Ухвала

від 23.03.2017 по справі 813/1151/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року Справа № 876/10143/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Яворського І.О., Носа С.П.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

представника позивача: Кожана А.В.

представника відповідача: Лешика І.П.

представника третьої особи на стороні

позивача, яка не заявляє самостійні

вимоги на предмет спору - Управління

архітектури Департаменту містобудування

Львівської міської ради Крупника П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Галицькі самоцвіти до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - ДП Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького , ДП обслуговування повітряного руху України, Державної авіаційної служби України, ДП Державний інститут проектування міст Містопроект , третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради) про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

У квітні 2016 року ТзОВ Галицькі самоцвіти звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому з врахуванням збільшення позовних вимог просило визнати протиправними та скасувати приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.02.2016 за № 1-мб/1, № 1-мб/2, № 1-мб/3, № 1-мб/4, № 1-мб/5, № 1-мб/6, № 1-мб/7, № 1-мб/8, № 1-мб/9, № 1-мб/10, а також визнати протиправними та скасувати рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Кульпарківській, 226-А, 226-Б у м. Львові № 202 від 03.11.2015, № 205 від 10.11.2015, № 208 від 10.11.2015, № 228 від 26.11.2015, № 211 від 10.11.2015, № 207 від 10.11.2015, № 206 від 10.11.2015, № 239 від 07.12.2015, № 240 від 07.12.2015 та № 252 від 21.12.2015.

Позов мотивований тим, що при формуванні містобудівних умов та обмежень, а також при отриманні вихідних даних на проектування об'єктів будівництва, товариством були дотримані положення Земельного кодексу України (Далі - ЗК України) та Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (Далі - Закон № 3038-VI). Крім того, прийняття відповідачем рішень стосовно зупинення дії вказаних вище містобудівних умов та обмежень, які належним чином отримані товариством, унеможливлює розробку проектної документації на об'єкт будівництва та порушує його право на забудову належної йому на праві приватної власності земельної ділянки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 позовні вимоги товариства були задоволені повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Далі - ДАБІ України) подала апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що до висновку про те, що позивачем використовується земельна ділянка за цільовим призначенням та отримано усі необхідні погодження експлуатанта та провайдера аеропорту, суд першої інстанції прийшов з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, щодо нецільового використання земельної ділянки, судом не взято до уваги ч.2 ст.15 ЗК України, Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, наказ Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, яким затверджено класифікацію видів цільового призначення земель, згідно якого для будівництва і обслуговування багатоквартирних житлових будинків призначено підрозділ 02.03, у той час як для будівництва та обслуговування будівель торгівлі вказано підрозділ 03.07, ч.1 ст.25, ч.4, абз.2 ч.5 ст.29 Закону № 3038-VI, а також положення Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст. Щодо порушень ч.3 ст.69 Повітряного кодексу України в частині погодження експлуатанта та провайдера аеропорту, судом не взято до уваги, що на момент прийняття суб'єктом владних повноважень оскаржуваних рішень, жодних документальних погоджень від відповідних служб не було, а наявні у справі погодження отримані значно пізніше. Також, апелянт зазначає, що в контексті вимог про визнання протиправними та скасування приписів, товариство не є належним позивачем. Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на підставі містобудівних розрахунків для будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Кульпарківській, 226-А, 226-Б без врахування цільового призначення земельної ділянки відповідно до внесених та затверджених змін до Концепції схеми розвитку та схеми генерального плану аеропорту і встановлених планувальних обмежень. Крім того, земельна ділянка до зміни коду призначення може використовуватись виключно для будівництва торгового комплексу, у той час коли Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради видало містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки під багатоквартирні житлові будинки. Тому просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову.

