Ухвала

від 16.03.2017 по справі 826/15535/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15535/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

16 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенергія" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 07.06.2016 № 0000711205; стягнуто судові витрати у розмірі 5 437,36 грн. (п'ять тисяч чотириста тридцять сім гривень 36 копійок) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Газенергія (код ЄДРПОУ 34479793), яке уповноважено на представництво інтересів Спільної діяльності перед третіми особами при реалізації повноважень, функцій та обов'язків, передбачених договором про спільну діяльність від 17.07.2006 № 17/07, шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39669867) за рахунок бюджетних асигнувань.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ Газенергія є учасником Договору про спільну діяльність № 17/07 від 17.07.2006 (далі - договір про спільну діяльність).

За умовами п. 6.9 цього договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 11.04.2011 до договору про спільну діяльність) поточне ведення спільних справ учасників Спільної діяльності покладається на оператора, яким визначено ТОВ Газенергія .

Відповідно до положень договору про спільну діяльність та виданої іншим учасником Спільної діяльності (приватним акціонерним товариством Укргазвидобуток ) довіреності від 23.06.2016 на ведення спільних справ та представлення Спільної діяльності у відносинах з третіми особами ТОВ Газенергія відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17.07.2006 № 17/07 із ПрАТ Укргазвидобуток .

Договір про спільну діяльність взято на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС м. Києва, шляхом додаткового взяття на облік як платника податків уповноваженої особи - ТОВ Газенергія , з 2006 року та присвоєно реєстраційний номер платника податку 568362540, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 14.06.2011 № 3128 (форми № 4-ОПП).

Згідно даних витягів з інтегрованих карток платника податку на прибуток приватних підприємств (податковий номер 568362540, юридична особа - ТОВ Газенергія ідентифікаційний код 34479793) за 2014 - 2015 роки за ТОВ Газенергія у період з 11.03.2014 по 06.10.2015 обліковувалася недоїмка до бюджету в сумі 1 812 452 грн., яка виникла 11.03.2014 у зв'язку із несплатою узгодженого податкового зобов'язання на аналогічну суму по податковій декларації реєстр. № 9090782883 від 27.02.2014.

16.05.2016 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати ТОВ Газенергія (ідентифікаційний код 34479793), - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17.07.2006 № 17/07 (податковий номер 568362540), - податку на прибуток, за результатами якої складений акт від 16.05.2016 № 71/26-55-12-05.

В ході проведення такої перевірки встановлено випадок порушення встановленого п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеного у розмірі 1 812 452 грн., задекларованої у податковій декларації про результати спільної діяльності реєстр. № 9090782883 від 27.02.2014, а саме: граничний термін сплати податкового зобов'язання - 11.03.2014, дата фактичної сплати - 06.10.2015, відповідно кількість днів затримки сплати - 574 дні.

07.06.2016 на підставі цього акта перевірки, відповідач прийняв оспорюване у справі податкове повідомлення-рішення (форми Ш ) за № 0000711205, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення платником податку, граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток (код платежу 11020100) у розмірі 1 812 452 грн., всього на 574 календарних дні, нарахував цьому платнику податку штраф на суму 362 490,40 грн. (що, складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання). Дане податкове повідомлення-рішення від 07.06.2016 направлено відповідачем у червні 2016 року на адресу ТОВ Газенергія , як відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач своєчасно виконав свій податковий обов'язок по сплаті авансових внесків з податку на прибуток, які у відповідності до норм ПК України мали бути зараховані контролюючим органом в оплату податку на прибуток за 2013 рік.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ Газенергія під час виконання договору про спільну діяльність від 17.07.2006 № 17/07 із ПрАТ Укргазвидобуток за результатами фінансово-господарської діяльності 05.02.2013 було подано декларацію про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за 2012 рік, якою задекларовано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 533 424 грн. та подано розрахунок щомісячних авансових внесків, що підлягають сплаті у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року у розмірі 176 120,00 грн.

За період з березня 2013 року по лютий 2014 року платником - договір про спільну діяльність від 17.07.2006 № 17/07 (податковий номер 568362540) було сплачено авансові внески з податку на прибуток за березень-грудень 2013 року та січень-лютий 2014 року, всього на загальну суму 2 113 440 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень від 26.03.2013 №47, від 25.04.2013 № 55, від 18.05.2013 № 58, від 20.06.2013 № 63, від 11.07.2013 № 66 , від 25.07.2013 № 67, від 15.08.2013 № 70, від 26.09.2013 № 72, від 24.10.2013 № 74, від 26.11.2013 № 78, від 24.12.2013 № 81, від 28.01.2014 № 84, від 19.02.2014 № 87 з відмітками банку про проведення платежів.

