Ухвала

від 23.03.2017 по справі 591/6086/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №591/6086/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Бурда Б. В. Номер провадження 22-ц/788/475/17 Суддя-доповідач - Ткачук С. С. Категорія - 23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Семеній Л. І. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Сумської міської ради

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Сумської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Звернувшись до суду із позовом, ОСОБА_3 просив суд: розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 05.09.2014 року між Сумською міською радою та ФОП ОСОБА_3, посвідченого нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кушнір Л.Г. за реєстровим № 2378 та зареєстровано у Сумському міському відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.12.2009 року за №040963700315; зобов'язати Сумську міську раду прийняти земельну ділянку, площею 0,2446 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; покласти на відповідача судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що він був власником нежитлових приміщень розташованих за адресою у м. Суми по вул. 1-ша Замостянська 5/1. Будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, позивач уклав з відповідачем договір оренди земельної ділянки на якій були розташовані належні йому об'єкти нерухомості, який переукладався. За останнім договором оренди від 05.09.2014 року йому було надано в оренду земельну ділянку, що знаходиться за вказаною адресою під розміщення тенісних кортів та побутових приміщень. Він припинив підприємницьку діяльність та провів відчуження належних йому нежитлових приміщень у зв'язку з чим у нього відпала потреба в земельній ділянці. Новий власник нежитлових приміщень та позивач зверталися до відповідача з приводу переукладення договору оренди та розірвання договору оренди з позивачем, але відповідач ухиляється від розірвання договору, що і стало підставою звернення до суду.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 31.01.2017 року позов задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 від 05.09.2014 року, укладений між Сумською міською радою та ФОП ОСОБА_3 Зобов'язано Сумському міську раду у місячний термін після набрання судовим рішенням законної сили прийняти орендовану земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з Сумської міської ради на користь ОСОБА_3 1102,40 грн. в рахунок відшкодування понесених по справі судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Сумська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення місцевого суду та постановити нове про залишення позову без задоволення, судові витрати покласти на позивача.

Доводи скарги мотивує тим, що суд неправомірно прийняв оскаржуване рішення, оскільки на момент розгляду справи спірний договір оренди земельної ділянки уже був припинений на підставі ст. 141 ЗК України, ст.ст. 7, 31 Закону України Про оренду землі та ст. 377 ЦК України.

В судовому засіданні представник міської ради доводи апеляційної скарги підтримав і підтвердив, що перша заява позивача про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки надійшла до міської ради разом із заявою нового власника споруд про укладення з ним такого договору, і визнавши припиненим укладений з позивачем договір оренди земельної ділянки, до цього часу державний запис про реєстрації цього не виключено.

Представник позивача просила рішення залишити без змін, оскільки позивачем у спосіб визначений договором оренди земельної ділянки було повідомлено про розірвання договору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, попередній землекористувач - позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, а законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, що 05.09.2014 року між Сумською міською радою та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2426 га, кадастровий номер - НОМЕР_1, на якій знаходяться нежитлові приміщення, за адресою: АДРЕСА_1. Земельна ділянка надавалась в оренду під розміщеними тенісними кортами та побутовими приміщеннями строком до 26.02.2019 року (а.с. 11-14).

Відповідно до п.5.3. договору оренди земельної ділянки договір припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; у разі засудження фізичної особи-орендаря (громадянина) до позбавлення волі або обмеження його дієздатності за рішенням суду і відмови осіб, зазначених у статті 7 Закону України Про оренду землі , від виконання договору; смерті фізичної особи -орендаря.

Згідно п.5.4 цього договору припинення договору шляхом його розірвання, може статися за взаємною згодою сторін; за рішенням суду.

11.08.2015 року ОСОБА_3 припинено здійснення підприємницької діяльності (а.с. 18).

Відповідно до договору дарування від 02.10.2015 року ОСОБА_3 передав безоплатно у власність ОСОБА_5 нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,2426 га, кадастровий номер - НОМЕР_1, яка знаходиться в оренді на підставі договору оренди укладеного 05.09.2014 року між Сумською міською радою та ФОП ОСОБА_3 (а.с.15).

02.10.2015 року ОСОБА_3 складено та нотаріально завірено заяву, адресовану всім компетентним установам Сумської міської ради, про те, що він дає згоду на вилучення земельної ділянки, розташованої за вказаною адресою, на користь ОСОБА_5 у зв'язку з переходом до останнього права власності на нежитлові приміщення (а.с. 16).

05.10.2015 року до Сумської міської ради із заявою звернувся ОСОБА_5, в якій просив надати в оренду вищевказану земельну ділянку (а.с. 17), яка надійшла разом із заявою позивача про розірвання з ним договору оренди земельної ділянки.

У повторній заяві, яка одержана 04.10.2016 року Сумською міською радою, ОСОБА_3 підтвердив своє бажання достроково припинити спірний договір оренди земельної ділянки (а.с. 45-46).

На вказане звернення, Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, надано відповідь про те, що питання стосовно припинення дії договору оренди земельної ділянки буде винесено на чергове засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради (а.с. 44).

Таким чином, предметом спору у даній справі є вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі , які регулюють спірні правовідносини.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктами а, е ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

При цьому вказана норма не ставить реалізацію права відмови від землекористування в залежність від наявності чи відсутності тих чи інших підстав такої відмови.

В даному випадку, відмова позивача від права користування земельною ділянкою була обумовлена відчуженням об'єктів нерухомості, для обслуговування яких надавалася така земельна ділянка.

Відповідно до положень ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Крім того, згідно з ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи із наведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу, - права власності або права користування.

Пунктом 5.4 спірного договору, його сторони передбачили можливість припинення договору шляхом розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Законом визначено, що з переходом права власності на будівлю до іншої особи, до неї ж переходить право користування земельною ділянкою. При цьому у якості підстав припинення договору оренди землі законодавець встановив саме набуття право на будівлю, яка знаходиться на цій земельній ділянці, іншою особою. Зазначене свідчить, що позивач має право на розірвання договору в судовому порядку з таких підстав навіть і у випадку, коли інша сторона за договором заперечує проти цього, оскільки законодавець прямо встановив і визначив момент переходу права на користування землею у випадку переходу права власності на будівлі.

Заперечуючи за позов з підстав припинення договору оренди земельної ділянки, міська рада не довела перед судом про наступ подій, визначених п.5.3 договору оренди земельної ділянки внаслідок яких відбувається припинення цього договору.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає вірними висновки місцевого суду про законність і обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що фактичне користування зазначеною земельною ділянкою та нежитловими приміщеннями здійснює її новий власник, попередній землекористувач - позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, а законодавством та умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, а відтак наявні всі підстави для задоволення таких вимог.

Доводи Сумської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанцій.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Сумської міської ради відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: