Постанова

від 16.03.2017 по справі 910/20998/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2017 р. Справа№ 910/20998/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Грищенюк Д.І. - представник

від відповідача: Оснач О.П. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім-4"

на ухвалу

Господарського суду м. Києва

від 25.01.2017р.

у справі № 910/20998/16 ( суддя Пригунова А.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім-4"

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.2017р. провадження у справі № 910/20998/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім-4" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Позивач, не погодившись з прийнятою ухвалою, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить ухвалу Господарського суду м. Києва скасувати та направити матеріали справи на до місцевого суду для розгляду по суті, оскільки вважає, що місцевим судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, неповністю з'ясовано обставини справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що спір по справі не підлягає вирішенню в господарських судах України, так як Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк Славкіна Марина Анатоліївна є неналежним відповідачем по справі, оскільки колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України в постанові від 16.02.2016 року у справі №826/2043/15 щодо підсудності справ зазначили наступне: Частиною третьою статті 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

У свою чергу, статтею 1 Закону України Про банки і банківську діяльність передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

У пункті шостому статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів .

Апелянт вважає, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк Славкіна Марина Анатоліївна є належним відповідачем по справі № 910/20998/16 про визнання незаконним та скасування рішення у формі повідомлення від 23.09.2016 № 11/2-47239, відповідно до якого відповідачем повідомлено позивача про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 290-2012 від 12.09.2012, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та позивачем, за рахунок коштів розміщених на депозитному рахунку за договором строкового банківського вкладу КОМФОРТ №2084-НВ від 01.02.2013 укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та ПАТ Шкіряне підприємство Світанок .

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

12.09.2012 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - кредитор) та Приватним акціонерним товариством "РАЙЗ-МАКСИМКО" (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 290-2012, умовами якого передбачено (в редакції договору про внесення змін № 10 від 19.11.2012), що кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 105 000 000, 00 грн., а позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Процентна ставка за користування кредитом 19 % річних.

19.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - кредитор) та Приватним акціонерним товариством "РАЙЗ-МАКСИМКО" (далі - позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агродім-4" (новий позичальник) укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 290-2012 від 12.09.2012, відповідно до якого з урахуванням положень ст. 520 Цивільного кодексу України здійснено заміну сторони - позичальника у договорі, у зв'язку з чим всі права та обов'язки позичальника за договором, які існують на момент укладення даного договору про внесення змін, переходять від позичальника до нового позичальника з моменту вступу даного договору про внесення змін в силу.

Загальна сума зобов'язань за договору, що переходять до нового боржника, станом на дату укладення цього договору про внесення змін становить 105 910 906, 26 грн.

29.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством "Шкіряне підприємство "Світанок" (далі - заставодавець) укладено договір застави майнових прав, відповідно до якого (в редакції договору про внесення змін від 01.04.2014) в забезпечення виконання зобов'язань за, зокрема кредитним договором № 290-2012, що укладений 12.09.2012 між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ "Агродім-4" (далі - позичальник), з усіма подальшими змінами до нього, згідно з яким ПАТ "ВіЕйБі Банк" надав позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 105 910 906, 26 грн., зі сплатою позичальником на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" 19, 0 % річних, строком користування до 03.09.2015, а також в забезпечення всіх інших виплат та штрафних санкцій, визначених кредитним договором, заставодавець надає заставодержателю в заставу майнові права, які полягають в праві вимоги грошових коштів у сумі 40 000 000, 00 грн., що станом на дату підписання даного договору знаходяться на вкладному рахунку № 2615010009, відкритому у ПАТ "ВіЕйБі Банк" та належать заставодавцю на підставі договору строкового банківського вкладу "КОМФОРТ" № 2084-нв від 01.02.2013, укладеного між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та заставодавцем.

Разом з тим, постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 № 733 було віднесено Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.11.2014 № 123 було розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 21.11.2014 по 20.02.2015 включно.

Так, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.02.2015 № 35 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" до 20.03.2015 включно та продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни до 20.03.2015 включно.

Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію" вирішено розпочати ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк".

Призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20 березня 2015 до 19 березня 2016 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 № 213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" на два роки по 19.03.2018 включно та продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "ВіЕйБі Банк", визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521,. 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіній Марині Анатоліївні строком на два роки по 19.03.2018 включно.

Статтею 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження:1) здійснює повноваження органів управління банку; 2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; 4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; 5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх; 7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов'язковому зберіганню; 8) здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону; 9) здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом; 10) повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов'язань перед банком).

Фонд може здійснювати інші повноваження, що є необхідні для завершення процедури ліквідації банку.

Як вбачається з п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З матеріалів справи вбачається, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіною Мариною Анатоліївною було надіслано на адресу Публічного акціонерного товариства "КОМПАНІЯ "РАЙЗ" повідомлення про нікчемність правочину від 23.09.2016 № 11/1-47239, відповідно до якого уповноваженою особою повідомлено позивача про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 290-2012 від 12.09.2012, укладеного між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ТОВ "Агродім-4", за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором банківського вкладу № 2084-НВ від 01.02.2013, укладеного між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Публічним акціонерним товариством "ШП "Світанок".

