Ухвала

від 22.03.2017 по справі 05/201/50-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"22" березня 2017 р. Справа № 05/201/50-38 Суддя господарського суду Волинської області Бондарєв С.В., розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" вих.№ 01-31/1 від 02.03.2017р. (вх.№ 01-70/16/17 від 10.03.2017р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

по справі 05/201/50-38

за позовом Підприємства "Альтернатива", м. Луцьк

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10754", м. Луцьк

про стягнення 12 171,27грн.

За участю представників сторін:

від заявника (боржника): Якимчук В.В.-дов. від 29.11.2016р.

від стягувача: н/з

Суть заяви: 10.03.2017 року заявник- Відкрите акціонерне товариство "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" - звернувся до господарського суду із заявою вих.№01-31/1 від 02.03.2017р. (вх.№01-70/16/17 від 10.03.2017р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в якій просить визнати наказ господарського суду Волинської області № 05/201/50-1 від 09.03.2010р. таким, що не підлягає виконанню.

Заяву обґрунтовано тим, що рішенням господарського суду Волинської області від 23.02.2010р. по справі № 05/201/50-38 за позовом Підприємства "Альтернатива" до Відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" про стягнення заборгованості в розмірі 12 171,27грн. постановлено стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10754", м.Луцьк, вул..Рівненська, 48 (р/р немає в установі банку, код 05482280) на користь Підприємства "Альтернатива", м.Луцьк, вул..Офіцерська, 23а (р/р в установі банку немає, код 13350078) - 12 171,27 грн., в тому числі 11 546,60 грн. заборгованості, 450,32 грн. - суми індексу інфляції, 174,35 грн. - 3% річних та 121,71 грн. витрат по оплаті держмита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

09.03.2010 року господарським судом Волинської області на виконання рішення від 23.02.2010 року у справі № 05/201/50-38 було видано наказ про примусове виконання рішення за номером 05/201/50-1.

Заявник, посилаючись на положення ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ч. 4 ст. 117 ГПК України, вважає наказ про примусове виконання рішення суду від 23.02.2010 року у справі № 05/201/50-38 таким, що не підлягає виконанню оскільки, грошові вимоги Підприємства "Альтернатива" до Відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" підтверджені рішенням господарського суду Волинської області від 23.02.2010 року у справі № 05/201/50-38 і виникли до 14 квітня 2010 року, тобто до дня порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10754", а тому дані вимоги Підприємства "Альтернатива" відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є конкурсними.

Водночас, Підприємство "Альтернатива", як конкурсний кредитор по стягненню заборгованості, що виникла до порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ " Луцьке автотранспортне підприємство 10754", не зверталося до господарського суду із заявою про визнання його кредитором боржника та про включення його вимог до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, керуючись вимогами ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вважає, що заборгованість ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" перед Підприємством "Альтернатива" є погашеною.

Ухвалою суду від 13.03.2017р. було прийнято дану заяву до розгляду, призначено на 22.03.2017р. на 16:00год. Крім того, сторін зобов'язано представити суду: заявника- додаткові пояснення та докази щодо повноважень в.о. голови правління; статут; копію спірного наказу від 09.03.2010р. №05/201/50-1; копії ухвал про відкриття виконавчого провадження та зупинення виконавчого провадження; стягувача- пояснення по суті заяви; копію спірного наказу від 09.03.2010р. №05/201/50-1; копії ухвал про відкриття виконавчого провадження та зупинення виконавчого провадження.

Представник заявника в судовому засіданні 22.03.2017р. подану ним заяву підтримав та просив суд її задовольнити.

Крім того, супровідним листом б/н від 22.03.2017р. (вх.№01-54/3187/17 від 22.03.2017р.) до матеріалів заяви долучив копії статуту ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" (нова редакція із змінами і доповненнями), який затверджений загальними зборами ВАТ "Луцьке АТП 10754" протоколом від 24.03.2006р., зареєстрований 01.11.2007р. за №11981050004001749, протоколу засідання Спостережної ради ВАТ "Луцьке АТП 10754" від 02.08.2016р., наказу від 02.08.2016р. №11, наказу господарського суду Волинської області від 09.03.2010р. №05/201/50-1, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №18245941 від 24.03.2010р. та постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №18245941 від 29.04.2010р.

Позивач (стягувач) у судове засідання 22.03.2017р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду даної заяви, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301034736000 від 20.03.2017р.

Заслухавши уповноваженого представника заявника, дослідивши наявні матеріали по справі, судом встановлено наступне.

14.04.2010 року ухвалою господарського суду Волинської області у справі № 8/38-Б порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Луцьке АТП 10754".

Ухвалою господарського суду Волинської області від 16.06.2010 року у справі № 8/38-Б затверджено реєстр вимог кредиторів боржника і визнано погашеними вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в строк встановлений для їх подання.

З вищевказаної ухвали вбачається, що 06 травня 2010 року в газеті "Голос України" було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Луцьке АТП 10754".

Згідно з п. 15 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 14.05.1992 р. № 2343-XII (зі змінами і доповненнями) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника відповідно до ст. 14 цього Закону.

Статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникають до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у передбачений строк встановлені ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або взагалі не заявлені, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів, а зазначений строк є граничним і поновленню не підтягає.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Волинської області розглянуто позов Підприємства "Альтернатива" до Відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" про стягнення заборгованості в розмірі 12 171,27грн. та 23.02.2010 року прийнято рішення по справі № 05/201/50-38 за позовом Підприємства "Альтернатива" до Відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" про стягнення заборгованості в розмірі 12 171,27грн., яким стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10754", м.Луцьк, вул..Рівненська, 48 (р/р немає в установі банку, код 05482280) на користь Підприємства "Альтернатива", м.Луцьк, вул..Офіцерська, 23а (р/р в установі банку немає, код 13350078) - 12 171,27 грн., в тому числі 11 546,60 грн. заборгованості, 450,32 грн. - суми індексу інфляції, 174,35 грн. - 3% річних та 121,71 грн. витрат по оплаті держмита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

09.03.2010 року господарським судом Волинської області на виконання рішення від 23.02.2010 року у справі № 05/201/50-38 було видано наказ про примусове виконання рішення за номером 05/201/50-1.

24 березня 2010 року Другим відділом державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №18245941 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №05/201/50-1 виданого 09 березня 2010 року, яке у подальшому-29.04.2010р. було зупинено на підставі ухвали господарського суду Волинської області від 14 квітня 2010 року у справі №8/38-Б про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10754".

Беручи до уваги зазначене, грошові вимоги Підприємства "Альтернатива" до ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" підтверджені рішенням господарського суду Волинської області від 23.02.2010 року у справі № 05/201/50-38 і виникли до 14 квітня 2010 року, тобто до дня порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Луцьке АТП 10754", а тому грошові вимоги Підприємства "Альтернатива" відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є конкурсними.

Судом встановлено, що Підприємство "Альтернатива", як конкурсний кредитор по стягненню заборгованості, яка виникла до порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Луцьке АТП 10754", не зверталося до господарського суду із заявою про визнання його кредитором боржника та про включення його вимог до реєстру вимог кредиторів. Докази, якими б ці обставини спростовувалися, в матеріалах справи відсутні.

Наявність судового рішення та наказу про його виконання не звільняло позивача від обов'язку звернення із заявою про визнання його грошових вимог до боржника.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.07.2016 року провадження у справі про банкрутство відповідача-ВАТ "Луцьке АТП 10754" припинено у зв'язку із затвердженням між боржником та кредиторами мирової угоди.

Таким чином, заборгованість відповідача у справі, відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважається погашеною, у зв'язку з чим підстави для здійснення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 09.03.2010 року відсутні.

Згідно із ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможпивість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Поряд із Законом України "Про виконавче провадження" до виконавчого провадження підлягає застосуванню Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, до відносин, які мати місце в справі про банкрутство, норми ГПК України застосовуються з урахуванням особливостей Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як спеціального нормативно-правового акта.

В даному випадку Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює додаткові підстави для закінчення виконавчого провадження, зокрема, в зв'язку з припиненням грошових зобов'язань в силу закону відповідно до ст. 598 ЦК України, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим ст. 117 ГПК України піддягає застосуванню з урахуванням особливостей цього Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд визнає наказ таким, що не підтягає виконанню, також і з інших причин.

До таких інших підстав слід відносити погашення грошових вимог відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважаються погашеними.

Отже, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; новації (укладання мирової угоди у справі про банкрутство), а також застосування граничного строку для подання заяви з вимогами до боржника, встановленого ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи наведене, наказ господарського суду Волинської області від 09.03.2010 року на виконання рішення суду від 23.02.2010 року у даній справі є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вимоги Підприємства "Альтернатива", які підтверджені вказаним рішенням господарського суду Волинської області та цим наказом, є погашеними на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом враховано правові позиції Верховного Суду України, зокрема, в постановах від 02.10.2007 р. у справі № 6/73, від 19.08.2008 р. у справі № 3/321, а також Вищого господарського суду України у постановах від 05.02.2008 р. у справі № 25/108, від 20.05.2008 р. у справі № 31/169, від 10.12.2009 р. у справі № 20/31, від 15.12.2011 р. у справі № 09/49-02, від 15.02.2012 р. у справі № 28/55/10.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 14.05.1992 р. № 2343-XII (зі змінами і доповненнями), ст.ст. 86, 87, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

у х в а л и в:

1. Заяву Відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10754" вих.№ 01-31/1 від 02.03.2017р. (вх.№ 01-70/16/17 від 10.03.2017р.) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволити.

2. Визнати наказ господарського суду Волинської області від 09.03.2010 р. №05/201/50-1 про примусове виконання рішення господарського суду Волинської області від 23.02.2010 р. у справі № 05/201/50-38 про стягнення з з Відкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10754", м.Луцьк, вул..Рівненська, 48 (р/р немає в установі банку, код 05482280) на користь Підприємства "Альтернатива", м.Луцьк, вул..Офіцерська, 23а (р/р в установі банку немає, код 13350078) - 12 171,27 грн., в тому числі 11 546,60 грн. заборгованості, 450,32 грн. -суми індексу інфляції, 174,35 грн. - 3% річних та 121,71 грн. витрат по оплаті держмита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, таким, що не підлягає виконанню.

Суддя С. В. Бондарєв