27.02.2014 ТОВ Газенергія подало декларацію про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за 2013 рік, якою задекларовано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 822 452 грн.

Вказана податкова декларація за 2013 рік (датована 27.02.2014) була подана позивачем у відповідності до норм п. 46.6 ст. 46 ПК України за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2011 № 1352 Про затвердження форми Податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та Порядку ведення обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи (який втратив чинність 28.02.2014), яка на відміну від форми аналогічної податкової декларації, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.12.2013 № 810 (що набрав чинності з 28.02.2014), не передбачає зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму нарахованих авансових внесків з цього ж податку, що призводить до розбіжностей при визначення та нарахування сум податкових зобов'язань із визначеного податку між платниками та контролюючим органом.

У зв'язку з цим, в інтегрованій картці платника податку на прибуток приватних підприємств - договір про спільну діяльність від 17.07.2006 № 17/07, уповноважена особа ТОВ Газенергія 11.03.2014 було проведено нарахування до сплати грошового зобов'язання в сумі 1 822 452 грн. на підставі податкової декларації (реєстраційний № 9090782883 від 27.02.2014), що була частково автоматично погашена за рахунок наявної станом на вказану дату переплати у сумі 10 000 грн., та різниця суми 1 812 452 грн. перенесена до недоїмки, що виникла за самостійно узгодженим податковим зобов'язанням з податку на прибуток.

Наявні матеріали справи підтверджують, що позивачем за період березень 2013 року по лютий 2014 року в повному обсязі було виконано обов'язок зі сплати авансових внесків з податку на прибуток на суму 2 113 440 грн., що значно перевищує задекларовані податкові зобов'язання за 2013 рік (1 822 452 грн.).

У зв'язку із тим, що вказані платежі не були зараховані контролюючим органом у сплату податку на прибуток за спірний період, позивачем додатково 15.09.2015 було подано уточнюючу декларацію про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за 2013 рік.

Вказаною декларацією було здійснено зарахування сплачених авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 2 112 314 грн. в рахунок погашення зобов'язань з податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 1 822 452,00 грн., а також встановлено переплату.

Згідно даних інтегрованої картки платника податків по податку на прибуток приватних підприємств за 2015 рік сума платежів 2 112 314,00 грн., здійснених ТОВ Газенергія за період березень 2013 року по лютий 2014 року була зарахована лише 06.10.2015, що призвело до невірного відображення стану розрахунків платника податків із відповідним бюджетом.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України ), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податковим зобов'язанням в розумінні ПК України визначено суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)(пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а грошовим зобов'язанням платника податків - суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України ).

Порядок обліку та звітності результатів спільної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи із положень цього Кодексу (пп. 153.14.6 п. 153.14 ст. 153 ПК України), а саме наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2011 № 1352 Про затвердження форми Податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та Порядку ведення обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи ,що втратив чинність 28.02.2016.

У відповідності до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 152.9 ст. 152 цього Кодексу (в редакції, що діяла до 1 січня 2015 року) визначено, що для цілей розділу III Податок на прибуток підприємств використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у п. 57.1 ст. 57 Кодексу.

Починаючи з 1 січня 2013 року Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні від 05.07.2012 № 5083-VI запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств, шляхом доповнення тексту п. 57.1 ст. 57 ПК України абзацами такого змісту: платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, зміни внесені до ПК України надали можливість платникам податків враховувати сплату щомісячних авансових внесків в рахунок оплати податку на прибуток.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 , п. 38.1 ст. 38 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Наведене свідчить про те, що відповідачем не спростовано, той факт, що позивач своєчасно виконав свій податковий обов'язок по сплаті авансових внесків з податку на прибуток, які у відповідності до норм ПК України мали бути зараховані контролюючим органом в оплату податку на прибуток за 2013 рік. Як наслідок у позивача відсутній обов'язок по сплаті 11.03.2014 задекларованого від результатів спільної діяльності за 2013 рік податку у розмірі 1 812 452 грн., що, в свою чергу, спростовує факт вчинення ним порушення норм п. 57.1 ст. 57 ПК України .

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу . В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, які б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 21.03.2017.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.