Ухвала

від 27.03.2017 по справі 911/3386/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" березня 2017 р. Справа № 911/3386/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Асканія Плюс , м. Київ (код ЄДРПОУ 37744685)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Енерго Холдінг , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе (код ЄДРПОУ 38038769)

про визнання правочину недійсним

в межах справи № 911/3386/16

за заявою Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Енерго Холдінг , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе (код ЄДРПОУ 38038769)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Енерго Холдінг , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе (код ЄДРПОУ 38038769) - боржник/банкрут

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

представники учасників провадження згідно протоколу (формуляру) судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/3386/16 за заявою Голови ліквідаційної комісії ТОВ Укр Енерго Холдінг про банкрутство ТОВ Укр Енерго Холдінг з урахуванням особливостей ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (надалі також Закон про банкрутство ).

Постановою господарського суду Київської області від 22.11.2016 визнано банкрутом ТОВ Укр Енерго Холдінг та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено Голову ліквідаційної комісії Макарову Х.С.; вирішено інші процедурні питання у справі.

07.02.2017 до суду надійшла заява ТОВ Асканія Плюс від 06.02.2017 № 06/02/17-1 (вх. № 2832/17) про визнання правочину недійсним.

У своїй заяві заявник просить суд визнати недійсним з моменту укладення правочин у вигляді договору про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013, укладений між ТОВ Асканія Плюс та ТОВ Укр Енерго Холдінг .

Ухвалою суду від 13.02.2017 вказану заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 911/3386/16 про банкрутство ТОВ Укр Енерго Холдінг ; розгляд заяви призначено на 14.03.2017.

06.03.2017 до суду надійшли письмові заперечення ліквідатора Банкрута від 06.03.2017 б/№ (вх. № 5061/17) щодо заяви ТОВ Асканія Плюс про визнання правочину недійсним.

07.03.2017 до суду надійшла заява ліквідатора Банкрута від 07.03.2017 б/№ (вх. № 5107/17) про застосування строків позовної давності.

14.03.2017 до суду надійшли письмові доповнення ТОВ Асканія Плюс від 13.03.2017 № 13/03/17-1 (вх. № 5475/17) до заяви про визнання правочину недійсним.

14.03.2017 до суду надійшло клопотання ТОВ Асканія Плюс від 13.03.2017 № 13/03/17-3 (вх. № 5476/17) про призначення почеркознавчої експертизи.

14.03.2017 до суду надійшло клопотання ТОВ Асканія Плюс від 13.03.2017 № 13/03/17-3 (вх. № 5477/17) про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке було задоволене судом.

14.03.2017 у судовому засіданні представник ТОВ Асканія Плюс підтримав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Дослідивши зазначене клопотання судом встановлено наступне.

У своєму клопотанні заявник просить суд призначити почеркознавчу експертизу для встановлення справжності підпису директора ТОВ Асканія Плюс ОСОБА_2 на Договорі про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013; для проведення експертизи витребувати від ТОВ Торгівельний дім Нафтопостач (код ЄДРПОУ 34180725) оригінал договору про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що представники ТОВ Асканія Плюс проаналізувавши копію договору про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013, додану до позову ТОВ Торгівельний дім Нафтопостач , дійшли висновку, що договір підписаний не тогочасним директором ТОВ Асканія Плюс ОСОБА_2, а іншою невстановленою особою, тобто з позиції заявника, наданий договір містить підроблений підпис директора ТОВ Асканія Плюс ОСОБА_2, а тому наявні у справі докази є суперечливими і потребують оцінки суду з призначенням відповідної судової експертизи.

Згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Разом з тим, як вбачається з доданої заявником до заяви про визнання правочину недійсним копії договору про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013, договір містить підпис директора ТОВ Асканія Плюс ОСОБА_2 та відтиск печатки ТОВ Асканія Плюс на кожному аркуші договору.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, заявником не надано жодних доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин відносно того, що спірний договір підписано не директором ТОВ Асканія Плюс ОСОБА_2

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ Асканія Плюс від 13.03.2017 № 13/03/17-3 (вх. № 5476/17) про призначення почеркознавчої експертизи, як безпідставного і необґрунтованого.

