Постанова

від 20.03.2017 по справі 917/1382/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2017 р. Справа № 917/1382/16

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю :

від позивача - ОСОБА_1 (ордер №ДП49/000028 від 12.08.2016, договір про надання правової допомоги від 11.07.2016 №11-07/01),

від відповідача - ОСОБА_2, (за довіреністю №22-14-5 від 03.01.2017), ОСОБА_3 (№22-14-337 від 27.12.2016),

спеціаліста - аудитора - ОСОБА_4 (директор ТОВ Аудиторська фірма "Компаньон",

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ТОВ "Стен-плюс" (вх. №410 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.17 у справі № 917/1382/16

за позовом ТОВ "Стен-плюс"

до ПАТ "Кременчуцький колісний завод"

про стягнення 169100,00 грн. та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд зобов'язати відповідача "видати від підприємства ПАТ "Кременчуцький колісний завод", як управненої сторони, письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю підприємством ТОВ "Стен-плюс" за договором № 106 від 01.06.12, на загальну вартість 41256454,38 грн поставленого товару та відносно перевезення товару підприємству ПАТ "Кременчуцький колісний завод" на загальну суму 222190 грн, підтвердити оригіналами документи, необхідні для виконання договору № 106 від 01.06.12, передані ТОВ "Стен-плюс" за допомогою факсимільного зв'язку" та стягнути 169 100,00 грн заборгованості за транспортно-експедиційні послуги з перевезення. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на послуги адвоката у розмірі 7000,00 грн та судовий збір.

В обґрунтування позову позивач посилається на умови договору № 106 від 01.06.12, відповідно до якого ТОВ "Стен-плюс", як Продавець, прийняв на себе обов'язок поставити, а ПАТ "Кременчуцький колісний завод", як Покупець, прийняв на себе, обов'язок оплатити металопродукцію (п. 1.1. Договору). Як зазначає позивач, відповідач проігнорував вимогу позивача від 25.07.2016 року та не видав від підприємства ПАТ "Кременчуцький колісний завод", як управненої сторони письмове посвідчення виконання зобов'язання підприємством ТОВ"СТЕН-ПЛЮС" повністю, на загальну вартість 41 256 454, 38 грн поставленого Товару, та відносно перевезення цього Товару підприємству ПАТ "Кременчуцький колісний завод" на загальну суму 222 190 грн, як того вимагає частина 8 ст.193 Господарського кодексу України, що порушує права позивача. При цьому, позивач вказує на наявність заборгованості в сумі 169100 грн за надання транспортно-експедиційних послуг.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.01.2017 у справі № 917/1382/16 (суддя Киричук О.А.) в позові відмовлено.

Позивач не погодився з прийнятим у справі рішенням місцевого господарського суду та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи та невірне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.2017 у справі № 917/1382/16 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Крім того, просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат та сплаченого судового збору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2017 у справі № 917/1382/16 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 09.03.2017.

Від ПАТ "Кременчуцький колісний завод" надійшов відзив (вх. 2402 від 03.03.2017) на апеляційну скаргу, в якому вважає вимоги скарги безпідставними, а доводи апелянта - необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду.

Від ТОВ "ОСОБА_5 - Плюс" надійшло клопотання (вх. 2554 від 19.03.2017) про витребування доказів.

Також ТОВ "Стен Плюс" звернулось до суду з клопотанням (вх. 2555 від 09.03.2017), в якому він просить суд викликати аудитора ОСОБА_4 директора Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Компаньон" з метою її участі як спеціаліста в судовому процесі.

В обґрунтування зазначеного клопотання посилається на статтю 30 ГПК України, вказує на те, що зазначений спеціаліст може надати суду пояснення, які мають значення для вирішення спору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Зобов'язано відповідача надати суду письмову інформацію щодо наявності у штаті ПАТ "Кременчуцький колісний завод" наступних працівників: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 із зазначенням займаних посад, кола посадових обов'язків та повноважень, періода їх роботи;

- надати суду для огляду оригінали первинних документів щодо приймання ПАТ "Кременчуцький колісний завод" поставленого ТОВ "ОСОБА_9 плюс" товару за договором № 106 від 01.06.2012;

- ПАТ "Кременчуцький колісний завод" надати суду для огляду оригінали документів за договором № 106 від 01.06.2012, які були передані за допомогою факсимільного зв'язку:

заявка - договір № 1 від 20.01.2015, акт № 115 від 20.01.2015 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 2 від 29.01.2015, акт № 415 від 29.01.2015 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 1 від 20.10.2015, акт № 2315т від 20.10.2015 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 1 від 06.11.2015, акт № 2415 т від 06.11.2015 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 1 від 06.11.2015, акт № 2515 т від 11.11.2015 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 4 від 12.11.2015, акт № 2615 т від 12.11.2015 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 3 від 16.11.2015, акт № 2715 т від 16.11.2015 здачі приймання робіт;

заявка -договір № 5 від 10.12.2015, акт № 2815 т від 10.12.2015 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 1 від 13.01.2016, акт № 1301 т від 13.01.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 2 від 14.01.2016, акт № 1401 від 14.01.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 3 від 15.01.2016, акт № 1501 т від 15.01.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 4 від 22.01.2016, акт № 2201 т від 22.01.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 6 від 03.02.2016, акт № 0302 т від 03.02.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 5 від 03.02.2016, акт № 0321 т від 03.02.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 7 від 23.02.2016, акт № 2302 т від 23.02.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 8 від 29.02.2016, акт № 2902 т від 29.02.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 9 від 10.03.2016, акт № 1003 т від 10.03.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 10 від 11.03.2016, акт № 1103 т від 11.03.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 11 від 14.03.2016, акт № 1403 т від 14.03.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 12 від 15.03.2016, акт № 1503 т від 15.03.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 13 від 04.04.2016, акт № 04041 т від 04.04.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 14 від 04.04.2016, акт № 04042 т від 04.04.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 15 від 05.04.2016, акт № 0504 т від 05.04.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 16 від 06.04.2016, акт № 06041 т від 06.04.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 17 від 06.04.2016, акт № 06042 т від 06.04.2016 здачі приймання робіт;

заявка - договір № 18 від 07.04.2016, акт № 0704 т від 07.04.2016 здачі приймання робіт.

Задоволено клопотання ТОВ "Стен-плюс" про виклик в судове засідання з метою надання пояснень спеціаліста - аудитора ОСОБА_4 директора Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Компаньон". Ухвалено ТОВ "Стен-плюс" забезпечити явку в судове засідання спеціаліста - аудитора ОСОБА_4 директора Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма "Компаньон". Ухвалено ТОВ "Стен-Плюс" та ПАТ "Кременчуцький колісний завод" надати письмові пояснення щодо укладення між сторонами договору перевезення товару за договором поставки № 106 від 01.06.2012. Визнано обов'язковою явку в судове засідання представників ТОВ "Стен-Плюс" та ПАТ "Кременчуцький колісний завод" з належним чином оформленими повноваженнями.

До суду надійшли письмові пояснення аудитора (вх. 2963 від 20.03.2017), в яких зазначено, що аудитором виявлена заборгованість ПАТ "Кременчуцький колісний завод" за послуги перевезення металопродукції за договором № 106 від 01.06.2012 станом на 10.10.2016 в сумі 169100 грн. перед ТОВ "Стен Плюс". Вказано, що під час дослідження виявлено, що акти виконаних робіт (наданих послуг) складені на підставі рахунку-фактури та передані засобами електронного зв'язку, платіжні доручення ПАТ "Кременчуцький колісний завод" мають посилання на відповідний рахунок фактуру в призначенні платежу.

Від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. 3023 від 20.03.2017) у справі, в яких він наводить додаткове обґрунтування доводів, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання 20.03.2017 на виконання вимог ухвали суду прибули уповноважені представники сторін та спеціаліст-аудитор.

В судовому засіданні 20.03.2017 представник заявника апеляційної скарги підтримав її вимоги в повному обсязі та наполягав на задоволенні скарги.

В судовому засіданні 20.03.2017 представники відповідача заперечували проти вимог скарги та просили відмовити в її задоволенні. Витребуваних судом документів не надали.

