Постанова

від 23.03.2017 по справі 820/5286/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 р. Справа № 820/5286/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представника відповідача - Сухомлин Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016р. по справі № 820/5286/16

за позовом Товариста з обмеженою відповідальністю "Цефей"

до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей" (далі по тексту - позивач, ТОВ Цефей ) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавський області (далі по тексту - відповідач, Гадяцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області), в якому просить суд скасувати рішення від 30.08.2016 року вих. №1538/10/16-07-17-23 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків договору про спільну діяльність №927 від 15.09.2004 року податковий номер 473544036, уповноважена особа - ТОВ "Цефей".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року по справі № 820/5286/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей" до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавський області про скасування рішення - задоволено.

Скасовано рішення від 30.08.2016 року вих. №1538/10/16-07-17-23 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків договору про спільну діяльність №927 від 15.09.2004 року, податковий номер 473544036, уповноважена особа - ТОВ "Цефей".

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей" (код ЄДРПОУ 32869749) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавський області (код ЄДРПОУ - 38601394).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року по справі № 820/5286/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в обґрунтування вимог апеляційної скарги та у судовому засіданні, зокрема, посилаючись на положення ст. 92 Податкового кодексу України, зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що кошти одержані від реалізації предмета податкової застави позивачем не були направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу, що підтверджується відповідними доказами. Виходячи з викладеного, вважає, що спірне рішення відповідачем прийнято правомірно, на підставі та в межах повноважень, а також у спосіб, що передбачені Законами та Конституцією України, а отже не вбачає підстав для скасування спірного рішення.

Позивач правом подати до суду заперечення не скористався.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що позивач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Цефей" (код 32869749) зареєстроване як юридична особа за адресою: 62303, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Лозівська. буд. 96, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ "Цефей" перебуває на обліку в податкових органах як учасник договору №927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004 pоку, відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність (код ТРДПАУ 473544036).

Крім того, ТОВ "Цефей" (32869749) як уповноважена особа за договором №927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004 року є платником з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавський області проведено перевірку стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, за результатами якої складено акт від 03.08.2016 року №2 (а.с.59).

Із зазначеного акту вбачається, що ТОВ "Цефей", уповноважена особа Договору спільної діяльності №927, було реалізовано заставлене майно описане в податкову заставу згідно актів опису №6 від 15.12.2015 року, №7 від 14.07.2016 року, а саме природний газ в кількості 7810,907 тис. м. куб., про що свідчать копії актів приймання-передачі від 31.01.2016 року, від 29.02.2016 року, від 31.03.2016 року, від 30.04.2016 року, від 30.06.2016 року, чим порушено п. 92.1-92.3 ст. 92 Податкового кодексу України.

У зв'язку із порушенням ТОВ "Цефей" правил відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, в.о. начальника Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків від 30.08.2016 року №1538/10/16-07-17-23 (а.с.8).

Позивач не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного рішення, звернувся до суду з даним адміністративним позовом про скасування останнього.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Гадяцькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області під час перевірки не було встановлено ціни реалізації майна, що знаходилася у податковій заставі, а тому оскаржуване рішення прийнято з порушень положень ПК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, позивач - ТОВ "Цефей" є Оператором Спільної діяльності за договором № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004 року. Сторонами Спільної діяльності за договором №927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004 року є ДК "Укргазвидобування" НАК Нафтогаз України в особі заступника директора з питань економіки та фінансів філії ГПУ Полтавагазвидобування та ТОВ "Цефей".

Відповідно до вищезазначеного договору №927, оператор уповноважена Сторона, визначена договором, яка здійснює ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю. Оператором за даним договором є ТОВ "Цефей".

Відповідно до п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку. Згідно з пунктом 64.6 ст. 64 ПК України, на обліку в органах державної податкової служби повинні перебувати, зокрема, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені цим Кодексом. Взяття на облік договору здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

Тобто, позивач - ТОВ "Цефей" перебуває на додатковому обліку в податкових органах як учасник договору №927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004 року, відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність (код ТРДПАУ 473544036).

ТОВ "Цефей", як уповноважена особа за договором №927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004 року є платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідно до ст.88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

Згідно ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У зв'язку з наявністю податкового боргу ТОВ "Цефей", як оператора спільної діяльності за договором №927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004 року, керуючись статями 88 та 89 Податкового кодексу України, податковим керуючим на підставі Рішення про опис майна у податкову заставу № 976/10/16-7-23-25 від 15.12.2015 року проведено опис майна - природного газу, який був видобутий на Більському родовищі (Котелевський район), починаючи з 01.01.2016 року у кількості 1802 тис. куб. м. на суму 12757601,38 грн. та природного газу, який буде видобутий на Більському родовищі (Зіньківський район) починаючи з 01.01.2016 року у кількості 2182 тис. куб. м. на суму 15447883,58 грн..

Податкова застава зареєстрована в державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом №48880179 від 03.02.2016 року.

За визначенням ст. 91 Податкового кодексу України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

На виконання вищезазначеної норми відповідачем направлено на адресу позивача - ТОВ "Цефей", як уповноваженої особи за договором №927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004 року повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі № 176/10/16-07-23-25 від 02.02.2016 року.

Під час проведення перевірки стану майна ТОВ Цефей , контролюючим органом встановлено відсутність за юридичною адресою позивача будь-яких первинних бухгалтерських документів та комп'ютерної техніки у зв'язку з її вилученням Прокуратурою Харківської області.

Пунктом 3.7. Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 573 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1843/24375) передбачено, що за результатами проведеної перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, який реєструється в журналі реєстрації актів перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На виконання зазначеної норми, фахівцями Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавський області складено акт від 04.02.2016 року № 1.

Разом з тим, додатково фахівцями Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавський області, згідно з актом опису майна від 14.07.2016 року № 7 проведено опис майна у податкову заставу на загальну суму 17843901,43 грн..

Податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом № 49941500 від 14.07.2016 року.

19.07.2016 року відповідачем на адресу ТОВ Цефей направлено повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 12.07.2016 року № 1214/10/16-07-17-23.

Гадяцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавський області проведено перевірку стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі згідно актів опису № 6 від 15.12.2015 року та № 7 від 14.07.2016 року, за результатами якої складено акт від 03.08.2016 року №2.

Під час проведення перевірки майна описаного у податкову заставу встановлено, що ТОВ Цефей , реалізовано описане майно згідно актів опису № 6 від 15.12.2015 року, № 7 від 14.07.2016 року, а саме природний газ в кількості 7810, 907 тис. м. куб., про що свідчать копії актів приймання-передачі від 31.01.2016 року, від 29.02.2016 року, від 31.03.2016 року, від 30.04.2016 року, від 30.06.2015 року, чим порушено п.92.1-92.3 ст. 92 Податкового кодексу України.

Підпунктом 94.2.1 п.94.2 ст. 94 ПК України однією із обставин, що є підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено випадок, коли платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.

З метою узагальнення загальної процедури застосування адміністративного арешту майна платника податків Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 568 розроблено та затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1839/24371). Так, приписами розділу ІІІ згаданого Порядку, а саме ч. 1 п. 3.1., визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин в тому числі: "платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі".

Керуючись ст. 94 Податкового кодексу України, в.о. начальника Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області 30.08.2016 року прийнято рішення №1538/10/16-07-17-23 про застосування адміністративного арешту майна платника податків Договору про спільну діяльність № 927 від 15.09.2004 року, уповноважена особа ТОВ "Цефей", та надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем було порушено порядок перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, а саме не було встановлено ціни реалізації майна, що перебуває в податковій заставі.

Так, згідно ст. 92 ПК України, платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Лише за таких обставин та при дотриманні вимог ст. 92 ПК України, можливо вважати належним чином дотриманими правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.

Судовим розглядом встановлено, що природний газ, факт реалізації якого встановлено перевіркою від 03.08.2016 року, ТОВ "Цефей " - уповноважена особа по Договору спільної діяльності №927 від 15.09.2004 року, було реалізовано на аукціонах (публічних торгах) за цінами, що склалися за їх підсумками.

Факт реалізації ТОВ "Цефей" природного газу на аукціонах (публічних торгах) підтверджується аукціонними свідоцтвами:

- №ЕЦ-13-1 про продаж енергоресурсів на аукціоні від 28.12.2015 року;

- №ЕЦ-14-1 про продаж енергоресурсів на аукціоні від 14.01.2016 року;

- №ЕЦ-14-2 про продаж енергоресурсів на аукціоні від 14.01.2016 року;

- №ЕЦ-16-1 про продаж енергоресурсів на аукціоні від 18.02.2016 року;

- №ЕЦ-18-1 про продаж енергоресурсів на аукціоні від 17.03.2016 року;

- №ЕЦ-19-1 про продаж енергоресурсів на аукціоні від 18.04.2016 року;

- №ЕЦ-21-1 про продаж енергоресурсів на аукціоні від 19.05.2016 року.

