Постанова

від 29.03.2017 по справі 815/1888/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1888/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Бревіс-Од до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року ТОВ Бревіс-Од звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнення в листопаді 2015 року позовних вимог, просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 11 березня 2015 року №0000011505 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2458514,25 грн. та №0000021505 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 495909,44 грн.

Позов обґрунтовувало тим, що актом позапланової документальної перевірки від 14.02.2015р. зафіксовано порушення товариством ст.ст.187, 198, 201 Податкового кодексу України, однак в порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України №984 від 22.12.2010р., в акті перевірки відсутні чіткий зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, як і не зазначено доказів, що підтверджують наявність факту відповідних порушень. Позивач вважає безпідставними висновки акту перевірки про віднесення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, відсутніх у ТОВ Бревіс-Од , та зазначає, що у товариства є у наявності всі податкові накладні, що підтверджують правомірність декларування податкового кредиту в грудні 2014 року. Окремі недоліки оформлення видаткових та товарно-транспортних накладних не є достатньою підставою для визнання господарських операцій такими, що не відбувалися.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2015р. позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ Бревіс-Од залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом не враховано, що на запити податкового органу про надання документів, необхідних для проведення документальної перевірки, ТОВ Бревіс-Од відмовляло у їх наданні або надавало документи не у повному обсязі, а тому, відповідно до п.44.6 ст.44 ПКУ, вважається, що відповідні документи були відсутні у платника податків на час складання податкової звітності.

Також, апелянт посилається на те, що перевіркою встановлено, що ТОВ Бревіс-Од віднесло до складу податкового кредиту податкові накладні без їх наявності. Керівника товариства ознайомлено з переліком відсутніх податкових накладних, однак до закінчення проведення перевірки такі накладні не було надано ДПІ. Крім цього, товариством віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, які не відповідають формі податкових накладних чинній на дату їх виписки; в наданих до перевірки видаткових та товарно-транспортних накладних по ТОВ НАНТА , ТОВ САРЛЕЙ не зазначено відомості про особу, яка прийняла товар; до перевірки не надано Журналу реєстрації довіреностей, що свідчить про відсутність факту виписки довіреності на отримання товару.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Предметом спору є прийнятті 11.03.2015р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області податкові повідомлення - рішення №0000011505, в частині зменшення ТОВ Бревіс-Од розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2458514,25 грн. та №0000021505, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 495909,44 грн. (в т.ч. за основним платежем - 454720 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 41189,44 грн.).

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту №14/15-510/39166590 від 14.02.2015р. документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування TOB Бревіс-Од від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 2672274 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за грудень 2014 року (вх. №9078807872 від 20.01.2015р.), яким зафіксовано порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством занижено податкові зобов'язання (р.9) на 301220,19 грн., завищено податковий кредит (р.17) на 2913513,73 грн., занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 18) на 542460 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19) на 2672274 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) на 87740 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті (р.25) на 454720грн.

Зокрема, в акті перевірки №14/15-510/39166590 від 14.02.2015р. зазначено, що TOB Бревіс-Од в грудні 2014 року не виписувало податкові накладні (не декларувало податкові зобов'язання) у розмірі 11257,94 грн. по контрагентах: TOB САМОСС на суму 8193,38 грн. (в т.ч. ПДВ 1365,56 грн.), TOB ПУСАН на суму 17206,12 грн. (в т.ч. ПДВ 2867,68 грн.) та ФОП ОСОБА_1 на суму 42148,23 грн. (в т.ч. ПДВ 7024,70 грн.) щодо здачі в суборенду приміщень, орендованих в TOB ТД Нікком , TOB ТРЦ Фабрика та ПАТ Херсонський універмаг . За висновками перевіряючих, позивач не використовує дані приміщення у власній господарській діяльності, а всі витрати пов'язані з оплатою орендної плати, електроенергії, водопостачання та утриманням даних приміщень несе суборендар. Також зафіксовано віднесення TOB Бревіс-Од до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних ТОВ Сарлей , ТОВ МСД , ТОВ Софіт -Люкс , ПП ДКАС , ТОВ Твоя Оселя Плюс , ТОВ Редакція Дебет- Кредит , ПП АБТ , ПП Плутон - СВ , ТОВ Адомар , ТОВ Логос Партнер , ТОВ Інтелектуальні системи та технології , ТОВ Євро Флекс , ТОВ Торговий Дім Нікком , ТОВ Мірател , ТОВ ДМС , ТОВ Майстер - Мережа ЛТД , МПП Рікко , ТОВ Група Управління Бізнесом , ТОВ Центр Сертифікації Ключів України , які були відсутні у платника податків та не надано до перевірки.

