Рішення

від 23.03.2017 по справі 902/40/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 березня 2017 р. Справа № 902/40/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21100,м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7)

до Громадської організації "Ветан" (21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 72)

про стягнення 36648,28 грн., розірвання договору та повернення приміщення

За участю секретаря судового засідання Вознюк К.В.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №014-02-03/326 від 15.02.2017 року;

відповідача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Громадської організації "Ветан" про стягнення 36746,04 грн. заборгованості, розірвання договору оренди № 72-103 від 22.02.2016р. та звільнення нежилого приміщення загальною площею 40,04 кв.м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 м. Вінниця та складається відповідно до викопіювання з поверхового плану з кімнат №303, 304.

Ухвалою суду від 12.01.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/40/17 та призначено її до розгляду на 16.02.2017р.

Ухвалою суду від 16.02.2017 р. розгляд справи відкладено на 06.03.2017р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 06.03.2017 р. року не з'явився та не виконав вимоги ухвал суду від 13.01.2017 року та від 16.02.2017 року в частині надання витребуваних судом доказів.

В судовому засіданні 06.03.2017 року представником позивача було подано заяву про зміну предмету позову. Позивач змінив п. 4 прохальної частини позовної заяви від 26.12.2016р. № 01-02-03/1676, виклавши її в такій редакції: "Повернути Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області зайняте Громадською організацією "Ветан" нежиле приміщення загальною площею 40,04 кв.м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 м. Вінниця та складається відповідно до викопіювання з поверхового плану з кімнат № 303, 304 загальною площею 40,04 кв. м.".

Подана позивачем заява про зміну предмету позову ухвалою від 06.03.2017 року прийнята судом до розгляду, як така, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Окрім того, вищевказаною ухвалою відкладено розгляд справи на 23.03.2017 року з метою надання додаткових доказів по справі та продовжено строк розгляду справи на 15 днів згідно положень п. 3 ст. 69 ГПК України.

10.03.2017 р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, мотивована технічною помилкою в розрахунку. Даною заявою позивач просив стягнути з відповідача 36648,28 грн., в т.р.: борг з орендної плати - 12911,45 грн., борг за експлуатаційні витрати - 13281,47 грн., борг за комунальні послуги - 5090,30 грн., пеня- 3412,38 грн., інфляційні втрати - 1569,84 грн. та 382,84 грн. 3% річних. Заява мотивована тим, що після подання позову бухгалтерією позивача була виявлена технічна помилка в рахунку № СФ-0000340 від 18.03.2017 року, яка була виправлена. Виправлення технічної помилки призвело до зміни суми позовної вимоги та змін у розрахунках по боргу за лютий-березень 2016 року.

В силу приписів ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В разі надходження до господарського суду однієї із заяв (клопотань), передбачених ч. 4 ст. 22 ГПК України, останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об'єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.

Подання заяви про зменшення позовних вимог є правом позивача, а тому суд приймає дану заяву до розгляду відповідно до ст. 22 ГПК України.

Судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 36648,28 грн., в т.р.: борг з орендної плати - 12911,45 грн., борг за експлуатаційні витрати - 13281,47 грн., борг за комунальні послуги - 5090,30 грн., пеня - 3412,38 грн., інфляційні втрати - 1569,84 грн., 3% річних - 382,84 грн.

Позивач в судовому засіданні 23.03.2017 року підтримав позовні вимоги, з урахуванням поданих 06.03.2017 року заяви про зміну позовних вимог та 10.03.2017 року заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 23.03.2017 р. не з'явився, витребуваних доказів суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча ухвала суду від 06.03.2017 року, як і попередні ухвали, була надіслана відповідачу відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Рекомендованими повідомленнями (а.с. 62, 64, т. 1) підтверджується вручення відповідачу ухвал, яка надсилалась відповідачу на дві адреси: 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 72; 21011, м. Вінниця, вул. Ватутіна, буд. 30. Відповідач одержав ухвалу за обома зазначеними адресами.

Так, 20.03.2017 року надійшло рекомендоване повідомлення, яким підтверджується вручення 16.03.2017 року представнику Громадської організації "Ветан" Піскуновій поштового відправлення з ухвалою суду від 06.03.2017 року, направленій за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 72. Також 23.03.2017 року надійшло рекомендоване повідомлення, яким підтверджується вручення 17.03.2017 року представнику Громадської організації "Ветан" Басюк поштового відправлення з ухвалою суду від 06.03.2017 року, направленій за адресою: м. Вінниця, вул. Ватутіна, 30.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду не скористався, а тому, беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та додані по справі додаткові документи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що 22.02.2016 року Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (надалі Управління) та Громадська організація "Ветан" (надалі Орендар) уклали договір № 72-103 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області.

