Рішення

від 01.03.2017 по справі 910/21744/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2017Справа №910/21744/16

За позовом Заступника Прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

1. Київської міської державної адміністрації

2. Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аратта

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Анчар-Груп

про стягнення відновної вартості зелених насаджень та штрафу

Суддя Селівон А.М.

Представники учасників судового процесу:

від прокуратури: Колодяжна А.В. - прокурор, службове посвідчення № 036177 від

04.11.2015;

від позивача 1: Ходорич О.М. - представник, довіреність № 001-77 від 13.01.2017;

від позивача 2: Завалішина Г.С. - представник, довіреність № 54 від 15.12.2016;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи : не з'явились.

У судовому засіданні на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації та Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Аратта про стягнення до цільового фонду спеціального бюджету міста Києва коштів у розмірі 96 257,80 грн., з яких: 38 503,12 грн. - відновна вартість зелених насаджень та 57 754,68 грн. - штраф, а також стягнення судових витрат по сплаті судового збору .

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві прокурор посилається на невиконання відповідачем умов охоронного Договору на зелені насадження № 324 від 14.07.2014 в частині зберігання та утримання в належному стані зелених насаджень, в результаті чого прокурором нараховано штраф за порушення умов охоронного договору та заявлено до стягнення відновну вартість видалених зелених насаджень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/21744/16 та призначено до розгляду дану справу на 22.12.2016.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 та 25.01.2017 розгляд справи відкладено на 25.01.2016 та 09.02.2017 відповідно.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 09.02.2107 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача 2 надійшли клопотання про долучення документів до матеріалів справи та додаткові пояснення № 20-ЮР від 08.02.2017, в яких останній зазначає, що 30.09.2016 р. на підставі наказу Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 28 від 13.03.2013р. " Про затвердження складу робочої групи з контролю за станом виконання охоронних договорів на зелені насадження" представники КО "Київзеленбуд" спільно з представником управління екології та природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища проведено перевірку дотримання відповідачем умов охоронного договору на зелені насадження № 324 від 14.07.2014 року за адресою : м. Київ, вул. Декабристів, 9, за результатами якої виявлено відсутність на ділянці зелених насаджень, зазначених у договорі, що підтверджується в акті від 30.09.2016р. та просить задовольнити позов у повному обсязі. Клопотання про долучення документів до матеріалів справи та додаткові пояснення судом долучено до матеріалів справи.

Також судом повідомлено, що до початку судового засідання через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 25.01.2017, в якому останній вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству та зазначає, що 09.11.2015 між Київською міською радою та ТОВ Аратта було укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 9, строком на 3 роки. Паралельно з цим між ТОВ Аратта та Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень Київзеленбуд (надалі КП Київзеленбуд ) було укладено охоронний договір № 234 від 14.07.2014 на зелені насадження, що знаходяться на вказаній земельній ділянці, який вступив в силу з 09.11.2015. Згідно умов вказаного договору КП Київзеленбуд передало, а ТОВ Аратта отримало на умовах збереження 8 дерев, 30 одиниць кущів, 15 м.кв. квітників та 0,017 га газонів. Відповідач повідомляє, що ним належним чином виконуються зобов'язання, передбачені умовами охоронного договору № 324 від 14.07.2014, а відтак відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог та зазначає, що відповідно до п. 5.5. охоронного договору вбачається, що утримувач має право передати зелені насадження на зберігання уповноваженій особі з компенсацією витрат на пересаджування, а тому відповідачем було прийнято рішення встановити ряд екологічних та природоохоронних споруд для цієї мети. У зв'язку з проведенням ряду будівельних робіт щодо встановлення даних конструкцій відповідачем було укладено з ТОВ Анчар - груп договір тимчасового зберігання № 1/06 від 01.06.2016, який спеціалізується по наданню такого роду послуг. Згідно акту приймання-передачі від 01.06.2016 ТОВ "Аратта" були передані зелені насадження, які ним у свою чергу були отримані від КП Київзеленбуд на підставі охоронного договору № 324 від 14.07.2014 ТОВ "Анчар - груп". Відзив судом долучений до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2017 розгляд справи відкладено на 23.02.2017; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Анчар-Груп .

У судове засідання 23.02.2017 з'явились уповноважені представники позивача 1, відповідача та представник прокуратури.

Уповноважені представники позивача 2 та третьої особи у судове засідання 23.02.2017 не з'явились.

Про дату, час і місце розгляду даної справи позивач 2 повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103041738972.

Копія ухвали суду від 09.02.2017, яка направлялась третій особі на адресу: 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 46 на час проведення судового засідання на адресу Господарського суду м. Києва не повернулась.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103041738999, в якому зазначено, що станом на 23.02.2017 поштове відправлення повернуто за зворотною адресою 21.02.2017 та адресату не вручено.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 23.02.2017 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача 1 надійшли додаткові пояснення б/н від 23.02.2017, в яких останній просить задовольнити позов у повному обсязі. Додаткові пояснення б/н від 23.02.2017 судом долучено до матеріалів справи.

Окрім цього судом повідомлено, що до початку судового засідання через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи б/н від 23.02.2017 та клопотання про відкладення розгляду справи б/н від 22.02.2017, в яких останній просить відкласти розгляд справи для надання часу для підписання сторонами мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2017 відкладено розгляд справи на 01.03.2017.

У судове засідання 01.03.2017 з'явились уповноважені представники позивачів 1, 2 та представник прокуратури.

Уповноважені представники відповідача та третьої особи у судове засідання 01.03.2017 не з'явились.

Копія ухвали суду від 23.02.2017, яка направлялась відповідачу на адресу: 02068, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 12-А на час проведення судового засідання 01.03.2016 на адресу Господарського суду м. Києва не повернулась.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103041612880, в якому зазначено, що станом на 01.03.2017 поштове відправлення вручено адресату особисто 27.02.2016.

Окрім цього, про дату, час і місце розгляду даної справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про оголошення відкладення розгляду справи від 23.02.2017.

Копія ухвали суду від 23.02.2017, яка направлялась третій особі на адресу: 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 46 на час проведення судового засідання 01.03.2016 на адресу Господарського суду м. Києва не повернулась.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103041612898, в якому зазначено, що станом на 01.03.2017 поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку Одеса 5 та адресату не вручено.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження третьої особи, сторонам невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.9.1 Постанови № 18 суд вважає, що третя особа повідомлена про час і місце розгляду справи судом.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 01.03.2017 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача 2 надійшли заперечення на відзив № 35-Юр від 27.02.2017, які судом долучено до матеріалів справи.

Також судом повідомлено, що до початку судового засідання через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшли наступні документи:

1. Клопотання про продовження строків розгляду справи б/н від 28.02.2017;

2. Клопотання про відкладення розгляду справи б/н від 28.02.2017, в якому останній просить перенести розгляд справи для надання часу для підписання мирової угоди.

3. Додаткові пояснення б/н від 28.02.2017.

Вищеперелічені документи судом долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.03.2017 представники прокуратури, позивачів 1, 2 спростували можливість мирного врегулювання спору з відповідачем та заперечували проти відкладення розгляду справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, на час проведення судового засідання 01.03.2017р. сторонами суду не надано.

Відповідно до 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка представника відповідача та третьої особи в судове засідання обов'язковою не визнавалась, останні не скористалися належним їм процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, третьою особою не надано суду будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги той факт, що представники прокуратури та позивача проти розгляду справи без участі представників відповідача та третьої сторони не заперечували, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності уповноважених представників відповідача та третьої сторони, виключно за наявними у справі матеріалами.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи учасникам судового процесу можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також приймаючи до уваги заперечення щодо можливості мирного врегулювання спору, суд, враховуючи обмежені процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, не знаходив підстав для відкладення розгляду справи, а тому у задоволенні клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення судового засідання судом відмовлено.

Судом в процесі розгляду справи прийнято до уваги, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

В свою чергу суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є в подальшому підставою для скасування судового рішення, прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Судом в судових засіданнях роз'яснено представникам сторін та представнику прокуратури їх процесуальні права та обов'язки відповідно до ст. ст. 20, 22, 60, 74 та ч.5 ст.81-1 ГПК України.

Представники сторін та представник прокуратури повідомили суд, що права та обов'язки їм зрозумілі.

Відводу судді не заявлено.

Клопотання від представників сторін про здійснення фіксації судового засідання технічними засобами до суду не надходило. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Представник прокуратури в судовому засіданні 01.03.2017 виклав та підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, відповів на питання суду.

Представники позивачів 1, 2 у судовому засіданні 01.03.2017 спростували можливість мирного врегулювання спору з відповідачем, підтримали позовні вимоги, викладені у позовній заяві, надали пояснення по справі.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши надані сторонами докази та оглянувши в судових засіданнях їх оригінали, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З матеріалів справи та пояснень прокуратури та позивачів судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 27.12.2007 № 1616/4449 Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю АРАТТА земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного комплексу на вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва було передано ТОВ Аратта в оренду на 3 роки земельну ділянку площею 0,15 га по вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі міста Києва, за умови виконання пункту 3 цього рішення.

Зокрема, п.3.7 зазначеного рішення відповідача зобов'язано питання відшкодування відновної вартості зелених насаджень та інші питанні майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

При цьому п. 1 вказаного рішення було також затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ АРАТТА для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного комплексу на вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва.

На даний час вказана земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ Аратта на підставі договору оренди, укладеного 09.11.2015 між Київською міською радою та товариством, згідно якого об'єктом оренди є земельна ділянка: місце розташування - вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва, розміром - 0,1494 га, цільове призначення - для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного комплексу, кадастровий номер 8000000000:90:159:0189. Копія вказаного договору наявна в матеріалах справи.

Окрім того, між Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд (надалі - уповноважений суб'єкт) та ТОВ Аратта (надалі - утримувач) 14.07.2014 було укладено охоронний договір № 324 на зелені насадження (надалі - Договір), що знаходяться на земельній ділянці площею 0,1494 га (кадастровий номер 8000000000:90:159:0189) по вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі міста Києва.

Згідно з п. п. 2., 4., 4.1., 4.2. Договору ТОВ Аратта бере на себе зобов'язання щодо зберігання та утримання в належному стані зелених насаджень, які перелічені та описані в п. 2. цього договору та зобов'язується утримувати їх в належному санітарному стані та протягом року здійснювати комплекс заходів із догляду за деревами і чагарниками, які перераховані у пункті 4.2. Договору.

У відповідності до п. 4.9. Договору утримувач зобов'язаний здійснювати видалення зелених насаджень лише на підставі ордера, виданого в установленому порядку.

Пунктом 4.10. Договору передбачено, що утримувач зобов'язаний негайно повідомляти уповноваженого суб'єкта про будь-яке пошкодження зелених насаджень, а також загрозу їх пошкодження.

Також пунктом 4.11. Договору передбачено, що утримувач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану пошкодженням або знищенням зелених насаджень.

Відповідно до п. 5.2. Договору утримувач має право у встановленому порядку (на підставі ордера, після сплати відновної вартості) видаляти зелені насадження, щодо яких укладено вказаний договір.

Крім того, згідно з п. 5.5. Договору утримувач має право передати зелені насадження на зберігання уповноваженій особі з компенсацією витрат пересаджування.

Згідно з п. 6.1. Договору у разі знищення або пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення росту, у зв'язку з невиконанням умов договору утримувач сплачує відновну вартість зелених насаджень у сумі, розрахованій на момент повідомлення про пошкодження зелених насаджень (або виявлення таких пошкоджень уповноваженим органом) та штраф у розмірі 150 % відновної вартості зелених насаджень.

