Рішення

від 23.03.2017 по справі 906/21/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" березня 2017 р. Справа № 906/21/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, керівник,

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Поліссякомсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лістехпром"

про стягнення 88599,33 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 50000,00 грн. основного боргу, 2388,00 грн. 3% річних, 7161,33 грн. - інфляційних.

02.03.2017 позивач подав суду заяву вх.№02-44/220/17 від 02.03.2017р.)про збільшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 50000,00 грн. - заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги; 33400,00 грн. - пені; 2745,00 грн. - 3% річних; 9359,80 грн. - інфляційні.

Ухвалою господарського суду від 02.03.2017 заяву вх.№02-44/220/17 від 02.03.2017р.)про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви за вх.№02-44/220/17 від 02.03.2017р. Надав усні пояснення по справі.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав. Ухвалу господарського суду від 02.03.2017, що надсилалася відповідачу на юридичну адресу відповідача (що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Ватутіна, 8), повернуто суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку юридичною адресою відповідача є: 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Ватутіна, 8, на цю адресу господарським судом направлялась ухвала господарського суду.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2015 між Приватним підприємством "Поліссякомсервіс" (позикодавець/позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лістехпром" (позичальник/відповідач) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №7, відповідно до якого У порядку та на умовах, визначених цим договором, ПП "Поліссякомсервіс" передає у власність ТОВ "Лістехпром" кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього договору, а ТОВ "Лістехпром" зобов'язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений цим договором строк (п.п. 1.1. договору).

Розмір поворотної фінансової допомоги становить 80000,00 грн. (п.п. 2.1. договору).

Згідно п.2 договору за цим договором проценти не нараховуються та не сплачуються.

Також п.п. 5.1. договору сторони погодили, що строк повернення поворотної фінансової допомоги розпочинається з часу набрання чинності цим договором і її граничний термін становить 04.05.2015.

Відповідно до п.п. 5.2. договору поворотна фінансова допомога повертається у безготівковому порядку шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок ПП "Поліссякомсервіс" та вважається поверненою з часу зарахування коштів на поточний рахунок ПП "Поліссякомсервіс" у банківській установі, що його обслуговує.

Поворотна фінансова допомога в сумі 50000,00 грн. була перерахована відповідач, що підтверджується платіжними дорученнями №2 від 20.01.2015 та №29 від 02.02.2015 (а.с. 16-17).

01.04.2016 позивач направив відповідачу претензію, яку останній залишив без належного реагування.

З метою захисту своїх прав, позивач звернувся о суду з даним позовом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 50000,00 грн.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача 33400,00 грн. - пені; 2745,00 грн. - 3% річних; 9359,80 грн. - інфляційні.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.п. 7.4. договору при порушення відповідачем строку повернення поворотної фінансової допомоги, вказаної п. 4.1. договору, він повинен сплатити на поточний рахунок позивача пеню в розмірі 0,1% розміру поворотної фінансової допомоги за кожен день прострочення її повернення.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вірним є нарахування пені в сумі 9150,00 грн. за період з 04.05.2015 по 04.11.2015 на суму боргу 50000,00 грн. в розмірі 0,1% від суми боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача (а.с. 36-37), перевірених судом, розмір 3% річних та інфляційних складають 2745,00 грн. та 9359,80 грн. відповідно.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 50000,00 грн. - основного боргу, 9150,00 грн. - пені, 9359,80 грн. - інфляційних та 2745,00 грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лістехпром" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Ватутіна, 8, ід. код 31962676)

- на користь Приватного підприємства "Поліссякомсервіс" (10031, м. Житомир, вул. Танкістів, 33, ід. код 36188516) 50000,00 грн. - основного боргу, 9150,00 грн. - пені, 9359,80 грн. - інфляційних та 2745,00 грн. - 3% річних. а також 1193,74 грн. сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.03.17

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)