Зазначено в акті перевірки і про завищення товариством податкового кредиту сформованого на підставі податкових накладних виписаних TOB САТТОН , TOB НАНТА та TOB САРЛЕЙ , у зв'язку з тим, що: податкові та видаткові накладні на товар виписані раніше, ніж фактично отримано ТМЦ згідно товарно-транспортних накладних; факт виписування видаткової накладної та податкової накладної не відповідає фактичному виникненню першої події, так як TOB Бревіс-Од не могло отримати товар раніше, ніж здійснено його перевезення відповідно до товарно-транспортних накладних; оскільки у видаткових накладних, товарно-транспортних накладних по TOB САТТОН , TOB НАНТА та TOB САРЛЕЙ у графі Отримав/Прийняв не зазначено посаду і прізвище, відсутній підпис осіб, які відповідальні за отримання товарів, а також відсутній Журнал реєстрації довіреностей та відсутні записи щодо виписаних довіреностей на отримання ТМЦ у видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, тому неможливо підтвердити факт отримання товару.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов TOB Бревіс-Од , дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявності оспорюваних товариством порушень, зафіксованих актом перевірки №14/15-510/39166590 від 14.02.2015р., а тому визначення позивачу на підставі такого акту до сплати грошових зобов'язань в сумі 495909,44 грн. та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2458514,25 грн. податковими повідомленнями-рішеннями від 11.03.2015р. є неправомірним.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи та зафіксовано актом перевірки, у перевіреному періоді TOB Бревіс-Од здійснювало діяльність з посередництва у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами.

01.07.2014р. між TOB Бревіс-Од , як покупцем, та TOB САТТОН , TOB НАНТА та TOB САРЛЕЙ , як продавцями, укладено договори поставки №СТ-62, №Н-62 та №СР-62 відповідно, за умовами яких Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві товари спортивного призначення в асортименті та кількості, встановленими Договором, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та сплатити за нього певну грошову суму, визначену Договором.

В підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано до перевірки та до суду податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

В акті перевірки №14/15-510/39166590 від 14.02.2015р. зазначено, що в грудні 2014 року TOB Бревіс-Од до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ за податковими накладними, виписаними TOB САТТОН на виконання договору поставки №СТ-62 від 01.07.2014р., TOB НАНТА на виконання договору поставки №Н-62 від 01.07.2014р. та TOB САРЛЕЙ на виконання договору поставки №СР-62 від 01.07.2014р., де першою подією для виникнення права позивача на віднесення сум податку до податкового кредиту є придбання товарів. Проте, при дослідженні наданих у ході перевірки документів встановлено, що факт виписування видаткових та податкових накладних не відповідає фактичному виникненню першої події, згідно п.198.2 ст.198 ПК України, так як TOB Бревіс-Од не могло отримати товар раніше, аніж здійснено його перевезення відповідно до товарно-транспортних накладних.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких доводів відповідача, оскільки за умовами п.3 договорів поставки №СТ-62 від 01.07.2014р., №Н-62 від 01.07.2014р. та №СР-62 від 01.07.2014р. факт передачі товару у власність покупцеві оформлюється шляхом підписання видаткової накладної сторонами або їх уповноваженими представниками у момент приймання-передачі товару; моментом переходу права власності на товар від продавця до покупця вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

Таким чином, придбанням товару, згідно умов вказаних договорів, є саме підписання видаткової накладної, а не фактичне отримання відповідного товару його покупцем, тим більше, що умовами п.3.5 договорів передбачено можливість здійснення поставки товару партіями.

Варто зазначити, що податковий кредит сформовано TOB Бревіс-Од після дати фактичного отримання товару, що відповідає вимогам приписів п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України .

Також, підставою для висновку про завищення TOB Бревіс-Од податкового кредиту згідно податкових накладних, виписаних TOB САТТОН , TOB НАНТА та TOB САРЛЕЙ , в п. 3.16.2.4 акту перевірки №14/15-510/39166590 від 14.02.2015р. зазначено та апелянт вказує, що у видаткових накладних і товарно-транспортних накладних у графі Отримав/Прийняв не зазначено посаду і прізвище, а також відсутній підпис осіб, які відповідальні за отримання товарів, у зв'язку з чим неможливо підтвердити факт отримання товару.

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з аналізу вказаної норми слідує, що особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції є достатнім для зазначення у видаткових накладних, а інші дані, що дають змогу ідентифікувати таку особу, зазначаються за бажанням відповідного суб'єкта господарювання.

