Рішення

від 22.03.2017 по справі 902/1028/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 березня 2017 р. Справа № 902/1028/16

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання О. Матущак

за участю представників:

прокурор : Килівник Я.О - прокурор військової прокуратури Вінницького гарнізону, згідно службового посвідчення;

позивача 1 : Демченко О.В. - згідно довіреності;

позивача 2 : Лобачов Г.І.. - згідно довіреності;

відповідача : не з`явився;

третьої особи : не з`явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону (21007, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 105) в інтересах держави в особі:

позивача 1: Адміністрація державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26)

позивача 2: 24 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 )

до:Ямпільської районної державної адміністрації (24500, м. Ямпіль, Вінницька область, вул. Свободи, 132)

третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_1 (с. Велика Кісниця, Ямпільський район, Вінницька область, 24546)

про визнання недійсним розпорядження Ямпільської районної державної адміністрації № 68 від 12.02.2008 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам - членам реформованого КСП «Промінь» с. В. Кісниця» в частині передачі земельної ділянки площею 1,365 га (кадастровий номер земельної ділянки: 525681300:02:002:0580) у право постійного користування ОСОБА_1 .

ВСТАНОВИВ :

Заступник військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Ямпільської районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання розпорядження недійсним.

Ухвалою суду від 30.11.2016 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1028/16 з призначенням судового засідання на 10.01.2017 року.

Ухвалою суду від 10.01.2017 року розгляд справи було відкладено на 30.01.2017 року, для подання сторонами всіх належних доказів по справі.

Ухвалою суду від 30.01.2017 року розгляд справи було відкладено на 22.02.2017 року, з об`єктивних причин.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Вінницької області від 13.02.2017 р. здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/1028/16 за результатами якого справу було розподілено судді Білоусу В.В., оскільки станом на 10.02.2017 р. повноваження судді Яремчука Ю.О. зі здійснення правосуддя припинено, в зв`язку закінченням п`ятирічного строку перебування на посади судді.

Ухвалою суду від 14.02.2017 року суддею Білоусом В.В. було прийнято справу до провадження з призначенням судового засідання на 28.02.2017 року.

Ухвалою суду від 28.02.2017 розгляд справи було відкладено на 23.03.2017.

Відповідач, третя особа вимог ухвали суду від 28.02.2017 про явку в судове засідання повноважних представників, надання додаткових доказів, в тому рахунку відзиву на позовну заяву, контррозрахунку позовних вимог не виконали. Копія вказаної ухвали направлена відповідачу, третій особі рекомендованим листом на адреси вказані в позовній заяві. Копія ухвали від 28.02.2017 вручена відповідачеві 10.03.2017, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№ 1597 від 16.03.2017 (а.с.119). Копія ухвали від 28.02.2017 вручена третій особі 10.03.2017, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№ 1573 від 16.03.2017 (а.с.122). Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із ухвалою відповідачу та третій особі та, як належне їх повідомлення про час і місце судового розгляду справи за їх участю та небажання відповідача, третьої особи скористатись наданим їм правом надавати свої пояснення в суді. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін, третьої особи про час і місце судового розгляду справи за їх участю.

22.03.2017 від відповідача на електронну пошту суду надійшло клопотання з проханням розглядати справу без участі його представника.

Суд, дослідивши дане клопотання, не приймає його до розгляду з огляду на відсутність відмітки про накладення електронного цифрового підпису, про що відповідальним працівником суду складено довідку від 22.03.2017.

Представником позивача 1 в судовому засіданні 23.03.2017 подано клопотання про залишення позову без розгляду мотивоване вжиттям заходів врегулювання спору.

Представником позивача 2 в судовому засіданні 23.03.2017 подано клопотання про залишення позову без розгляду мотивоване вжиттям заходів врегулювання спору.

Прокурором в судовому засіданні заявлено усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні в межах дня до 15:00 год..

Представники позивачів 1,2 в судовому засіданні проти вказаного клопотання не заперечили та подали клопотання про розгляд справи після перерви без їх участі.

Суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про оголошення перерви та клопотань позивачів 1,2 про розгляд справи після перерви без їх участі.

