Рішення

від 21.03.2017 по справі 915/14/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року Справа № 915/14/17

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Полоза В.І., дов. - від 01.03.2015,

представника відповідача: ОСОБА_3, дов.- № 61 від 26.01.2017 (у судовому засіданні 20.03.2017),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомгідроенергобуд"

(55002, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, б-р Шевченко, буд.4, оф.32),

до відповідача : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

(АДРЕСА_1),

про : стягнення заборгованості у сумі 87937,02 грн., з яких: 64000,00 грн. неустойки, 14957,21 грн. пені та 8979,81 грн. - 3% річних.

Згідно заяви від 06.03.2017: стягнення 76800,00 грн. неустойки та 8979,81 грн. - 3% річних,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача 64000,00 грн. неустойки, 14957,21 грн. пені та 8979,81 грн. - 3% річних.

Заявою від 16.02.2017 позивач змінив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 73600,00 грн. неустойки та 8979,81 грн. - 3% річних.

Заявою від 06.03.2017 позивач змінив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 76800,00 грн. неустойки та 8979,81 грн. - 3% річних.

Враховуючи, що позивач скористався, передбаченим ст. 22 ГПК України, правом до прийняття рішенні збільшити або зменшити розмір позовних вимог, справа розглядається в обсязі позовних вимог викладених у заяві від 06.03.2017.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються умови Договору оренди майна №05/14 від 01.10.2014 в частині повернення позивачу орендованого майна за актом приймання-передачі, в порядку передбаченому п.8 Договору. За приписами ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Позивачем неустойка нарахована за період з березня по грудень 2016 року та січень, лютий 2017 року у загальній сумі 76800,0 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем неустойки позивачем нараховані 3% річних за період з 04.10.2015 по 04.12.2016 у сумі 8979,81 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що орендованим майном він не користуються, доступу до об'єкту оренди не має. Листом від 29.03.2016 на адресу позивача було направлено для підписання акт здачі-приймання майна від 29.03.2016, який було отримано позивачем. Однак, замість призначення дати та часу прийняття майна позивач направив відповідачу претензію, в якій вказує на наявність на об'єкті оренди сміття, розмір витрат на вивезення якого ним визначено у сумі 10000,0 грн. Позивачем у претензії також зазначено, що лише після відшкодування вказаних витрат або самостійного вивезення сміття буде підписуватись акт приймання-передачі. За вказаних обставин, відповідач вважає, що ним були вчинені належні дії для передачі орендованого майна, а з боку орендодавця має місце прострочка кредитора, передбачена ст.613 ЦК України, що виключає відповідальність орендаря.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.

Ухвалою суду від 16.02.2017 розгляд справи продовжено на 15 днів.

У судовому засіданні 21.03.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

01.10.2014 між ТОВ "Атомгідроенергобуд" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди майна №05/14 (надалі - Договір №05/14), згідно умов якого у строкове платне користування передано об'єкт оренди для ведення господарської діяльності - частину території виробничої бази АТПО - майстерень з оглядовими ямами загальною площею 312,5м 2 Д-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Орендодавець є власником зазначеного нерухомого майна на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 05.07.2007 зареєстрованого КП Бюро технічної інвентаризації м. Южноукраїнськ під №19343819.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.5, 3.6 Договору №05/14 приймання-передача орендованого об'єкта здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з представників сторін. Сторони повинні призначити своїх представників у двосторонню комісію і розпочати передачу орендованого об'єкта протягом 3-х днів з моменту підписання цього договору. При передачі орендованого об'єкта складається акт здавання-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії. Орендований об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акта здачі-приймання.

Згідно наданого суду акту прийому-передачі об'єкту оренди від 01.10.2014, останній підписаний лише директором ТОВ "Атомгідроенергобуд" та ФОП ОСОБА_4

За приписами п.п.4.1, 4.2, 4.3 Договору №05/14 термін оренди становить 12 місяців з моменту приймання орендованого об'єкта за актом здавання-приймання. Термін оренди може бути скорочений тільки за згодою сторін. Відповідач має право відмовитися від цього договору, попередивши позивача у термін 30 днів, при цьому сплачена наперед орендна плата відповідачу не повертається.

За змістом п.п.5.1, 5.2 Договору №05/14 розмір щомісячної орендної плати в цілому складає 3200,0 грн. з урахуванням ПДВ. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача до 3 числа поточного місяця за поточний місяць.

У пункті 7.1 Договору №05/14 орендар зобов'язався, зокрема, використовувати орендований об'єкт за його цільовим призначенням відповідно до п.2 цього договору та своєчасно здійснювати орендні платежі.