Пунктом 8 Договору встановлено, що договір укладений безстроково.

Згідно п. 9 Договору охоронний договір вступає в силу з моменту укладання договору оренди чи оформлення права власності на земельну ділянку, тобто з 09.11.2015 (укладання договору оренди).

Відповідно до п. 7.1. Договору контроль за додержанням умов цього договору здійснюється шляхом проведення періодичних планових та позапланових виїзних перевірок Головним управлінням екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) спільно з КО Київзеленбуд . Періодичні перевірки проводяться не частіше ніж один раз на рік (навесні та восени), про що повідомляється утримувачу не пізніше ніж за десять днів до дати проведення такої перевірки. Позапланові перевірки проводяться за наказом Головним управлінням екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) не частіше 2 разів на рік.

Пунктом 9 Договору встановлено, що охоронний договір вступає в силу з моменту оформлення права користування чи права власності на земельні ділянку.

Суд зазначає, що відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України Про охорону навколишнього природного середовища (далі - Закон), а також розроблюваним відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно з Законом України Про охорону навколишнього природного середовища , який визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, зокрема, завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Органами, які забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, є Державна екологічна інспекція, Державне управління охорони навколишнього природного середовища, інші контролюючі державні органи тощо.

Згідно зі ст. 20 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, надано, зокрема, спеціально уповноваженим органам державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Відповідно до ст. ст. 5, 9 Закону України Про благоустрій населених пунктів органом що здійснює управління у сфері благоустрою населених пунктів є Київська міська державна адміністрація.

В свою чергу, Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд , яке відповідно до статуту, затвердженого розпорядженням КМДА від 18.01.2002 № 63, є територіальним об'єднанням підприємств зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста, що виконують комплекс робіт із зеленого будівництва, утримання зелених насаджень, що закріплені за підприємствами на праві господарського відання, технічного нагляду за зеленими насадженнями міста, кріпленими та підконтрольними їм, а також здійснює контроль за станом виконання охоронних договорів на зелені насадження.

Контроль за станом виконання охоронного договору на зелені насадження здійснює Головне управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) спільно з Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд шляхом організації планових та позапланових виїзних перевірок стану зелених насаджень.

КО Київзеленбуд спільно з Управлінням екології та охорони природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.09.2016 складено акт перевірки щодо дотримання ТОВ Аратта умов охоронного договору.

Так, за результатами проведеної перевірки встановлено відсутність по вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі міста Києва зелених насаджень, які підлягали збереженню і зазначені в охоронному договорі на зелені насадження від 14.07.2014 № 324. Також у даному акті зазначено, що відновна вартість відсутніх зелених насаджень становить 38 503,12 грн. та відповідно до п. 16.2.1 порядку видалення зелених насаджень на території м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради № 384/6600 від 27.10.2011 та п. 6.1. Договору штраф становить 57 574,68 грн. Всього відповідач має сплатити 96 257,80 грн.

Відповідно до ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі.

У відповідності до п. 1.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища від 27.06.2001 № 02-5/744 (далі - Роз'яснення) вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (ст. ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України). Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно з п. 1.3 Роз'яснення розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

У вирішенні питання про відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу, господарському суду слід перевіряти, чи не є дане правопорушення наслідком діяльності або бездіяльності кількох підприємств. У разі коли з матеріалів справи вбачається, що шкоду заподіяно кількома підприємствами, господарський суд повинен визначити розмір відповідальності кожного з них, для чого у разі необхідності може бути призначена відповідна експертиза (п. 1.7 вказаного Роз'яснення).