В письмовому запереченні на апеляційну скаргу представник ТзОВ Галицькі самоцвіти вказує на те, що обставини, на які посилається апелянт не відповідають фактичним обставинам справи та наявним в матеріалах письмовим доказам. Зокрема, у грудні 2015 року товариство розпочало будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Кульпарківській, 226-А, 226-Б у м. Львові. Попередньо, у березні 2015 року, з цією метою згідно договору купівлі-продажу товариство придбало земельну ділянку, площею 2,000 га з цільовим призначенням житлова та громадська забудова. На підставі вимог ЗК України та Закону № 3038-VI, а також з метою конкретизації намірів забудови земельної ділянки та приведення у відповідність із містобудівною документацією за ініціативою та за рахунок ТзОВ Галицькі самоцвіти на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 342 від 29.05.2015 Державним інститутом проектування міст Містопроект розроблено внесення змін в концепцію схеми генерального плану аеропорту, які передбачають зміну функціонального призначення території ділянок ТзОВ Галицькі самоцвіти та ТзОВ ВТП Бодекс з території громадської забудови під будівництво житла. 10.11.2015 товариством було отримано ряд містобудівних умов та обмежень забудови вказаної вище земельної ділянки багатоквартирним житловим будинком з вбудованими приміщеннями громадського призначення. На замовлення товариства проектною організацією було розроблено документацію на відповідні об'єкти містобудування та проведено державну будівельну експертизу проектів. В подальшому, на підставі подання усіх необхідних документів ТзОВ Галицькі самоцвіти , 16.12.2015 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Лешика І.П., який підтримав апеляційну скаргу, представника позивача Кожана А.В., представника третьої особи - Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради Крупника П.В., які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що відповідно до Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 (Далі - Порядок № 109), ТзОВ Галицькі самоцвіти були отримані містобудівні умови та обмеження № 202 від 03.11.2015, № 205 від 10.11.205, № 208 від 10.11.2015, № 228 від 26.11.2015, № 211 від 10.11.2015, № 207 від 10.11.2015, № 206 від 10.11.2015, № 239 від 07.12.2015, № 240 від 07.12.2015 № 252 від 21.12.2015.

22.02.2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 73 від 11.02.106 та направлення на проведення позапланової перевірки № 1-мб/пз від 15.02.2016 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, за результатами якої складено акт № 1-мб від 22.02.2016.

З акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.110-111 Т.1), вбачається, що Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на підставі містобудівних розрахунків № 202 від 03.11.2015, № 205 від 10.11.205, № 208 від 10.11.2015, № 228 від 26.11.2015, № 211 від 10.11.2015, № 207 від 10.11.2015, № 206 від 10.11.2015, № 239 від 07.12.2015, № 240 від 07.12.2015 № 252 від 21.12.2015, для будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Кульпарківській, 226-А, 226-Б без врахування цільового призначення земельної ділянки відповідно до вищезазначених внесених та затверджених змін і встановлених планувальних обмежень, що, на думку контролюючого органу, є порушенням ч.1 ст.25, ч.4, абз.2 ч.5 ст.29 Закону № 3038-VI, абз.2 п.2.4, п.п.7 п.3.3, абз.п.п.5 п.3.4, частини ІІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011 (Далі - Порядок № 109), ч.3 ст.69 Повітряного кодексу України.

22.02.2016 головними інспекторами будівельного нагляду та відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Романишином А.Р., Павловим Ю.О. та Федів Р.М. відповідно до ст.41 Закону № 3038-VI та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 698 від 19.08.2015, начальнику Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради було видано оскаржуваний припис, яким вимагалося усунути порушення, які наведені вище в акті перевірки.

Цього ж дня, цими ж інспекторами Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області були винесені рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Кульпарківській, 226-А, 226-Б у м. Львові № 202 від 03.11.2015, № 205 від 10.11.2015, № 208 від 10.11.2015, № 228 від 26.11.2015, № 211 від 10.11.2015, № 207 від 10.11.2015, № 206 від 10.11.2015, № 239 від 07.12.2015, № 240 від 07.12.2015 та № 252 від 21.12.2015. У рішеннях йдеться про встановлені порушення законодавства при видачі наведених вище містобудівних умов та обмежень.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття відповідачем оскаржуваних рішень стосовно зупинення дії вказаних вище містобудівних умов та обмежень, які належним чином отримані позивачем, унеможливлює розробку проектної документації на об'єкт будівництва та порушує його право на забудову належної йому на праві приватної власності земельної ділянки. Крім того, позивачем дотримано вимог містобудівного законодавства в частині цільового використання земельної ділянки, яке не суперечить затвердженій містобудівній документації, а відтак наявне право отримати містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки саме житловими будинками. Також, суд першої інстанції взяв до уваги доводи представника позивача стосовно того, що погодження місця розташування та допустимої висоти будівель на вказаній території можливе лише після фактичного отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, оскільки без такого не видається можливим виготовлення проекту майбутнього будівництва, а відтак визначення їх основних характеристик.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом № 3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.26 Закону № 3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч.5 ст.26 цього Закону, проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку : 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, необхідною передумовою для отримання декларації про початок виконання будівельних робіт та можливості розпочати розробку проектної документації на об'єкти будівництва, є отримання вихідних даних.

Згідно ч.1 ст.29 Закону № 3038-VI, основними складовими вихідних даних є : 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Частиною 2 статті 29 цього Закону передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Як вірно встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ Галицькі самоцвіти з метою розпочати роботи з проектування об'єктів будівництва на вказаній земельній ділянці було подано ряд звернень до Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради з метою отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та отримано відповідні містобудівні умови та обмеження, перелік яких наведено вище.