Листом від 08.10.2015 позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди та необхідність повернення орендованого майна.

За умовами п.п.8.1, 8.2, 8.3, 8.4, 8.5, 8.6 Договору №05/14 повернення орендованого об'єкту орендодавцеві здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з представників сторін. Сторони повинні призначити своїх представників у двосторонню комісію і розпочати передачу об'єкту протягом 7-ми робочих днів з моменту закінчення терміну оренди. Протягом терміну згідно з п. 8.2. цього договору орендар зобов'язаний виїхати з орендованого об'єкта і підготувати його до передачі орендодавцеві. Орендований об'єкт має бути переданий орендарем і прийнятий орендодавцем протягом 10 днів з моменту початку роботи двосторонньої комісії. При передачі орендованого об'єкта складається акт здавання-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії. Орендований об'єкт вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту здавання-приймання.

У грудні 2015 року позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з відповідача за Договором №05/14 заборгованості з орендної плати у сумі 33800,0 грн., інфляційних втрат у сумі 1379,20 грн., неустойки у розмірі подвійної орендної плати у сумі 32000,0 грн., штрафу у сумі 2462,54 грн. та 3% річних в сумі 2994,43 грн.

При цьому, стягнення неустойки позивач обґрунтовував невиконанням з боку відповідача умов Договору №05/14 в частині виконання обов'язку з повернення об'єкту оренди після припинення дії договору.

За результатом розгляду даного позову, постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016 у справі №915/2102/15, з відповідача було стягнуто на користь позивача неустойку у сумі 32000,0 грн. за період жовтень 2015 року - лютий 2016 року, а також залишено в силі рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині стягнення з відповідача орендної плати за період з жовтня 2014 року по вересень 2015 року у сумі 33800,0 грн., індексації орендної плати за період з жовтня 2014 року по червень 2015 року у сумі 1379, 20 грн. та 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 04.11.2014 по 03.12.2015 у сумі 2994,43 грн.

Позивач зазначає, що відповідач продовжує ігнорувати приписи Договору №05/14 та, станом на дату подання позову не повернув позивачу орендоване майно за актом приймання-передачі, в порядку передбаченому п.8 Договору. У зв'язку з чим позивачем нарахована неустойка у розмірі подвійної вартості орендної плати за березень-грудень 2016 року та січень, лютий 2017 року. Крім того, враховуючи, що відповідачем не виконується рішення суду у справі №915/2102/15, позивачем нараховані 3% річних на суму неустойки стягнутої за період жовтень 2015 року - лютий 2016 року, а також 3% річних на суму неустойки нарахованої позивачем за період березень-листопад 2016 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його мов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно приписів ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором (найму) оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами п.п.8.1, 8.2, 8.3, 8.4, 8.5, 8.6 Договору №05/14 повернення орендованого об'єкту орендодавцеві здійснюється двосторонньою комісією, яка складається з представників сторін. Сторони повинні призначити своїх представників у двосторонню комісію і розпочати передачу об'єкту протягом 7-ми робочих днів з моменту закінчення терміну оренди. Протягом терміну згідно з п. 8.2. цього договору орендар зобов'язаний виїхати з орендованого об'єкта і підготувати його до передачі орендодавцеві. Орендований об'єкт має бути переданий орендарем і прийнятий орендодавцем протягом 10 днів з моменту початку роботи двосторонньої комісії. При передачі орендованого об'єкта складається акт здавання-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії. Орендований об'єкт вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту здавання-приймання.

З наданих позивачем пояснень від 16.03.2017 (вх. №3932/4 від 16.032017) вбачається, що доступ до об'єкту оренди позивач має; майно орендаря на об'єкті оренди відсутнє. При огляді орендованої території позивачем встановлена наявність сміття. Об'єктом оренди орендодавець не користується, оскільки той не повернутий з оренди, в порядку визначеному Договором №05/14.

Відповідно до ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі вказаної норми позивач просить стягнути з відповідача неустойку за період з березня по грудень 2016 року та січень, лютий 2017 року у загальній сумі 76800,0 грн.

Частини 1, 4 статті 612 ЦК України визначають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч.2 ст.613 ЦК України).

Відповідач наполягає на тому, що орендованим майном він не користуються, доступу до об'єкту оренди не має. Листом від 29.03.2016 ним був направлений на адресу позивача для підписання акт здачі-приймання майна від 29.03.2016, який було отримано позивачем, що вбачається з його претензії. Однак, позивачем не були призначені дата та час прийняття майна, як того вимагають умови Договору №05/14, а сам акт не підписаний, тому з боку орендодавця має місце прострочка кредитора.

