Окрема думка

від 16.03.2017 по справі 811/2769/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А Д У М К А

16 березня 2017 року Справа № 811/2769/13-а судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Дурасової Ю.В.

стосовно Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року

у справі за апеляційною скаргою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-Оіл" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення,-

Користуючись правом на окрему думку, наданим ч. 3 ст. 25 КАС України,

вважаю за необхідне висловити наступні заперечення щодо Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017.

На мою думку Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року (якою постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року скасована в частині) порушені ряд норм законодавства України, які дають підстави для захисту прав позивача в повному обсязі та залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Виклад обставин справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькор-Оіл" звернулося до суду 27.08. 2013 року з позовом до податкового органу про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення. В позові зазначено, що податковим органом проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року. За висновками акта перевірки встановлено порушення приписів законодавства про оподаткування, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 6 752 635грн., заниження податку на прибуток у сумі 626 214грн., заниження податку на додану вартість на суму 87 550 720 грн., заниження зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 357грн., а також здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами у невизначених для цього місцях торгівлі - автозаправних станціях. На підставі висновків акта перевірки податковим органом складені податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволені (а.с. 154-162 т. 1).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року Постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року залишена без змін

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 06.01.2016 року (а.с. 254-257 т. 1) Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року та Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В зазначеній ухвалі Вищого адміністративного суду зазначено, що для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження судами самих договорів, способу перерахування грошових коштів у безготівковій формі, при якому погашалися зустрічні, однорідні вимоги та його документального підтвердження, доводів відповідача щодо додаткових угод про зарахування зустрічних вимог, листів комерційних банків про зняття з контролю валютних операцій (а.с. 255 т.1). Також в своїй ухвалі ВАСУ зазначив, що одним із способів припинення зобов'язань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги (ст. 601 ЦКУ), таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог є одним із способів припинення зобов'язання (а.с. 256 т. 1). При цьому, Податковий кодекс України, виділяючи окрему групу операцій, які не є об'єктом оподаткування з податку на додану вартість не ставить жодного обмеження щодо поширення даної норми до названих операцій в залежність від способу припинення зобов'язань між сторонами договору (безготівковий розрахунок, взаємозалік однорідних вимог, тощо).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі, скасовані зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами у невизначених для цього місцях.

Суд першої інстанції у відповідності до Ухвали Вищого адміністративного суду від 06.01.2016 року дослідив безпосередньо самі договори, спосіб перерахування грошових коштів у безготівковій формі, при якому погашалися зустрічні, однорідні вимоги та їх документальне підтвердження, доводи відповідача щодо додаткових угод про зарахування зустрічних вимог, листи комерційних банків про зняття з контролю валютних операцій та дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог, дав їм оцінку та дійшов висновків, що:

1) припинення зобов'язань, які виникли між позивачем та його контрагентом на підставі договорів №67-Б від 25.01.2012 року, № 66-Б від 25.01.2012 року та № 743-БВ від 05.10.2012 року, № 476-БВ від 11.10.2013 року відбулося саме за кошти цінних паперів (отже висновок податкового органу щодо безпідставності застосування позивачем положень пп. 196.1.1 ст. 196 ПКУ у зазначених операціях у зв'язку з невідповідності форми проведеного розрахунку умовам укладених договорів є безпідставним);

2) аналіз п. 1 ст. 150 ПКУ, абз. 5 п. 153.8 ст. 153 ПКУ (в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) свідчить про відсутність підстав вважати, що позивачем занижено ряд. 03.20 додатка ЦП та ІД Декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік внаслідок не включення їх до складу доходу від операції з реалізації акцій; при цьому суд першої інстанції зазначив, що твердження відповідача про заниження позивачем ряд. 03.20 додатка ЦП та ІД Декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік внаслідок не включення їх до складу доходу від операцій з реалізації акцій, посилаючись на п.п. 153.8.1 ст. 153 ПРК є безпідставними, оскільки вказана норма набрала чинності з 01.01.2013 року та на час виникнення спірних правовідносин не діяла;

3) витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку визначені ст. 139 ПКУ, витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за банківськими кредитами до даного переліку не включено, тому позивач правомірно включив до складу фінансових витрат (відповідно до пп. 138.10.5 ст. 138 ПКУ) витрати на нарахування процентів за користування банківським кредитом.

Я вважаю, що зазначені висновки є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтувань, покладених в основу рішення суду першої інстанції.

На мою думку суд апеляційної інстанції не в повному обсязі проаналізував норму пп. 196.1.1 ст. 196 ПКУ, яка визначає операції, що не є об'єктом оподаткування . Зокрема, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів. З цього приводу також висловився ВАСУ в своїй ухвалі від 06.07.2016 року (а.с. 255 т. 1).

Вважаю, що судом апеляційної інстанції не надано відповідної оцінки нормі ст. 601 ЦКУ, згідно якої одним із способів припинення зобов'язань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги. Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог є одним із способів припинення зобов'язань. З цього приводу також висловився ВАСУ в своїй ухвалі від 06.07.2016 року (а.с. 255 т. 1).

На мою думку колегія суддів апеляційної інстанції не проаналізувала в повному обсязі, що Податковий Кодекс України, виділяючи окрему групу операцій, які не є об'єктом оподаткування з податку на додану вартість (пп. 196.1.1 ст. 196 ПКУ) не ставить жодного обмеження щодо поширення даної норми до названих операцій в залежність від способу припинення зобов'язань між сторонами договору (безготівковий розрахунок, взаєморозрахунок однорідних вимог, тощо). З цього приводу також висловився ВАСУ в своїй ухвалі від 06.07.2016 року (а.с. 255 т. 1).

Отже, не повний аналіз норм права призвів до помилкового висновку про часткове скасування постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року (а.с. 126 т. 2).

Суддя Ю.В. Дурасова