Рішення

від 28.03.2017 по справі 906/62/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" березня 2017 р. Справа № 906/62/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор, наказ № 151 від 21.11.15р.

ОСОБА_2, дов. від 11.04.16р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Лана" (с.Зарічани Житомирського району Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелене місто - Житомир" (м.Житомир)

про стягнення 21519,76 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 21519,76 грн., з яких 15626,30 грн. боргу за отриманий товар згідно договору поставки нафтопродуктів № 06/15 від 01.07.15р., 3835,83 грн. пені, 1659,97 грн. інфляційних нарахувань та 397,66 грн. 3% річних.

Заявою від 28.03.17р. позивач фактично зменшив позовні вимоги - просив стягнути з відповідача 2233,85 грн. боргу, обґрунтовуючи свою вимогу ст.530 ЦК України та, що право вимоги до відповідача про стягнення боргу у нього виникло з часу направлення відповідачу першої претензії від 06.09.16р.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з урахуванням заяви від 28.03.17р. (а.с.153). Зокрема, зазначили, що після направлення відповідачу 06.09.16р. першої претензії, останнім було сплачено 28500,00 грн. боргу.

Відповідач у відзиві від 20.02.17р. № 10 на позовну заяву проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись, зокрема, на те, що позивач в обґрунтування заявленого позову не подав належним чином оформлені документи, які підтверджують отримання відповідачем паливно-мастильних матеріалів. Також зазначив, що позивачем неправомірно нараховано відповідачу інфляційні та 3% річних, оскільки їх нарахування не передбачено договором поставки нафтопродуктів № 06/15 від 01.07.15р. (а.с.41,42).

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.15р. між Приватним підприємством "Лана" (позивачем/продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелене місто - Житомир" (відповідачем/покупцем) укладено договір поставки нафтопродуктів № 06/15 (а.с.13).

Згідно пп.1.1 договору, продавець продає, а покупець купує нафтопродукти, далі "товар", на умовах, асортименті і по цінам вказаних у видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пп.3.2 договору, загальна сума даного договору визначається сумою всіх видаткових накладних.

Згідно пп.4.1, 4.2 договору, ціна на товар, відвантажений по даному договору, вказується у видаткових накладних, встановлюється в гривнах за один літр, включаючи ПДВ. Ціна на товар може змінюватися згідно зміни ринкових цін.

Відповідно до пп.5.1 договору, оплата проводиться попередньо 100 відсотково на підставі отриманих рахунків-фактури.

Згідно пп.10.3 договору, термін дії договору з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2016 року.

Позивач, звернувшись з даним позовом, зазначив, що ним в період з 15.07.15р. по 12.07.17р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 147888,85 грн. (а.с.96-98).

З матеріалів справи видно, що позивачем на виконання договору поставки нафтопродуктів № 06/15 від 01.07.15р. було поставлено відповідачу нафтопродукти на загальну суму 64527,55 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000064 від 29.01.16р., № РН-0000280 від 29.04.16р., № РН-0000378 від 07.06.16р., № РН-0000412 від 21.06.16р., № РН-0000434 від 30.06.16р., № РН-0000468 від 12.07.16р., № РН-0000469 від 12.07.16р., оскільки в даних видаткових накладних є посилання на даний договір (а.с.115-121).

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог подано також видаткові накладні: № РН-0000476 від 15.07.15р.; № РН-0000511 від 30.07.15р.; № РН-0000649 від 17.09.15р.; № РН-0000671 від 28.09.15р.; № РН-0000709 від 30.09.15р.; № РН-0000682 від 01.10.15р.; № РН-0000756 від 26.10.15р.; № РН-0000817 від 21.11.15р.; № РН-0000873 від 11.12.15р.; № РН-0000890 від 16.12.15р.; № РН-0000919 від 28.12.15р. та довіреності: № 36 від 15.07.15р., № 41 від 17.09.15р., № 42 від 01.10.15р., № 44 від 01.11.15р., № 47 від 01.12.15р., які свідчать про те, що ним також було поставлено відповідачу нафтопродукти на загальну суму 83361,30 грн. (а.с.99-114). Але, в даних видаткових накладних відсутнє посилання на договір поставки нафтопродуктів № 06/15 від 01.07.15р.

Представники позивача в судовому засіданні просили стягнути з відповідача 2233,85 грн. боргу, обґрунтовуючи свою вимогу ст.530 ЦК України та, що право вимоги до відповідача про стягнення боргу у нього виникло з часу направлення відповідачу першої претензії від 06.09.16р.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, юридичні факти.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Таким чином, за фактом поставки позивачем відповідачу нафтопродуктів, а також на підставі договору № 06/15 від 01.07.15р., у останнього виникло зобов'язання щодо оплати отриманого товару.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При дослідженні умов договору поставки нафтопродуктів № 06/15 від 01.07.15р. господарським судом встановлено, що сторонами у пп.5.1 договору було погоджено спосіб оплати, а саме, що оплата буде проводитися попередньо 100 відсотково на підставі отриманих рахунків-фактури. Разом з тим, сторонами у цьому договорі не було передбачено строк виконання обов'язку відповідача (покупця) щодо оплати фактично поставленого товару без попередньої оплати.

Крім того, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на виконання даного договору на загальну суму 64527,55 грн. на підставі видаткових накладних: № РН-0000064 від 29.01.16р., № РН-0000280 від 29.04.16р., №РН-0000378 від 07.06.16р., № РН-0000412 від 21.06.16р., № РН-0000434 від 30.06.16р., № РН-0000468 від 12.07.16р., № РН-0000469 від 12.07.16р. (а.с.115-121) без попередньої 100% оплати.

У зв'язку з цим, господарський суд дійшов висновку, що поставки відповідачу товару були здійснені позивачем по факту поставки згідно усіх вищезазначених видаткових накладних та довіреностей на загальну суму 147888,85 грн. (а.с.99-121).

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Обов'язок боржника (покупця) оплатити отриманий товар виник після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (ч.1 ст.692 ЦК України).

Оскільки відповідач не здійснив у повному обсязі оплату отриманого товару, позивачем на електронну адресу відповідача 06.09.16р. надіслано першу претензію з вимогою сплати боргу за отримані нафтопродукти в сумі 30733,85 грн. (а.с.148).

Також, позивачем на електронну адресу відповідача 12.10.16р. та 27.10.16р. надсилалися вимоги про сплату боргу в сумі 28233,85 грн. (а.с.151,152).

Згідно матеріалів справи, відповідач після направлення йому 06.09.16р. першої претензії, свої зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково, в загальній сумі 28500,00 грн. (а.с.96-98,122-140).

Таким чином, подані позивачем докази свідчать, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день прийняття рішення у справі становить 2233,85 грн., що підтверджується заявою позивача від 28.03.17р. (а.с.153), підписаним позивачем актом звірки розрахунків станом на 14.03.17р. (а.с.138-140) та іншими матеріалами справи.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідач доказів сплати боргу не подав.

Заперечення відповідача господарський суд відхиляє як такі, що суперечать чинному законодавству та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами: вищевказаними належним чином оформленими видатковими накладними та довіреностями на загальну суму 147888,85 грн. (а.с.99-121).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 2233,85 грн. боргу за отриманий товар згідно видаткових накладних: № РН-0000476 від 15.07.15р.; № РН-0000511 від 30.07.15р.; № РН-0000649 від 17.09.15р.; № РН-0000671 від 28.09.15р.; № РН-0000709 від 30.09.15р.; № РН-0000682 від 01.10.15р.; № РН-0000756 від 26.10.15р.; № РН-0000817 від 21.11.15р.; № РН-0000873 від 11.12.15р.; № РН-0000890 від 16.12.15р.; № РН-0000919 від 28.12.15р. та згідно договору поставки нафтопродуктів №06/15 від 01.07.15р.

Сплата судового збору покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелене місто - Житомир", 10020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 39408067:

- на користь Приватного підприємства "Лана", 12440, с.Зарічани Житомирського району Житомирської області, вул.Житомирська 21, ідентифікаційний код 25306680 - 2233,85 грн. боргу за отриманий товар згідно видаткових накладних:

- № РН-0000476 від 15.07.15р;

- № РН-0000511 від 30.07.15р;

- № РН-0000649 від 17.09.15р;

- № РН-0000671 від 28.09.15р;

- № РН-0000709 від 30.09.15р;

- № РН-0000682 від 01.10.15р;

- № РН-0000756 від 26.10.15р;

- № РН-0000817 від 21.11.15р;

- № РН-0000873 від 11.12.15р;

- № РН-0000890 від 16.12.15р;

- № РН-0000919 від 28.12.15р;

та згідно договору поставки нафтопродуктів № 06/15 від 01.07.15р. та 166,08 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.03.17

Суддя Гансецький В.П.

Друк.: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).