Суд погоджується з позицією відповідача з приводу того, що направлений ним на адресу позивача лист від 29.03.2016 з проектом акту приймання-передачі свідчить про намір передати об'єкт оренди у порядку визначеному п.8 Договору №05/14.

Саме позивач, як власник орендованого майна мав визначити дату та час його огляду та підписання акту приймання-передачі повноважними представниками сторін. Однак позивач такої дати та часу не визначив; у прибутті або неприбутті орендаря для передачі майна у запропонований термін, не пересвідчився, тому його посилання на невиконання відповідачем обов'язку з передачі майна є безпідставним. Наведення у претензії змісту п.8 Договору №05/14 не можуть вважатись належними діями з прийняття орендованого майна.

Крім того, подальші дії позивача також не свідчать про намір прийняти майно, оскільки у претензії №4 від 07.04.2016 виставлено умову, при якій акт приймання-передачі може бути підписаний (сплата 10000,0 грн. або вивезення сміття), це при тому, що обстеження орендованої території не проведено і факту наявності будь-яких порушень з боку орендаря, щодо утримання майна у належному стані, документально не зафіксовано. Доказів направлення на адресу відповідача інших листів з пропозицією передати об'єкт у певну дату та час, позивачем суду не надано.

З приводу посилання позивача на те, що відповідачем не запропоновано склад комісії з прийняття об'єкту, а проект акту приймання-передачі від 29.03.2016 підписаний одноособово ФОП ОСОБА_4, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Передання майна у оренду також мало відбуватись у комісійному складі, як того вимагає п.3 Договору №05/14. Однак, акт прийому-передачі від 01.10.2014 свідчить про участь у переданні майна та підписанні акту лише керівників сторін. Оскільки такий спосіб передання майна в оренду сторонами не заперечувався, то і повернення його таким самими чином не може вважатись порушенням умов договору за наявності згоди на це сторін.

За вказаних обставин, не вчинення позивачем дій з приймання майна після отримання листа відповідача від 29.03.2017 розцінюється судом як прострочка кредитора, що виключає нарахування відповідачу неустойки за період з квітня по грудень 2016 року та січень, лютий 2017 року.

Нарахована ж позивачем неустойка за березень 2016 року у сумі 6400,0 грн. підлягає стягненню з відповідача, оскільки дії спрямовані на передачу майна ним були вчинені лише наприкінці березня 2016 року.

З приводу нарахування позивачем 3% річних за період з 04.10.2015 по 04.12.2016 слід зазначити наступне.

В силу приписів ст.11 ЦК України. підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Обов'язок зі сплати відповідачем неустойки за період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року виник у відповідача не на підставі укладеного між сторонами Договору №05/14, а на підставі судового рішення, а саме постанови Вищого господарського суду України від 02.11.2016 у справі №915/2102/15, якою з відповідача було стягнуто на користь позивача неустойку у сумі 32000,0 грн. за період жовтень 2015 року - лютий 2016 року.

Зазначена постанова набрала законної сили з дати її прийняття, тобто з 02.11.2016, тому нарахування позивачем 3% річних на суму неустойки за період з 04.10.2015 по 01.11.2016 є безпідставним, оскільки обов'язку зі сплати неустойки у відповідача у вказаний період не було.

Нарахування 3% річних за період з 02.11.2016 по 04.12.2016 (33 дні) суд вважає обґрунтованим.

Розмір 3% річних за вказаний період судом уточнено та визначено згідно наступного розрахунку: (32000,0 х 3%/ 366 дн.) х 33 дні = 86,56 грн.

Нарахування позивачем 3% річних на суму неустойки, яка є предметом даного позову (за період березень-листопад 2016 року) суд також вважає безпідставним, оскільки обов'язку зі сплати вказаних штрафних санкцій, до винесення відповідного судового рішення, у відповідача не виникло.

Згідно ст.49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, судовий збір підлягає покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, судовий збір у сумі 104, 18 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача. Решта судового збору покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.33, 34, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомгідроенергобуд" (55002, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, б-р Шевченко, буд.4, оф.32, код ЄДРПОУ 04628675) 6400,0 грн. неустойки, 83,93 грн. - 3% річних та 104,18 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4 Наказ видати після набрання рішенням законної сили..

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 24 березня 2017 року.

Суддя М.В.Мавродієва