Постанова

від 23.03.2017 по справі 904/11950/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2017 року Справа № 904/11950/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Чус О.В.,

секретар судового засідання Пінчук Є.С.,

за участю сторін:

ліквідатор: Хоменко О.В., паспорт серії НОМЕР_1 від 30.03.2005 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2017 р. у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Гамбіт-2014", м.Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Гамбіт-2014", м.Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 р. у даній справі (суддя Полєв Д.М.) товариство з обмеженою відповідальністю "Гамбіт-2014" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців, до 17.07.2017 р. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Хоменка О.В. Кандидатуру арбітражного керуючого Лукашука М.В. відхилено.

Згадана постанова обґрунтована посиланням на те, що згідно поданих документів господарським судом встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, при цьому до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Призначення ліквідатором боржника іншого арбітражного керуючого ніж той, який обраний учасником боржника головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) боржника, призведе до додаткових витрат боржника на оплату послуг арбітражного керуючого.

Не погодившись з даною постановою, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить постанову господарського суду скасувати, провадження у справі припинити.

Скаржник зазначає, що постанова господарського суду не містить посилання на документи (докази), з яких можливо встановити відсутність активів боржника. Відсутні також документи, які б свідчили про відсутність зареєстрованого за боржником у відповідних установах майна; проведення оцінки наявних активів боржника, що унеможливлює визначення їх реальної вартості.

До заяви не додано довідок банківських установ, що свідчили б про відсутність на рахунках, відкритих боржнику, грошових коштів; відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи (філій, представництв) та докази заходів щодо їх закриття.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) не забезпечив надання документів на перевірку контролюючому органу.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор банкрута просить провадження за апеляційною скаргою припинити, оскільки Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не набула статусу кредитора боржника, у зв'язку з чим вона не є стороною у справі про банкрутство боржника, оскаржувана постанова не стосується її прав та обов'язків, а тому не має права апеляційного оскарження відповідного судового акту в межах положень ст.91 ГПК України.

Скаржник не забезпечив в судове засідання явку повноважного представника, у поданому клопотанні просить розглянути справу за його відсутністю.

Колегія суддів вважає, що неявка представника скаржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Ліквідатором подано клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

Колегія суддів не приймає до уваги надані ліквідатором додаткові докази, оскільки згідно з ч. 1 ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Проте, таке обґрунтування в матеріалах справи відсутнє.

Крім того, документи, що підтверджують дотримання ліквідаційною комісією досудових процедур не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та визнання боржника банкрутом відповідної до цієї статті є додання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку названої норми саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши відповідність оскаржуваної постанови нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю "Гамбіт-2014" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згадана заява обґрунтована посиланням на те, що учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Гамбіт-2014" 27.09.2016 р. прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та призначено голову ліквідаційної комісії Макогона В.О.

28.09.2016 р. ліквідатор повідомив Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про прийняття засновниками (учасниками) товариства щодо припинення діяльності товариства.

28.11.2016 р. ліквідатором була проведена інвентаризація основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків та в ході якої було виявлено, що поточна кредиторська заборгованість боржника складає 26 211 643,81 грн., у тому числі кредиторська заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "Днепр телеком" в розмірі 11 541 916,81 грн., наявні активи боржника є недостатніми для погашення кредиторської заборгованості.

Ухвалою господарського суду від 01.01.2017 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Гамбіт-2014", відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду від 17.01.2016 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Гамбіт-2014" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців; призначено ліквідатора.

Вирішуючи питання про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання вимог законодавства України щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 ЦК України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Так, однією із передумов для звернення до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є повідомлення податкового органу про рішення власника боржника щодо ліквідації останнього (ч. 7 ст. 111 ЦК України).

В порушення наведених правових норм, ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Гамбіт-2014" при зверненні із заявою про порушення провадження у даній справі про банкрутство не надано доказів подання органам державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи в досудовій процедурі ліквідації документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, реєстрів бухгалтерського та податкового обліку.

Наведене свідчить про недотримання ліквідаційною комісією приписів ч. 7 ст. 111 ЦК України щодо добровільної ліквідації боржника та позбавило органи державної податкової служби та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника.

Частиною 4 статті 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Згідно з ч. 8 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 р. № 879, визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів.

У розділі ІІ зазначеного Положення зазначено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Проте, інвентаризація майна боржника була проведена ліквідатором одноособово, без створення інвентаризаційної комісії та без участі матеріально відповідальної особи.

Крім того, встановивши факт наявності дебіторської заборгованості боржника, голова ліквідаційної комісії не вжив заходів щодо отримання цієї заборгованості, з урахуванням вимог ч.1 ст.111 ЦК України.

Матеріали справи не містять доказів проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану боржника.

Колегія суддів вважає, що лише після проведення інвентаризації всього майна підприємства, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства-боржника, можливо встановити, що активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів та наявність підстав для звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника.

При цьому, всі вищезазначені дії щодо встановлення розміру активів та аналіз пасивів підприємства-боржника повинні передувати складенню проміжного ліквідаційного балансу, який згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" додається до заяви боржника про порушення справи про банкрутство.

З урахуванням наведеного, судом першої інстанції, в порушення вимог Закону, фінансово-майновий стан боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Гамбіт-2014" належним чином не досліджувався, не було перевірено чи мало підприємство - боржник, станом на день прийняття рішення його засновниками (учасниками) про ліквідацію, недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами, виходячи з того, що належних доказів здійснення інвентаризації майна боржника, господарському суду не було надано.

Отже, боржником, у даному випадку, не доведено належними та допустимими доказами, що на момент звернення його із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майна підприємства-боржника не вистачало для задоволення вимог кредиторів.

За ч. 3 ст. 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Відповідно до положень пункту 69.1 статті 69 Податкового кодексу України банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків - юридичним особам (резидентам і нерезидентам).

Пунктом 69.2 статті 69 Податкового кодексу України передбачено, що банки та інші фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

Послідовність дій банків та інших фінансових установ при наданні повідомлень про відкриття або закриття рахунків платників податків - юридичних осіб, до контролюючих органів, в яких обліковуються платники податків, та відкриття або закриття банками власних кореспондентських рахунків, а також форму і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах, перелік підстав для відмови контролюючих органів у взятті рахунків на облік врегульована Порядком подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 №721.

Пунктом 11.16 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2011 за №1562/20300, визначено, що з метою забезпечення закриття інших рахунків юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків у фінансових установах відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття.

Таким чином, належним доказом наявності відкритих/закритих рахунків у боржника є довідка податкового органу щодо наявності таких рахунків.

Доказів того, що ліквідатор боржника звертався до відповідного контролюючого органу щодо отримання переліку таких рахунків юридичної особи боржника та відомостей про їх закриття матеріали справи не містять, що свідчить про порушення ліквідатором вимог ч.3 ст.111 ЦК України.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Отже, нормами Закону про банкрутство встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство, у тому числі за ст.95 Закону - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо (абз.6 п.12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)).

Всупереч наведеному, ліквідатором при зверненні із заявою про порушення провадження у даній справі не надано доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених Законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також не проведено аналізу активів і пасивів боржника та належним чином не з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст.104 ГПК України є підставою для його скасування.

Встановивши факт безпідставного порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Гамбіт-2014", колегія суддів приходить до висновку про припинення провадження у даній справі.

Копію даної постанови слід направити державному реєстратору для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Гамбіт-2014".

Щодо наявності у Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, як контролюючого органа права на апеляційне оскарження у цій справі, колегія суддів враховує таке.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відтак, з урахуванням положень ст.78 ПК України, ч.7 ст.111 ЦК України та особливостей процедури банкрутства в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області має також правовий статус контролюючого органу, і є учасником даної справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Гамбіт-2014", незважаючи на те, що не зверталась з грошовими вимогами до боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 07.02.2017 р. у справі № 904/7202/16.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2017 р. у справі №904/11950/16 скасувати.

Провадження у справі припинити.

Копію постанови направити державному реєстратору для здійснення реєстраційних дій щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Гамбіт-2014" (49000, м.Дніпро, вул.Червона, 9/20, оф.2, код ЄДРПОУ 39734820).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

О.В.Чус