Після оголошення в судовому засіданні 14.03.2017 про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи представником ТОВ Асканія Плюс було усно заявлено про відвід судді Наріжного С.Ю. від розгляду заяви ТОВ Асканія Плюс від 06.02.2017 № 06/02/17-1 (вх. № 2832/17) про визнання правочину недійсним.

Судом в порядку ст. 20 ГПК України та п. 1.2.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції було запропоновано заявнику викласти заяву про відвід судді в письмовій формі та оголошено перерву в судовому засіданні до 14.03.2017 о 14:15.

14.03.2017 о 14:20 до суду надійшла письмова заява представника ТОВ Асканія Плюс від 14.03.2017 б/№ (вх. № 19/17) про відвід судді.

За наслідком розгляду заяви ухвалою суду від 14.03.2017 подану заяву ТОВ Асканія Плюс про відвід судді залишено без задоволення.

В подальшому представником ТОВ Асканія Плюс подано клопотання б/№, б/дати (вх. № 5500/17) про залучення до матеріалів справи копії нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 16.01.2017 та про призначення почеркознавчої експертизи від 13.03.2017 № 13/03/17-3 (вх. № 5534/17).

Вказане клопотання за своїм змістом є тотожним з раніше поданому клопотанню від 13.03.2017 № 13/03/17-3 (вх. № 5476/17) про призначення почеркознавчої експертизи. Також заявник додатково усно послався на те, що йому стало відомо про наявність нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 16.01.2017, в якій останній зазначив, що ним не підписувався договір про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013.

Розглянувши зазначене клопотання суд встановив таке.

Частинами 1, 2 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_2 від 16.01.2017 під час розгляду повторного клопотання про призначення почеркознавчої експертизи судом надається оцінка нарівні та в сукупності з іншими доказами у даній справі.

Власне сама заява громадянина ОСОБА_2 про те, що він не підписував оспорюваний договір не є доказом, який встановлює зазначену обставину. Також судом встановлено, що зазначена заява містить помилку в даті засвідчення її нотаріусом.

В той же час, ТОВ Асканія Плюс обґрунтовує заяву про визнання договору про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013 недійсним тим, що керівником ТОВ Асканія Плюс ОСОБА_2 укладено її шляхом підписання з перевищенням своїх повноважень, а не тим, що договір підписано невстановленою особою, що було неодноразово також підтверджено представником ТОВ Асканія Плюс в судовому засіданні. Заяв про зміну підстав позову позивач не подавав.

Отже отримання такого доказу, як висновок судового експерта, не пов'язаний з підставою заяви про визнання правочину недійсним - перевищення керівником ТОВ Асканія Плюс ОСОБА_2 своїх повноважень.

Враховуючи викладене, в контексті заявлених ТОВ Асканія Плюс підстав щодо визнання правочину недійсним судом встановлено відсутність необхідності у призначенні почеркознавчої експертизи, отже клопотання ТОВ Асканія Плюс від 13.03.2017 № 13/03/17-3 (вх. № 5534/17) про призначення почеркознавчої експертизи також не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 14.03.2017 оголошено перерву до 16.03.2017. В подальшому судом оголошувались перерви на 23.03.2017 та на 27.03.2017 відповідно.

16.03.2017 до суду надійшли письмові доповнення ТОВ Асканія Плюс від 15.03.2017 № 15/03/17-3 (вх. № 5736/17) до поданої заяви про визнання правочину недійсним.

16.03.2017 до суду надійшли письмові пояснення ліквідатора ТОВ Укр Енерго Холдінг від 16.03.2017 б/№ (вх. № 5739/17) по суті заяви про визнання правочину недійсним.

23.03.2017 до суду надійшла заява ТОВ Асканія Плюс від 21.03.2017 № 21/03/17-1 (вх. № 6232/17) - пояснення по суті заяви про визнання правочину недійсним.

23.03.2017 до суду надійшли письмові доповнення ТОВ Асканія Плюс від 23.03.2017 № 23/03/17-3 (вх. № 6233/17) до поданої заяви про визнання правочину недійсним.

27.03.2017 в судове засідання з'явились представники заявника ТОВ Асканія Плюс та ліквідатора ТОВ Укр Енерго Холдінг .

