Ухвала

від 20.03.2017 по справі 6/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.03.2017Справа № 6/43 За заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 таким, що не підлягає виконанню, у справі № 6/43

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про стягнення 67391919 грн. 97 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники:

від заявника (боржника): Турубара А.М. - представник за довіреністю № 654 від 30.12.2016;

від стягувача: не з'явились

від ТОВ "Фінансова компанія "ФІН РУЛ ": не з'явились;

від ТОВ Компанія з управління активами Капіталіст : не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2007 у справі № 6/43 (суддя Ковтун С.А.) позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" задоволено частково; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" основний борг у розмірі 53368416 грн. 06 коп., штраф у розмірі 2428954 грн. 74 коп., 21112 грн. 81 коп. державного мита та 97 грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що разом становить 55818581 грн. 31 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 у справі № 6/43 рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2007 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 у справі № 6/43 скасовано; рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2007 у справі № 6/43 залишено в силі.

18.06.2008 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2007 у справі № 6/43 видано наказ.

07.03.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 таким, що не підлягає виконанню, у справі № 6/43.

Дана заява обґрунтована тими обставинами, що основний борг у даній справі в загальному розмірі 53368416 грн. 06 коп. було погашено за рахунок субвенції, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №167 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

В подальшому згідно з актом звіряння заборгованості між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" станом на 05.09.2016 залишок заборгованості у справі №6/43 становив 2348084,83 грн., в тому числі 2327758,10 грн. штрафу, 20233,11 грн. державного мита та 93,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

30.11.2016 Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" було отримано повідомлення Публічного акціонерного товариства "Київенерго" від 24.11.2016 за № 42АУ/94ПЗ/12390 про відступлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІН РУЛ" права вимоги до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" по отриманню заборгованості на суму 121687872,51 грн. на підставі укладеного між ПАТ "Київенерго" та ТОВ "Фінансова компанія "ФІН РУЛ" договору факторингу № 1482-16 від 01.11.2016.

Разом з тим, 06.12.2016 на адресу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшов лист Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст , в якому повідомлено про набуття права вимоги до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" по отриманню заборгованості на суму 121687872,51 грн., з якої сума у розмірі 2348084,83 грн. становить заборгованість по даній справі.

Так, заявник зазначає, що згідно з платіжним дорученням від 21.12.2016 №1584 залишок боргу у справі №6/43 в розмірі 2348084,83 грн. було перераховано Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст .

За наведених обставин, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" просить суд в прядку ст. 117 Господарського процесуального кодексу України визнати наказ Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 №6/43 таким, що не підлягає виконанню.

Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу вказану заяву передано на розгляд судді Отрош І.М.

Згідно з статтею 117 Господарського процесуального кодексу України, наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2017 прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 таким, що не підлягає виконанню, у справі № 6/43; розгляд заяви призначено на 20.03.2017; зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Київенерго", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін Рул", Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капіталіст" надати суду письмові пояснення на заяву про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 таким, що не підлягає виконанню, у справі № 6/43 та відповідні докази.

17.03.2017 відділом діловодства суду отримано від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" пояснення, відповідно до яких зазначено, що після укладення між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін Рул" договору факторингу №1482-16 від 01.11.2016, будь-яких коштів Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 №6/43 не отримувало.

У судове засідання 20.03.2017 з'явився представник боржника (заявника), який підтримав заяву.

Представник стягувача у судове засідання 20.03.2017 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду заяви не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується повідомленням про вручення №0103040758775.

Судом також було повідомлено про розгляд заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін Рул" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капіталіст" відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується повідомленням про вручення №0103040758791 (ТОВ ФК Фін Рул ) та №0103040758805 (ТОВ КУА Капіталіст ).

За таких обставин, враховуючи, що в силу ст. 117 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін не є перешкодою для розгляду заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в судовому засіданні 20.03.2017 за відсутності представників стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін Рул" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Капіталіст".

Як встановлено судом, Господарського суду міста Києва від 31.01.2007 у справі № 6/43 (суддя Ковтун С.А.) позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" задоволено частково; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" основний борг у розмірі 53368416 грн. 06 коп., штраф у розмірі 2428954 грн. 74 коп., 21112 грн. 81 коп. державного мита та 97 грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що разом становить 55818581 грн. 31 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 у справі № 6/43 рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2007 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 у справі № 6/43 скасовано; рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2007 у справі № 6/43 залишено в силі.

За змістом ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Як встановлено судом, 18.06.2008 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2007 у справі № 6/43 видано наказ.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

У пункті 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 зазначено, що частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Так, суд зазначає, що підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, наведено у статті 117 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі якщо наказ було видано помилково або обов'язок боржника відсутній повністю чи частково.

Як зазначає позивач, основний борг у даній справі в загальному розмірі 53368416 грн. 06 коп. було погашено за рахунок субвенції, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №167 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

Згідно з п. 1 Порядку та умов, ці Порядок та умови визначають механізм надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - субвенція). Субвенція надається із державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - заборгованість), згідно з розподілом, наведеним у додатку 1.

При цьому вказаним Порядком передбачено перелік документів, який складається у зв'язку із застосуванням механізму погашення заборгованості за рахунок надання субвенцій з державного бюджету.

Так, відповідно до Порядку, учасники розрахунків подають до місцевого фінансового органу:

1) договір про організацію взаєморозрахунків;

2) рішення територіальної комісії про узгодження:

обсягу заборгованості;

суми додаткових податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість учасників розрахунків;

3) документи, зазначені у пункті 5 цих Порядку та умов;

4) акти звіряння заборгованості, складені учасниками розрахунків, із зазначенням суми заборгованості, яка виникла на початок місяця, в якому підписується договір про організацію взаєморозрахунків;

5) довідку органу доходів і зборів про розмір податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені), у тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, не сплачених на день видачі довідки, що засвідчена підписом керівника такого органу, скріпленим печаткою (за наявності податкового боргу), або відповідне судове рішення;

6) довідку органу доходів і зборів про розмір боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) із сплати частини прибутку (доходу) до державного бюджету, не сплачених на день видачі довідки, що засвідчена підписом керівника такого органу, скріпленим печаткою (для вугледобувних підприємств, енергогенеруючих компаній, державного підприємства "НЕК "Укренерго");

6 1) довідку підприємства про розмір боргу (без урахування пені) із сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутному капіталі яких є державна частка, до державного бюджету, не сплачених на день видачі довідки, за підписом керівника такого підприємства, скріпленим печаткою, засвідчену підписом керівника суб'єкта управління корпоративними правами держави, скріпленим печаткою, за формою згідно з додатком 5 (для підприємств електроенергетичної, вугільної галузей);

7) довідку підприємства про розмір боргу, зазначеного в підпункті 6 цього пункту, що засвідчена підписом керівника підприємства, скріпленим печаткою (для енергогенеруючих підприємств);

8) акт звіряння розрахунків між Держрезервом та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за отриманий природний газ;

9) довідку органу доходів і зборів про наявність реструктуризованих за договорами податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку із застосуванням статті 10 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

10) акт звіряння розрахунків між Держрезервом та енергогенеруючими компаніями за отримане органічне паливо.

Згідно з п.п. 10, 11 Порядку та умов, місцеві фінансові органи узагальнюють подані відповідно до пункту 9 цих Порядку та умов документи та надсилають щомісяця до 5 і 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, головним фінансовим управлінням обласних і Київської міської та фінансовому управлінню Севастопольської міської держадміністрацій договори про організацію взаєморозрахунків і реєстри договорів для формування та подання щомісяця до 7 і 22 числа Мінрегіону зведеного реєстру таких договорів разом з їх копіями, а Казначейству і його територіальним органам, в яких відкриті рахунки учасників розрахунків, - договори про організацію взаєморозрахунків.

Казначейство перевіряє договори про організацію взаєморозрахунків та подає Мінфіну інформацію про обсяг заборгованості.

Пунктом 12 Порядку та умов встановлено, що Казначейство перераховує субвенцію відповідно до Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. N 1132 (Офіційний вісник України, 2010 р., N 96, ст. 3399), і Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого Мінфіном.

При цьому, у підтвердження відсутності заборгованості зі сплати основного боргу за наказом Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 заявник надає акт звіряння заборгованості між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", відповідно до якого станом на 05.09.2016 залишок заборгованості Публічного акціонерного товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" за справою №6/43 становив 2348084,83 грн., в тому числі 2327758,10 грн. штрафу, 20233,11 грн. державного мита та 93,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Разом з тим, заявником не надано суду будь-яких доказів у підтвердження фактичного надання Казначейством субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, тобто доказів перерахування грошових коштів у погашення основного боргу у межах даної справи в порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №167, та інших документів, складення яких передбачено вказаною постановою Кабінету Міністрів України.

При цьому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2017 було зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Київенерго" надати суду письмові пояснення щодо погашення суми основного боргу у розмірі 53368416 грн. 06 коп. за рахунок субвенцій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 193 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517.

Разом з тим, жодних пояснень щодо погашення суми основного боргу у розмірі 53368416 грн. 06 коп. за рахунок субвенцій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 193 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517, так само як і доказів, стягувачем надано не було.

При цьому, суд зазначає, що підписання між боржником та стягувачем акту звірку не є достатнім доказом у підтвердження обставин виконання наказу господарського суду. Так, суд, здійснюючи контроль за виконанням рішення суду як завершальною стадією судового провадження, під час розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, повинен встановити, у даному випадку, обставини щодо припинення зобов'язання боржника у матеріальних правовідносинах (зокрема, підстави припинення визначені ст.ст. 599-609 Цивільного кодексу України та іншими нормами закону). Водночас, сторонами не було надано суду належних та достатніх доказів у підтвердження наявності обставин, які свідчать припинення обов'язку боржника щодо сплати суми основного боргу, визначеної у наказі господарського суду.

За наведених обставин, у суду відсутні підстави вважати доведеними обставини погашення основного боргу у розмірі 53368416 грн. 06 коп. відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 у справі №6/43, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності підстав для визнання наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 у справі №6/43 таким, що не підлягає виконанню в цій частині.

Також заявник вказує, що 06.12.2016 на адресу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшов лист Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст , в якому повідомлено про набуття права вимоги до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" по отриманню заборгованості на суму 121687872,51 грн., з якої сума у розмірі 2348084,83 грн. становить заборгованість по даній справі. Так, заявник зазначає, що згідно залишок боргу у справі №6/43 в розмірі 2348084,83 грн. було перераховано Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст , що, на думку заявника свідчить, що обов'язок заявника (боржника) щодо сплати грошових коштів за наказом Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 у справі №6/43 виконано в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору факторингу №1482-16 від 01.11.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін Рул", останнім набуто право вимоги до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" щодо сплати грошових коштів (боргу) за договорами №1 від 29.12.1990, №2 від 24.12.1990, №97 від 10.01.1991, №116 від 10.01.1991, №678 від 24.12.1990 на загальну суму 121687872,51 грн., укладеними між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Публічним акціонерним товариством "Київенерго", в тому числі за наказом господарського суду м. Києва від 18.06.2008 у справі №6/43 на суму 2348084,83 грн., в тому числі 2327758,10 грн. штрафу, 20233,11 грн. державного мита та 93,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Крім того як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фін Рул (компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст (кредитор) було укладено договір №1-1508/2016-ЗЛ про залучення фінансових активів від юридичної особи із зобов'язаннями щодо наступного їх повернення, відповідно до якого компанія в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснює наступну фінансову операцію, а саме залучає від кредитора фінансові активи із зобов'язанням щодо наступного їх повернення, а кредитор зобов'язується передати визначені договором фінансові активи (розмір фінансового активу: залучені активи: 10779692,62 грн. мінімальний - 1000000,00 грн., максимальний - 15000000,00 грн. - відповідно до додаткового договору №8 від 22.09.2016).

Судом встановлено, що 13.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фін Рул (заставодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст (заставодержатель) було укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоровою К.І. та зареєстрований в реєстрі за №2076, відповідно до якого заставодавець в забезпечення договору №1-1508/2016-ЗЛ про залучення фінансових активів від юридичної особи із зобов'язаннями щодо наступного їх повернення передає в заставу заставодержателю належне йому майно - права вимоги до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" у номінальній сумі 121687872,51 грн., які перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фін Рул за договором факторингу №1482-16 від 01.11.2016.

Судом встановлено, що 02.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фін Рул (заставодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст (заставодержатель) було укладено договір про задоволення вимог заставодержателя (шляхом відступлення права вимоги), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоровою К.І. та зареєстрований в реєстрі за №2080, згідно з умовами якого з укладанням цього договору заставодержатель набуває права вимагати виконання зобов'язання Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" щодо сплати коштів за договорами №1 від 29.12.1990, №2 від 24.12.1990, №97 від 10.01.1991, №116 від 10.01.1991, №678 від 24.12.1990 на загальну суму 121687872,51 грн., укладеними між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Публічним акціонерним товариством "Київенерго", яке підтверджено відповідними судовими рішеннями.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, у зв'язку з укладенням між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін Рул" договору факторингу №1482-16 від 01.11.2016, а згодом між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фін Рул (заставодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст (заставодержатель) договору про задоволення вимог заставодержателя від 02.12.2016, відбулась заміна кредитора у зобов'язаннях, що виникли на підставі договору №678 від 10.01.1991, зокрема, щодо сплати штрафу у розмірі 2327758,10 грн. внаслідок неналежного його виконання, що підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2007 у справі № 6/43, яке набрало законної сили.

Також суд зазначає, що відповідно до договору факторингу №1482-16 від 01.11.2016 та договору про задоволення вимог заставодержателя від 02.12.2016, новий кредитор набуває право вимагати від боржника, також сплати державного мита у розмірі 20233,11 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 93,62 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Суд зазначає, що обов'язок боржника щодо державного мита у розмірі 20233,11 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 93,62 грн. виник з рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2007 у справі № 6/43, яке набрало законної сили, що узгоджується з підставами виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, враховуючи відсутність будь-яких законодавчих заборон щодо уступки такого права, а отже відступлення права вимоги щодо виконання боржником обов'язку зі сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за договором факторингу №1482-16 від 01.11.2016 та договором про задоволення вимог заставодержателя від 02.12.2016 є правомірним.

Отже, з наданих суду доказів вбачаються обставини щодо заміни кредитора у зобов'язанні зі сплати державного мита у розмірі 20233,11 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 93,62 грн., яке винило з рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2007 у справі № 6/43.

Судом встановлено, що 06.12.2016 на адресу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшов лист Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст №23 від 06.12.2016, в якому повідомлено про набуття права вимоги останнім до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в тому числі у сумі 2348084,83 грн.

Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" було перераховано на Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст грошові кошти у розмірі 2348084,83 грн., що підтверджується наявною у матеріалах заяви копією платіжного доручення №1584 від 21.12.2016 (призначення платежу - залишок боргу за наказом ГС №6/43 згідно з договором реструктуризації від 19.12.2016 №1093/12/14-16). При цьому, копія вказаного договору, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст , була подана 20.03.2017. Так, відповідно до даного договору, боржник зобов'язується сплатити заборгованість у загальному розмірі 177050654,76 грн., що становить залишок боргу, в тому числі, за наказом Господарського суду міста Києва у справі №6/43 (2348084,83 грн.).

За змістом ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

За таких обставин, особи набувають процесуального статусу стягувача та боржника після відкриття виконавчого провадження з виконання рішення суду (наведена правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України від 31 травня 2011 року N 4-рп/2011).

Суд зазначає, що відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2008, стягувачем за даним виконавчим документом зазначено Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго", правонаступником якої відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київенерго .

Відповідно до ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Так, передбачена ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України процесуальна можливість суду щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з припиненням обов'язку боржника проведеним виконанням, пов'язана з необхідністю доведення обставин виконання обов'язку боржника.

Суд зазначає, що в силу ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, під яким розуміється виконання такого зобов'язання боржником чи іншою особою належному кредиторові.

Так, судом встановлено обставини заміни кредитора у зобов'язаннях, що виникли на підставі договору №678 від 10.01.1991, зокрема, щодо сплати штрафу у розмірі 2327758,10 грн. внаслідок неналежного його виконання, що підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2007 у справі № 6/43, яке набрало законної сили, та заміни кредитора у зобов'язанні зі сплати державного мита у розмірі 20478,59 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 94,76 грн., яке винило з рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2007 у справі № 6/43. Так, як встановлено судом, кредитором у вказаних зобов'язаннях (у матеріальних правовідносинах) стало Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст .

Водночас, заявляючи вимоги про визнання виконавчого документу (із зазначеними у ньому відомостями щодо стягувача та боржника) таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з припиненням обов'язку боржника проведеним виконанням, заявник повинен довести, що обов'язок боржника перед стягувачем, зазначеним у такому виконавчому документі, відсутній, оскільки наслідками визнання цього виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, буде неможливість фактичного його виконання в порядку Закону України Про виконавче провадження на користь стягувача.

Разом з тим, заявником не надано суду жодних доказів у підтвердження відсутності обов'язку боржника зі сплати стягувачеві за наказом Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 №6/43 суми коштів у розмірі 2348084,83 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності підстав для визнання наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 у справі №6/43 таким, що не підлягає виконанню в цій частині.

При цьому, суд зазначає, що заміна сторін зобов'язання (у матеріальних правовідносинах) відбувається в силу встановлених приписами ст.ст. 512, 520 Цивільного кодексу України підстав, тоді-як суд відповідно до норм ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснює процесуальне правонаступництво сторін (за наслідками, однак, дослідження питання щодо заміни (вибуття) сторони у матеріальних правовідносинах як підстави, власне, здійснення правонаступництва у процесуальних правовідносинах).

Так, відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до ст. 121-4 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

За змістом ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи із цих норм, а також пунктів 1, 2 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний суд України у постанові від 20.11.2013 р. у справі № 6-122цс13.

З Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень вбачається, що наказ Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 № 6/43 було пред'явлено до виконання 13.05.2011, однак станом на дату подання заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та розгляду даної заяви судом виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 (ВП №26650052) завершено, оскільки 20.09.2016 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

В той же час, з огляду на те, що приписи Закону України Про виконавче провадження передбачають, що стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, який, в свою чергу, містить в тому числі, інформацію про стягувача, а заявник, що просить суд визнати наказ, у якому стягувачем зазначено Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго", таким, що не підлягає виконанню, вказує на виконання зобов'язання в частині 2348084,83 грн. на користь нового кредитора внаслідок його заміни у матеріальних правовідносинах, враховуючи, що для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню з підстав виконання обов'язку за наказом, необхідним є доведення виконання обов'язку саме належному стягувачеві за наказом, суд зазначає, що з огляду на встановлені обставини заміни сторін зобов'язання (у матеріальних правовідносинах), боржник (або інші заінтересовані особи) не позбавлений можливості звернутись до суду із заявою про заміну стягувача за наказом Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 №6/43 в частині зобов'язань, які були відступлені новому кредитору, з метою доведення в подальшому обставин виконання обов'язку в частині 2348084,83 грн. саме належному стягувачу за таким наказом, що можуть слугувати підставами для визнання наказу в цій частині таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, суд зазначає, що заміна стягувача у справі здійснюється в окремому порядку за відповідною заявою, яка розглядається судом та за наслідками розгляду якої судом виноситься відповідна ухвала. Водночас, при розгляді судом заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд позбавлений процесуальної можливості самостійно замінити стягувача у справі (в тому числі щодо частини зобов'язання, право вимоги за яким було відступлене) поза межами порядку, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України .

Так, з сукупного аналізу приписів Закону України Про виконавче провадження , які передбачають, що стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, який, в свою чергу, містить в тому числі, інформацію про стягувача, суд дійшов висновку, що процесуальне правонаступництво (заміна стягувача), зокрема у частині обов'язку боржника, можлива не лише у виконавчому провадженні, тобто за умов наявності відкритого виконавчого провадження в порядку Закону України Про виконавче провадження , а й у разі якщо такого виконавчого провадження немає (завершене/тощо). В такому випадку зацікавлена особа вправі звернутись до суду з відповідною заявою про заміну стягувача за наказом, тобто заміну особи, на користь якої такий наказ видано, її правонаступником (новим кредитором у матеріальних правовідносинах), після чого, власне, слід доводити обставини виконання (часткового виконання) обов'язку за наказом саме на користь нового стягувача та, відповідно, наявності підстав для визнання в цій частині наказу таким, що не підлягає виконанню.

Окрім того, як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2007 у справі № 6/43, на виконання якого 18.06.2008 видано наказ, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" зокрема 53368416 грн. 06 коп. основного боргу.

Так, заявник вказував про погашення суми основного боргу у розмірі 53368416 грн. 06 коп. за рахунок субвенції, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №167 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

Також зазначеним рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2007 у справі № 6/43 стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" штраф у розмірі 2428954 грн. 74 коп., 21112 грн. 81 коп. державного мита та 97 грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Разом з тим, як встановлено судом, до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст у зв'язку з укладенням між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фін Рул" договору факторингу №1482-16 від 01.11.2016, а згодом між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фін Рул (заставодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст (заставодержатель) договору про задоволення вимог заставодержателя від 02.12.2016 перейшло право вимоги у зобов'язаннях, що виникли на підставі договору №678, зокрема, щодо сплати штрафу у розмірі 2327758,10 грн. внаслідок неналежного його виконання, що підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2007 у справі № 6/43, яке набрало законної сили, державного мита у розмірі 20233,11 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 93,62 грн. , на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2007 у справі № 6/43.

При цьому, заявником не зазначено жодних обставин про виконання обов'язку за наказом Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 №6/43 в частині сплати штрафу у розмірі 101196,64 грн., державного мита у розмірі 879,70 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 4,08 грн., право вимоги за якими не перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Капіталіст , та, відповідно, не надано жодних доказів у підтвердження наведених обставин.

Таким чином, заявником не доведено суду обставин належного виконання боржником зобов'язання у розмірі, який вказано у наказі Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 у справі № 6/43, в тому числі обставин його виконання саме на користь стягувача, який зазначений у відповідному наказі, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 86, ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 таким, що не підлягає виконанню, у справі № 6/43 відмовити.

Суддя І.М. Отрош