Рішення

від 21.03.2017 по справі 456/4014/16-ц

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/4014/16-ц

Провадження № 2/456/44/2017

РІШЕННЯ

іменем України

21 березня 2017 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Янко Б. Я. ,

секретаря Стасів О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Конюхівська сільська рада, Стрийського району, Львівської області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою та просить встановити факт належності ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Конюхів, Стрийського району, Львівської області:свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок в АДРЕСА_1 від 30.11.1987 року, виданого на ім'я ОСОБА_5; заповіту посвідченого 23.07.2012 року у Конюхівській сільській раді Стрийського району в користь ОСОБА_1, підписаного ОСОБА_5, та визнати за ним: право власності на житловий будинок А-2 житловою площі 60.0кв.м., загальною площею 86.7кв.м. з верандою а, підвалом а1, підвалом а2, сходами а3, до якого відносяться господарські будівлі і споруди: сарай Б, сарай В, сарай Г,вбиральня Д, погріб Е, погріб Є, огорожа №1, ворота №2, колодязь к, розташований в АДРЕСА_1 ( 4/6 як майно колишнього колгоспного двору, 1/6 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та 1/6 в порядку спадкування за заповітом після смерті бабці ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1); право власності на земельну ділянку площею 0,1613га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Конюхівської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; право власності на земельну ділянку, площею 0.8199га, кадастровий номер НОМЕР_2 розташовану на території Конюхівської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; власності на земельну ділянка площею 0.0307га, кадастровий номер НОМЕР_3 розташовану на території Конюхівської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом після смерті бабці ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач, покликається на те, що відповідач ОСОБА_2 - його батько, а ОСОБА_3, ОСОБА_4 - сестри. Всі вони мають зареєстроване місце проживання в будинку в АДРЕСА_1. Даний будинок відноситься до категорії, яка припинила існування - колгоспний двір , членами якого були: ОСОБА_5 - голова домогосподарства, , ОСОБА_7 - його мати, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та не склала заповіту, ОСОБА_2 - батько, ОСОБА_3 - сестра, ОСОБА_1 - він, позивач, ОСОБА_4 - сестра. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла голова домогосподарства та його бабця - ОСОБА_5, яка склавши заповіт все належне їй майно заповіла йому. Оскільки відповідачі не претендують на свої частки в належному їм майні, тому бажає визнати за ним право на будинок АДРЕСА_1 та належне після смерті бабці майно. Однак одержавши відмову у Стрийській державній нотаріальній конторі, вимушений звертатися до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_10 позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнали, не заперечили проти задоволення позову.

Представник третьої особи - Конюхівської сільської ради, Кунько Т.О. в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позову.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 11, ч. 2 ст. 31, ч.4. ст.174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позов за наявності для то законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Судом встановлено та вбачається з паспорта громадянина України серії НОМЕР_4, виданого Стрийським МРВ УМВС України у Львівській області 20 серпня 2002 року, що такий документ виданий на ім'я ОСОБА_5.

Однак, у свідоцтві про право особистої власності на жилий будинок в АДРЕСА_1 від 30.11.1987 року, та в заповіті, посвідченому 23.07.2012 року у Конюхівській сільській раді Стрийського району в користь ОСОБА_1, помилково зазначається, що такі документи належать або посвідчені ОСОБА_5.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Як роз'яснено в п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995р. Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, в судовому засіданні, дослідженими обставинами справи встановлено, що в зазначених документах помилково вказано прізвище Бендзяк замість Бензяк .

Згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 30.11.1987 року, вбачається, що ОСОБА_5 була головою колгоспного двору, якому належав жилий будинок в АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу з погосподарської книги с. Конюхів №823 від 18.11.2016 року виданого Грабовецькою сільською радою Стрийського району Львівської області вбачається що будинковолодіння АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року рахувалось за: ОСОБА_5 - голова домогосподарства, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 - донька, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 - зять, ОСОБА_3 - онука, ОСОБА_1 - онук, ОСОБА_4 - онука.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з п. 6 постанови Пленум Верховного суду України №20 від 22.12.95 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що спірний житловий будинок в АДРЕСА_1 належав суспільній групі господарств колгоспний двір, членами якого були: ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4. Частка кожного члена двору становила 1/6.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 це рідні сестри позивача, та відповідачки у даній справі, які у зв'язку з одруження змінили своє дошлюбне прізвище ОСОБА_3 на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно. В судовому засіданні вони визнали позовні вимоги, та зазначили, що відмовляються від своїх часток у спірному майні на користь ОСОБА_1

Судом встановлено та підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 07.08.1980 року, що відповідач - ОСОБА_2 та ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - є батьками позивача ОСОБА_1.

В судовому засідання відповідач зазначив, що відмовляється від своєї частки в предметі спору на користь сина - ОСОБА_1.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 02.09.1991 року вбачається що у ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 40 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис №40, померла матір позивача - ОСОБА_7 Оскільки за життя вона не склала заповіту, тому після її смерті відкрилась спадщина на належну їй 1/6 колгоспного двору. Відповідно до ч.1 ст.529 ЦК УРСР(у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Оскільки ОСОБА_2.(чоловік) відмовився від належної йому частини, ОСОБА_3.(донька) та ОСОБА_4.(донька) також відмовились на користь брата - ОСОБА_1, а ОСОБА_5 заповіла все належне майно позивачу, враховуючи, що позивач прийняв належну частку спадщини, оскільки відповідно до норм ст. 529 ЦК УРСР, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, тому є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 належної його матері, ОСОБА_7 1/6 колгоспного двору.

Окрім того, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 05.01.2016 року вбачається що у ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 87 років, про що складено відповідний актовий запис №1, померла - ОСОБА_5.

Відповідно до заповіту складеного 23.07.2012 року та зареєстрованому в реєстрі за №76, вбачається, що ОСОБА_5, заповіла все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті - ОСОБА_1.

Так, відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 від 26 грудня 2011 року ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 належали: земельна ділянка площею 0,1613га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташована на території Конюхівської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка, площею 0.8199га, кадастровий номер НОМЕР_2 розташована на території Конюхівської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельна ділянка площею 0.0307 га, кадастровий номер НОМЕР_3 розташована на території Конюхівської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.11.2016 року №97-28-0.3-3148/9-16-АП, №97-28-0.3-3148/9-16-АП, №97-28-0.3-3147/9-16-АП - нормативна грошова оцінка зазначених земельних ділянок становить 1046,71 грн., 29851,37 грн. та 421,55 відповідно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно із ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як роз'яснено в п.16 постанови Пленуму Верховного суду України 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування , при вирішенні спорів у зв'язку зі спадкуванням за заповітом суд повинен застосовувати правила глави 85 ЦК та враховувати, що заповідач, зокрема, має право: призначити своїми спадкоємцями фізичних осіб, незалежно від наявності в нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (частина перша статті 1235 ЦК); охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати в майбутньому.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно із листом №2264/02-14 від 08.112016 року, завідуючим Стрийською держнотконторою, було відмовлено ОСОБА_1, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок в АДРЕСА_1 та допущеною помилкою у заповіті. Рекомендовано звернутись до суду.

Інвентаризаційна вартість даного об'єкту нерухомого майна, в АДРЕСА_1, відповідно до технічного паспорта, станом на 12 вересня 2016 року становить 170289,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що позивач оформити право власності на спадкове майном, в нотаріальному порядку позивач не має можливості у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; відповідачі позовні вимоги визнали, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_10

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 328, ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Конюхів, Стрийського району, Львівської області:свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок в АДРЕСА_1 від 30.11.1987 року, виданого на ім'я ОСОБА_5; заповіту посвідченого 23.07.2012 року у Конюхівській сільській раді Стрийського району в користь ОСОБА_1, підписаного ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок А-2 житловою площі 60.0кв.м., загальною площею 86.7кв.м. з верандою а, підвалом а1, підвалом а2, сходами а3, до якого відносяться господарські будівлі і споруди: сарай Б, сарай В, сарай Г,вбиральня Д, погріб Е, погріб Є, огорожа №1, ворота №2, колодязь к, розташований в АДРЕСА_1 ( 4/6 як майно колишнього колгоспного двору, 1/6 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та 1/6 в порядку спадкування за заповітом після смерті бабці ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1).

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1613га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Конюхівської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0.8199га, кадастровий номер НОМЕР_2 розташовану на території Конюхівської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянка площею 0.0307га, кадастровий номерНОМЕР_3 розташовану на території Конюхівської сільської ради (за межами населеного пункту) Стрийського району Львівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом після смерті бабці ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

Головуючий-суддя Б. Я. Янко