Як передбачено частиною 4 статті 29 Закону № 3038-VI, спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

З матеріалів справи убачається, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 342 від 29.05.2015 Про надання дозволу на внесення змін до Концепції схеми розвитку та схеми генерального плану аеропорту (детального плану території, прилеглої до Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького, схеми планування території Міжнародного аеропорту Львів за зверненням, в тому числі ТзОВ Галицькі самоцвіти (Т.1 а.с.205), було надано відповідний дозвіл.

Підпунктом 4.2 пункту 4 цього рішення, Управлінню архітектури Департаменту містобудування необхідно погодити детальний план території з Державним підприємством Державний інститут проектування міст Містопроект (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки, уточнення рішень затвердженого генерального плану м. Львова.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 557 від 14.09.2015 Про затвердження змін до Концепції схеми розвитку та схеми генерального плану аеропорту (детального плану території, прилеглої до Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів ім. Данила Галицького, схеми планування території Міжнародного аеропорту Львів було затверджено такі зміни (Т.1 а.с.206).

Пунктом 2 цього рішення передбачено ДП Державний інститут проектування міст Містопроект внести зміни до плану зонування території м. Львова (Залізничний район), а п.3 цього ж рішення, Департаменту містобудування здійснювати надання вихідних даних на проектування об'єктів містобудування, відведення нових земельних ділянок та зміну цільового призначення раніше відведених земельних ділянок відповідно до погоджених змін до містобудівної документації.

Внесення змін передбачає зміну функціонального призначення земельної ділянки ТзОВ Галицькі самоцвіти з території громадської забудови на території під будівництво житла.

Як вірно вказав суд першої інстанції, з вказаних вище змін, функціональне призначення земельних ділянок встановлене як території для будівництва житла. Наведене повною мірою узгоджується з цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до категорії - землі житлової та громадської забудови, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру наданого суду позивачем.

Згідно ч.1 ст.18 ЗК України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Частиною 1 статті 19 цього Кодексу передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії : а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

До земель житлової та громадської забудови, відповідно до статті 38 цього ж Кодексу, належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно із ч.5 ст.20 ЗК України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем було дотримано вимог містобудівного законодавства в частині цільового використання земельної ділянки, яке не суперечить затвердженій містобудівній документації, а відтак наявне право отримати містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки, яка знаходиться за адресою : м. Львів, вул. Кульпарківська, 226-А, 226-Б саме житловими будинками.

Стосовно порушення позивачем вимого ч.3 ст.69 Повітряного кодексу України, про яке йдеться в оскаржуваних приписі та рішеннях, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 3 статті 69 Повітряного кодексу України передбачено, що визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Згідно ч.3 ст.69 цього Кодексу, на приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження, до якої належать будівництво, вибухові роботи; діяльність, що сприяє скупченню птахів; установлення радіовипромінювальних пристроїв; роботи, пов'язані з використанням лазерних пристроїв, що можуть випромінювати у повітряний простір; роботи, пов'язані із запуском ракет, метеорологічних радіозондів та куль-пілотів; діяльність, пов'язана з польотами літальних апаратів, з викидами диму та газів, що можуть погіршувати видимість у районі аеродрому; будівництво високовольтних повітряних ліній, висадка та вирощування дерев або зелених насаджень.

Отже, даною нормою визначено суб'єкта, який визначає умови забудови, використання землі і споруд та здійснює діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, на приаеродромній території за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Крім того, ТзОВ Галицькі самоцвіти подано ряд звернень та отримано позитивні висновки щодо можливості розміщення на земельній ділянці, яка знаходиться на вул. Кульпарківській, 226-А, 226-Б, у м. Львові, об'єктів житлового будівництва, зокрема багатоквартирних житлових будівель.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що погодження місця розташування та допустимої висоти будівель на вказаній території можливе лише після фактичного отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, оскільки без такого видається неможливим виготовлення проекту майбутнього будівництва, а відтак визначення їх основних характеристик.

Стосовно доводів апелянта про те, що оскаржуваними приписами не порушуються права ТзОВ Галицькі самоцвіти , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.41 Закону № 3038-VI, Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 698 від 19.08.2015 (Далі - Порядок № 698).

Згідно пункту 2 Порядку № 698, нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, в тому числі, видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом № 3038-VI повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З врахуванням наведених вище норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги є пов'язаними, задоволення яких повністю захистить порушене право позивача, а тому такі доводи апелянта є необґрунтованими.

Питання стосовно правомірності проведення перевірки, на яке звертає увагу апелянт в своїй апеляційній скарзі є недоречним, оскільки не охоплюється предметом позову.

Частиною 1 статті 71 цього Кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи, викладені в апеляційні скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції допущено не було, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року по справі № 813/1151/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : І.О.Яворський

С.П.Нос

Повний текст ухвали виготовлений 27.03.2017.