Після перерви прокурор в судовому засіданні заперечив проти клопотань представників позивачів 1,2 про залишення позову без розгляду.

Суд, розглянувши вказані клопотання представників позивачів 1,2 дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.81 ГПК України Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:

1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

3) виключено;

4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з`явився на виклик у засідання господарського суду і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору;

6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

З наведеного вбачається про те, що процесуальним законом передбачено вичерпний перелік підстав для залишення позову без розгляду в господарському процесі, серед яких відсутня така підстава як вжиття заходів врегулювання спору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що клопотання представників позивачів 1,2 про залишення позову без розгляду з підстав викладених в них задоволенню не підлягають.

Прокурором в судовому засіданні 23.03.2017 заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із необхідністю надання додаткових доказів.

Копія ухвали від 28.02.2017 вручена Військовій прокуратурі Вінницького гарнізону 10.03.2017, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення вх.№ 1534 від 16.03.2017 (а.с.120), тобто за 12 днів до судового засідання призначеного вказаною ухвалою суду.

З наведеного вбачається, що судом було надано прокурору достатньо часу для надання письмових пояснень, доводів та заперечень.

Разом з тим, прокурор не зазначив про те, які конкретно докази необхідно надати, не вказав про те, яке значення ці докази мають для вирішення спору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відхилення усного клопотання прокурора про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалами від 30.11.2016, 10.01.2017, 14.02.2017, 28.02.2017 від прокурора, позивача вимагалося надати оригінали доказів наданих з позовною заявою, інші наявні докази в обгрунтування позовних вимог, передбачені законодавством докази, встановлення контролюючим органом порушень земельного законодавства, при наданні земельної ділянки в користування ОСОБА_1 ; докази про те, що земельна ділянка надана третій особі в межах прикордонної смуги; докази про те, що земельна ділянка надана в установленому порядку (до надання третій особі) позивачеві і відноситься до земель оборони; докази погодження меж з суміжними землекористувачами при виділенні земельної ділянки третій особі.

Витребування цих доказів було обумовлено тим, що згідно ст.36 ГПК України до суду мають подаватись оригінали, або належним чином завірені копії. Згідно п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Щодо необхідності належним чином засвідчення копій зроблено попередження в п.7 резолютивної частини ухвали суду від 28.02.2017.

Витребування оригіналів і належним чином засвідчених копій документів від прокурора, позивачів було обумовлено тим, що прокурор з позовною заявою надав копії доказів які є неналежними копіями оскільки завірені з порушенням вимог п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), а саме не містять дати завірення копій.

Вказаними ухвалами зобов`язано прокурора, сторін у випадку невиконання ухвал суду надати письмові пояснення причин цього.

Прокурор, позивачі 1,2 чотири рази не виконали вимог ухвал суду щодо надання оригіналів доказів, належним чином засвідчених їх копій, письмові пояснення про причини невиконання вимог ухвал суду не надали.

Прокурор в судовому засіданні не зміг пояснити причин невиконання вимог ухвал суду.

Витребування оригіналу розпорядження відповідача № 68 від 12.02.2008 також було викликано тим, що копія цього розпорядження знімалася з копії а не з оригіналу, оскільки на першій сторінці копії вказаного розпорядження наявні слова:"Копія вірна" які містилися на копії документа до завірення копії прокурором.

Відповідач та третя особа також неодноразово не виконували вимог вказаних ухвал суду.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору, тому спір відповідно до положень ст.75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Повно, всебічно, об`єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд, на підставі ст. 11, 16, 20 ЦК України, ст.17, 65, 77, 78, 79, 79-1,80, 122, 123, 141, 149, 150, 156 прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

