КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4804/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.
Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Кобаль М.І., Кучма А.Ю.,
за участю секретаря Борейка Д.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства Діла Ломбард - Діасамідзе Давид Шукрієвич та ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Повне товариство Діла Ломбард - Діасамідзе Давид Шукрієвич та ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій виконуючого обов'язків начальника Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС Чикаловця Н.І. щодо призначення позапланової документальної перевірки; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2012 року №0000941701/1642.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби задоволено, постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмолено у повному обсязі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 січня 2017 року касаційну скаргу
Повного товариства Діла Ломбард - Діасамідзе Давид Шукрієвич та ОСОБА_3 задоволено частково: постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 року визначено склад колегії суддів Карпушова О.В., Епель О.В., Кобаль М.І.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року задоволено самовідвід судді Карпушової О.В.
Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2017 року визначено склад колегії суддів Твердохліб В.А., Кучма А.Ю., Кобаль М.І.
Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року прийнято справу №2а-4804/12/1070 до провадження судді Твердохліб В.А. та справу призначено до розгляду на 14 березня 2017 року.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з метою отримання від Позивача інформації щодо нарахування податку на прибуток за 2011 рік посадовою особою податкового органу відповідно пп.73.3, 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) складено письмовий запит від 24.04.2012 року №823/10/222-030 Про надання пояснень та їх документального підтвердження , який був вручений Позивачу.
У вказаному запиту податковий орган просив надати пояснення щодо нарахування податку на прибуток за 2011 рік та надати відповідні документи, а саме: договори, первинні документи на придбання товарів (послуг) та на реалізацію товарів (послуг), копії податкових та видаткових накладних, копії актів виконаних робіт, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, довіреності на отримання товарів, банківські документи, рахунки 36, 63 та інші.
Позивач на вказаний запит направив контролюючому органу лист-відповідь від 14.05.2012 року №47, де зазначив, що всі дані, які містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток приватних підприємств за 2011 рік, є достовірними; запит про надання інформації не відповідає вимогам абз.2 п.73.3 ст.73 Кодексу, оскільки не містить переліку інформації, яка запитується, а вимагає надати пояснення щодо нарахування податку на прибуток за 2011 рік.
21 травня 2012 року виконуючим обов'язки начальника Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС Чикаловець Н.І. прийнято наказ №152 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки , згідно якого наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань правильності дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року.
У період з 28 травня 2012 року по 06 червня 2012 року посадовими особами податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку ПТ Діла Ломбард - Діасамідзе Давид Шукрієвич та ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року.
За результатами перевірки складено акт від 13 червня 2012 року №1318/22-0/30839335, яким встановлено порушення ведення податкового обліку, зокрема, п.1.2, п.1.3, п.1.15 ст.1, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб та п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 ст.168 Кодексу, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 81043,53 грн.
На підставі акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2012 року №0000941701/1642 про визначення Позивачу грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 81043,52 грн за основним платежем та у розмірі 16351,56 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Положеннями п.73.3 ст.73 Кодексу визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства та законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок ; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Відповідно пп.20.1.11. п.20.1. ст.20 Кодексу органи державної податкової служби мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності , та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу .
Зі змісту пп.75.1.2. п.75.1 ст.75 Кодексу вбачається, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової , статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Положеннями статті 78 Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
За приписами ст.81 Кодексу визначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідач при здійсненні повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про визнання протиправними дій виконуючого обов'язків начальника Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС Чикаловця Н.І. щодо призначення позапланової документальної перевірки задоволенню не підлягає.
Як вже зазначалось, перевірка Повного товариства проведена з питань правильності дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року, а тому при вирішенні цього адміністративного спору суд апеляційної інстанції керується Законом України Про податок з доходів фізичних осіб (втратив чинність 01.01.2011 року) та Податковим кодексом України.
Зі змісту п.1.2 ст.1 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб вбачається, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
За приписами пп. 14.1.56 п.14.1 ст.14 Кодексу доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
У п.1.15 ст.1 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб зазначено, що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Так, підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
У пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб зазначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Також у пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу містяться аналогічні положення.
Разом з тим, пунктом 19.2 статті 19 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Згідно п.12.3 ст.12 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.
Відповідно пп. 168.2.2 п.168.2 ст.168 Кодексу особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в органах державної податкової служби як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.
Відповідно пп. 168.1.3 п.168.1 ст.168 Кодексу якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
З огляду на наведені положення законів, ломбард є податковим агентом, оскільки саме за його посередництвом продається майно боржника, він нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та повинен утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах вказаних законів.
Отже, під час одержання ломбардом коштів від реалізації заставленого майна ломбард, як податковий агент, має виконати обов'язок щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та надання податковому органу відповідної звітності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.06.2011 року у справі № 21-69а11.
Таким чином, ломбарду у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми №1ДФ, слід відобразити суми доходів від операцій з рухомим майном, відповідно до вимог ст.19 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб та п.176.2 ст.176 Кодексу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2012 року №0000941701/1642 є обґрунтованим та прийнято суб'єктом владних повноважень у відповідності до чинного законодавства України.
Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та ухвалив помилкове рішення про задоволення адміністративного позову.
Положеннями ст.159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Частиною 1 статті 198 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.
Відповідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.
У задоволенні адміністративного позову Повного товариства Діла Ломбард - Діасамідзе Давид Шукрієвич та ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Кобаль М.І.
Кучма А.Ю.
Постанова складена в повному обсязі 27 березня 2017 року.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Кучма А.Ю.
Кобаль М.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2017 |
Оприлюднено | 29.03.2017 |
Номер документу | 65507453 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Твердохліб В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні