до складу витрат на транспортування товарів при декларуванні митної вартості товарів сум вартості експедиційних послуг за міжнародними вантажними перевезеннями. А тому, відповідно до вимог частини 11 статті 58 МК України за умови відсутності документального підтвердження виділення витрат на перевезення, здійснених за межами митної території України та на митній території України, зазначені витрати (вартість експедиційних послуг), повинні включатися до митної вартості оцінюваних товарів в повному обсязі. Вважають що, податкові повідомлення - рішення від 03.11.2016 №000008/14-08, №000007/14-08, №000009/14-08 ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та скасуванню не підлягають.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з урахуванням викладеного нижче.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" (код ЄДРПОУ 36397241) зареєстроване 23.04.2009 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" здійснювало зовнішньоекономічну діяльність на підставі контрактів укладених з ВОСІЕК S.C. Eksport-Import Biuro Obrotu Czesciami і Elementami Kotlowymi Wanda Rupniewska, Mieczyslaw Pytlas (26-220 Staporkow, ul.Konecka, 32, Poland), PRO-WEM INDEPENDENT Spolka z o.o. (80-828 Gdansk, ul.Dlugi Targ I 1/7, Poland), Fabryka Armatury Przemyslowej WAKMET Spolka Jawna Kaczmarek, Krzywdzinski, Wachowski, Wilczynski (48-340 Glucholazy, Bodzanow 75, Poland), Fabryka Urzadzen Gorniczych FUGOR Sp.z o.o. (63-700 Krotoszyn, ul.Zamkowy Folwark 1, Polska), Fabryka Wentylatorow OWENT Sp. Z o.o. (32-300 01kusz,Aleja 1000- Lecia 2A, Poland), - FH EUROPARK (31-752 Krakow, ul.Lowinskiego,l IB, Poland), FILTRAPOL Sp. Z o.o. (90-148 Lodz, Zelwerowicza 59, Poland), Firma Handlowo-Uslugowa GARBOS Monika GarbosJozef Garbos (ul.Rynek, 9 39-450 Baranow Sandomierski, Poland), GORBET Refractories Wojciech Mikulski (32-540 Trzebinia, ul.22 Lipca, 58, Poland), Investa Spolka z o.o. (83-000 Pruszcz Gdanski, ul.Zastawna 27, Poland), LIDER Sp. Z o.o. (37-200 Przeworsk, Lubomirskich la/2, Poland), POL-INOVEX Sp. Z o.o. SKA (20-387 Lublin,ul.Handlowa,8 Poland), PPHU Stakol Sp.J K.Olucha, A.Staszczak (20-704 Lublin, ul.Wojciechowska, 7, Poland), Przedsiebiorstwo Produkcyjno-Handlowe BRIX Jozef Kozak (20-713 Lublin, ul.Szwejka 20, Poland), Przedsiebiorstwo Techniczno Handlowe ROLTEX Sp.z o.o. (22-300 Krasnystaw, ul.Lwowska 143b, Poland), Techmet P.P.H.U. Edward Wylupek (22-460 Szczebrzeszyn, ul.Zamojska,87, Polska),I Zaklad Urzadzen Cieplowniczych Termal Sp. Z o.o. (26-200 Konskie, ul.Mlynska, 16, Poland), Zaklady Automatyki POLNA S.A. (37-700 Przemysl,Obozowa 23, Poland), Anbaholz Produkt & Service GmbH. (Pflug Gewerbegebiet 8,D-04655 §f Kohren-Sahlis, Deutschland), Christian Hilgers Industriemontagenges. mbH. (54589 Stadtkyll, Bergstrasse 4, Deutschland), KRAMER & THEISEN Industriemontageges mbH. (54597 Roth, Beim 1 Heidekreuz, Deutschland), Mogensen GmbH & Co.KG. (Kronskamp 126 D-22880 Wedel, Deutschland), Siemens Turbomachinery Equipment GmbH. (67227 Frankenthal, Hessheimer str.2, Deutschland), ОАО Слуцкий сахарорафинадный комбинат (223610 г.Слуцк, ул. Головащенко, 6, Республика Беларусь).

Доставка вантажів позивачеві здійснювалась на підставі договорів про надання транспортно-експедиційних послуг з ПП Дока-Транс (код ЄДРПОУ 35435322), TOB Ама Фрейт Україна (код ЄДРПОУ 32663455),TOB Негабарит-Сервіс (код ЄДРПОУ 37707423), TOB Овертранс (код ЄДРПОУ 30626867), TOB Транском Україна (код ЄДРПОУ 39052936), ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_4).

Під час митного оформлення товарів імпортованих позивачем в Україну, митному органу були надані документальні підтвердження вартості перевезення товару до місця ввезення на митну територію України, а саме договори, довідки про транспортні витрати та рахунки-фактури.

Визначення митної вартості товару здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість товару, згідно частини 10 статті 58 МК України, включає вартість товару та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України.

Оплата рахунків за отримані транспортно-експедиційні послуги здійснювалась підприємством шляхом безготівкових розрахунків на розрахункові рахунки контрагентів.

У період з 13.09.2016 року по 10.10.2016 року на підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області від 31.08.2016 №516 Про проведення документальної планової виїзної перевірки TOB Старокостянтинівцукор посадовими особами Головного управління ДФС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Старокостянтинівцукор щодо дотримання законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016 року.