Судова колегія в засіданні 20.03.2017 заслухала пояснення аудитора ОСОБА_4, яка пояснила, що аудиторська фірма "Компаньойон", яка внесена до реєстру аудиторських фірм за № 3612 рішенням аудиторської палати України від 30.06.2005 № 150/4, проводила дослідження з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності, фінансово-господарських відносин підприємства ТОВ "Стен-Плюс" з ПАТ "Кременчуцький колісний завод" за період з 01.06.2012 по 30.04.2016 згідно умов договору № 465-К від 18.10.2016

Аудитор пояснила, що відносно досліджених господарських операцій з перевезення металопродукції в 2015-2016 виявлено те, що основним способом доставки товару ТОВ "Стен-Плюс" на склад ПАТ "Кременчуцький колісний завод" були автомобільні перевезення.

ТОВ "Стен-Плюс", як вантажовідправник" на кожну поставку оформлював товарно-транспортні накладні, з боку ПАТ "Кременчуцький колісний завод" за отриманий товар таку накладну підписував посадова особа заводу ОСОБА_7 По факту наданих послуг транспортування були підписані акти з наданих послуг. Акти затверджені керівником ТОВ "Стен-Плюс" та передані на підпис ПАТ "Кременчуцький колісний завод". На ПАТ "Кременчуцький колісний завод" акти були затверджені керівником (копії після затвердження отримані ТОВ "Стен-Плюс" по факсу). Підприємством ТОВ "Стен-Плюс" згідно чинного податкового законодавства за правилом першої події були нараховані, задекларовані та сплачені до бюджету податкові зобов'язання за відвантажену продукцію та послуги по її транспортуванню до ПАТ "Кременчуцький колісний завод" в досліджуваний період.

Аудитор пояснила суду, що під час перевірки виявлена заборгованість ПАТ "Кременчуцький колісний завод" за послуги перевезення перед ТОВ "Стен-Плюс" в розмірі 169100 грн станом на 10.10.2016 період її виникнення з 16.11.2015 по 07.04.2016.

Розглянувши матеріали справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі, відзиві на неї, з урахуванням наданих додаткових пояснень та заслухавши пояснення сторін та спеціаліста - аудитора, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах статті 101 ГПК України, судова колегія встановила наступне.

01.06.2012 між ПАТ "Кременчуцький колісний завод" (покупець) та ТОВ "Стен Плюс" (продавець) укладено договір № 106.

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець приймає на себе обов'язок поставити, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію за якістю та кількістю. Найменування металопродукції кількість, ціна, сума поставки, її якісні характеристики (номери Гостів, ТУ), поставка якої буде здійснюватись у відповідності з цим договором, зазначається у специфікаціях або рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною цього договору. (п. 2.1)

Згідно пункту 2.3. Договору порядок оплати 100% по факту поставки на протязі 5 банківських днів на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку.

Сума договору орієнтовно складає 1000000,00 грн на 2012 рік. (пункт 2.4.)

Приймання продукції по якістю та кількості відбувається у відповідності до вимог Інструкції № П-6 та П-7.

Відповідно до розділу 3 договору поставка металопродукції здійснюється на протязі всього строку дії договору в строки, передбачені сторонами у специфікаціях. Поставка металопродукції здійснюється транспортом продавця та склад покупця, якщо інше не обумовлене сторонами у специфікаціях. Кожна партія металопродукції повинна супроводжуватись доданими наступними документами:

а) приймально -передавальною накладною на відпуск продукції;

б) сертифікатом якості або витягом з сертифікату;

в) податковою накладною;

г) оригіналом рахунку.

Згідно п. 7.11 Договору сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013. у випадку відсутності письмової заяви однієї із сторін щодо припинення дії договору, він вважається продовженим на наступний календарний рік. (п. 7.2.)

У пункті 7.3. Договору передбачено, що документи, необхідні для виконання цього договору, передані засобами факсимільного зв'язку (електронною поштою) мають юридичну силу з наступним підтвердженням їх оригіналами.

