Рішення

від 20.03.2017 по справі 910/2484/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017№910/2484/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №910/2484/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Відео Адміксер , м. Києва,

до товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агенство Ей Енд Пі , м. Київ,

про стягнення 342 681,75 грн.,

за участю представників:

позивача - Панасюк О.В. (довіреність від 13.02.2017 №б/н);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю Відео Адміксер (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агенство Ей Енд Пі (далі - Агентство): 174 200 грн. боргу, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 23.09.2016 №В-0916/8 про надання рекламних послуг (далі - Договір); 16 098 грн. пені; 147 920 грн. неустойки; 1 323,12 грн. 3% річних; 3 140,63 грн. втрат від інфляції, а всього 342 681,75 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2017 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 20.03.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 20.03.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; відзиву на позовну заяву суду не подав.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 16.02.2017 було надіслано відповідачу на адресу (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, кім. 15), зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали. До матеріалів справи долучено конверт повернення з юридичної адреси відповідача з відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання .

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 20.03.2017 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

23.09.2016 Товариством (виконавець) і Агентством (рекламодавець) укладено Договір, за умовами якого:

- виконавець бере на себе зобов'язання надавати, а замовник зобов'язується приймати і оплачувати рекламні послуги, пов'язані з розміщенням у мережі Інтернет наданих замовником рекламних матеріалів замовника та/або третіх осіб (клієнтів замовника) відповідно до умов Договору (пункт 1.1 Договору);

- найменування і загальна вартість послуг зазначаються у заявках та актах приймання-передачі послуг; найменування, обсяг, термін надання послуг, що надаються виконавцем замовнику, визначаються замовником самостійно під час оформлення заявки (пункт 1.2 Договору);

- ціна Договору дорівнює сумарній вартості усіх послуг, які будуть надані за Договором у відповідності до актів приймання-передачі послуг; нарахування за надані послуги здійснюється згідно з вартістю послуг виконавця з розміщення рекламних матеріалів, що вказані на http://video.admixer.ua/ (пункт 3.1 Договору);

- сторони дійшли згоди, що для обліку показів рекламних матеріалів та обробки статистики використовується система управління реклами виконавця, дані якої будуть використовуватися для визначення обсягів наданих послуг і, відповідно, для розрахунку їх вартості; при цьому, записи подій системи безумовно визнаються сторонами як належний та допустимий доказ, що підтверджує обсяг наданих послуг (пункт 3.2 Договору);

- оплата послуг виконавця здійснюється замовником у грошовій безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів у вигляді передплати на поточний рахунок виконавця; надання послуг замовнику буде здійснюватися до моменту фактичного використання авансу, якщо інше не передбачено додатками до Договору (пункт 3.3 Договору);

- факт надання послуг підтверджується відповідним актом приймання-передачі, який повинен бути підписаний замовником впродовж 5 (п'яти) робочих днів після його отримання або впродовж зазначеного строку виконавцю повинна бути надана мотивована відмова від підписання зазначеного акта (пункт 4.1 Договору);

- у випадку отримання мотивованої відмови від підписання акта приймання-передачі сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і визначенням термінів їх виконання; після усунення зауважень згідно із складеним актом послуги приймаються відповідно до пункту 4.1 Договору;

- у випадку, якщо за закінченням строку, передбаченого в пункті 4.1 Договору, виконавець не отримає ні підписаного акта, ані письмового мотивованого заперечення від підписання акта - послуги, відображені у відповідному акті, вважаються наданими належним чином, акт - підписаним, а замовник зобов'язаний провести розрахунок за їх надання (пункт 4.3 Договору);

- у разі порушення строків (термінів) здійснення розрахунків, передбачених Договором, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення (пункт 6.4 Договору);

- за кожні 10 календарних днів прострочення платежів замовник додатково сплачує виконавцю неустойку в розмірі 10% від суми боргу; сторони погоджують, що передбачені даним пунктом санкції вважаються іншим видом забезпечення виконання зобов'язання у розумінні частини другої статті 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (пункт 6.5 Договору);

- Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016 (включно); закінчення строку дії Договору не звільніє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору, і від обов'язку з виконання прийнятих сторонами на себе за Договором зобов'язань; Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо жодна зі сторін за 30 (тридцять) днів до моменту закінчення строку його дії не заявить письмово про свій намір розірвати Договір; число пролонгацій Договору необмежене (пункт 8.1 Договору).

Додатком від 23.09.2016 №1 до Договору (далі - Додаток №1) сторонами погоджено адресу сайта, формат, місце розміщення, період розміщення і вартість кожного розміщення реклами препарату Бетаргін в мережі Інтернет (пункт 1 Додатку №1).

Згідно з пунктами 2 і 3 Додатку №1 вартість послуг виконавця за розміщення рекламних матеріалів згідно з Додатком №1 складає: за послуги - 20 000 грн.; ПДВ 20% - 4 000 грн.; всього (з ПДВ) - 24 000 грн.

За послуги рекламодавець вносить оплату за графіком платежів: 10 000 грн. до ПДВ (50% від загальної вартості) до 28.10.2016; 10 000 грн. до ПДВ (50% від загальної вартості) до 28.11.2016.

Додатком від 23.09.2016 №2 до Договору (далі - Додаток №2) сторонами погоджено адреси сайтів, формат, місце розміщення, період розміщення і вартість кожного розміщення реклами препарату Мамалак в мережі Інтернет (пункт 1 Додатку №2).

Відповідно до пунктів 2 і 3 Додатку №2 вартість послуг виконавця за розміщення рекламних матеріалів згідно з Додатком №2 складає: за послуги - 126 000 грн.; ПДВ 20% - 25 200 грн.; всього (з ПДВ) - 151 200 грн.

За послуги рекламодавець вносить оплату за графіком платежів: 63 000 грн. до ПДВ (50% від загальної вартості) до 28.10.2016; 63 000 грн. до ПДВ (50% від загальної вартості) до 28.11.2016.

Частиною першою статті 907 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 175 200 грн., що підтверджується актами надання послуг від 30.10.2016 №В1016080 на суму 151 200 грн. і №В1016081 на суму 24 000 грн.

Вказані акти виконаних робіт підписані уповноваженим представником позивача та скріплені печаткою Товариства.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Акти надання послуг від 30.10.2016 №В1016080 і №В1016081 було надіслано відповідачу 17.11.2016, що підтверджується копією фіскального чеку від 17.11.2016 №9215. Відповідно до інформації з офіційного сайту українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта поштове відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №0421405010033 вручено за довіреністю 28.11.2016 об'єктом поштового зв'язку КИЇВ 56 з індексом 03056.

Станом на день прийняття рішення у даній справі відповідачем не надіслано позивачу підписаних актів надання послуг, а також заперечень щодо їх складання.

Таким чином, послуги вважаються наданими позивачем і прийнятими відповідачем без будь-яких зауважень.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

22.11.2016 Товариством було надіслано Агентству претензію від 21.11.2016 №476, в якій позивач вимагав оплатити до 28.11.2016 заборгованість за надані послуги.

Згідно з рекомендованим повідомленням, наявним в матеріалах справи, відповідачем отримано вказану претензію 28.11.2016.

Проте, як станом на день подання даного позову (15.02.2017), так і станом на день прийняття рішення у даній справі, Агентство відповіді на вказану претензію не надіслало, борг у сумі 175 200 грн. не сплатило.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 175 200 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 147 920 грн. неустойки, визначаючи на підставі частини другої статті 546 ЦК України вказану суму як інший вид забезпечення виконання зобов'язання.

Разом з тим, у частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Так, пунктом 6.5 Договору передбачено, що за кожні 10 календарних днів прострочення платежів рекламодавець додатково сплачує виконавцю неустойку в розмірі 10% від суми боргу; сторони погоджують, що передбачені даним пунктом санкції вважаються іншим видом забезпечення виконання зобов'язання у розумінні частини другої статті 546 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, враховуючи порядок нарахування 147 920 грн., то за правовою природою зазначена сума неустойки є штрафом.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок суми штрафу, та встановлено, що він правильний.

Отже, стягненню з відповідача підлягає 147 920 грн. штрафу.

Також позивач просить стягнути з відповідача 16 098 грн. пені, розраховуючи її за такі періоди:

- Додаток №1:

з 29.10.2016 (нарахованих на 12 000 грн. заборгованості (50% загальної вартості, яка мала бути сплачена до 28.10.2016)) по 13.02.2017 (дата, визначена позивачем у розрахунку) - 1 296 грн.;

з 29.11.2016 (нарахованих на 12 000 грн. заборгованості (50% загальної вартості, яка мала бути сплачена до 28.11.2016)) по 13.02.2017 - 924 грн.;

- Додаток №2:

з 29.10.2016 (нарахованих на 74 600 грн. заборгованості (сума, визначена позивачем у розрахунку, яка мала бути сплачена до 28.10.2016)) по 13.02.2017 - 8 056,80 грн.;

з 29.11.2016 (нарахованих на 75 600 грн. заборгованості (50% загальної вартості, яка мала бути сплачена до 28.11.2016)) по 13.02.2017 - 5 821,20 грн.

Відповідно до пункту 6.4 Договору у разі порушення строків (термінів) здійснення розрахунків, передбачених Договором, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань встановлено, що якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено по 1 серпня 2014 року або включно до 1 серпня 2014 року , то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Так, пунктом 3 Додатку №1 передбачено, що за послуги рекламодавець вносить оплату за графіком платежів: 10 000 грн. до ПДВ (50% від загальної вартості) до 28.10.2016; 10 000 грн. до ПДВ (50% від загальної вартості) до 28.11.2016.

Пунктом 3 Додатку №2 встановлено, що за послуги рекламодавець вносить оплату за графіком платежів: 63 000 грн. до ПДВ (50% від загальної вартості) до 28.10.2016; 63 000 грн. до ПДВ (50% від загальної вартості) до 28.11.2016.

Судом перевірено розрахунок суми пені і періоди її нарахування та встановлено, що вони неправильні.

Початком періоду нарахування заборгованості, яка мала бути оплачена до 28.10.2016, є 28.10.2016, а заборгованості, яка мала бути оплачена до 28.11.2016, є 28.11.2016.

Проте, оскільки суд не може починати розрахунок періоду з дати ранішої, ніж визначена позивачем, то суд погоджується з періодом, визначеним Товариством.

Враховуючи пункт 6.4 Договору, позивачем вірно розраховано 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Разом з тим, позивачем не взято до уваги, що за приписом статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

За перерахунком суду сума пені становить:

- Додаток №1:

з 29.10.2016 (нарахованих на 12 000 грн. заборгованості (50% загальної вартості, яка мала бути сплачена до 28.10.2016)) по 13.02.2017 (дата, визначена позивачем у розрахунку) - 991,93 грн. (подвійна облікова ставка НБУ);

з 29.11.2016 (нарахованих на 12 000 грн. заборгованості (50% загальної вартості, яка мала бути сплачена до 28.11.2016)) по 13.02.2017 - 707,34 грн. (подвійна облікова ставка НБУ);

- Додаток №2:

з 29.10.2016 (нарахованих на 74 600 грн. заборгованості (сума, визначена позивачем у розрахунку, яка мала бути сплачена до 28.10.2016)) по 13.02.2017 - 6 166,49 грн. (подвійна облікова ставка НБУ);

з 29.11.2016 (нарахованих на 75 600 грн. заборгованості (50% загальної вартості, яка мала бути сплачена до 28.11.2016)) по 13.02.2017 - 4 456,23 грн. (подвійна облікова ставка НБУ).

Таким чином, за перерахунком суду сума пені становить 12 321,99 грн. і підлягає стягненню з відповідача; у стягненні з решти суми (3 776,01 грн.) пені слід відмовити.

Що ж до стягнення 1 323,12 грн. 3% річних і 3 140,63 грн. втрат від інфляції, то слід зазначити таке.

Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Так, позивач проситься стягнути з відповідача 1 323,12 грн. 3% річних за такі періоди:

- Додаток №1:

з 29.10.2016 (нарахованих на 12 000 грн. заборгованості (50% загальної вартості, яка мала бути сплачена до 28.10.2016)) по 13.02.2017 (дата, визначена позивачем у розрахунку) - 106,52 грн.;

з 29.11.2016 (нарахованих на 12 000 грн. заборгованості (50% загальної вартості, яка мала бути сплачена до 28.11.2016)) по 13.02.2017 - 75,95 грн.;

- Додаток №2:

з 29.10.2016 (нарахованих на 74 600 грн. заборгованості (сума, визначена позивачем у розрахунку, яка мала бути сплачена до 28.10.2016)) по 13.02.2017 - 662,20 грн.;

з 29.11.2016 (нарахованих на 75 600 грн. заборгованості (50% загальної вартості, яка мала бути сплачена до 28.11.2016)) по 13.02.2017 - 478,45 грн.

Втрати від інфляції у сумі 3 140,63 грн. позивач просить стягнути за такі періоди:

- Додаток №1:

з 29.10.2016 (нарахованих на 12 000 грн. (сума, вказана позивачем у розрахунку) заборгованості (50% загальної вартості, яка мала бути сплачена до 28.10.2016)) по 31.12.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку) - 325,94 грн.;

з 29.11.2016 (нарахованих на 12 000 грн. заборгованості (50% загальної вартості, яка мала бути сплачена до 28.11.2016)) по 31.12.2016 - 108 грн.;

- Додаток №2:

з 29.10.2016 (нарахованих на 74 600 грн. заборгованості (сума, визначена позивачем у розрахунку, яка мала бути сплачена до 28.10.2016)) по 31.12.2016 - 2 026,29 грн.;

з 29.11.2016 (нарахованих на 75 600 грн. заборгованості (50% загальної вартості, яка мала бути сплачена до 28.11.2016)) по 31.12.2016 - 680,40 грн.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок сум 3% річних і втрат від інфляції та період їх нарахування та встановлено таке:

- позивачем нараховано 3% річних за такі самі періоди як і пеню, з якими суд погодився; сума 3% річних розрахована позивачем вірно;

- початки періодів нарахування суми втрат від інфляції визначені позивачем такі ж як і початки нарахування сум пені і 3% річних і з цими періодами суд також погоджується; сума втрат від інфляції розрахована позивачем вірно.

Отже, стягненню з відповідача підлягає 1 323,12 грн. 3% річних і 3 140,63 грн. втрат від інфляції.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агенство Ей Енд Пі (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, кім. 15; ідентифікаційний код 39353139) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Відео Адміксер (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13-Ж, корп. 2; ідентифікаційний код 40113703): 174 200 (сто сімдесят чотири тисячі двісті) грн. боргу; 12 321 (дванадцять тисяч триста двадцять одну) грн. 99 коп. пені; 147 920 (сто сорок сім тисяч дев'ятсот двадцять) грн. штрафу; 1 323 (одну тисячу триста двадцять три) грн. 12 коп. 3% річних; 3 140 (три тисячі сто сорок) грн. 63 коп. втрат від інфляції і 5 083(п'ять тисяч вісімдесят три) грн. 59 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.03.2017.

Суддя О. Марченко