Відповідно до ст. 40 Закону України Про рослинний світ порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу; порушенні вимог охорони умов місцезростання об'єктів рослинного світу; порушенні вимог щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію, експлуатації споруд та об'єктів, застосування технологій, які негативно впливають на стан об'єктів рослинного світу; перевищенні лімітів використання природних рослинних ресурсів; самовільному проведенні інтродукції та акліматизації дикорослих видів рослин; реалізації лікарської та технічної сировини дикорослих рослин, зібраної без дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів; закупівлі лікарської та технічної сировини дикорослих рослин у юридичних або фізичних осіб, які не мають дозволу на їх спеціальне використання; порушенні правил вивезення за межі України і ввезення на її територію об'єктів рослинного світу; невнесенні збору за використання природних рослинних ресурсів у встановлені строки.

Згідно із ст. 13 Закону України Про благоустрій населених пунктів до об'єктів благоустрою населених пунктів належить, зокрема, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

За умовами ч. ч. 1, 2 ст. 28 вказаного Закону охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006, а саме - Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, у п. 3 якого зазначено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, ради на підставі ордеру. У випадку відсутності ордера - знесення насаджень, зокрема, вважається самовільним.

Відповідно до п. 11 вказаного Порядку відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Пунктом 16.2.1 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 встановлено, що відповідно до охоронного договору на зелені насадження власник чи користувач земельної ділянки бере на себе зобов'язання зберігати та утримувати в належному стані зелені насадження, які знаходяться в межах земельної ділянки. У випадку невиконання умов договору особа, яка взяла на себе зобов'язання, повинна сплатити відновну вартість зелених насаджень та штраф у розмірі 150 % відновної вартості (що є видом забезпечення виконання зобов'язань за договором). Контроль за станом виконання охоронного договору на зелені насадження здійснює Головне управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) спільно з Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд шляхом організації планових та позапланових виїзних перевірок стану зелених насаджень. Охоронним договором на зелені насадження встановлюється порядок та періодичність проведення планових перевірок стану зелених насаджень (не частіше одного разу на рік). Позапланові перевірки проводяться за наказом начальника Головного управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у разі наявності фактів порушення виконання охоронного договору на зелені насадження.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами охоронного договору № 324 від 14.07.2014 відповідач зобов'язаний, у тому числі, здійснювати видалення зелених насаджень лише на підставі ордера, виданого в установленому порядку; негайно повідомляти уповноваженого суб'єкта про будь-яке пошкодження зелених насаджень або загрозу їх пошкодження; у встановленому порядку (на підставі ордера, після сплати відповідної вартості) видаляти зелені насадження щодо яких укладено цей договір (п. п. 4.9, 4.10, 5.2 Договору).

Натомість матеріали справи не містять доказів наявності відповідного ордеру на видалення зелених насаджень, виданого відповідачу у встановленому законом порядку, та який є єдиною необхідною підставою для видалення зелених насаджень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем вимог охоронного договору, а саме відсутність зелених насаджень, визначених в охоронному договорі, за відсутності дозвільних документів на видалення останніх, що підтверджується відповідним актом від 30.09.2016, складеним позивачем 2.

Також, статтею 526 ІІК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 6.1. Договору в разі знищення або пошкодження зелених насаджень до ступеня припинення росту, у зв'язку із невиконанням умов договору утримувач сплачує відповідну вартість зелених насаджень у сумі, розрахованій на момент повідомлення про пошкодження зелених насаджень (або виявлення таких пошкоджень уповноваженим органом) та штраф у розмірі 150 % відновної вартості зелених насаджень.

При цьому згідно приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, в даному випадку сплата відновної вартості зелених насаджень та штрафу у розмірі 150% відновної вартості зелених насаджень.

Таким чином, враховуючи факт самовільного, без наявності дозвільних документів видалення зелених насаджень на належній відповідачу на праві користування земельній ділянці за адресою: вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі міста Києва, що підтверджується, зокрема, і актом від 30.09.2016, прокурор, враховуючи захист інтересів держави, зважаючи на те, що невиконання відповідачем охоронного договору в частині збереження зелених насаджень призводить до неналежної реалізації політики держави, спрямованої на забезпечення збереження навколишнього природного середовища контролю за благоустроєм міста, а також призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, чим порушуються права Київської міської державної адміністрації та КО Київзеленбуд , звернувся в інтересах про стягнення до цільового фонду спеціалізованого бюджету м. Києва відповідну вартість зелених насаджень в розмірі 38 503,12 грн., штрафу в розмірі 57 754,68 грн., а всього 96 257,80 грн.