Згідно з частиною 4 п. 14.1.71 ст. 14 Податкового кодексу України, звичайною ціною вважається ціна, що склалася за підсумками аукціону (публічних торгів).

Виходячи з правового змісту та аналізу положень ст..92 ПК України вбачається, що має місце встановлена законодавством правова можливість здійснити реалізацію заставленого майна платником податків, але ж за певних умов. Однією з таких умов, є отримання згоди від контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди. Інша, коли в податковій заставі перебуває готова продукція, товари та товарні запаси, тоді платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Колегія суддів зазначає, що із вказаних положень вбачається не лише мати намір, бажання під час виходу на торги спрямування коштів від реалізації на погашення податкового боргу та інших визначених платежів, але ж і реальна реалізація такого наміру та бажання. Направлення отриманих коштів від продажу такого майна в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу повинно бути підтверджені належними документами.

Як вбачається з адміністративного позову та зазначено судом першої інстанції, Гадяцькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області під час перевірки не було встановлено ціни реалізації майна, що знаходилася у податковій заставі.

Колегія суддів зауважує, що в даному випадку предметом доказування є не тільки доведення того, що реалізація майна відбулася за цінами, що не є меншими за звичайною ціною якою вважається ціна, що склалася за підсумками аукціону (публічних торгів), але ж і те, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що предметом доказування в даній справі є те, що позивач на момент здійснення реалізації майна, що перебуває у податковій заставі, мав реальний намір та бажання під час виходу на торги спрямувати кошти від реалізації такого майна в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу, та після їх проведення, спрямував отримані кошти на рахунки, визначені ст. 92 ПК України.

Слід зазначити, що відповідно до ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, як встановлено частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У свою чергу, у відповідності до ст.72 КАС України, підставами для звільнення від доказування певних обставин є лише встановлення цих обставин судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили; визнання судом цих обставин загальновідомими; визнання цих обставин сторонами, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, не спростовуючи наявності у відповідача як суб'єкта владних повноважень обов'язку доведення правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, вказує на те, що позивач не звільнений від доказування обставин, які покладено ним в основу позовних вимог.

В даному випадку такими обставинами є саме те, що реалізація майна відбулася за цінами, що не є меншими за звичайною ціною якою вважається ціна, що склалася за підсумками аукціону (публічних торгів), а також те, що кошти від такого відчуження направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу, які в силу приписів ст. 92 ПК України повинні бути підтверджені виключно належним чином оформленими первинними документами.

Доказів на підтвердження спрямування коштів в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу позивачем не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Крім того, як вбачається з пояснень представника відповідача, Договір про спільну діяльність № 927 від 15.9.2004 року уповноважена особа TOB "Цефей", не надає права здійснювати найм працівників в рамках спільної діяльності, а відтак відсутність найманих працівників зумовлює відсутність факту нарахування та виплати заробітної плати, а також бази для нарахування єдиного внеску відповідно до ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Також, необхідно зазначити, що згідно копій облікових карток з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату, що ведуться в Гадяцькій ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області за TOB "Цефей", як уповноваженої особи за договором №927 від 15.09.2004 року про спільну діяльність (наявні в матеріалах справи) кошти від продажу заставного майна не було спрямовано на погашення податкового боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем не спростовано обґрунтованість рішення Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 30.08.2016 року вих. №1538/10/16-07-17-23 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків договору про спільну діяльність №927 від 15.09.2004 року податковий номер 473544036, уповноважена особа - ТОВ "Цефей".

Таким чином, колегія суддів вважає рішення Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 30.08.2016 року вих. №1538/10/16-07-17-23 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків договору про спільну діяльність №927 від 15.09.2004 року податковий номер 473544036, уповноважена особа - ТОВ "Цефей" - обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті рішення від 30.08.2016 року вих. №1538/10/16-07-17-23 про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків договору про спільну діяльність №927 від 15.09.2004 року податковий номер 473544036, уповноважена особа - ТОВ "Цефей", діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а отже, відсутні підстави для скасування зазначеного рішення.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року по справі № 820/5286/16, не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, внаслідок допущених порушень підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016р. по справі № 820/5286/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефей" відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П. Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 28.03.2017 р.