Детально дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників провадження судом встановлено наступне.

28.06.2013 між ТОВ Укр Енерго Холдінг (первісний кредитор) та ТОВ Асканія Плюс (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 06/28-13, відповідно до умов якого (п.1.1.) первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги від ТОВ Укренергохолдінг ЛТД (Боржник) сплати грошових зобов'язань у сумі 1764206,87 грн., належне первісному кредитору відповідно до договору поворотної безпроцентної фінансової допомоги № ФП-12/130 від 26.12.2012, укладеного між первісним кредитором і боржником.

Пунктом 1.2. Договору № 06/28-13 передбачено, що за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основний договором, в тому числі вимагати сплатити штрафні санкції за порушення положень основного договору.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору № 06/28-13, згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду у розмірі 1764206,87 грн. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора. Строк сплати винагороди становить 6 (шість) місяців після дня набрання чинності цим договором.

Згідно копії Договору № 06/28-13, його підписано від імені ТОВ Укр Енерго Холдінг директором ОСОБА_3, від імені ТОВ Асканія Плюс директором ОСОБА_2, а також скріплено печатками сторін договору.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник ТОВ Асканія Плюс в особі директора ОСОБА_4 просить суд визнати вказаний вище договір недійсним з підстав перевищення директором ТОВ Асканія Плюс ОСОБА_2 своїх повноважень при укладенні договору.

При цьому судом враховано, що заявник подавав клопотання про призначення судової експертизи для встановлення автентичності підпису ОСОБА_2 і надавав суду нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_2, згідно якої останній зазначив про те, що ним спірний договір не підписувався.

Дослідивши вказану заяву ОСОБА_2 в сукупності з іншими доказами у справі, враховуючи, що ТОВ Асканія Плюс зазначає, що ОСОБА_2 підписав 28.06.2013 договір № 06/28-13 (але з перевищенням повноважень), в матеріалах справи наявна засвідчена ТОВ Асканія Плюс належним чином копія Договору № 06/28-13, Договір містить всі необхідні реквізити, як то підпис директора ТОВ Асканія Плюс та скріплений на кожному аркуші печаткою ТОВ Асканія Плюс , а також, що заявником в заяві та представником заявника в судовому засіданні підставами заяви визначено саме перевищення директором ОСОБА_2 своїх повноважень при укладенні договору, що було неодноразово наголошено заявником, судом не ставиться під сумнів факт укладення оспорюваного договору, а заява ОСОБА_2 від 16.01.2017 спростовується матеріалами справи та не є належним доказом на підтвердження викладених в ній обставин.

Також суд враховує, що зазначена заява ОСОБА_2 від 16.01.2017 не передбачає жодної відповідальності заявника за можливу помилковість викладених даних, а зі слів представника ТОВ Асканія Плюс гр. ОСОБА_2 не знаходиться на даний час на території України.

Частинами 1, 3 ст. 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Статтею 97 ЦК України передбачено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 2, 3 статті 145 ЦК України передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.

Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Відповідно до п. 10.1. Статуту ТОВ Асканія Плюс в ред., затвердженій протоколом № 4 від 03.09.2012, управління товариством і контроль за його діяльністю здійснюють: загальні збори учасників товариства - вищий орган; директор - виконавчий орган; ревізійна комісія - контролюючий орган.

Підпунктом 24 пункту 10.2.2. Статуту визначено, що до компетенції загальних зборів учасників належить прийняття рішень про укладення договорів, в результаті яких товариство нестиме витрати на суму 100000,00 грн., з одним контрагентом за одним або декількома договорами протягом року. Загальні збори учасників товариства мають право затвердити перелік контрагентів за договорами, за якими товариство нестиме витрати, або отримуватиме прибуток, укладення договорів з якими не потребуватиме прийняття загальними зборами учасників окремого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно п. 3.3., 3.4. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке.

Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо:

- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України);

- про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Як зазначає заявник у своїй заяві про визнання правочину недійсним, ТОВ Асканія Плюс несе за спірним договором витрати в розмірі 1764206,87 грн. і не вчиняло ніяких дій, які б свідчили про подальше схвалення Договору № 06/28-13.

Боржник зазначеного не спростував.

Частинами 1, 2 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ліквідатором ТОВ Укр Енерго Холдінг подано заперечення проти заяви по суті. Зокрема зазначено, що відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013 заявник мав відобразити в балансі отриманий актив - дебіторську заборгованість, а також суму, що підлягає компенсації по сплаті винагороди при отриманні боргу за вимогою, отже, з позиції ліквідатора ТОВ Укр Енерго Холдінг , при укладенні спірного договору ТОВ Асканія Плюс не понесло жодних витрат, і відповідно не було порушено обмеження підпункту 24 пункту 10.2.2. Статуту заявника.

Проте суд встановив, що керівником ОСОБА_2 від імені ТОВ Асканія Плюс при укладенні договору про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013 взято зобов'язання товариства сплатити на користь ТОВ Укр Енерго Холдінг винагороду у розмірі 1764206,87 грн. зі строком сплати - 6 (шість) місяців після дня набрання чинності договором, отже твердження ліквідатора відносно того, що ТОВ Асканія Плюс за спірним договором не несе ніяких витрат, не є обґрунтованими. Вказана сума за Договором № 06/28-13 - 1764206,87 грн., перевищує обмеження, встановлені підпунктом 24 пункту 10.2.2. Статуту ТОВ Асканія Плюс . Таким чином суд встановив доведеним порушення прав заявника. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про подальше схвалення Договору № 06/28-13.

В той же час, як зазначено вище, ліквідатором ТОВ Укр Енерго Холдінг 07.03.2017 подано до суду заяву про застосування строків позовної давності, згідно якої Боржник просить суд застосувати позовну давність до заявлених вимог та відмовити у задоволенні заяви ТОВ Асканія Плюс про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013 у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів (надалі також Постанова Пленуму № 10 ), за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до п. 2.8. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (надалі також Постанова Пленуму № 11 ), щодо вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність.

Частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 4.1. Постанови Пленуму № 10 визначено, що початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Проте господарськими судами не можуть братися до уваги доводи новопризначеного (новообраного) керівника підприємства, установи, організації про те, що він дізнався про порушене право очолюваної ним юридичної особи лише з часу свого призначення (обрання), оскільки позовна вимога заявляється про захист прав саме юридичної особи, а не прав її керівника.

Як зазначає заявник в заяві про визнання правочину недійсним, ТОВ Асканія Плюс стало відомо про існування оспорюваного Договору № 06/28-13 - 22.12.2016 після отримання позовної заяви ТОВ Торгівельний дім Нафтопостач про стягнення заборгованості.

Однак вказані твердження заявника не можуть бути прийняті як обґрунтовані, оскільки оспорюваний договір укладався юридичною особою ТОВ Асканія Плюс 28.06.2013, заявлена вимога стосується прав саме юридичної особи, а зміна власників товариства або призначення нового керівника товариства не може вважатися доказом того, що юридичній особі ТОВ Асканія Плюс не було відомо про порушене право до призначення нового керівника чи до отримання 22.12.2016 позовної заяви.

Оскільки ТОВ Асканія Плюс укладено договір № 06/28-13 саме 28.06.2013, отже ТОВ Асканія Плюс стало відомо про зазначений договір саме 28.06.2013.

Таким чином строк позовної давності за вимогою про визнання правочину недійсним сплинув 28.06.2016.

Враховуючи викладене вище, а саме пропуск заявником строку позовної давності та подання ліквідатором ТОВ Укр Енерго Холдінг заяви про застосування строку позовної давності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ Асканія Плюс від 06.02.2017 № 06/02/17-1 (вх. № 2832/17) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013 у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Судові витрати у вигляді судового збору за подачу заяви про визнання правочину недійсним у сумі 3200,00 грн. покладаються на заявника - ТОВ Асканія Плюс .

Керуючись Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст. 49, 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ТОВ Асканія Плюс від 06.02.2017 № 06/02/17-1 (вх. № 2832/17) про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 06/28-13 від 28.06.2013, укладеного між ТОВ Асканія Плюс та ТОВ Укр Енерго Холдінг , в межах провадження у справі № 911/3386/16 про банкрутство ТОВ Укр Енерго Холдінг .

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 27.03.2017

Суддя С.Ю. Наріжний