Прокурор в позовній заяві зазначає про те, що порушення інтересів держави в даному випадку полягає в тому, що передача земельних ділянок, які входять до складу прикордонної смуги громадянам у власність ускладнює функціонування, перенесення наявних інженерно-технічних споруд, проведення їх удосконалення, які в свою чергу призначені для виявлення порушення законодавства з охорони державного кордону, своєчасного виявлення порушень. Вказує про те, що при можливості переслідування органами прикордонної служби правопорушників, земельна ділянка сільськогосподарського призначення та наявні на ній об`єкти, громадяни можуть перешкоджати прикордонним нарядам здійснювати пошук і переслідування правопорушників. Посилається на те, що також перебування громадян на земельній ділянці, яка входить до складу прикордонної смуги може створювати передумови до незаконного порушення останніми державного кордону України, в тому числі несвідомо або інших порушень законодавства у сфері охорони державного кордону. Вказує про те, що невжиття ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) достатніх заходів щодо відновлення становища, яке існувало раніше, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави. Зазначає про те, що відповідно до розпорядження № 68 від 12 лютого 2008 року Ямпільської районної державної адміністрації «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян - членам реформованого КСП «Промінь» с. В. Кісниця» було передано у власність та видано громадянам державні акти на право власності на земельні ділянки взамін сертифікатам із земель, що підлягають поділу реформованого КСП «Промінь» с. Велика Кісниця для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно додатку 1. Вказує про те, що в результаті вищенаведеного, було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 227426 від 01.11.2012 року ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 0525681300:02:002:0580. Зазначає про те, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 0525681300:02:002:0580, можна зазначити наступне, що її площа складає 1,365 га., цільовим призначенням являється ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а форма власності являється право постійного користування земельною ділянкою, суб`єктом речового права на земельну ділянку якого являється ОСОБА_1 . Вказує про те, що у ході вивчення стану додержання службовими особами військових частин, установ, підприємств та організацій дислокованих на території Вінницької області, щодо яких забезпечується виконання функцій прокуратурою гарнізону, вимог земельного законодавства України, митного законодавства України та Закону України «Про використання земель оборони» встановлено, що земельна ділянка площею 1,365 га. (кадастровий номер земельної ділянки: 0525681300:02:002:0580), фактично розташовується в межах прикордонної смуги, в якій діє особливий режим використання земель, а саме в Вінницькій області, Ямпільському районі, с. Велика Кісниця, що перебуває під охороною ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ). Зазначає про те, що актом комісійного обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 0525681300:02:002:0580) на ділянці відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.09.2016 року встановлено, що орієнтовна відстань між земельною ділянкою за кадастровим номером 525681300:02:002:0580 та державним кордоном складає 20 метрів. Вказує про те, що згідно розділу ІІ Методичного посібника з інженерного забезпечення охорони кордону на ділянці відділу прикордонної служби на даній ділянці кордону передбачено обладнання смуги кріплення проміжних прикордонних знаків, протитанкового рову з насипом, смуги кріплення інформаційних покажчиків, контрольно-слідової смуги, загороджувального паркану та рокадної дороги для руху прикордонних нарядів. Для обладнання даних споруд необхідна земельна ділянка шириною 30 метрів від державного кордону. Зазначає про те, що згідно акту № 1 комісійного обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 0525681300:02:002:0580) на ділянці відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Могилів-Подільського прикордонного загону від 03 листопада 2016 року встановлено, що орієнтовна відстань між земелькою ділянкою за кадастровим номером 0525681300:02:002:0580 та державним кордоном складає не більше 20 метрів. Вказує про те, що через недостатню ширину земельної ділянки вздовж державного кордону, що перебуває в державній власності насип трьохметрового рову було обладнано в смузі кріплення прикордонних знаків (згідно норм має обладнуватися в сторону тилу), контрольно-слідова смуга обладована завширшки 4 метри (згідно норм 6 метрів), рокадна дорога обладнана завширшки 3 метри (згідно норм 4.5 метри). Зазначає про те, що з даного випливає необхідність використання частини земельної ділянки кадастровий номер 0525681300:02:002:0580 для використання завдань оборони України. Вказує про те, що враховуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що земельна ділянка кадастровий номер 0525681300:02:002:0580 потребує відчуження на користь держави, так як перебуває в прикордонній смузі та необхідна для розміщення на ній елементів прикордонної інфраструктури. Зазначає про те, що відповідно до схеми ділянки державного кордону з якою безпосередньо межує земельна ділянка кадастровий номер 0525681300:02:002:0580, дана земельна ділянка прилягає безпосередньо до державного кордону. Вказує про те, що згідно схеми інженерно-технічного обладнання сухопутної ділянки державного кордону Могилів-Подільського прикордонного загону затвердженого відповідними посадовими особами загальна потреба земельної ділянки для інженерних споруд та загороджень складає 30.5 метрів, натомість фактично наявних 20 метрів. Зазначає про те, що таким чином видача державного акту серія ЯМ № 227426 від 01.11.2012 року ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 525681300:02:002:0580 (яка входить до складу прикордонної смуги) позбавляє ІНФОРМАЦІЯ_1 можливості розміщення прикордонної інфраструктури на даній земельній ділянці.

