Ухвала

від 23.03.2017 по справі 755/18149/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/18149/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Ластовка Н.Д., за участю секретаря судових засідань Панасюк Ю.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Колягіна В.О. про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000209 від 18.11.2016, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

в с т а н о в и в :

До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло вищезазначене клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4, Колягіна В.О., яке обгрунтоване тим, що в провадженні Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000209 від 18.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України за фактом здійснення незаконного продажу нерухомого майна.

Досудовим розслідування встановлено, що 19.05.2016 ДП Виробниче об'єднання Київський Радіозавод в особі ліквідатора ОСОБА_3 укладено договір купівлі - продажу нежитлових будівель з ТзОВ ОЛЕТ ГРУП (код ЄДРПОУ 34264296), а саме нежитлової будівлі під літерою А , загальною площею 4 301,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська 10.

Крім цього, 19.05.2016 ДП Виробниче об'єднання Київський Радіозавод в особі ліквідатора ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень з ТзОВ ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ ГЕРЕКС (код ЄДРПОУ 34264296), а саме нежитлової будівлі під літерою А , загальною площею 5 940.8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська 8.

19.05.2016 ДП Виробниче об'єднання Київський Радіозавод в особі ліквідатора ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель з ТзОВ САРАТЕКС (код ЄДРПОУ 35208824), а саме споруда, закритий стрілецький тир А , загальною площею 1 716.6 кв. м.; споруда, закритий пневматичний стрілецький тир Б , загальною площею 264.8 кв. м.; споруда, фізико-оздоровчий комплекс тир В , загальною площею 1085,8 кв. м.; споруда, павільйон КПП Г , загальною площею 31.2 м. кв.; споруда, павільйон Д , загальною площею 460 кв. м., споруда, гаражі Є , загальною площею 288.1 кв.м.; споруда павільйон (адміністративне та побутові приміщення Ж , загальною площею 45.2 м. кв., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна 12- А.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.12.2016 на вказані об'єкти нерухомого майна накладено арешт із забороною здійснення його відчуження.

Однак встановлено, що об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Бориспільська 8, який належить ТзОВ КИЇВЕНЕРГОКОМ (код ЄДРПОУ 38261791) переданий в іпотеку ТзОВ Фортекс Люкс (код ЄДРПОУ 40928033) відповідно до іпотечного договору від 22.11.2016 року.

Об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська 10, який належить ТзОВ Олет Груп (код ЄДРПОУ 34264296) переданий в іпотеку ТзОВ СПАЙК - ГРУП (код ЄДРПОУ 40244183) відповідно до іпотечного договору від 19.05.2016 року.

Об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна 12 - А, який належить ТзОВ САРАТЕКС (код ЄДРПОУ 35208824) переданий в іпотеку ТзОВ КИЇВЕНЕРГОКОМ (код ЄДРПОУ 38261791) відповідно до іпотечного договору від 20.05.2016 року.

Таким чином, вказані об'єкти нерухомого майна перебувають в іпотеці, а тому існує ризик переходу права власності за іпотеко держателями та третіми особами в обхід договорів відчуження майна.

Крім цього, відповідно до вимог ч.3 ст. 49 , порядок організації проведення аукціонів у проваджені у справах про банкрутство та вимоги до їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, установлюються органом, уповноваженим управляти державним майном.

Згідно з вимогами Порядку організації проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимог до їх організаторів стосовно майна державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків , затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1486 від 16.12.2013, організатором аукціону є визначена замовником за погодженням з Мінекономрозвитку України або ЦОВВ фізична або юридична особа, що має право на проведення торгів та з якою замовник аукціону уклав договір про проведення аукціону.

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 2432-03/943 від 22.11.2016 року встановлено, що ліквідатором ДП Виробниче об'єднання Київський Радіозавод ОСОБА_3 здійснено продаж вказаного майна в порушенні вимог ст. 49 Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1486 від 16.12.2013, а саме здійснено продаж майна боржника через організатора аукціону Міжнародну універсальну товарно-сировинну біржі Епсілон без погодження з Мінекономрозвитку України, - органом управління майна.