Згідно зі ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд наголошує, що обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Саме змагальність сторін, яка реалізується в господарському процесі через ст. 33 ГПК України дає змогу суду всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи та внаслідок чого ухвалити законне, обґрунтоване і справедливе рішення у справі.

Тобто, вказана норма Господарського процесуального кодексу України зобов'язує доводити свою правову позицію саме ту сторону, яка на неї посилається.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, за матеріалами справи судом встановлено, що 02.07.2014 на підставі листа-звернення ТОВ Аратта № 4 від 27.06.2014 КО Київзеленбуд було проведено обстеження зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва.

Комісією, призначеною наказом Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища № 8 від 14.01.2013, у присутності представника відповідача ОСОБА_4 були оглянуті зелені насадження та складений відповідний акт № 91 обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, який передував укладанню спірного охоронного договору. При цьому суд звертає увагу, що вказаний акт підписаний представником відповідача без будь-яких зауважень та застережень щодо невідповідності даних про наявність на земельній ділянці по вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва зелених насаджень, інформації про їх вид, кількість та суму відновної вартості тощо.

Крім того, охоронний договір також підписаний обома сторонами без зауважень та протоколу розбіжностей, скріплений печатками і станом на час розгляду даної справи в суді є чинним.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірного Договору на час його підписання та на протязі виконання з боку сторін відсутні.

Порядком видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 встановлено, що у випадку наявності на земельній ділянці, на якій передбачається знесення зелених насаджень (або яка передається у власність чи користування), дерев віком понад 30 років, пріоритетним передбачається їх збереження шляхом укладення охоронних договорів на зелені насадження відповідно до цього рішення та збереження їх при проектуванні та будівництві об'єктів містобудування.

Пунктом 15.3. Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 встановлено, що у випадку укладення власником земельної ділянки охоронного договору на зелені насадження відповідно до підпункту 16.2 пункту 16 цього Положення, відновна вартість зелених насаджень, у разі їх видалення, сплачується в установленому порядку.

Пунктом 15.5. Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 встановлено, що видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акту обстеження зелених насаджень, складеного та погодженого в установленому порядку.

Так, згідно акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 91 від 02.07.2014 року, встановлено, що видаленню підлягає 1 (одна) верба біла та залишаються на місці в межах відведеної під забудову ділянки: Верба Матсуди - 1, Шовковиця біла -1, Граб звичайний -2, Граб звичайний - 1, Абрикос звичайний - 1, Сумах - 1, Клен сріблястий -1, Чубушник звичайний - 6, Троянда - 15, Троянда - 1, Форзиція звичайна -1, Бузок звичайний - 2, Виноград дівочий - З, Роза собача - 2, Квітник з багаторічників - 15 м.кв., Газон звичайний - 95 м.кв.

Газон звичайний 75 м.кв. та відновна вартість зелених насаджень, які залишаються на місці в межах земельної ділянки у зв'язку з будівництвом, обслуговуванням та експлуатації торговельного комплексу за адресою: вул. Декабристів, 9, м. Київ, становить 38 503,12 грн.

Як зазначалось судом вище, 30.09.2016 року перевіркою, проведеною Київським КО зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд спільно з Управлінням екології та охорони природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), встановлено відсутність зелених насаджень, відповідно до яких укладено охоронний договір № 324 від 14.07.2014 року.

Таким чином наявність зелених насаджень на спірній земельній ділянці підтверджується охоронним договором № 324 від 14.07.2014, актом обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню № 91 від 02.07.2014, підписаних представниками та скріплених печаткою ТОВ Аратта , а також п. 3.7. рішення Київської міської ради від 27.12.2007 № 1616/4449 Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю Аратта земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації торговельного комплексу на вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва , де зазначено, що питання відшкодування відновної вартості зелених насаджень та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

Докази оскарження вказаних договору, акту обстеження та рішення КМР та/або визнання їх недійсними на час проведення судового засідання в матеріалах справи відсутні.