Прокурор в судовому засіданні 23.03.2017 підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

В п.1 постанови Кабінету міністрів України від 27.07.1998 № 1147 "Про прикордонний режим" зазначено: "Установити вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм прикордонну смугу у межах прилеглих до кордону територій селищних і сільських рад, де запроваджується прикордонний режим. З урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.".

Згідно ст.2 Положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Молдова ратифікованого Законом України від 10.12.2003 № 1372-IV (надалі - Положення) На кожен прикордонний знак складається Протокол прикордонного знака. Координати прикордонних знаків визначаються в глобальній геодезичній системі WGS-84 з точністю 15 см щодо пунктів державної (національної) геодезичної мережі. Висоти геодезичних (центрових) пунктів визначаються в Балтійській системі висот 1977 року з точністю 20 см.

Згідно ст.3 Положення для позначення лінії державного кордону на місцевості відводиться смуга кріплення прикордонних знаків завширшки 10 м (по 5 м в кожний бік від лінії кордону). На лісових ділянках і в заростях чагарника проводиться очищення смуги кріплення кожною Стороною на території своєї держави.

Згідно ст.7 Положення стики державного кордону України, Республіки Молдова і Румунії позначаються спеціальними прикордонними знаками, відповідно до тристоронньої угоди. На стикові прикордонні знаки складаються спеціальні протоколи, які підписуються уповноваженими представниками України, Республіки Молдова і Румунії.

Згідно ст.8 Положення підсумковими документами демаркації державного кордону між Україною і Республікою Молдова, далі - "демаркаційні документи", є:

- Протокол-опис проходження лінії державного кордону;

- Альбом демаркаційних карт масштабу 1:5000 з нанесеними лінією державного кордону і прикордонними знаками;

- Каталог координат і висот прикордонних знаків;

- Протоколи прикордонних знаків;

- Таблиця належності островів на річках, струмках та інших водоймах.

Підсумкові демаркаційні документи підписуються членами Комісії.

Демаркаційні документи підлягають затвердженню кожною Стороною відповідно до її внутрішньодержавних процедур і набувають чинності з дати одержання останнього повідомлення про виконання цих процедур. Демаркаційні документи складаються і виготовляються в двох примірниках, кожний українською і молдовською мовами.

Згідно ст.9 Положення до складу Комісії входять по п`ять представників кожної Сторони. Комісія організовує роботи з демаркації державного кордону і контролює якість їхнього виконання. У своїй діяльності вона керується Договором про державний кордон, Протоколом-описом проходження лінії державного кордону, Альбомом топографічних карт масштабу 1:50000, робочими топографічними картами масштабу 1:10000, матеріалами землекористування і цим Положенням. Для виконання демаркаційних робіт Комісія може залучати у встановленому порядку необхідних фахівців та експертів.

Згідно ст.12 Положення завданнями Комісії є:

1. Організація робіт зі створення картографічної основи для підготовки демаркаційних документів з використанням сучасних методів складання карт у масштабі 1:5000 з перерізом рельєфу горизонталями через 2 метри.

2. Визначення проходження на місцевості лінії державного кордону за документами, зазначеними у пункті 3 статті 7 Договору про державний кордон.

3. Створення спільних робочих груп для виконання демаркаційних робіт на державному кордоні і контроль за їхньою діяльністю.

4. Організація робіт і контроль за правильністю встановлення прикордонних знаків і якістю розчищення прикордонних просік.

5. Розробка керівних технічних документів щодо виконання демаркаційних робіт на державному кордоні.

