Постанова

від 23.03.2017 по справі 904/885/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2017 року Справа № 904/885/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів : Кощеєва І.М., Чус О.В.

секретар судового засідання: Саланжій Т.Ю.

від відповідача-2: Сидоренко Ю.А., довіреність №10 від 03.01.2017 р., представник;

від позивача: Михалевич І.М., угода про надання правової допомогиб/н від 14.12.2016 р., адвокат;

представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2017 року у справі № 904/885/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТ КУЛ", смт. Новопокровка Дніпропетровської області

до відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп", м. Дніпро

відповідача - 2: Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК", м.Київ

про визнання права користування нерухомим майном,-

ВСТАНОВИВ:

24.01.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФТ КУЛ" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп", Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" про визнання права користування нерухомим майном.

В обґрунтування позову посилався на те, що ним укладено з відповідачем-1 договір оренди нежитлових приміщень по вул.Старокозацька, 40 Б у м.Дніпро. 18.01.2017 року відповідач-2 заявив, що він є новим власником приміщень та вимагав від позивача звільнити орендовані приміщення і передати їх Банку, чинив перешкоди позивачу та його суборендарям, перешкоджав нормальному функціонуванню орендованого комплексу.

Одночасно позивач подав до суду заяву, в якій просив вжити заходи до забезпечення позову та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп", Публічному акціонерному товариству "РОДОВІД БАНК" та будь-яким іншим особам, в тому числі суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян та їх підрозділам, будь-яким третім особам блокувати входи, під'їзди або іншим чином перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю "СОФТ КУЛ", його суборендарям, відвідувачам або клієнтам у доступі до офісних та інших приміщень будівлі, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Старокозацька (Комсомольська) (Бабушкінський район), будинок 40 Б (сорок "б"), що складається: з будівлі офісу літ.А-7 підвал. I, II, III, IV поверхи; V поверх (поз. I, II, III); VI, VII поверхи, загальною площею 2 718,0 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) кв. м.; у спільному користуванні знаходиться: на І поверсі ганок літ. а 1 , прим. I, II, IV, V, VI, заг. пл 145.3 кв. м., на II поверсі прим. І, ІІ заг. пл. 18,3 кв. м., на ІІІ поверсі прим. I, II заг. пл. 18.6 кв. м., на IV поверсі прим. I, ІІ заг. пл.18.3 кв. м., на V поверсі прим. I, II, III заг. пл. 26.9 кв. м., а також перешкоджати у використанні вищезазначених приміщень відповідно до їх цільового призначення згідно договору оренди № 04-40 Б приміщень будівлі від 01 вересня 2014 року зі змінами та доповненнями та договорами суборенди, укладеними на його підставі, та у забезпеченні приміщень електропостачанням, тепловодопостачанням і відведенням побутових стоків до набрання законної сили рішенням суду по господарській справі за його позовом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2017 року у справі № 904/885/17 (суддя Манько Г.В.) заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп", Публічному акціонерному товариству "РОДОВІД БАНК" та будь-яким іншим особам, в тому числі суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян та їх підрозділам, будь-яким третім особам блокувати входи, під'їзди або іншим чином перешкоджати Товариству з обмеженою відповідальністю "СОФТ КУЛ", його суборендарям, відвідувачам або клієнтам у доступі до офісних та інших приміщень будівлі, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Старокозацька (Комсомольська) (Бабушкінський район), будинок 40 Б (сорок "б"), що складається: з будівлі офісу літ.А-7 підвал. I, II, III, IV поверхи; V поверх (поз. I, II, III); VI, VII поверхи, загальною площею 2 718,0 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) кв. м.; у спільному користуванні знаходиться: на І поверсі ганок літ. а 1 , прим. I, II, IV, V, VI, заг. пл 145.3 кв. м., на II поверсі прим. І, ІІ заг. пл. 18,3 кв. м., на ІІІ поверсі прим. I, II заг. пл. 18.6 кв. м., на IV поверсі прим. I, ІІ заг. пл.18.3 кв. м., на V поверсі прим. I, II, III заг. пл. 26.9 кв. м., а також перешкоджати у використанні вищезазначених приміщень відповідно до їх цільового призначення згідно договору оренди № 04-40 Б приміщень будівлі від 01 вересня 2014 року зі змінами та доповненнями та договорами суборенди, укладеними на його підставі, та у забезпеченні приміщень електропостачанням, тепловодопостачанням і відведенням побутових стоків до набрання законної сили рішенням суду по господарській справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТ КУЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп", Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" про визнання права користування нерухомим майном.

Ухвала мотивована тим, що заходи забезпечення позову щодо заборони перешкоджати у використанні вищезазначених приміщень є обґрунтованими, адекватними та співмірними заявленим позовним вимогам; вжиття зазначених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача та відповідачів на час вирішення спору в суді, що, на думку суду, відповідає правовій природі забезпечення позову та спрямоване на збереження майна до вирішення спору по суті.

Не погодившись з ухвалою суду, відповідач-2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 26.01.2017 року скасувати, в задоволені заяви про забезпечення позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позивач не обґрунтував підстави забезпечення позову, не довів належними та допустимими доказами ті обставини, які підтверджують ймовірність утруднення виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Скаржник зазначає на невідповідність оскаржуваної ухвали господарського суду вимогам ч.3 п.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16, порушення судом ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. В поясненнях суду апеляційної інстанції заявив про заперечення щодо доводів скаржника.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що про час та місце розгляду справи представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп" був повідомлений в телефонному режимі помічником судді, без отримання ухвали суду, а повноважний представник відповідача-1 знаходиться у іншому судовому засіданні.

Враховуючи, що строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду становить 15 днів, закінчується 24.03.2017 року, ухвалою суду від 06.03.2017 року строк розгляду справи був продовжений, відповідач-1 в судовому засіданні 06.03.2017 року також був відсутній, колегія суддів не вбачає можливості відкласти розгляд справи та задовольнити подане клопотання. Надані матеріали справи дозволяють визначитися щодо законності оскаржуваної ухвали за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Менеджмент Груп".

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, присутніх у судовому засіданні, вивчивши докази, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову в силу наступного:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У даній справі позивач не навів докази, а суд не зазначив обставини, якими обґрунтовано припущення позивача про здійснення перешкоджання йому відповідачем-2 в нормальній діяльності в орендованих приміщеннях.

Окрім того, предмет спору у справі - визнання права користування нерухомим майном, та заходи забезпечення позову, прийняті судом оскаржуваною ухвалою, співпадають.

Колегія суддів також вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом п.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Відповідно до вказаного пункту виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковим слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. В такому випадку, зі змісту вказаного пункту постанови пленуму, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном, відсутні.

Суд не врахував, що відповідачу-2 спірний об'єкт нерухомості належить на праві власності, а також заборонив дії щодо користування майном невизначеному колу осіб.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, положення п.п.1,3,9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2017 року у справі № 904/885/17 про забезпечення позову скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФТ КУЛ" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.М. Кощеєв

Суддя: О.В. Чус

Підписано в повному обсязі 24.03.2017 року.