Суд зауважує, що надані відповідачем договір резервування земельної ділянки від 11.07.2003, висновок № 1022 від 16.08.2001, висновок № 1985 від 22.11.2005 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову, лист Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.11.2004 № 071/04-4-19/3259, акт № 104 від 07.07.2004 не є належними доказами у справі відповідно до вимог статті 34 ГПК України, оскільки окремі документи підтверджують факт наявності на земельній ділянці по вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі м. Києва зелених насаджень у вигляді газону звичайного (акт № 104 від 07.07.2004, лист Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.11.2004 року № 071/04-4-19/3259), інші не містять жодної інформації про зелені насадження (договір резервування земельної ділянки від 11.07.2003), але підтверджують об'єктивно факт наявності зелених насаджень у зв'язку з наявним п. 7.4. договору резервування, де зазначено, що майнові правові питання вирішуються в установленому порядку.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачу - ТОВ Аратта в акті № 91 від 02.07.2014 було роз'яснено вимоги Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 в частині сплати відновної вартості зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, тримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Згідно з п. 11 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045 (надалі - Порядок) відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі (крім відновної вартості зелених насаджень, посаджених (створених) цією особою), сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Подальше видалення таких зелених насаджень у відповідності до п. 10 Порядку здійснюється за рішенням власника земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.

Аналогічна норма передбачена і Порядком видалення зелених насаджень на території міста Києва, затвердженому рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600.

Так, згідно з п. 16.1. Порядку відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Таким чином, в разі набуття права власності на земельну ділянку необхідність сплати до бюджету відновної вартості розташованих на ній багаторічних насаджень законодавець пов'язує з фактом переходу права власності на них до власника земельної ділянки, а не з фактом їх видалення.

Вказана правова позиція викладена в постанові від 03.04.2013 № 6-24цс13 Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.

Підписавши охоронний договір № 324 від 14.07.2014 утримувач взяв на себе зобов'язання утримувати в належному стані зелені насадження на земельній ділянці та відповідати за неналежне виконання умов договору.

Згідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, (далі - Правила) затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово- комунального господарства України від 10.04.2006 року № 105 зелені насадження це деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункта.

Пунктом 7.1 Правил визначено, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно зі ст. ст. 4, 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища" природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Також, не відповідають нормам чинного законодавства висновки ТОВ Аратта про те, що зелені насадження на земельній ділянці за адресою: вул. Декабристів, 9 у м. Києві, яка надана відповідачу в оренду, належать їм на праві власності.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 373 ЦК України право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї земельної ділянки, а також на багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Отже, зважаючи на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо перебування земельної ділянки площею 0,1494 га (кадастровий номер 8000000000:90:159:0189) по вул. Декабристів, 9 у Дарницькому районі міста Києва у комунальній власності, твердження відповідача про наявність права власності на зелені насадження, та, відповідно, передбаченого ст. 319 ЦК України права власника вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону, судом до уваги не приймаються.

Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Такий Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1045.

На підставі п. 11 зазначеного Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній чи юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Подальше видалення таких зелених насаджень у відповідності до п. 10 Порядку здійснюється за рішенням власника земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.

Згідно з п. 15 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.10.2011 № 384/6600 у разі відведення земельної ділянки для будівництва об'єктів містобудування, а також реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд об'єктів благоустрою замовник зобов'язаний укласти охоронний договір на зелені насадження, що знаходяться на земельній ділянці, або сплатити відновну вартість зелених насаджень. Тобто вказаним порядом передбачене альтернативне право відповідача у разі необхідності видалення зелених насаджень на земельній ділянці для будівництва щодо вибору шляхів вирішення вказаного питання, а саме або укласти охоронний договір на зелені насадження з КО Київзеленбуд або сплатити їх відновну вартість у передбаченому законом порядку.

Окрім того суд зауважує, що документи, надані до відзиву на позовну заяву, а саме копії укладеного з ТОВ Анчар - груп договору № 1/06 від 01.06.2016 тимчасового зберігання зелених насаджень, акту прийому-передачі від 01.06.2016, актів огляду зелених насаджень від 01.09.2016 та від 01.12.2016, не можуть бути розцінені судом у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України в якості належних та допустимих доказів на підтвердження фактичної передачі видалених зелених насаджень на зберігання та судом оцінюються критично з огляду на ненадання відповідачем та третьою особою оригіналів вказаних документів та сумнівність фактичної передачі зелених насаджень на зберігання, зважаючи на характеристики останніх, а саме вік дерев від 3 до 15 років та газон площею 0,017 га, а також віддаленість місця розташування земельної ділянки та місцезнаходження підприємства виконавця. Окрім того, як встановлено судом за даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, серед видів діяльності, яка здійснюється ТОВ Анчар - груп , яке є виконавцем за договором зберігання зелених насаджень, відсутні види діяльності з відповідним КВЕД.

Додатково суд звертає увагу на встановлений Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України порядок пересаджування зелених насаджень, який, зокрема, має виконуватись спеціалізованими підприємствами в районі, де здійснюється їх видалення.

Враховуючи вищевикладене, посилання відповідача в заперечення позовних вимог на наявність договору зберігання зелених насаджень як на підставу звільнення від відповідальності за знищення зелених насаджень, переданих ТОВ АРАТТА відповідно до охоронного договору, та підтверджені тільки наявністю самого договору тимчасового зберігання зелених насаджень та поясненнями відповідача, судом до уваги не приймаються як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

Окрім того, наявність вказаного договору тимчасового зберігання зелених насаджень жодним чином не виключає відповідальності відповідача за невиконання вимог охоронного договору.

Згідно ст. 28 Закону України Про благоустрій населених пунктів охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 26 Закону України Про рослинний світ охорона рослинного світу забезпечується, зокрема, встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів.

Абзацом 4 ч. 2 ст. 40 Закону України Про рослинний світ визначено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.

Зокрема, надані господарському суду та наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що з вини відповідача було вчинено протиправні дії видалення зелених насаджень, тобто, за відсутності відповідного дозволу (ордеру), чим завдано шкоди державі у розмірі 38 503,12 грн. відновної вартості зелених насаджень (за порушення передбачена штрафна санкція), та встановлено наявність між діями відповідача і заподіяними збитками причинно-наслідкового зв'язку.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань з відшкодування завданої шкоди, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та на момент прийняття рішення доказів сплати розрахованої позивачем майнової шкоди в розмірі 38 503,12 грн., яка становить відновну вартості зелених насаджень, а також 57 754,68 грн. штрафу відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аратта вищевказаних коштів за порушення природоохоронного законодавства підлягають задоволенню повністю.

Також суд звертає увагу, що згідно п. 4.1 Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва кошти відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню, перераховуються заявником до спеціального фонду бюджету міста Києва без урахування ПДВ.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4-2, 4-3, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аратта (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, будинок 12-А, ЄДРПОУ 31117985) до цільового фонду спеціального бюджету міста Києва (ГУДКС у місті Києві, код банку 820019, ЄДРПОУ 37993783, р/р 31518920700001, одержувач ГУ ДСК у місті Києві) відновну вартість зелених насаджень в розмірі 38 503 (тридцять вісім тисяч п'ятсот три) грн. 12 коп. та штраф в розмірі 57 754 (п'ятдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 68 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аратта (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, будинок 12-А, ЄДРПОУ 31117985) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 443 (одна тисяча чотириста сорок три) грн. 87 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 10 березня 2017.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом 10 днів з дня складання та підписання повного тексту рішення.

Суддя А.М. Селівон