Ухвала

від 21.03.2017 по справі 904/2778/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 березня 2017 року Справа № 904/2778/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В., суддів -Куровського С.В., Поліщука В.Ю., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі №904/2778/15 Господарського суду Дніпропетровської області за заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Електрон", -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 у справі №904/2778/15.

Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Тобто, від імені юридичної особи скарга підписується керівником або її представником, який повинен бути уповноважений довіреністю, засвідченою підписом керівника та печаткою юридичної особи із обов`язковим залученням такої довіреності до скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази надаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії .

Як вбачається, касаційна скарга від імені заявника підписана представником ОСОБА_4 Однак, у додатках до касаційної скарги міститься незасвідчена копія довіреності, що в розумінні ч. 2 ст. 36 ГПК України, не може бути належним та допустимим доказом у підтвердження повноважень ОСОБА_4

Таким чином, до касаційної скарги не додано доказів на підтвердження того, що дана касаційна скарга підписана уповноваженою особою, тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015, далі - Закон).

Частиною 1 статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду, на момент звернення з касаційною скаргою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Враховуючи, що касаційну скаргу подано 08.02.2017 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, у якому скарга направлена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду), розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 1 600, 00 грн .

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на той факт, що Кабінет Міністрів України не здійснив відповідне фінансування державних органів, які позбавлені пільг щодо сплати судового збору, відтак у ДПІ у Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області відсутні кошти для сплати судового збору по даній справі, на підтвердження цього факту ДПІ у Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області посилається на довідку, що зазначена в додатках до заяви. Однак, до заяви не додано данного доказу, про що свідчить акт Вищого господарського суду України від 16.03.2017, №08.03-14/47.

Відповідно до ст. 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які повинні підтверджуватись належними доказами. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону, Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Інших причин для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги в заявленому клопотанні заявником не наведено.

Розглянувши клопотання ДПІ у Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки відсутність фінансування державних органів, які позбавлені пільг щодо сплати судового збору не є підставою для звільнення цих органів від сплати судового збору судами.

За таких обставин до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст. ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п.п. 1, 4, ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити ДПІ у Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 №904/2778/15 Господарського суду Дніпропетровської області повернути без розгляду.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Куровський С.В. Поліщук В.Ю.