Крім цього, в порушенні вимог ч.18 ст.11 Закону України сформувавши новий перелік ліквідаційної маси, на погодження його до Мінекономрозвитку не направив.

Таким чином, встановлено, що арбітражним керуючим реалізовано майно державного підприємства через організатора аукціону - Міжнародну універсальну товарно-сировинну біржу Епсілон , яка не уповноважена проводити відповідні торги, без відповідного оголошення та повідомлення про проведення аукціону, передбаченого вимогами ст.58 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Крім цього, відповідно до листа Головного управління Держкадастру у м. Києві № 10-26-021-2468/2-17 від 13.03.2017 встановлено, що документи, що посвідчують право власності/користування земельними ділянками на території м. Києва за ДП Виробниче об'єднання Київський Радіозавод не реєструвались. Відомості про реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі на території м. Києва та рішення щодо передачі їх у власність чи користування ДП Виробниче об'єднання Київський Радіозавод (ЄДРПОУ 14308210), в тому числі земельні ділянки з кадастровими ділянками: 8000 000 000:63:241:021; 8000 000 000:63:276:075; 8000 000 000:63:276:0068, що указані в договорах купівлі-продажу нерухомого майна, у Головному управлінні Держкадастру у м. Києві відсутні.

В публічній кадастровій карті України кадастрові номери земельних ділянок за № 8000 000 000:63:241:021; 8000 000 000:63:276:075; 8000 000 000:63:276:0068 не значаться.

Таким чином, зазначені договори купівлі-продажу нежитлових приміщень також укладені без наявних в ДП Виробниче об'єднання Київський Радіозавод правоустановчих документів на земельні ділянки та кадастрових номерів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З метою забезпечення арешту майна, так як існує ризик повторного незаконного відчуження вказаного нерухомого майна, у відповідності до вимог ч.2 ст.172 КПК України прошу розглянути вказане клопотання про арешт майна без повідомлення власників майна, їх представників. В судовому засіданні прокурор Київської місцевої прокуратури № 4, Колягін В.О. заявлене клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити дане клопотання з підстав викладених у ньому.

В свою чергу, враховуючи положення ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглядати дане клопотання у відсутність інших учасників процесу, та дослідивши надане клопотання на відповідність КПК України кримінальне провадження, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного.

В силу положень ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка передбачає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені даною статтею Кодексу.

Клопотання органу досудового розслідування відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі Бакланов проти Росії (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі Фрізен проти Росії (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи (справа Ізмайлов проти Росії , п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Тож, слідчий суддя погоджується з заявником в частині того, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у даній статті цього Кодексу, та зокрема забезпечить виконання завдань такого арешту та досягнення його мети передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів.

За таких обставин, слідчий суддя враховувати правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Колягіна В.О. про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101040000209 від 18.11.2016, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - задовольнити.

Накласти арешт із забороною розпорядження майном в тому числі забороною здійснення будь-яких реєстраційних дій на нерухоме майно, а саме:

-нежитлової будівлі під літерою А , загальною площею 4 301,4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська 10;

-нежитлової будівлі під літерою А , загальною площею 5 940.8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська 8;

-споруди, закритий стрілецький тир А , загальною площею 1716.6 кв.м.; споруда, закритий пневматичний стрілецький тир Б , загальною площею 264.8 кв. м.; споруда, фізико-оздоровчий комплекс тир В , загальною площею 1085,8 кв. м.; споруда, павільйон КПП Г , загальною площею 31.2 м. кв.; споруда, павільйон Д , загальною площею 460 кв. м., споруда, гаражі Є , загальною площею 288.1 кв. м.; споруда павільйон (адміністративне та побутові приміщення Ж ), загальною площею 45.2 м. кв., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна 12- А.

Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Копія ухвали надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Н.Д. Ластовка