Ухвала

від 16.03.2017 по справі 390/611/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Гримич М.К., Умнової О.В., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного сільськогосподарського товариства Надія до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фермерське господарство Мороза В.П. про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною, за касаційною скаргою Публічного акціонерного сільськогосподарського товариства Надія на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні2016 року Публічне акціонерне сільськогосподарське товариство Надія (далі - ПАСТ Надія ) звернулося до судуіз указаним позовом,обґрунтовуючи його тим,що 07 березня2000 року між

ПАСТ Надія та ОСОБА_4був укладений договіроренди землі (земельноїчастки (паю), зареєстрованийтого ж дняу Великосеверинівській сільській раді Кіровоградськогорайону, Кіровоградської області.

За умовами вказаного договору ОСОБА_4 передала

ПАСТ Надія в оренду земельну ділянку площею 4, 86 га на території Великосеверинівської сільської ради на 15 років, тобто до 07 березня 2015 року. ПАСТ Надія використовувало земельну ділянку і після цієї дати протягом 2015 року. Маючи намір продовжити оренду цієї земельної ділянки, ПАСТ Надія 12 лютого 2016 року направило поштою ОСОБА_4 лист-повідомлення з додатковою угодою про поновлення договору оренди земельної ділянки від 07 березня

2000 року. На цей лист ОСОБА_4 надала відповідь та повідомила позивача про те, що термін дії договору оренди землі від 07 березня

2000 року закінчився.

Посилаючись на наведене, позивач просив визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 07 березня 2000 року укладеною.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 18 жовтня

2016 року, у задоволенні позову ПАСТ Надія відмовлено.

У касаційній скарзі ПАСТ Надія просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції,

з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши фактичні обставини справи, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходив із відсутності підстав для поновлення договору оренди землі, передбачених ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень ст. 33 Закону України

Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Частиною 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до

ст. 3 ЦПК України, буде порушеним у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року (№ 6-146цс16), яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

З огляду на вказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні .

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного сільськогосподарського товариства Надія відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 10 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М.К. Гримич

О.В.Умнова

І.М.Фаловська