Результати перевірки оформлені актом від 20.10.2016 року № 0091/6/22-01-14- 11/НОМЕР_1, в якому викладені висновки посадових осіб відповідача про порушення позивачем вимог пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України) в частині зазначення достовірних відомостей про визначення митної вартості, частини 1 статті 257 МК України в частині декларування точних відомостей про товар, необхідних для здійснення його митного контролю та оформлення, пункту 1 частини 1 статті 279 МК України в частині правильності визначення бази оподаткування ввізним митом, статті 3 Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року від 28.12.2014 №73- VIII в частині правильності визначення бази оподаткування додатковим імпортним збором, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ в частині правильності визначення бази оподаткування податком на додану вартість, що спричинило заниження податкових зобов'язань на суму 17 285,10грн. (у тому числі ввізного мита - 2 436,23грн., додаткового імпортного збору - 1 866,69грн., податку на додану вартість -12 982,18грн.).

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення, а саме: №000007/14-08 від 03.11.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання на мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання на суму 3043,06 гривень; №000008/14-08 від 03.11.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання на додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання на суму 2333,36 гривень; №000009/14-08 від 03.11.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання на податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання на суму 16212,51 гривень.

Фактичною підставою для нарахування податків слугувало невключення позивачем до митної вартості товарів експедиційних послуг наданих перевізником, вартість яких вказана в довідках про транспортні витрати.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень слугував висновок відповідача про подання позивачем недостовірних відомостей про вартість ввезеного товару і, як наслідок, неповної сплати останнім митних платежів та ПДВ. Так, перевіркою було встановлено, що в первинних документах наданих позивачем не зафіксовано розподіл транспортних витрат, а саме сум вартості експедиційних послуг, до митного кордону України та після ввезення на митну територію України, а до митної вартості оцінюваних товарів транспортні витрати повинні включатися в повному обсязі, в тій сумі, що документально підтверджена первинними бухгалтерськими документами.

Згідно пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються як для нарахування митних платежів, так і для розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до пункту 1 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою, при цьому згідно із пунктом 5 зазначеної статті це є обов'язково у разі якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни, та у разі якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу.

Згідно до пункту 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Пунктом 2 статті 53 МК України визначені документами, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Для визначення митної вартості товару за МД від 20.08.2015 №400050000/2015/009022, від 20.08.2015 №400050000/2015/009042, та товарів №1, 3, 4, 6, 8, 9, 10, 11, 13 за МД від 02.06.2016 №400050000/2016/007016, що поставлявся відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, позивач використав другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товару, для решти товарів та МД позивач використав основний метод визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту).

Згідно з частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Частиною 5 статті 58 МК України передбачено, що ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Пунктом 5 частини 10 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно частини 11 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

Тобто, до митної вартості не включаються витрати на транспортування та експедиційні послуги після ввезення товару на територію України, за умови що ці витрати документально підтвердженні та піддаються обчисленню.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.99 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

До митного оформлення імпортованого товару декларант на підтвердження витрат на транспортування надавав довідки про транспортні витрати згідно яких транспортно-експедиційні послуги виділені двома рядками: вартість транспортних витрат по доставці вантажу від місця завантаження до митного кордону України та вартість транспортно-експедиційних витрат по доставці вантажу від митного кордону України до місця розвантаження.

Згідно з рахунками-фактурами, що підтверджують митну вартість товарів, відповідно вимог пункту 2 статті 53 МК України, для відображення в митній декларації, транспортно-експедиційні послуги виділені трьома рядками: послуги за межами України, по території України, по території України (з урахуванням ПДВ).

Проте, на офіційний запит Головного управління ДФС у Хмельницькій області, перевізниками надані довідки про транспортні витрати, відповідно до яких вартість транспортно-експедиційних послуг виділена трьома рядками: транспортні витрати по доставці вантажу від місця завантаження до митного кордону України, вартість транспортних витрат по доставці вантажу від митного кордону України до місця розвантажування та вартість експедиційних послуг.

Так, згідно вимог частини 11 статті 58 МК України за умови відсутності документального підтвердження виділення витрат на перевезення, здійснених за межами митної території України та на митній території України, зазначені витрати (вартість експедиційних послуг) повинні включатися до митної вартості оцінюваних товарів в повному обсязі.

Враховуючи вище викладене, документи, надані позивачем, не дають можливість ідентифікувати та виділити вартість експедиційних послуг до митного кордону України та після ввезення на митну територію України, що в свою чергу вказує на правомірність висновків відповідача про порушення позивачем пункту 2 частини 2 статті 52 МК України щодо заявлення митної вартості в частині подання органу доходів і зборів достовірних відомостей про визначення митної вартості, частини 1 статті 257 МК України в частині декларування точних відомостей про товар, необхідних для здійснення його митного контролю та оформлення, пункту 1 частини 1 статті 279 МК України в частині правильності визначення бази оподаткування ввізним митом, статті 3 Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року від 28.12.2014 №73- VIII в частині правильності визначення бази оподаткування додатковим імпортним збором, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ в частині правильності визначення бази оподаткування податком на додану вартість, що спричинило заниження податкових зобов'язань.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В процесі розгляду спору відповідачем доведена правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 03.11.2016 року №000007/14-08, №000008/14-08 та №000009/14-08, тому позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування необхідно залишити без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись Митним кодексом України, ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівцукор" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2017 року

Суддя /підпис/О.К. Ковальчук "Згідно з оригіналом" Суддя О.К. Ковальчук