Дослідивши надані TOB Бревіс-Од видаткові та товарно-транспортні накладні апеляційний суд встановив, що у відповідних графах для відміток щодо отримання товару міститься підпис особи, відповідальної за отримання товару згідно виданих позивачем довіреностей. Більше того, в окремих накладних міститься, окрім підпису, також прізвище особи, яка безпосередньо отримала товар, та посилання на довіреність, якою така особа уповноважена на здійснення відповідних дій.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання на окремі недоліки в оформленні видаткових чи товарно-транспортних накладних не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, якщо з інших доказів вбачається фактичне здійснення таких господарських операцій.

В п. 3.16.2.5 акту перевірки №14/15-510/39166590 від 14.02.2015р. та в апеляційній скарзі зазначено, що TOB Бревіс-Од не надало до перевірки Журналу реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ, що, за висновками податкового органу, свідчить про відсутність факту виписки товариством довіреностей на отримання товару від TOB САТТОН , TOB НАНТА та TOB САРЛЕЙ , у зв'язку з чим неможливо підтвердити факт отримання товару від вказаних контрагентів. При цьому, апелянт посилається на недотримання позивачем вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну від 16.05.1996р. №99.

Апеляційний суд не бере до уваги такі доводи апелянта, оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідальних осіб на отримання товару від САТТОН за договором поставки №СТ-62 від 01.07.2014р., від TOB НАНТА за договором поставки №Н-62 від 01.07.2014р. та від TOB САРЛЕЙ за договором поставки №СР-62 від 01.07.2014р. визначено ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у відповідних додатках до договорів. Зазначеним особам TOB Бревіс-Од видало довіреності, копії яких містяться в матеріалах справи, якими, серед іншого, вказаних осіб уповноважено підписувати видаткові та товарно-транспортні накладні.

Ненадання до перевірки Журналу реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ чи відсутність записів у такому журналі не є підставою для визнання господарських операцій такими, що не відбулися, за наявності інших первинних документів. Недотримання вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну від 16.05.1996р. №99, може стати підставою для притягнення платника податків до відповідальності за порушення ведення бухгалтерського обліку, проте жодним чином не може свідчити про безтоварність господарських операцій з контрагентами-постачальниками.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції директор TOB САТТОН , TOB НАНТА та TOB САРЛЕЙ підтвердив фактичне здійснення господарських операцій з TOB Бревіс-Од . На запит позивача вказаними підприємствами надано, також, копії договорів оренди складських приміщень, де зберігався придбаний товариством товар, договори перевезень ТМЦ та звітність за формою 1-ДФ. Апеляційний суд встановив, що оптовий продаж товарів для спорту та відпочинку є основним видом діяльності контрагентів позивача.

Колегія суддів, також, враховує, що придбаний у TOB САТТОН , TOB НАНТА та TOB САРЛЕЙ товар в подальшому реалізовано TOB Бревіс-Од кінцевим споживачам через зареєстровані та опломбовані реєстратори розрахункових операцій в магазинах MEGASPORT (м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 21; м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 25; м.Одеса, пр.-т Маршала Жукова, 2; Одеська обл.., с.Фонтанка, БТВОК Рівєра ; м.Херсон, вул. Залаегерсег, 18). На підтвердження продажу кінцевим споживачам саме товару, придбаного у TOB САТТОН , TOB НАНТА та TOB САРЛЕЙ , позивачем надано копії фіскальних чеків, які містять вказівку на артикули проданих товарів, які збігаються з артикулами товарів, що зазначені в податкових й видаткових накладних. Артикул товару є індивідуальним, оригінальним позначенням товару, що присвоюється виробником та за допомогою якого являється за можливе прослідкувати рух товару по ланцюгу від постачальника до кінцевого споживача. Відповідачем при проведенні перевірки не враховано доводи позивача, що вказані підприємства були єдиними постачальниками спорттоварів позивачу; при цьому, податковим органом не встановлено факт поставки аналогічних товарів TOB Бревіс-Од іншими постачальниками, відмінними від TOB САТТОН , TOB НАНТА та TOB САРЛЕЙ .

Судова колегія вважає, що позивачем доведено виконання у 2014 році всіх зобов'язань за договорами поставки від 01.07.2014р. №СТ-62, №Н-62 та №СР-62, укладеними з TOB САТТОН , TOB НАНТА та TOB САРЛЕЙ , зокрема, отримано товар, сплачено за нього грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, а також використання придбаного товару їх у межах власної господарської діяльності. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

А відтак, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про неправомірність формування TOB Бревіс-Од в грудні 2014 року податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних TOB САТТОН , TOB НАНТА та TOB САРЛЕЙ .