Зважаючи на те, що письмових заяв щодо припинення дії договору від жодної зі сторін не надходило, договір пролонговувався та на момент звернення до суду першої інстанції з позовом у даній справі діяв до 31.12.2016.

Як вбачається з матеріалів справи поставка металопродукції здійснювалась продавцем на склад покупця на підставі узгоджених сторонами заявок.

В період з 20.01.2015 по 07.04.2016 між ТОВ "Стен Плюс" та ПАТ "Кременчуцький колісний завод" з метою перевезення товару за договором № 106 укладались окремі заявки-договори на здійснення транспортно-експедиційних послуг.

Так, як встановлено Харківським апеляційним судом та підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями між сторонами укладено:

заявка - договір № 1 від 20.01.2015, заявка - договір № 2 від 29.01.2015, заявка - договір № 1 від 20.10.2015, заявка - договір № 1 від 06.11.2015; заявка - договір № 1 від 06.11.2015; заявка - договір № 4 від 12.11.2015; заявка - договір № 3 від 16.11.2015; заявка - договір № 5 від 10.12.2015; заявка - договір № 1 від 13.01.2016; заявка - договір № 2 від 14.01.2016; заявка - договір № 3 від 15.01.2016 ; заявка - договір № 4 від 22.01.2016; заявка - договір № 6 від 03.02.2016; заявка - договір № 5 від 03.02.2016 ; заявка - договір № 7 від 23.02.2016; заявка - договір № 8 від 29.02.2016 ; заявка - договір № 9 від 10.03.2016 ; заявка - договір № 10 від 11.03.2016; заявка - договір № 11 від 14.03.2016; заявка - договір № 12 від 15.03.2016 ; заявка - договір № 13 від 04.04.2016 ; заявка - договір № 14 від 04.04.2016; заявка - договір № 15 від 05.04.2016; заявка - договір № 16 від 06.04.2016; заявка - договір № 17 від 06.04.2016; заявка - договір № 18 від 07.04.2016 (т. 5 а.с. 115-150, т. 6 а.с. 1-68)

Кожна окрема заявка-договір укладена між ПАТ "Кременчуцький колісний завод" (замовник) та ТОВ "Стен-Плюс" (перевізник). В кожній заявці-договорі міститься маршрут Дніпропетровськ -Кременчук, дата та час загрузки та відгрузки, найменування відправника та вантажоодержувача. Марка та модель автотранспорту, прізвище, ім'я по батькові водія, ставка за перевезення.

Сторонами погоджено, що водій зобов'язаний контролювати роботи з перевезення, вагу, розміщення вантажу, цілісність упаковки. Виконавець зобов'язаний своєчасно подати технічно справний автотранспорт та якісно доставити вантаж до пункту призначення і несе відповідальність за збереження вантажу 100 % за виключенням форс - мажорних обставин. У випадку порушення строків доставки виконавець сплачує штраф у розмірі 1000 гривень за кожен день запізнення. Сторони у договорі у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань за цим договором несуть взаємну матеріальну відповідальність в рамках діючого законодавства.

В заявках договорах від 20.01.2015 та від 29.01.2015 ставка за перевезення зазначена в розмірі 4295,00 грн. В інших 24 заявках ставка за перевезення зазначена 8900 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, кожна окрема заявка - договір підписана від імені замовника заступником генерального директора по постачанню та фінансам ОСОБА_9, а з боку перевізника директором ОСОБА_11 та скріплені печатками товариств.

Отже, сторонами погоджено умови перевезення.

Як встановлено судовою колегією та підтверджується матеріалами справи, позивачем ТОВ "Стен-Плюс" виконано взяті на себе зобов'язання з перевезення товару. Факт перевезення підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями ТТН за період з 20.01.2015 по 07.04.2016, які підтверджують факт прийняття відповідачем товару, оскільки містять підпис уповноваженої особи вантажоодержувача про прийняття вантажу (т. 5 а.с 1-150).

Крім того, позивачем на підтвердження факту виконання перевезення надані належним чином завірені копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунки фактури за період з 20.01.2015 по 07.04.2016 (т. 5 а.с. 115-150).

