Рішення

від 22.03.2017 по справі 920/126/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.03.2017 Справа № 920/126/17

Господарський суд Сумської області, у складі судді Джепи Ю.А, при секретарі судового засідання Галашан І.В., розглянувши матеріали справи № 920/126/17:

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів", с. Бездрик, Сумський район, Сумська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Агро Інвест",

м. Конотоп, Сумська область,

про стягнення 160120 грн. 00 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шевченко В.В. (довіреність від 06.01.2017 № 1),

Синьова Ю.М. (довіреність від 25.05.2016 № 19),

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Респект Агро Інвест здійснити Приватному акціонерному товариству Сумський завод продовольчих товарів поставку 60 тонн насіння соняшника з якісними показниками: вологості товару - 6-7 %, сміттєвої домішки 1-3 %, натури - 380-420 г на 1 кг, кислотним числом - не більше 2,2 %, масової часткою олії - не менш, ніж 48 % на суху речовину, не уражену шкідниками за ціною 10300 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20%, шляхом передачі за адресою Сумська область, Сумський район, с. Бездрик, вул. Зарічна, будинок 1; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Респект Агро Інвест на користь Приватного акціонерного товариства Сумський завод продовольчих товарів неустойку в сумі 40120 грн. 00 коп., а також 3200 грн. судового збору.

21.02.2017 разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову № 259, в якій просив суд: 1) накласти арешт на кошти у розмірі заявлених до стягнення штрафних санкцій та судового збору в сумі 43520 грн. 00 коп., які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Агро Інвест" (ЄДРПОУ 38426771) у банківських установах, в тому числі на поточному рахунку № 26003212002204 в ПАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478 та № 26001055018927 в Сумській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Суми, МФО 337546; 2) накласти арешт на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Респект Агро Інвест" (ЄДРПОУ 38426771) насіння соняшника в кількості 60 (шістдесят) тонн; 3) заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Респект Агро Інвест" (ЄДРПОУ 38426771) здійснювати відчуження належного йому насіння соняшника в кількості 60 (шістдесяти) тонн третім особам, крім Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продтоварів".

Ухвалою суду від 24.02.2017 відмовлено Приватному акціонерному товариству "Сумський завод продовольчих товарів" в задоволенні заяви від 21.02.2017 № 259 про забезпечення позову у справі № 920/126/17. Копію відповідної ухвали направлено сторонам 24.02.2017 за вих. № 1470 та відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення така ухвала отримана позивачем 01.03.2017.

27.02.2017 позивач звернувся до суду із заявою № 286 про забезпечення позову (нова редакція), в якій зазначив, що на час звернення з даною заявою його заява від 21.02.2017 № 259 про забезпечення позову у справі № 920/126/17 не розглянута, а тому просив суд розглядати таку заяву у відповідній редакції, зазначеній у такій заяві, та накласти арешт на кошти у розмірі заявлених до стягнення штрафних санкцій та судового збору в сумі 163520 грн. 00 коп., які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект Агро Інвест" у банківських установах, в тому числі на поточному рахунку № 26003212002204 в ПАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478 та № 26001055018927 в Сумській філії ПАТ КБ "Приватбанк" м. Суми, МФО 337546.

Ухвалою суду від 28.02.2017 заяву від 27.02.2017 № 286 Приватного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" про забезпечення позову (нова редакція) у справі № 920/126/17 залишено судом без розгляду.

28.02.2017 позивачем подана заява від 27.02.2017 № 287 про зміну предмету позову, в якій він просить суд стягнути з відповідача 120000 грн. 00 коп. здійсненого авансового платежу за договором постачання від 27.07.2016 № 32, укладеного між сторонами даного спору, а також 10120 грн. 00 коп. неустойки та 3200 грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно абз. 1 п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Таким чином, оскільки розгляд справи № 920/126/17 по суті не був розпочатий, заява позивача від 27.02.2017 № 287 про зміну предмету позову відповідає вимогам статей 54 та 57 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, така заява позивача приймається судом до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримав, та просить суд стягнути з відповідача 120000 грн. 00 коп. здійсненого авансового платежу за договором постачання від 27.07.2016 № 32, укладеного між сторонами даного спору, а також 40120 грн. 00 коп. неустойки та 3200 грн. 00 коп. судового збору.

Також представником позивача на виконання вимог п. 1.1. ухвали суду від 24.02.2017 № 920/126/17 поданий лист від 13.03.2017 № 386, в якому як доказ зарахування судового збору за платіжним дорученням від 21.02.2017 №12132 (#107242596) про сплату судового збору в сумі 3200 грн. 00 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України він подав відповідну довідку щодо підтвердження зарахування коштів від 07.03.2017 № 02-28/598 Управління державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області. Така довідка оглянута судом у судовому засіданні та долучена до матеріалів справи.

Крім того, позивачем поданий лист від 13.03.2017 № 385 про долучення до матеріалів справи копії листа від 24.02.2017 № 267 адресованого ОСОБА_4, який є бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю Респект Агро Інвест , в підтвердження того, що позивачем вживаються усі необхідні заходи для вирішення питання про повернення коштів, що є предметом даного спору. Такі документи оглянуті судом у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов чи будь-яких інших клопотань суду не подав, відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення 09.03.2017 про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно з частиною другою статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку та встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

27.07.2016 між Приватним акціонерним товариством Сумський завод продовольчих товарів (позивач - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Респект Агро Інвест (відповідач - постачальник) укладено договір постачання № 32, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачу насіння соняшника в кількості 60 тонн, а позивач прийняти та сплатити за отримане насіння у відповідності до умов договору.

Відповідно до розділу 2 Договору сторони погодили умови постачання, партії товару та кількість у відповідних заявках на постачання, де має бути зазначено зокрема кількість товару, ціна за одиницю, вартість партії та інше. Якщо у заявці не погоджені сторонами якісь особливості для поставки певної партії товару, то діють базові умови договору чи чинного законодавства.

Згідно з 2.5. Договору якщо інше не зазначено у договорі, підписаній заявці на партію товару чи складській довідці на зберігання та/чи передачу товару на елеваторі/складі (третій особі), вважається, що товар постачається на умовах DDP/склад покупця, тобто, що Продавець здійснює поставку Покупцю товару без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Також п. 4.2. Договору передбачено, що товар доставляється позивачу за місцем знаходження виробничих потужностей позивача автомобільним транспортом.

Товар за цим Договором в кількості 60 тонн мав бути поставлений до 15 жовтня 2016 року (пунктом 4.1. Договору).

Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2. Договору ціна товару визначається у гривні на день підписання заявок на постачання окремих партій товару за договором, виходячи з цін, що склались на аналогічний товар на ринку закупівлі сільськогосподарської продукції станом на день поставки та відповідає цінам на закупівлю аналогічного товару на сайті http://www.mhp.com.ua. та додатково зазначається сторонами у заявці.

Згідно із п.п. 3.1., 3.3. Договору якість товару повинна відповідати ГОСТу 22391-89; ДСТУ 4694:2006; ДСТУ 7011:2009; вологість товару має бути в межах 6-7 %; сміттєва домішка не перевищувати 3 %, натура 380-420 г на 1 кг кислотне число не більше 2,2%, масова частка олії - не менш, ніж 48 % на суху речовину, ураженість шкідниками не допускається.

У розділі 6 Договору сторони встановили наступний порядок розрахунків за товар: позивач здійснює до 05.08.2016 авансовий платіж в сумі 120000 грн. відповідачу в рахунок майбутніх поставок за цим Договором. Порядок оплати та строки розрахунку за кожну окрему партію товару встановлюється сторонами в заявці на поставку відповідної партії.

На виконання умов Договору відповідно до платіжного доручення від 02.08.2016 № 10126 (а.с. 16) позивач сплатив відповідачу 120000 грн. авансового платежу за поставку насіння соняшнику.

Однак, відповідно до умов Договору відповідач не поставив позивачу насіння соняшнику, у зв'язку із чим, позивач направив на адресу відповідача вимогу-претензію, до якої додав заявку № 1 на постачання та розрахунок суми претензії. Відповідно до даної претензії позивач вимагав від відповідача здійснити поставку товару за Договором, або протягом 2-х банківських днів повернути йому суму здійсненої передоплати в розмірі 120000 грн., одночасно сплативши штраф у розмірі 30120 грн. 00 коп. (відповідно до п. 10.3. Договору) та 10000 грн. 00 коп. (відповідно до п. 10.4. Договору).

Вище зазначену претензію разом із доданими до неї документами 21.12.2016 відповідач в особі головного бухгалтера ОСОБА_5 отримав особисто, про що здійснена відповідна відмітка, яка скріплена підписом такої посадової особи та печаткою товариства відповідача (а.с. 17).

Але відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, претензію позивача залишив без відповіді, у зв'язку з чим 21.02.2017 останній був змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, враховуючи, що позивачем була здійснена попередня оплата за товар по Договору, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та неподанням обґрунтованих заперечень, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 120000 грн. 00 коп. здійсненого авансового платежу за договором постачання від 27.07.2016 № 32, укладеного між сторонами даного спору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 30120 грн. 00 коп. - 25,1 % штрафу за порушення умов п. 10.3. Договору та 10000 грн. 00 коп. штрафу відповідно до п. 10.4. Договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так відповідно до п. 10.3. Договору відповідач за порушення строків та термінів постачання товару, передбачених цим Договором або заявками, сплачує штраф в розмірі 25,1 % від суми отриманої передоплати.

Таким чином, враховуючи вище зазначений пункт Договору, у зв'язку із перерахуванням позивачем відповідачу авансованого платежу та неотриманням товару за Договором, ним нараховано відповідачу 25,1 % штрафу від суми отриманої передоплати, що становить 30120 грн. 00 коп.

Також пунктом 10.4 Договору встановлено, що сторона, яка ухиляється від підписання заявки на постачання партії продукції (інше порушення), сплачує іншій стороні штраф у сумі 10000 грн. 00 коп., який також був нарахований позивачем відповідачу у зв'язку із невиконанням останнім умов Договору.

Враховуючи, що факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по Договору встановлений судом, штраф у розмірі 25,1 % від суми отриманої передоплати та штраф у розмірі 10000 грн. передбачені умовами Договору, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 30120 грн. 00 коп. - 25,1 % штрафу за порушення умов п. 10.3. Договору та 10000 грн. 00 коп. штрафу відповідно до п. 10.4. Договору є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Так одночасне стягнення штрафу не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки це відповідальність за різні порушення умов договору.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати наданих послуг з постачання газу, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 2401 грн. 80 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Респект Агро Інвест (41600, Сумська область, м. Конотоп, пр-кт Миру, буд. 40, код ЄДРПОУ 38426771) на користь Приватного акціонерного товариства Сумський завод продовольчих товарів (42350, Сумська область, Сумський район, с. Бездрик, вул. Зарічна, буд. 1, код ЄДРПОУ 00375160) 120000 грн. 00 коп. авансового платежу за договором постачання від 27.07.2016 № 32, 30120 грн. 00 коп. 25,1 % штрафу та 10000 грн. 00 коп. штрафу, а також 2401 грн. 80 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.03.2017.

Суддя Ю.А. Джепа