6. Визначення заходів щодо передачі прикордонним властям Сторін прикордонних знаків.

7. Складання і підписання демаркаційних документів, забезпечення їхнього видання.

Згідно ст.13 Положення документами, які розробляються Комісією є:

1. План проведення робіт з демаркації державного кордону.

2. Технічний проект проведення демаркаційних робіт.

3. Положення про спільні робочі групи.

4. Технічні інструкції з виконання аерофотознімальних, геодезичних, гідрографічних, топографічних, картографічних та інших робіт.

5. Технічні вимоги до оформлення і видання демаркаційних документів.

6. Технічні вказівки щодо виготовлення та установки прикордонних знаків.

7. Інші необхідні положення та інструкції.

Згідно п.21 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1051 від 17.10.2012 (надалі - Порядок) до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про державний кордон:

1) графічне зображення державного кордону:

послідовно з`єднані лініями поворотні точки державного кордону;

координати поворотних точок державного кордону;

текстовий опис державного кордону;

довжина державного кордону (в цілому та окремих ділянок);

2) повні назви суміжних іноземних держав згідно з Державним реєстром географічних назв;

3) опис меж прикордонної смуги:

графічне зображення меж прикордонної смуги з координатами її поворотних точок, текстовим описом та довжиною (в цілому та окремих ділянок);

площа прикордонної смуги (в цілому та окремих ділянок);

облікові номери ділянок прикордонної смуги згідно з додатком 2 та пунктом 28 цього Порядку;

інформація про документи, на підставі яких встановлено межі прикордонної смуги (в цілому та/або окремих ділянок), зокрема назва, дата та номер рішення про встановлення меж прикордонної смуги, найменування органу, що його прийняв;

електронні копії документів, на підставі яких встановлено межі прикордонної смуги;

4) інформація про документи, на підставі яких встановлено державний кордон (в цілому та/або окремих ділянок):

назва, дата та номер рішення про затвердження документації із встановлення державного кордону, найменування органу, що його прийняв;

електронні копії документів, на підставі яких встановлено державний кордон;

5) дані щодо демаркації державного кордону:

кількість засобів демаркації державного кордону (в цілому та окремих ділянок);

дата встановлення кожного засобу демаркації державного кордону;

координати засобів демаркації державного кордону;

інформація про документи, на підставі яких проведено демаркацію державного кордону (в цілому та/або окремих ділянок), зокрема назва, дата та номер рішення про демаркацію державного кордону, найменування органу, що його прийняв;

електронні копії документів, на підставі яких проведено демаркацію державного кордону.

Згідно п.692 Порядку Елемент "Державний кордон України" (Border) включає елементи, які містять відомості про державний кордон України, в яких зазначаються:

1) в елементі "Графічне зображення державного кордону України" (BorderMetricInfo) - метричні відомості про державний кордон України, а саме:

послідовно з`єднані лініями поворотні точки державного кордону;

координати поворотних точок державного кордону;

текстовий опис державного кордону;

довжина державного кордону (в цілому та окремих ділянок).

У разі зміни частини ліній державного кордону України в електронному документі зазначаються відомості про полігон;

2) в елементі "Повні назви суміжних іноземних держав" (CountryName) - повні назви суміжних іноземних держав згідно з Державним реєстром географічних назв у вигляді міжнародних кодів;

3) в елементі "Опис меж прикордонної смуги" (BorderLine) - відомості про межі прикордонної смуги, а саме:

графічне зображення меж прикордонної смуги з координатами її поворотних точок, текстовим описом та довжиною (в цілому та окремих ділянок);

площа прикордонної смуги;

облікові номери ділянок прикордонної смуги згідно з додатком 2 до Порядку ведення Державного земельного кадастру та пунктом 28 зазначеного Порядку;

інформація про документи, на підставі яких встановлено межі прикордонної смуги (в цілому та/або окремих ділянок), зокрема назва, дата та номер рішення про встановлення меж прикордонної смуги, найменування органу, що його прийняв;

4) в елементі "Інформація про документи" (BorderDocumentation) - інформація про документи, на підставі яких встановлено державний кордон України, а саме назва, дата та номер рішення про затвердження документації із встановлення державного кордону, найменування органу, що його прийняв;

5) в елементі "Дані щодо демаркації" (DemarcationInfo) - дані щодо демаркації державного кордону України, а саме:

кількість засобів демаркації державного кордону України (в цілому та окремих ділянок);

дата встановлення кожного засобу демаркації державного кордону України;

координати засобів демаркації державного кордону України;

інформація про документи, на підставі яких проведено демаркацію державного кордону України (в цілому та/або окремих ділянок), зокрема назва, дата та номер рішення про демаркацію державного кордону України, найменування органу, що його прийняв.

Згідно ст.2 Закону України "Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об`єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.3 Закону України "Про використання земель оборони" Уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Суд встановив, що розпорядженням № 68 від 12 лютого 2008 року Ямпільської районної державної адміністрації «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян - членам реформованого КСП «Промінь» с. В. Кісниця» було передано у власність та видано громадянам державні акти на право власності на земельні ділянки взамін сертифікатам із земель, що підлягають поділу реформованого КСП «Промінь» с. Велика Кісниця для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно додатку 1.

Вказаним розпорядженням затверджено проекти землеустрою.

На підставі вказаного розпорядження, в тому рахунку і третій особі було видано державний акт на право власності серія ЯМ № 227426 від 01.11.2012 року на земельну ділянку кадастровий номер 0525681300:02:002:0580.

Прокурор, позивачі 1,2 стверджують, що Ямпільська районна державна адміністрація безпідставно розпорядилась та передала у власність третій особі земельну ділянку загальною площею 1,365 га. яка входить до складу земель оборони.

Згідно ст.65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Згідно ч.3 ст.77 Земельного кодексу України навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

Згідно ч.1 ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ч.1 ст.791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

В Постанові Кабінету міністрів України від 27.07.1998 № 1147 "Про прикордонний режим" не встановлено розмір, межі прикордонної смуги.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 0-2-0.222-1649/2-17 від 24.01.2017 (а.с.59) на звернення прокурора стверджується, що демаркація державного кордону України на території Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області не завершена, в зв`язку з цим відомості до Державного земельного кадастру не внесені.

Спірна земельна ділянка виділена із земель розпайованого КСП, а встановити її розташування в межах прикордонної смуги, розмір, відстань захисної прикордонної смуги від кордону законодавчо, нормативно не встановлено, за непроведення демаркації державного кордону, без доказів про надання в установленому законом порядку Міністерству оборони України, позивачеві 1,2 земельної ділянки в користування, за відсутності проекту землеустрою щодо встановлення розмірів, меж захисної прикордонної смуги, неможливо.

Згідно ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Прокурор, позивачі 1,2 мали довести належними доказами, що на момент прийняття вказаного розпорядженням № 68 від 12 лютого 2008 року Ямпільської районної державної адміністрації вказана земельна ділянка чи її частина перебувала у власності Міністерства оборони України.

Акти комісійного обстеження земельної ділянки від 26.09.2016 та № 1 від 03.11.2016 не являються належними доказами права користування позивачами земельною ділянкою кадастровий номер 0525681300:02:002:0580, оскільки вказані акти є внутрішніми документами позивача 2, а належним доказом на право користування вказаною земельною ділянкою в дану випадку має бути державний акт, докази передбачені п.21, п.692 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1051 від 17.10.2012, ст.2, 3, 7, 8, 9, 12, 13 Положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Молдова ратифікованого Законом України від 10.12.2003 № 1372-IV.

Відтак, належними доказами того, що розпорядженням № 68 від 12 лютого 2008 року надано третій особі земельну ділянку яка вже належала Міністерству оборони України позивачами 1,2 і прокурором не доведено.

Суд звертає увагу на суперечливість взаємовиключаючих тверджень прокурора в позовній заяві. Прокурор стверджує про те, що оспорюваним розпорядженням третій особі надано у власність земельну ділянку яка належала Міністерству оборони України (а.с.7), зазначає про необхідність відчуження в третьої особи земельної ділянки на користь держави для розміщення інженерних споруд та загороджень без зазначення в якій кількості, а тільки зазначаючи, що відстань необхідна для розміщення таких споруд від державного кордону 30,5 метрів тоді як фактично наявно 20 метрів.