Перевіривши, вищезазначені договори-заявки слід зазначити, що вони містять ті ж відомості, що і товарно-транспортні накладні, згідно з якими безпосередньо здійснювалося перевезення за цими заявками, зокрема пункт завантаження та розвантаження, номер автомобіля, клас вантажу, назву продукції, ПІП водія.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем здійснено оплату за окремими заявками - договорами, що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Стен-Плюс" у ПАТ "Укрсоцбанк" (а.с. 67-101 т. 5).

Так, 18.03.2016 ПАТ "Кременчуцький колісний завод" сплачено ТОВ "Стен-Плюс" за транспортно-експедиційні послуги 8900 грн. за рахунком фактурою № 2315т.

Згідно наявної в матеріалах справи рахунку-фактурі № 2315т від 20.10.2015 (а.с. 45 т. 6) у ній зазначено, що постачальник ТОВ "Стен-Плюс" (вказано ЄДРПОУ, розрахунковий рахунок, адреса) одержувач ПАТ "КРКЗ" сума до сплати 8900 грн. за транспортно-експедиційні послуги, вказаний автомобіль (марка, номер) повністю співпадає із зазначеним у ТТН від 20.10.2015 (а.с. 200 т. 4).

Також ПАТ "Кременчуцький колісний завод" сплачено ТОВ "Стен-Плюс" за транспортно-експедиційні послуги за рахунками фактурами:

2415т від 05.11.2015 - 8900 грн;

2615т від 12.11.2015 - 8900 грн;

2515т від 11.11.2015 - 8900 грн;

415 від 29.01.2015 - 4295 грн;

115 від 20.01.2015 - 4295 грн;

2815т від 10.12.2015 - 8900 грн.

Всі дані зазначені у рахунках фактурах повністю співпадають з даними вказаними у ТТН (прізвище водія, марка автомобіля, пункт доставки вантажу та дата).

Отже, всього ПАТ "Кременчуцький колісний завод" сплачено ТОВ "Стен-Плюс" за доставку (перевезення) товару 53090 грн. за період 2015 рік.

Несплаченими залишились надані послуги перевезення у розмірі 169100 грн.

Незважаючи на те, що кожна окрема заявка оформлена, як окремий договір, однак вони укладені в рамках одного договору № 106 на поставку (купівлю-продаж) металопродукції та їх умови є ідентичними (перевезення за одним маршрутом в рамках одного договору поставки, між тими ж сторонами) різняться лише марки автомобілів та прізвища водіїв, які здійснювали перевезення. Відповідачем здійснювались часткові оплати за цими заявками.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 909 Цивільного кодексу України визначає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Майже аналогічне за змістом положення містить ст. 308 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт", договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Стаття 929 Цивільного кодексу України визначає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Стаття 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" містить визначення понять наступних термінів:

- транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

- транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

- експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

- клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

- перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Експедитори за дорученням клієнтів:

- забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;

- фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів;

- здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

- ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;

- організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

- організовують експертизу вантажів;

- здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;

- надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;

- забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;

- здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності;

- забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;

- забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

- здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;

- оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

- надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;

- надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що хоча заявки -договори і містять найменування транспортно - експедиційних послуг, однак дані договори містять елементи як договору перевезення, так і договору транспортного експедирування, оскільки згідно з його умовами водій у випадку простою зобов'язаний отримати необхідні документи, які підтверджують факт простою, несе відповідальність за збереження вантажу, контролювати вантажні та розвантажні роботи та інше.

Зазначене також підтверджується обсягом прав та обов'язків наданих даним договором кожній зі сторін, в т.ч. встановлених у разових договорах-заявках, складених сторонами на виконання умов цього договору.

Отже, до правовідносин щодо виконання договорів-заявок на транспортно-експедиційні послуги підлягають застосуванню положення Закону, які регулюють правовідносини щодо виконання договору на перевезення вантажу, в т.ч. гл. 64 Цивільного кодексу України, ст.ст. 306-315 Господарського кодексу України, Правила перевезення вантажу автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, тощо.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт надання ним послуг за договорами-заявками на транспортно-експедиційні послуги (перевезення вантажу) в період з 20.01.2015 по 07.04.2016 року і наявність з боку відповідача заборгованості за вказаними договорами. Натомість відповідач доводів позивача не спростував, доказів повної оплати за надані послуги не надав.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними висновки господарського суду першої інстанції про те, що у наявність заборгованості за перевезення не підтверджена оригіналами документів, в актах наданих послуг відсутній підпис уповноваженої особи відповідача. Однак, як встановлено вище, відповідачем отримувався товар за договором № 106 (поставки, купівлі-продажу) у зазначений період коли діяли заявки-договори на перевезення, що є доказом виконання позивачем взятих на себе обов'язків з перевезення, оскільки товар отримувався у місцезнаходженні відповідача. Тобто факт доставки (перевезення) доведений.

Як вже було зазначено вище, спірні договори-заявки за своєю правовою природою є договором на перевезення вантажу.

Згідно з п. 11.1. Правил перевезення вантажу автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Наявні в матеріалах справи копії ТТН за вказаний період містять підпис відповідальної особи вантажоодержувача, товар прийнятий без зауважень та заперечень, що також є підтвердженням виконання позивачем послуг з доставки товару.

Судова колегія звертає увагу на те, що позивачем вживалися дії направлені на отримання таких документів, направлялись вимоги та претензії на адресу відповідача. Позивач звертався до суду з клопотаннями про витребування таких документів. Однак, відповідач ухилявся від обов'язку надати такі документи та вчиняв дії направлені на ухилення від виконання обов'язків оплати за отримані послуги.

Наявність у договорі № 106 (поставки, купівлі-продажу товару) положень, що поставка здійснюється транспортом продавця на склад покупця не забороняє сторонам укласти окремі договори щодо транспортування цієї продукції з окремою оплатою такого перевезення. Крім того, в договорі № 106 відсутні положення, що оплата за доставку продукції входить до вартості такої продукції.

Зазначене залишилось поза увагою господарського суду першої інстанції, що призвело до помилкових висновків, покладених в основу оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 169100 грн за надані послуги з перевезення.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.2017 у справі № 917/1382/16 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 169100 грн за надані послуги з перевезення з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення вимог.

Разом з тим, судова колегія вважає правомірними висновки місцевого господарського суду першої інстанції, що вимоги позивача надати письмове посвідчення виконання зобов'язання та підтвердити оригіналами документи, необхідні для виконання договору № 106 від 01.06.2012, передані ТОВ "Стен-плюс" за допомогою факсимільного зв'язку не відповідають встановленим законом або договором способам захисту прав.

Відповідно до п. 39 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/163 від 12.03.2009 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм ГПК України" надано судам наступні рекомендації : дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

Враховуючи наведене, рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог у частині надати письмове посвідчення виконання зобов'язання та підтвердити оригіналами документи, необхідні для виконання договору № 106 від 01.06.2012, передані ТОВ "Стен-плюс" за допомогою факсимільного зв'язку законне та обґрунтоване та підлягає залишенню без змін.

Судова колегія відхиляє посилання апелянта в обґрунтування незаконності рішення місцевого господарського суду в цій частині на абз. 2 п. 10 ч. 2 статті 16 ЦК, відповідно до якої суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, позивач зобов'язаний та не позбавлений права самостійно вести бухгалтерську документацію та звітність свого підприємства відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та контролювати дії своїх посадових осіб та працівників щодо впорядкування, оброблення, обліку та належного оформлення документів щодо ведення господарських операцій кожною стороною такої операції.

Розглянувши вимоги ТОВ "Стен-Плюс" щодо відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, судова колегія встановила наступне.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 7000 грн. На підтвердження вимог позивачем надано договір про надання правової допомоги № 11-07/07/01 від 11.07.2016 укладений між адвокатським об'єднанням "Кулаков, Біднігян та партнери" та ТОВ "ОСОБА_9 - Плюс", ордер ДП № 49/000028 з адвокатом ОСОБА_1 на підставі цього договору від 12.08.2016, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю та платіжним дорученням № 88 від 13.07.2016 (а.с. 92-100 т. 6) Відповідно до вказаного платіжного доручення ТОВ "Стен-Плюс" перераховано АО "АБ Кулаков, Біднягін та партнери" 30000 грн. передоплата гонорару за договором надання правової допомоги №11-07/01 від 11.07.2016.