За умовами договору (п.1.1 Договору) Управління надає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення загальною площею 40,04 кв.м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 м. Вінниця та складається відповідно до викопіювання з поверхового плану з кімнат № 303, 304".

Вступ Орендаря у володіння та користування об'єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання - передачі вказаного об'єкта. (п. 2.1. Договору).

У разі припинення Договору об'єкт оренди повертається Управлінню в належному стані з урахуванням нормального фізичного зносу в порядку встановленому п. 2.1. Договору. Об'єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі. (п. 2.3. Договору).

Сторони домовились, що за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, місячний розмір якої становить 28,97 грн. за 1 кв. м. (п. 3.1. Договору).

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою ( п. 3.2. Договору).

Відшкодування витрат за комунальні послуги (опалення, електроенергія, вивезення сміття) Орендар сплачує за рахунками Управління згідно з розшифровкою всіх витрат по видах послуг щомісячно (п. 3.3. Договору).

Орендар відшкодовує шляхом сплати за рахунками Управління експлуатаційні витрати (витрати на часткове утримання будинку) місячний розмір яких складає 29,80 грн. за 1 м. кв. без ПДВ. Сума відшкодування (за 1 кв.м.) змінюється пропорційно законодавчій зміні мінімальної заробітної плати (п. 3.4. Договору).

Пунктом 3.6. Договору сторони домовились, що Управління до 25 числа кожного місяці підготовлює рахунки по орендній платі, комунальним послугам та експлуатаційним витратам, а Орендар зобов'язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання в відомості на отримання рахунків.

Згідно з пунктом 3.7. Договору, орендар має право протягом трьох днів з моменту отримання рахунку у разі непогодження з сумою комунальних послуг, виставленою в рахунку, надати Управлінню обґрунтовані письмові заперечення. Управління розглядає заперечення орендаря протягом трьох днів та в разі погодження змінює суму, виставлену рахунку.

Згідно з умовами Договору визначену орендну плату, плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати Орендар зобов'язаний сплатити на рахунок Управління не пізніше 1-го числа місяця, наступного за звітним (п. 3.9. Договору). В разі несвоєчасної сплати орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. (п. 3.10 Договору).

Судом встановлено, що 22.02.2016 р. на виконання умов договору оренди № 72-103 від 22.02.2016 р. Управління за актом приймання-передачі передало, а Орендар прийняв нежиле приміщення загальною площею 40,04 кв.м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 м. Вінниця та складається відповідно до викопіювання з поверхового плану з кімнат № 303, 304.

На виконання умов договору позивач (Управління) виставив відповідачу (Орендарю) рахунки за період з березня 2016р. по листопад 2016 р. включно: №СФ-0000340 від 18.03.2016р. на суму 4692,07 грн., № СФ-0000522 від 21.04.2016 р. на суму 3491,65 грн., № СФ-000678 від 18.05.2016 р. на суму 3263,50 грн.; № СФ-0000826 від 17.06.2016 р. на суму 3330,47 грн.; № СФ-0001000 від 19.07.2016 р. на суму 3412,21 грн.; № СФ-0001252 від 18.08.2016 р. на суму 3500,32 грн.; № СФ-0001384 від 19.09.2016 р. на суму 3540,43 грн.; № СФ-0001495 від 19.10.2016 р. на суму 3727,60 грн.; № СФ-0001682 від 18.11.2016 р. на суму 4866,32 грн.

Крім того, як вбачається з наданих суду пояснень представника позивача від 06.03.2017р. бухгалтерією позивача була виявлена технічна помилка в рахунку за березень 2016 року № СФ-0000340 від 18.03.2017 року, яка полягала в тому, що до вказаного рахунку було включено заборгованість по орендній платі, комунальним послугам та експлуатаційним витратам за період з 22.02.2016р. (дати приймання відповідачем приміщення в оренду згідно акту приймання-передачі) та за березень 2016 року включно. Разом з тим, позивачем вказана помилка була відкоригована, що призвело до зміни суми позовних вимог та змін у розрахунках по боргу за лютий-березень 2016 року, у зв'язку з чим позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог від 10.03.2017р.

В порушення умов договору, відповідач не сплачував позивачеві орендну плату за користування орендованим приміщенням, комунальні послуги та експлуатаційні витрати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Претензійні вимоги позивача про сплату заборгованості відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Отже, позивачем, з врахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог заявлено до стягнення з відповідача заборгованості за договором № 702-103 від 22.02.2016 р. - 12911,45 грн. боргу за орендну плату за період з 22 лютого 2016 р. по листопад 2016 р. включно, 13281,47 грн. боргу за експлуатаційні витрати, 5090,30 грн. боргу за комунальні послуги за період з 22 лютого 2016р. по листопад 2016р. включно, що також підтверджується поясненнями представника позивача в судовому засіданні та матеріалами справи.

Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем обов'язку щодо здійснення оплати орендної плати, експлуатаційних витрат, комунальних послуг, а також розірвання договору у випадку передбаченому чинним законодавством України та повернення орендованого майна.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Правовідносини сторін договору регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом з питань оренди державного та комунального майна та, відповідно до частин 1 та 2 статті 1 цього Закону, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору найму (оренди), регулювання яких здійснюється в главі 58 "Найм" (оренда), ст.ст.759-786 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору № 702-103 від 22.02.2016 р. - 12911,45 грн. боргу за орендну плату за період з 22 лютого 2016 р. по листопад 2016р. включно, 5090,30 грн. боргу за комунальні послуги та 13281,47 грн. боргу за експлуатаційні витрати за період з 22 лютого 2016р. по листопад 2016р. включно, правомірною та обґрунтованою, а тому вона підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3412,38 грн. пені, 382,84 грн. 3% річних та 1569,84 грн. інфляційних втрат, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 3.10 Договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної сплати орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Неустойка є оперативним способом боротьби з неналежним виконанням зобов'язання, яким можна скористатися відразу, як тільки буде здійснено правопорушення, не чекаючи настання негативних наслідків, які ним викликані.

Судом проведено перевірку правильності нарахування пені, внаслідок чого встановлено, що позивач просить стягнути пеню за період з 02.03.2016 р. по 26.12.2016р. в сумі 3412,38 грн. Пеня обчислена окремо за кожним простроченим платежем, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України. Наданий позивачем розрахунок пені є вірним, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені задовольняються судом в повному обсязі на суму 3412,38 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою розрахунку 3 % річних за період з 02.03.2016 року по 26.12.2016 року та розрахунку інфляційних втрат, проведеного позивачем за період з 02.04.2016 року по 26.12.2016 року, судом встановлено що сума 3% річних та втрат від інфляції складає 382,84 грн. та 1569,54 грн. Тому позовні вимоги про стягнення 382,84 грн. 3% річних та 1569,84 грн. інфляційних втрат задовольняються в повному обсязі.

Розглянувши вимоги позивача про розірвання договору оренди № 72-103 від 22.02.2016 р. та повернення Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області приміщення загальною площею 40,04 кв.м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 м. Вінниця та складається відповідно до викопіювання з поверхового плану з кімнат № 303, 304, суд приходить до висновку, що вказані вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 10.1. Договору, цей Договір діє з 22 лютого 2016 р. по 22 січня 2019 р. за правилами п. 3 ст. 631 ЦК України.

Договір може бути розірваний в разі невиконання його умов або на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п. 10.4 Договору).

Як визначено ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Крім того, як визначено в п. 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

За вказаних обставин, враховуючи, що сторонами не надано суду доказів внесення відповідачем орендної плати за період з лютого по листопад 2016 року включно, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимоги позивача про розірвання договору оренди.

Розглянувши вимогу позивача про повернення приміщення суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічні положення містяться в Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Доказів повернення позивачу приміщення, оформленого відповідним актом, відповідач суду не надав.

В зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про необхідність розірвати договір оренди № 72-103 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області, укладений 22.02.2016 р. між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області та Громадською організацією "Ветан", та повернути Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області зайняте Громадською організацією "Ветан" нежиле приміщення загальною площею 40,04 кв.м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 м. Вінниця та складається відповідно до викопіювання з поверхового плану з кімнат № 303, 304.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимоги ухвали, відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, з покладенням на відповідача судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

23.03.2017 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації "Ветан" (21100, м. Вінниця, вул. Соборна 72, код ЄДРПОУ 39258109) на користь Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 20098076) 12911,45 грн. основного боргу по орендній платі, 13281,47грн. боргу по експлуатаційним витратам, 5090,30 грн. боргу за комунальні послуги, 3412,48 грн. пені, 382,84 грн. 3% річних, 1569,84 грн. інфляційних втрат, 4134,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Розірвати договір оренди № 72-103 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області, укладений 22.02.2016р. між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 20098076) та Громадською організацією "Ветан" (21100, м. Вінниця, вул. Соборна 72, код ЄДРПОУ 39258109).

4. Повернути Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 20098076) зайняте Громадською організацією "Ветан" (21100, м. Вінниця, вул. Соборна 72, код ЄДРПОУ 39258109) нежиле приміщення загальною площею 40,04 кв.м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 м. Вінниця та складається відповідно до викопіювання з поверхового плану з кімнат № 303, 304.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копії рішення направити відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

Повне рішення підписано 28.03.2017 року.

Суддя Ф. Колбасов

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2, 3 - відповідачу - Громадській організації "Ветан" в дві адреси: 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 72; 21011, м. Вінниця, вул. Ватутіна, буд. 30.