Тим самим прокурор визнає в позовній заяві правомірність володіння третьою особою земельною ділянкою та необхідність її вилучення для суспільних потреб.

Земельним законодавством, зокрема п.г,ґ ч.1 ст.17, ч.10 ст.122, ч.10 ст.123, п.б ч.1 ст.141, ст.149, 150, п.а ч.1 ст.156 Земельного кодексу України передбачено порядок вилучення земельних ділянок для суспільних потреб.

Згідно п.ґ ч.1 ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом.

Згідно ч.10 ст.122 Земельного кодексу України земельні ділянки, що вилучаються, викуповуються або примусово відчужуються для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, надаються у користування для таких потреб органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які прийняли рішення про їх вилучення, викуп або примусове відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Згідно ч.10 ст.123 Земельного кодексу України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно п.б ч.1 ст.141 Земельного кодексу України Підставою припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1,2,3 ст.149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно п.а ч.1 ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Розпорядження № 68 від 12 лютого 2008 року Ямпільської районної державної адміністрації стосується затвердження технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян - членам реформованого КСП «Промінь» с. В. Кісниця.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що на підставі вказаного розпорядження в тому рахунку видано державний акт права власності на земельну ділянку площею 1,365 га. третій особі - ОСОБА_1 . Разом з тим, як вбачається із позовної заяви відстань необхідна для розміщення споруд від державного кордону 30,5 метрів тоді як фактично наявно 20 метрів, тобто відстань щодо якої подано позов прокурором становить 10,5 метрів.

Тому скасування акту індивідуальної дії на підставі якого видано державний акт на право власності на землю є несправедливим і призведе до порушення ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки призведе до позбавлення в тому рахунку і третьої особи - громадянки ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку всієї площі.

Суд вважає, що вирішити питання щодо необхідності отримання частини земельної ділянки яка належить на праві власності третій особі, для розміщення на ній елементів прикордонної інфраструктури, можливо в порядку вилучення, викупу частини земельної ділянки для суспільних потреб в порядку встановленим земельним законодавством і зокрема п.г,ґ ч.1 ст.17, ч.10 ст.122, ч.10 ст.123, п.б ч.1 ст.141, ст.149, 150, п.а ч.1 ст.156 Земельного кодексу України.

Окрім того суд звертає увагу, що Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини рішення від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Зазначені висновки стосуються також і ненормативних актів, прийнятих органами виконавчої влади, що вичерпують свою дію внаслідок їх виконання. При цьому, скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування або відповідного органу виконавчої влади щодо передачі у власність та/або в оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Відтак, у разі прийняття органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, задоволення позову, предметом якого є спірне рішення компетентного органу, з-за обрання позивачем саме такого способу захисту порушених прав, не забезпечить їх реального захисту (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 у справі №21-405а14, в постанові Вищого господарського суду України від 28.04.2015 № 23/077-12).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що даний позов є безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати на судовий збір в сумі 1 378 грн., згідно ст.49 ГПК України, підлягають покладенню на позивача 2, оскільки вказану суму судового збору при подачі позову було сплачено позивачем 2.

Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. В задоволенні позову Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації державної прикордонної служби України, ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) до Ямпільської районної державної адміністрації за участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсним розпорядження Ямпільської районної державної адміністрації № 68 від 12.02.2008 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам - членам реформованого КСП «Промінь» с. В. Кісниця» в частині передачі земельної ділянки площею 1,365 га (кадастровий номер земельної ділянки: 525681300:02:002:0580) у право постійного користування ОСОБА_1 відмовити.

2.Судові витрати на судовий збір в сумі 1 378 грн. покласти на позивача 2 - 24 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

3.Копію даного рішення направити відповідачеві, третій особі рекомендованим листом або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 23.03.2017 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 28 березня 2017 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу ( 24500, м. Ямпіль, Вінницька область, вул. Свободи, 132)

3 - третій особі Паламарчук Ганні Максимівні (с. Велика Кісниця, Ямпільський район, Вінницька область, 24546)