За вказаним договором правової допомоги адвокатське бюро зобов'язується надати клієнту юридичний супровід при розгляді спору між ТВО "Стен-Плюс" та ПАТ "Кременчуцький колісний завод".

Відповідною до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат належать, зокрема, судовий збір, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, оплати послуг адвоката.

Згідно з ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони.

Пунктом 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, передбачених ст. 49 ГПК України.

Судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.ст. 4, 13, 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частини першої ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як зазначено вище, на підтвердження понесення витрат на послуги адвоката ТОВ "Стен-Плюс" надано платіжне доручення № 88 від 13.07.2016 про оплату 30000 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.11.2016 у справі № 917/1456/16, крім іншого, стягнуто за послуги адвоката з ПАТ "Кременчуцький колісний завод" на користь ТОВ "Стен-Плюс" 13000 грн (сплачені в рамках договору про правову допомогу № 11-07/01 та за платіжним дорученням № 88);

рішенням господарського суду Полтавської області від 14.02.2017 у справі № 917/2006/16, крім іншого, стягнуто з ПАТ "Кременчуцький колісний завод" на користь ТОВ "Стен-Плюс" 14121,20 грн витрат за послуги адвоката (сплачені в рамках договору про правову допомогу № 11-07/01 та за платіжним дорученням № 88).

Отже, судовими рішенням вже стягнуто з ПАТ "Кременчуцький колісний завод" на користь ТОВ "Стен-Плюс" в загальному розмірі 27121,20 грн. витрат за послуги адвоката (сплачені в рамках договору про правову допомогу № 11-07/01 та за платіжним дорученням № 88).

Зважаючи на те, що позивачем не надано та в матеріалах справи не міститься доказів сплати інших сум за договором про надання правової допомоги № 11-07/01, а відповідачем в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог надано лише платіжне доручення № 88, то вимоги про відшкодування витрат по сплаті адвоката підлягають задоволенню частково у розмірі 2878,80 грн. (3000-13000-14121,20).

Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що обставини, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, тому її вимоги законні, обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на часткове задоволення вимог апеляційної скарги судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України підлягає розподілу між сторонами пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 4 ст. 104, 105 ГПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.17 у справі № 917/1382/16 скасувати частково. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ПАТ "Кременчуцький колісний завод" (код ЄДРПОУ 00231610, адреса: 39611, Полтавська області, м. Кремечук, проїзд Ярославський, буд.8) на користь ТОВ "Стен Плюс" (код ЄДРПОУ 31017460), адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37) 169100 грн. сто шістдесят дев'ять тисяч сто гривень) заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Стягнути з ПАТ "Кременчуцький колісний завод" (код ЄДРПОУ 00231610, адреса: 39611, Полтавська області, м. Кремечук, проїзд Ярославський, буд.8) на користь ТОВ "Стен Плюс" (код ЄДРПОУ 31017460), адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37) 2878,80 грн (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім гривень вісімдесят копійок) судових витрат, пов'язаних з оплатою адвокатських послуг у даній справі.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Стягнути з ПАТ "Кременчуцький колісний завод" (код ЄДРПОУ 00231610, адреса: 39611, Полтавська області, м. Кремечук, проїзд Ярославський, буд.8) на користь ТОВ "Стен Плюс" (код ЄДРПОУ 31017460), адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37) 2536,50 грн (дві тисячі п'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят копійок судового збору за подання позовної заяви.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.2017 у справі № 917/1382/16 залишити без змін.

Стягнути з ПАТ "Кременчуцький колісний завод" (код ЄДРПОУ 00231610, адреса: 39611, Полтавська області, м. Кремечук, проїзд Ярославський, буд.8) на користь ТОВ "Стен Плюс" (код ЄДРПОУ 31017460), адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37) 2790,15 грн. (дві тисячі сімсот дев'яносто гривень п'ятнадцять копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 27.03.2017

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.