Актом перевірки, також, зафіксовано, що TOB Бревіс-Од на протязі грудня 2014 року не виписувало податкові накладні (не декларувало податкові зобов'язання) у розмірі 11257,94 грн. по контрагентах TOB Самосс на суму ПДВ 1365,56 грн., TOB Пусан на суму ПДВ 2867,68 грн. та ФОП ОСОБА_1 на суму ПДВ 7024,70 грн. В подальшому вказану суму платник не відобразив по реєстру виданих податкових накладних та не включив до податкових зобов'язань за грудень 2014 року. Зокрема, зазначено, що TOB Бревіс-Од орендує приміщення у TOB ТД НІККОМ , TOB ТРЦ ФАБРИКА , ПАТ Херсонський універмаг , які у грудні 2014р. здавав у суборенду TOB Самосс , TOB Пусан та ФОП ОСОБА_1, угод щодо внесення змін по вищевказаних договорах у ході перевірки не надано. За висновками податкового органу, позивач не використовує дані приміщення у власній господарській діяльності, всі витрати пов'язані з оплатою орендної плати, електроенергії, водопостачання та утриманням даних приміщень несе суборендар, у зв'язку з чим наявні порушення вимог податкового законодавства.

Щодо вказаних обставин, то апеляційний суд погоджується з висновком Одеського окружного адміністративного суду, що з акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області неможливо чітко встановити зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, а також докази, які підтверджують вчинення відповідного порушення.

В апеляційній скарзі, серед іншого, апелянт посилається на те, що TOB Бревіс-Од віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, по яких не надано до перевірки податкові накладні, зокрема, по господарських операціях з TOB САРЛЕЙ на загальну суму ПДВ 11 100,60 грн. (17 накладних) та податкові накладні, виписані ТОВ Сарлей , ТОВ МСД , ТОВ Софіт -Люкс , ПП ДКАС , ТОВ Твоя Оселя Плюс , ТОВ Редакція Дебет- Кредит , ПП АБТ , ПП Плутон - СВ , ТОВ Адомар , ТОВ Логос Партнер , ТОВ Інтелектуальні системи та технології , ТОВ Євро Флекс , ТОВ Торговий Дім Нікком , ТОВ Мірател , ТОВ ДМС , ТОВ Майстер - Мережа ЛТД , МПП Рікко , ТОВ Група Управління Бізнесом , ТОВ Центр Сертифікації Ключів України на загальну суму ПДВ 61 854,93 грн.

Суд першої інстанції доводи відповідача про не підтвердження TOB Бревіс-Од зазначених сум ПДВ податковими накладними не взяв до уваги, так як встановив, що у позивача наявні усі податкові накладні, що підтверджують правомірність декларування податкового кредиту в грудні 2014 року, копії яких товариством долучено до матеріалів справи. Суд зазначив, що норми податкового законодавства, що регулюють порядок формування витрат у податковому обліку платника, не обмежують період подання платником необхідних первинних документів на підтвердження сформованих витрат лише часом проведення податкової перевірки. При цьому, суд першої інстанції не взяв до уваги посилання відповідача на положення п.44.6 ст.44 ПК України, зазначивши, що наведена норма Кодексу лише визначає статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, та порядок використання цих документів податковим органом у разі їх подання платником до прийняття рішення, однак жодним чином не обмежує право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки пункт 198.6 статті 198 ПК України вимагає підтвердження сум податку, попередньо включених до складу податкового кредиту, податковими накладними саме на момент перевірки.

У разі коли платника податку контролюючим органом, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 ПК).

Тобто, якщо на момент здійснення податкової перевірки у платника податку відсутні податкові накладні, що підтверджують правомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, то судом не може прийматися до уваги їх надання при розгляді справи в суді.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п.85.4 ст.85 ПКУ при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 85.6 статті 85 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником.

Оскільки ч.1 ст.72 КАС України тягар доказування правомірності прийнятих рішень покладено саме на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тому, на думку колегії суддів, належним підтвердженням ненадання до перевірки первинних документів, що підтверджують правильність формування показників податкового кредиту, має бути саме акт, що засвідчує факт відмови в наданні документів, складений відповідно до вимог п.85.6 ст.85 ПК України.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд встановив, що ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області складено акти відмови в наданні в ході перевірки документів, якими зафіксовано ненадання TOB Бревіс-Од , серед іншого, податкових накладних по господарських операціях з TOB САРЛЕЙ на загальну суму ПДВ 11 100,60 грн. (17 накладних) та податкових накладних, виписаних ТОВ Сарлей , ТОВ МСД , ТОВ Софіт -Люкс , ПП ДКАС , ТОВ Твоя Оселя Плюс , ТОВ Редакція Дебет- Кредит , ПП АБТ , ПП Плутон - СВ , ТОВ Адомар , ТОВ Логос Партнер , ТОВ Інтелектуальні системи та технології , ТОВ Євро Флекс , ТОВ Торговий Дім Нікком , ТОВ Мірател , ТОВ ДМС , ТОВ Майстер - Мережа ЛТД , МПП Рікко , ТОВ Група Управління Бізнесом , ТОВ Центр Сертифікації Ключів України на загальну суму ПДВ 61 854,93 грн.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що після отримання акту перевірки №14/15-510/39166590 від 14.02.2015р., яким зафіксовано ненадання до перевірки TOB Бревіс-Од податкових накладних у загальній кількості 51 штук, товариство скористалося наданим йому ПК України правом на подання заперечень на такий акт із документами, які спростовують відповідні його висновки, і які мали бути враховані податковим органом при прийнятті податкових повідомлень-рішень. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник позивача підтвердив, що заперечення на акт перевірки із податковими накладними, відсутність яких зафіксовано актом №14/15-510/39166590 від 14.02.2015р., до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області не подавалися.

На підставі викладеного, враховуючи наявність актів, що засвідчують факт відмови в наданні документів, складених відповідно до вимог п.85.6 ст.85 ПК України, та ненадання TOB Бревіс-Од , на виконання вимог п.44.6 ст.44 ПК України, заперечень на акт перевірки №14/15-510/39166590 від 14.02.2015р. з податковими накладними, відсутність яких зафіксовано під час проведення перевірки, апеляційний суд доходить висновку, що ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області правомірно не визнано законність формування позивачем податкового кредиту в загальній сумі ПДВ 72955,53 грн.

Апеляційний суд встановив, що оскаржуючи частково податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 11 березня 2015 року №0000011505 та №0000021505 TOB Бревіс-Од визнало не включення до податкових зобов'язань за грудень 2014 року за щоденними підсумками по магазину MEGASPORT (м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 21) на загальну суму 1739773,51 грн. (в т.ч. ПДВ 289962,25 грн.) та неправомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 11 537 грн. на підставі податкових накладних, які не відповідають чинній формі податкової накладної на дату їх виписки (податкові накладні №1 від 18.12.2014р. та №2 від 18.12.2014р.).

Враховуючи часткове визнання TOB Бревіс-Од сум, які увійшли до складу спірних податкових повідомлень-рішень, а також відсутність у позивача податкових накладних під час проведення перевірки на суму ПДВ 72955,53 грн., що є порушенням п.198.6 ст.198 ПК України, апеляційний суд доходить висновку, що позов TOB Бревіс-Од про скасування податкових повідомлень-рішень підлягає частковому задоволенню.

При цьому, з наданого ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, на виконання вимог ухвали колегії суддів від 15.03.2017р., розрахунку вбачається, що за порушення, самостійно визнані позивачем та не спростовані під час апеляційного розгляду справи, податковим повідомленням-рішенням від 11 березня 2015 року №0000011505 товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 374455,28 грн. (289 962,25 грн., які не включено до податкових зобов'язань за грудень 2014 року; відсутність 51 податкових накладних на суму ПДВ 72955,53 грн.; віднесення до складу податкового кредиту податкові накладні по старій формі на суму ПДВ 11 537,50 грн.). А відтак, на вказану суму податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2015 року №0000011505 є правомірним та підстави для його скасування в цій частині відсутні.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11 березня 2015 року №0000021505, то на підставі викладених обставин, воно підлягає скасуванню у повному обсязі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи не правильно застосовано матеріального права, зокрема, в частині надання правової оцінки доводам відповідача щодо відсутності у товариства на час проведення перевірки податкових накладних на загальну суму ПДВ 72955,53 грн., тому, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України, це є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення - про часткове задоволення позову TOB Бревіс-Од .

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205 ч.1 п.3, 207, 254, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю Бревіс-Од задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 11 березня 2015 року №0000021505.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 11 березня 2015 року №0000011505 в частині зменшення товариству з обмеженою відповідальністю Бревіс-Од розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 385 558,72 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 29.03.2017р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.