У зв'язку з прийняття відповідачем рішення оформленого у вигляді повідомлення про нікчемність правочину, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агродім-4" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, в якому просить суд визнати протиправним і повністю скасувати рішення у формі повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про нікчемність правочину (правочин щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 290-2012 від 12.09.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агродім-4", за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором строкового банківського вкладу "Комфорт" №2084-НВ від 01.02.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ВіЕйБі Банк" та Публічним акціонерним товариством "Шкіряне підприємство "Світанок").

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлений обов'язковий строк, протягом якого уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення таких, що є нікчемними, а саме протягом дії тимчасової адміністрації, тобто з 21.11.2014 по 20.02.2015, проте посадовою особою Фонду не доведено, що перевірка правочинів була здійснена саме в період дії тимчасової адміністрації, тому посилання в повідомленні на приписи ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як на підставу визнання договору нікчемним, є безпідставним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2016 р. порушено провадження у справі № 910/20998/16 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.12.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.2017р. провадження у справі № 910/20998/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім-4" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправним та скасування рішення припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем оскаржуються дії саме Славкіної Марини Анатоліївни, як уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Разом з тим, відповідачем у справі є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіна Марина Анатоліївна, тобто саме фізична особа (посадова особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), що суперечить ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для припинення провадження у справі, виходячи з наступного.

За положеннями статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам № 10 від 24.10.2011 господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з: визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону, у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону). При цьому в останньому випадку набувач майна, реалізованого на торгах (аукціоні), незалежно від наявності у нього статусу підприємства чи організації в розумінні частини першої статті 1 ГПК (тобто підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набув статусу суб'єкта такої діяльності, залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і, отже, відповідна справа за будь-яких обставин підлягає розгляду господарським судом ( п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам № 10 від 24.10.2011).

Відповідно до статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Позивач є юридичною особою, створеною та діючою відповідно до чинного законодавства України; відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України в постанові від 16.02.2016 року по справі №826/2043/15 щодо підсудності справ зазначено наступне: Частиною третьою статті 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

У свою чергу, статтею 1 Закону України Про банки і банківську діяльність передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

У пункті шостому статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів .

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в Господарських судах України.

Згідно статті 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам № 10 від 24.10.2011 до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство, а також справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, за певними винятками (пункт 7 частини першої статті 12 ГПК). Зазначені справи відповідно до частини другої статті 4-1 ГПК розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених законами України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та Про банки і банківську діяльність .

Частиною третьою статті 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Враховуючи норму частини шостої статті 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , відносини пов'язані із виведенням неплатоспроможним банків з ринку та ліквідації банків регулюються Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 № 4452-VІ (далі - Закон № 4452), що є спеціальними відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах, метою якого є захист прав та законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до статті 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом; Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Відповідно до статті 6 вищезазначеного Закону у межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку шляхом прийняття нормативно-правових актів у формі інструкцій, положень, правил, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Відповідно до частини третьої статті 34 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 34 вищезазначеного Закону усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.

Частиною третьою статті 47 вищезазначеного Закону передбачено, що усі або частина повноважень Фонду, визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду, крім організації реалізації майна банку, що ліквідується.

Відповідно до пункту 17 статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно частини першої статті 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб відповідач діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 № 63 Про початок процедури ліквідації ПАТ ВіЕйБі Банк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію вирішено розпочати ліквідацію Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20 березня 2015 до 19 березня 2016 включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 № 213 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ ВіЕйБі Банк на два роки по 19.03.2018 включно та продовжено повноваження ліквідатора ПАТ ВіЕйБі Банк - відповідача, визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-521 та 53 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів, строком на два роки по 19.03.2018 включно.

Таким чином, відповідач є особою, якій Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до вищезазначених норм Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 63 від 20 березня 2015 року делегував повноваження Фонду щодо ліквідації ПАТ ВіЕйБіБанк .

З матеріалів справи № 910/20850/16 вбачається, що позивачем є суб'єкт господарювання зареєстрований та діючий відповідно до чинного законодавства України - ТОВ Агродім-4 , відповідачем є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк Славкіна Марина Анатоліївна, що здійснює свої повноваження на підставі повноважень делегованих юридичною особою публічного права, а саме Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до частини п'ятої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Оскаржуване рішення у формі повідомлення про нікчемність правочину, було надіслане на адресу позивача за підписом Славкіної М.А., яка є уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та яка здійснює свою діяльність щодо ліквідації ПАТ ВіЕйБіБанк на підставі делегованих їй Фондом повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 16 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк Славкіна Марина Анатоліївна є належним відповідачем по справі № 910/20998/16 про визнання незаконним та скасування рішення у формі повідомлення від 23.09.2016 № 11/2-47239, відповідно до якого відповідачем повідомлено позивача про нікчемність правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 290-2012 від 12.09.2012, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та позивачем за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором строкового банківського вкладу КОМФОРТ №2084-НВ від 01.02.2013, укладеного між ПАТ ВіЕйБі Банк та ПАТ Шкіряне підприємство Світанок .

Аналізуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у суду не було підстав припиняти провадження у справі.

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду м.Києва підлягає скасуванню, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім-4" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.01.2017р. у справі № 910/20998/16 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.01.2017р. у справі № 910/20998/16 скасувати.

Матеріали справи № 910/20998/16 повернути до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх