Рішення

від 20.03.2017 по справі 908/3589/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/7/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017 Справа № 908/3589/16

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Бі-Прайм-3» , 70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Щаслива, 33

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Александр-Агро» , 70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Леніна (Центральна), 9

про стягнення 502 200,00 грн. та зобов'язання вчинити певні дії

суддя Корсун Віталій Леонідович

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 23.01.17 № б/н

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 23.02.17 № б/н

СУТЬ СПОРУ:

30.12.16 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Бі-Прайм-3» (далі ТОВ «Бі-Прайм-3» ) з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «Александр-Агро» (надалі ТОВ «Александр-Агро» ) про стягнення 502 200 грн. орендної плати за договором оренди обладнання від 08.12.14 № 2014/1208 та про зобов'язання відповідача повернути обладнання за адресою позивача.

Розподіл судової справи 30.12.16 між суддям автоматизованої системою не здійснювався у зв'язку із відсутньою відповідної кількості суддів для розподілу справи.

03.01.17 автоматизованою системою судової справи вищевказаний позов передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 03.01.17 судом порушено провадження у справі № 908/3589/16, якій присвоєно № провадження 17/7/17. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті судове засідання призначено на 01.02.17.

Ухвалою суду від 01.02.17 продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 20.03.17, розгляд справи відкладено на 23.02.17.

В судових засіданнях 23.02.17, 24.02.17, 01.03.17 та 17.03.17 судом оголошувалась перерва на 24.02.17, на 01.03.17, на 17.03.17 та на 20.03.17 відповідно.

17.03.17 до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «Александр-Агро» без номеру та дати у справі № 908/3589/16 з вимогами до ТОВ «Бі-Прайм-3» про визнання недійним договору оренди обладнання від 08.12.14.

В судовому засіданні 17.03.17 судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 23.02.17, проти якого заперечив представник позивача, про витребування оригіналів документів (договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208, додатку № 1 до договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208, акту прийму-передачі обладнання в оренду згідно договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208).

Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання суд виходив з того, що ще 03.01.17, тобто при винесенні ухвали про порушення провадження у справі № 908/3589/16 судом вже було зобов'язано позивача надати суду для огляду оригінали, та належним чином засвідчені читаємі копії документів до матеріалів справи, зокрема, договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208 - у повному обсязі з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами, у т.ч. додаток № 1 від 08.12.14, акт прийому-передачі обладнання в оренду від 08.12.14.

Крім того, судом враховано, що 01.03.17 позивачем через канцелярію суду до матеріалів справи № 908/3589/16 надано засвідчені приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 копії договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208, додаток № 1 до договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208, акт прийму-передачі обладнання в оренду до договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208.

Також, судом прийнято до уваги, що в судовому засіданні 17.03.17 представник позивача повідомив суду, що оригінал договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014/1208 та акт прийму-передачі обладнання в оренду разом із адвокатським запитом ОСОБА_1 від 28.02.17 передані 28.02.17 ОСОБА_4 для вирішення питання чи відповідає час виконання підписів у наданих документах у графах Орендодавець та Орендар , виконаних від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 даті складання документів.

На підтвердження викладеного представником позивача надано суду належним чином засвідчену копію адвокатського запиту адвоката ОСОБА_1 від 28.02.17, який (запит) адресовано директору Запорізького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_7 та із змісту якого та з додатків до нього вбачається, що: ОСОБА_4 (тобто особі, посада якої не вказана та не зрозуміло яке відношення вказана особа має до Запорізького НДЕКЦ МВС України) передано: 1) копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, 2) копію витягу із Єдиного реєстру адвокатів України, 3) копію угоди про надання правової допомоги, 4) договір оренди обладнання № 2014/1208 від 08.12.14 та 5) Акт прийому-передачі обладнання в оренду.

При цьому, суд виходить з того, що під порядковим номером 4 вказаних додатків значиться договір оренди обладнання № 2014/1208 від 08.12.14 із якого не зрозуміло, який саме договір було передано, а саме: оригінал вказаного договору чи його копія.

В судовому засіданні 20.03.17 судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 20.03.17, проти якого заперечив позивач, про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду по справі № 908/537/17 за позовом ТОВ «Александр-Агро» до ТОВ «Бі-Прайм-3» про визнання недійсним договору оренди обладнання від 08.12.14 з огляду на те, що станом на час розгляду вказаного клопотання в судовому засіданні 20.03.17 (час закінчення 20.03.17 об 17:27:54 згідно із протоколом судового засідання) заявником не було надано суду доказів порушення провадження по справі № 908/537/17 тим чи іншим суддею господарського суду Запорізької області (на розгляд якого автоматизованою системою документообігу суду було передано позовну заяву по справі № 908/537/17 та така інформація в базі даних Діловодство спеціалізованого суду була відсутня).

Відмовляючи у задоволенні вищевказаного клопотання суд виходив з того, що за змістом ст. 79 ГПК України зупинення провадження у справі № 908/3589/16 до вирішення іншої справи (за № 908/537/17) вимагає не тільки пов'язаності справ, але й об'єктивної неможливості вирішення однієї справи без результатів розгляду іншої справи, чого в даному випадку відповідачем не доведено, оскільки звернення до суду ТОВ «Александр-Агро» до ТОВ «Бі-Прайм-3» про визнання недійсним договору оренди обладнання від 08.12.14 є правом ТОВ «Александр-Агро» .

Проте, факт такого звернення навіть у випадку порушення провадження по справі № 908/537/17 жодною мірою не унеможливлює самостійного встановлення судом всіх обставин спірних правовідносин у даній справі (справа № 908/3589/16), які мають відношення до предмету дослідження та доказування (спростування) за заявленими вимогами.

Крім того, в засіданні 20.03.17 судом розглянуто та, через безпідставність, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 17.03.17 про колегіальний розгляд справи (проти якого заперечив представник позивача), яке відповідач обґрунтував складністю спору, необхідністю тривалого часу для вивчення матеріалів, призначення по справі судово-технічної та почеркознавчої експертизи документів, а також закінченням терміну розгляду справи та специфікою спору.

Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання суд виходив з того, що спір у даній справі не є складним.

Крім того, судом враховано, що жодних клопотань про призначення експертизи по справі до суду від відповідача, а також від позивача не надходило та в усному порядку в судових засіданнях по справі № 908/3589/16 не заявлялось.

20.03.17 судом відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ТОВ «Александр-Агро» без номеру та дати з вимогами до ТОВ «Бі-Прайм-3» про визнання недійним договору оренди обладнання від 08.12.14 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, про що винесено відповідну ухвалу.

При цьому, сторонам за зустрічним позовом, у т.ч. ТОВ «Александр-Агро» , було роз'яснено, що відмова у прийнятті вказаної зустрічної позовної заяви в порядку ст. 60 ГПК України не позбавляє права позивача за такою зустрічною позовною заявою звернутись до суду із відповідними позовними вимогами до ТОВ «Бі-Прайм-3» в загальному порядку.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

При цьому, з ініціативи суду, розпочинаючи із 17.03.17, розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні 20.03.17 судом, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін роз'яснено про час виготовлення повного рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги з підстав викладених у позовній заяві, пояснював наступне. 08.12.14 між сторонами укладеного договір оренди обладнання № 2014/1208 на виконання якого позивачем передано відповідачу за актом прийому-передачі від 08.12.14 в строкове платне користування обладнання (станки та ін) загальною балансовою вартістю 175 500 грн. 08.12.16 позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру від 08.12.16 № СФ-081216 на оплату орендної плати у розмірі 502 200 грн. Також 08.12.16 позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 081216 з проханням повернути обладнання за адресою визначеною позивачем в листі. Враховуючи, що відповідач позивачу кошти в сумі 502 200 грн. не сплатив, обладнання не повернув, позивач на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України та виходячи з умов договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014/1208 просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі 502 200 грн. та зобов'язати відповідача повернути за адресою визначеною позивачем обладнання із 13 найменувань (станки, прес гідравлічний, стенд випробувальний).

Відповідач у наданому до суду відзиві від 23.02.17 позовні вимоги не визнав, вказував на те, що письмові докази надані позивачем не відповідають дійсності оскільки підприємство відповідача не мало договірних відносин щодо договору оренди обладнання з позивачем. Що в квітні 2015 р. відбулась зміна засновників та керівництва ТОВ «Александр-Агро» , а саме: було звільнено директора ТОВ «Александр-Агро» ОСОБА_5 та призначено ОСОБА_8 16.04.15 головним бухгалтером ТОВ «Александр-Агро» ОСОБА_9 за актами приймання-передачі прийнято справи від колишнього головного бухгалтера ТОВ «Александр-Агро» ОСОБА_10, у т.ч. були передані комп'ютерна програма 1С: Підприємство-5 Бухгалтерський облік для України: ТОВ «Александр-Агро» , облік в якій вівся з 01.01.11 по 07.04.15 на чолі з головним бухгалтером ОСОБА_10 та програма електронної бухгалтерської звітності М.Е.Dос з усією податковою та фінансовою звітністю підприємства з січня 2011 р. по квітень 2015 р.

Вказував, що жодної згадки про договір оренди майна та про прийняття в операційну або фінансову оренду майна (ні на балансових рахунках з обліку прийнятих в фінансову оренду основних засобів (наприклад 104 або 106), ні на за балансових з обліку: орендованих основних засобів, ні в актах приймання-передачі, ні в комп'ютерних програмах не вказувалось. Також, відсутні жодні згадки про контрагента ТОВ «Бі-Прайм-3» код ЄДРПОУ 35879372.

Також відповідач зазначив, що в позовній заяві вказана загальна балансова (тобто первісна) вартість переданого в оренду майна - 175500 грн., хоча в акті прийому-передачі взагалі незрозуміло, яка саме вартість майна вказується балансова чи залишкова. Згідно договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208 сума орендних платежів з початку строку оренди перевищує первісну вартість об'єкту оренди (502200 грн.), що ніяким чином не підтверджено. Відповідач вважає, що такий договір оренди підпадає під поняття фінансової оренди, який наведено в ПСБО 14 Оренда , так як в тексті договору не вказано, що оренда операційна . Прийняті, в фінансову оренду основні засоби підлягають прийняттю на баланс орендаря та орендар нараховує амортизацію на ці основні засоби. В наданому договорі оренди взагалі не має згадки на чиєму балансі буде перебувати вказане майно та хто нараховує амортизаційні відрахування.

Звертає увагу суду, на те, що на момент так званої передачі в оренду майна, а саме 08.12.14 на підприємстві налічувалося лише 6 працівників, а саме: директор, головний бухгалтер, головний енергетик та 2 тракториста-машиніста. Згідно табелів обліку робочого часу та відомостей про нарахування заробітної плати, в цей час, працював головний бухгалтер, всі інші працівники були у відпусках до кінця грудня 2014 р.

Крім того, відповідача стверджує, що жодних первинних документів, які б підтверджували роботу даних станків та нарахування оплати праці працівникам, які б їх обслуговували, хоча б за період грудень 2014 - березень 2015 р. немає. В журналах реєстрації вхідної та вихідної інформації даний договір обладнання також не зареєстрований, хоча інші господарські договори з контрагентами реєструвалися. Також в договорі оренди нічого не вказано про передачу технічної документації на дані станки (технічні паспорта), що є обов'язковим в цьому питанні. Відсутність таких документів взагалі виключає експлуатацію об'єктів оренди, орендна плата не підлягає стягненню. Відсутня інформація про роки випуску даних станків. Згідно наданого до претензії договору оренди обладнання, строк оренди спливає 08.12.16. При цьому, орендодавець повинен був не лише виставити рахунок за орендну плату, а й надати акт про надання послуг з оренди обладнання та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму наданих послуг. Нічого цього не було зроблено. Отже, на думку відповідача, наданий договір має всі ознаки фіктивного, т.я. згідно листа Мінфіну України від 30.05.16 № 31-11140-09-10/15182 для здійснення орендних платежів складається Акт виконаних робіт (послуг), який є підставою для розрахунків, порядок яких визначається договором про оренду, та підписується - посадовими особами орендодавця та орендаря. Відповідно до ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства повинні ґрунтуватися, зокрема, на принципі нарахування та відповідності доходів і витрат.

Вказує, що після отримання позовної заяви по справі № 908/3589/16, а саме 18.01.17 директор ТОВ «Александр-Агро» ОСОБА_8 змушений був звернутися до Запорізького районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції м. Запоріжжя з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які підробили договір оренди обладнання від 08.12.14 та після чого звернулися до господарського суду Запорізької області, внаслідок чого відкрито кримінальне провадження та на теперішній час триває досудове слідство. Таким чином, відповідач вважає, що ніяких прав позивача не порушено, оскільки між сторонами відсутні будь-які договірні відносини щодо оренди обладнання, та зазначений договір чомусь з'явився лише після звернень ТОВ «Александр-Агро» з позовом до ТОВ «Бі-Прайм-3» до Запорізького райсуду з приводу визнання недійсними договорів оренди землі пайщиків щодо їх подвійної державної реєстрації. З огляду на викладене, просить суд у задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

08.12.14 між товариством з обмеженою відповідальністю «Бі-Прайм-3» (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Александр-Агро» (Орендар) укладено договір оренди обладнання № 2014//1208 з додатком № 1, за умовами (п. 1.1. договору) якого, Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар прийняти в строкове платне використання наступне обладнання (далі за текстом Майно ), що належить Орендодавцю на праві власності: найменування та перелік Майна, яке передається Орендарю за цим договором, його комплектність, технічні характеристики (ін. особливості в разі необхідності) зазначаються в Додатку № 1 до цього Договору (п. 1.1.1); вартість майна визначається в національній валюті України та визначається в додатку № 1 до цього договору (п. 1.1.2.); стан майна на момент передачі в оренду: без зовнішніх дефектів, придатне для використання в господарській діяльності орендаря (п. 1.1.3.); особливі ознаки майна, за наявності, визначаються в актах прийому-передачі обладнання (п. 1.1.4.).

Згідно із п. 2.1. договору, майно передається в оренду для використання в господарській діяльності Орендаря.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що строк оренди визначається з моменту підписання акту прийому-передачі майна в оренду до 08.12.2016 р. та складає 2 роки.

У відповідності із п. 4.1. договору, розмір орендної плати складає 502 200 грн., за весь термін оренди майна, або 20 925 грн. в розрахунку за 1 місяць оренди.

Згідно із п. 5.1., 5.2. договору, передача майна в оренду та повернення майна з оренди здійснюється відповідальними особами сторін за актом прийому-передачі. Майно вважається переданим Орендодавцем та прийнятим Орендарем з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі майна (п. 5.2.).

Договір обладнання (п. 8.1.) вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.

Додатком від 08.12.14 № 1 до договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208 сторонами узгоджено перелік майна (13 позицій), яке передається в оренду, а саме:

№ п/пНайменування Комплектність Технічний станВартість майна, грн. 1Станок токарно-гвинторізнийПовна комплектаціяПридатний до експлуатації 32 000 2Станок токарно-гвинторізнийПовна комплектаціяПридатний до експлуатації 16 000 3Станок токарнийПовна комплектаціяПридатний до експлуатації 3 900 4Станок наждачнийПовна комплектаціяПридатний до експлуатації 10 000 5Заточний станок Повна комплектаціяПридатний до експлуатації 9 750 6Прес гідравлічний 1671МПовна комплектаціяПридатний до експлуатації 37 000 7Стенд випробовувальний КИ 22205Повна комплектаціяПридатний до експлуатації 23 000 8Стенд випробовувальний КИ-9681Повна комплектаціяПридатний до експлуатації 9 800 9Станок для вигинання трубПовна комплектаціяПридатний до експлуатації 9 500 10Станок шпон. фрезернийПовна комплектаціяПридатний до експлуатації 7 900 11Шліфувальний станокПовна комплектаціяПридатний до експлуатації 5 500 12Станок свердлильний 2118Повна комплектаціяПридатний до експлуатації 6 200 13Станок свердлильний 2М112Повна комплектаціяПридатний до експлуатації 4 950

Як свідчать наявний в матеріалах цієї господарської справи акт прийому-передачі обладнання від 08.12.14 до договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208, який підписано керівниками сторін та засвідчено печатками юридичних осіб, позивач (Орендодавець) передав, а відповідач (Орендар) прийняв в оренду повністю готовим до експлуатації наступний перелік майна:

№ п/пНайменуванняКомплектністьТехнічний стан

1станок токарно-гвинторізнийповна комплектаціяпридатний до експлуатації 2станок токарно-гвинторізнийповна комплектаціяпридатний до експлуатації 3станок токарнийповна комплектаціяпридатний до експлуатації 4станок наждачнийповна комплектаціяпридатний до експлуатації 5заточний станок повна комплектаціяпридатний до експлуатації 6прес гідравлічний 1671Мповна комплектаціяпридатний до експлуатації 7стенд випробовувальний КИ 22205повна комплектаціяпридатний до експлуатації 8стенд випробовувальний КИ-9681повна комплектаціяпридатний до експлуатації 9станок для вигинання трубповна комплектаціяпридатний до експлуатації 10станок шпон. фрезернийповна комплектаціяпридатний до експлуатації 11шліфувальний станокповна комплектаціяпридатний до експлуатації 12станок свердлильний 2118повна комплектаціяпридатний до експлуатації 13станок свердлильний 2М112повна комплектаціяпридатний до експлуатації

Згідно із змістом вказаного акту, обладнання встановлене у виробничому приміщенні Орендаря, а саме: в будівлі ремонтної майстерні літ. Б, що знаходиться за адресою: вул. Дніпропетровська, буд. 3, с. Лукашеве Запорізького району Запорізької області. Сторони претензій одна до одної не мають.

Наявні в матеріалах справи докази, а саме: нотаріально засвідчені копії договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208, додаток від 08.12.14 № 1 до договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208 та акт прийому-передачі обладнання від 08.12.14 до договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208 (т. 1 арк. справи 154-159) свідчать, що останні підписані з боку Орендодавця - директором ТОВ «Бі-Прайм-3» ОСОБА_6, що діє на підставі Статуту, а з боку Орендаря - директором ТОВ «Александр-Агро» ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту, а також скріплені печатками обох юридичних осіб.

Оригіналів даних документів на вимогу суду позивачем не надано.

Як зазначалось представником позивача в ході розгляду цієї справи в суді, оригінал договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014/1208 та акт прийму-передачі обладнання в оренду для вирішення питання чи відповідає час виконання підписів у наданих документах у графах Орендодавець та Орендар , виконаних від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом із адвокатським запитом від 28.02.17, який адресовано директору Запорізького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_7, передані 28.02.17 та отримані під розпис 28.02.17 разом з додатками ОСОБА_4

Судом критично оцінюються вказані твердження представника позивача в суді з огляду на те, що позивачем не надано суду доказів того, що 28.02.17 саме оригінал вказаного договору з додатками до нього був переданий директору Запорізького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_7 для експертного дослідження.

Судом прийнято до уваги той факт, що згідно із приписами ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Вбачається, що вірність копії з оригіналу документа, які містяться у справі (т. 1 арк. справи 154-159) та надані до суду позивачем, а саме: договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208, додатку від 08.12.14 № 1 до договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208, акту прийому-передачі обладнання від 08.12.14 до договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208, 30.01.17 засвідчені приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про нотаріат , нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти ін. нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

Відповідно до п.10 ч. 1 ст. 34 вказаного Закону, нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них.

Отже, нотаріальне посвідчення є доказом належного посвідчення документів, про що йдеться у ст. 36 ГПК України, оскільки такий спосіб посвідчення копій документів встановлений та визнається державою.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для не прийняття в якості належних і допустимих доказів для підтвердження обставин справи № 908/3589/16 нотаріально посвідчені копії (т. 1 арк. 154-159) договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208; додатку від 08.12.14 № 1 до договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208; акту прийому-передачі обладнання від 08.12.14 до договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208, наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1). При цьому, об'єктом оренди, що визначено ч. 3 вказаної норми, може бути також окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 ЦК України).

Частиною 1 ст. 762 цього Кодексу визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

На підтвердження права власності ТОВ «Бі-Прайм-3» на майно, яке передано відповідачу в оренду, позивачем до матеріалів справи надана належним чином засвідчена копія видаткової накладної від 05.10.08 № РН-051008 про прийняття від ТОВ Запоріжтехносервіс-К товару на загальну суму 210 600,00 грн. (З ПДВ) (т. 1, арк. спр. 144).

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, 08.12.16 позивачем було виставлено на оплату ТОВ «Александр-Агро» рахунок-фактуру від 08.12.16 № СФ-081216 за договором оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208 на суму 502 200,00 грн. (належним чином засвідчена копія рахунку міститься в матеріалах справи).

Крім того, ТОВ «Бі-Прайм-3» до матеріалів позовної заяви надано лист за вих. 08.12.16 від № 081216, який адресовано позивачем до ТОВ «Александр-Агро» , яким позивач просить відповідача, у зв'язку із закінченням строку оренди обладнання та на виконання п. 6.1.4. договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208, повернути майно до 19.12.16 за адресою Запорізький район, Запорізька область, с. Лукашеве, вул. Центральна, 1б.

На підтвердження направлення ТОВ «Бі-Прайм-3» вказаних вище рахунку-фактури разом з листом на юридичну адресу відповідача та їх отримання останнім, позивачем до матеріалів справи надано належним чином засвідчені копії опису валення в цінний лист, фіскальний чек від 08.12.16 з штрихкодовим ідентифікатором № 6904104738832 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно із яким поштове відправлення за № 6904104738832 вручене за довіреністю 15.12.16 уповноваженому представнику відповідача відповідним працівником ДППЗ УКРПОШТА .

Вказане, в розумінні суду, є належним доказом отримання уповноваженою особою відповідача у цій справі рахунку-фактури від 08.12.16 № СФ-081216 про сплату за договором оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208 502 200 грн. та листа від 08.12.16 за вих. 081216.

Доказів зворотнього відповідачем суду не надано.

Крім того, судом прийнято до уваги те, що позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих. від 22.12.16 № 1 разом з копією акту прийому-передачі від 08.12.14, в прохальній частині якої ТОВ «Бі-Прайм-3» просить відповідача до 25.12.16 перерахувати на розрахунковий рахунок позивача орендну плату за договором оренди обладнання від 08.12.14 № 2014/1208 - 502 200 грн. та повернути обладнання за адресою Запорізький район, Запорізька область, с. Лукашеве, вул. Центральна, 1б.

На підтвердження направлення претензії за вих. від 22.12.16 № 1 разом з копією акту позивачем до матеріалів справи надано опис вкладення та фіскальний чек (том 1, арк. 113).

Вказане відповідачем в ході розгляду справи не спростовано та доказів зворотнього суду не надано.

Умовами п. 4.2. договору сторони визначили, що орендна плата виплачується Орендарем після спливу строку оренди, зазначеного у п. 3.1. цього договору.

За умовами п. 4.3. договору, оплата орендарем орендної плати здійснюється в безготівковій формі після пред'явлення Орендодавцем рахунку, але не пізніше 3 банківських днів після отримання Орендарем рахунку на сплату орендної плати від Орендодавця.

Моментом виконання зобов'язання по сплаті орендної плати орендарем є надходження коштів на розрахунковий рахунок орендодавця (п. 4.4. договору).

Підпунктом 6.1.2. п. 6.1. договору закріплено, що орендар зобов'язаний сплатити орендну плату у розмірі та строки, встановлені цим договором;

За умовами п. 6.4. договору Орендодавець має право вимагати сплату орендної плати згідно з цим договором (підпункт 6.4.2.);

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали цієї справи та умови п. 3.1. договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014/1208, строк оренди до 08.12.16 та складає 2 роки.

Враховуючи, що строк оренди за договором оренди обладнання від 08.12.14 № 2014/1208 сплинув, що позивачем направлено на адресу відповідача рахунок від 08.12.16 № СФ-081216 на сплату орендної плати в сумі 502 200 грн., а також те, що в матеріалах справи наявні докази отримання вказаного рахунку уповноваженою особою відповідача (а саме 15.12.16), суд дійшов висновку, про те що у відповідача (відповідно до умов п. 4.3. договору та ч. 1 ст. 530 ЦК України) виник обов'язок здійснити оплату орендної плати по 18.12.16 включно.

Разом з тим, відповідач позивачу кошти в сумі 502 200 грн. за оренду обладнання за договором оренди обладнання від 08.12.14 № 2014/1208 не перерахував. Доказів зворотнього відповідачем до матеріалів справи не надано.

Розглядаючи справу № 908/3589/16 по суті спору судом взято до уваги наступне.

Відповідач в ході розгляду даної справи в суді заперечував наявність договірних відносин між сторонами, посилаючись, зокрема, на те, що на момент укладення спірного договору оренди з додатком № 1 до нього та актом приймання-передачі обладнання від 08.12.14, директор ТОВ «Александр-Агро» ОСОБА_5, знаходився у щорічній відпустці.

На підтвердження вказаного відповідачем до суду надано належним чином засвідчену копію наказу № 19 к/в від 26.11.14 Про надання щорічної відпустки за підписом директора ТОВ «Александр-Агро» ОСОБА_5 із змісту якого вбачається, що останній вибуває у основну щорічну відпустку на 31 календарний день з 01.12.14 по 31.12.14.

Вказані посилання відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки останні не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, з якими закон пов'язує недійсність (нікчемність) укладених договорів.

Відповідно до приписів ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та ін. правочини.

Стаття 92 ЦК України встановлює, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом (ч. 1). У випадках встановлених законом юридична особа може набувати цивільні права та обов'язки і здійснювати їх через своїх учасників (ч.2). Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч.3).

Статтею 203 ЦК України закріплені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4).

Відповідач в ході розгляду справи в суді не заперечував того факту, що станом на 08.12.14, тобто на дату укладення спірного договору, директором ТОВ «Александр-Агро» був ОСОБА_5

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що ОСОБА_5, як директор ТОВ «Александр-Агро» станом на час укладення договору оренди обладнання від 08.12.14 №2014//1208 з додатком № 1 та акту приймання-передачі обладнання в оренду від 08.12.14, не мав повноважень відповідно до установчих документів на його укладення.

Приписи абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України зобов'язують орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас, саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , в Єдиному державному реєстрі повинні міститись такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування, як юридичних осіб, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру. Так, зокрема, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі із третьою особою (ч.1 ст. 10 Закону). Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (ч. 2 ст. 10 Закону). Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (ч.3 Закону).

Аналогічні положення було закріплено у приписах ст.ст. 17, 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , який діяв станом на час укладення спірного договору.

Відповідачем не надано суду доказів того, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру (…) станом на 08.12.14 у керівника ТОВ «Александр-Агро» ОСОБА_5 були наявні обмеження в частині укладання договорів від імені та в інтересах товариства, та що директор не був уповноважений вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у т.ч. підписувати договори.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При цьому в силу ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 1 ст. 208 ЦК України, для правочинів між юридичними особами встановлена письмова форма.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що за своїм змістом договір оренди обладнання від 08.12.14 № 214//1208 з додатком № 1 до нього, укладений в письмовій формі, підписаний уповноваженими особами сторін та засвідчений печатками юридичних осіб (кожної із сторін), відповідає вимогам законодавства, яке регулює орендні правовідносини, зокрема, визначено: яке обладнання передається (у додатку № 1 до договору), орендна плата, строк оренди, строк оплати, порядок прийняття та передачі орендованого майна, а також інші умови.

А твердження відповідача про те, що наявний у справі договір оренди підпадає під поняття фінансової оренди, який наведено в ПСБО 14 Оренда , так як в тексті договору не вказано, що оренда операційна, судом до уваги не приймається з огляду на те, що вказані твердження представника відповідача не звільняє сторону за договором (у даному випадку Орендаря), обов'язку виконання умов договору оренди.

Судом прийнято до уваги, що відповідачем станом на час прийняття рішення у даній справі по суті спору не надано до справи належних та допустимих доказів, що підтверджують факт підроблення колишнім директором відповідча ОСОБА_5 чи іншою особою спірного договору.

При цьому, як свідчать матеріали справи № 908/3589/16, зокрема ухвала Запорізького районного суду Запорізької області від 21.02.17 по справі № 317/585/17, досудове розслідування № 12017080230000086 за фактом підроблення у 2014 році невстановленою особою договору оренди обладання від 08.12.14 № 2014/1208, укладеного між ТОВ «Бі-Прайм-3» та ТОВ «Александр-Агро» , на яку посилається відповідач на підтвердження своїх доводів, на день вирішення спору у даній справі триває.

У зв'язку з викладеним, вказана обставина не є підставою для звільнення відповідача у цій справі від доказування в порядку ст. 35 ГПК України.

Згідно з вимогами ст. 20 ЦК України, право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Статтею 234 ЦК України унормовано, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ч. 1). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ч. 2). Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами (ч. 3).

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості.

Відповідач не надав суду доказів фіктивності договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014/1208 чи рішення суду, яке набрало законної сили, стосовно визнання договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014/1208 не дійсним.

Відповідно до принципів здійснення господарського судочинства, викладених у статтях 4-2, 4-3, 43 ГПК України, господарський суд розглядає справу на засадах рівності та змагальності сторін, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано доводів позивача викладених у позовній заяві в частині укладення договору.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів належного виконання ним зобов'язань за договором оренди обладнання від 08.12.14 № 2014/1208, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 502 200,00 грн. боргу з орендної плати є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими наявними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, задовольняючи позовну вимогу в частині стягнення орендної плати судом враховано, що згідно з положеннями ст.ст. 3 та 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства (ст.3). Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (ст. 8). Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше 3 років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

А тому, з підстав наведених вище у тексті цього рішення, судом, через не обґрунтованість, відхиляються твердження відповідача викладені у відзиві на позов у цій справі стосовно не передачі технічної документації на передані в оренду станки, а також те, що ніяких первинних документів, які б підтверджували роботу даних станків та нарахування оплати праці працівникам, які б їх обслуговували за період грудень 2014 - березень 2015, взагалі не має.

Тобто, суд виходить з того, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше 3 років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

А не передача документації та обладнання у встановлений чинним законодавством спосіб станом на період керівництва ОСОБА_5 від головного бухгалтера ОСОБА_10 іншому бухгалтеру (у даному випадку ОСОБА_9М.), в розумінні вимог ст. 96 ЦК України, не може бути підставою для звільнення ТОВ «Александр-Агро» від зобов'язань у договірних правовідносинах оскільки юридична особа, у даному випадку вказане товариство, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй (юридичній особі) майном.

Щодо вимоги позивача про повернення майна (обладнання) переданого відповідачу за актом приймання-передачі обладнання в оренду від 08.12.14 за адресою позивача, у зв'язку із закінченням строку оренди, суд зазначає наступне.

Умовами підпункту 6.1.4. п. 6.1. договору визначено, що Орендар зобов'язаний повернути майно після закінчення строку оренди на протязі 10 календарних днів за адресою зазначеною Орендодавцем.

Згідно із підпунктом 6.4.3. п. 6.1. договору, Орендодавець має право по закінчені строку оренди отримати майно від орендодавця в технічно справному стані та в строк, передбачений договором.

За приписами ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вже зазначалось вище, предметом договору майнового найму (згідно із приписами ч. 1 ст. 760 ЦК України) є індивідуально визначена не споживна річ, тобто річ яка не втрачає своїх властивостей у процесі її використання.

У відповідності із положеннями ч. 1 ст. 184 ЦК України, річчю визначеною індивідуальними ознаками, визнають річ, наділену тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Таким чином, у разі закінчення строку дії договору майнового найму у наймача виникає обов'язок повернути передане йому у користування індивідуально визначене майно.

У пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Центральна, 1-б обладнання, яке належить ТОВ «Бі-Прайм-3» , а саме: станок токарно-гвинторізний, балансовою вартістю - 32 000 грн.; станок токарно-гвинторізний, балансовою вартістю - 16 000 грн.; станок токарний, балансовою вартістю - 3 900 грн.; станок наждачний, балансовою вартістю - 10 000 грн.; заточний станок, балансовою вартістю - 9750 грн.; прес гідравлічний 1671М, балансовою вартістю - 37 000 грн.; стенд випробовувальний КИ 22205, балансовою вартістю - 23 000 грн.; стенд випробовувальний КИ-9681, балансовою вартістю - 9 800 грн.; станок для вигинання труб, балансовою вартістю - 9 500 грн.; станок шпон. Фрезерний, балансовою вартістю - 7 900 грн.; шліфувальний станок, балансовою вартістю - 5500 грн.; станок свердлильний 2118, балансовою вартістю - 6 200 грн.; станок свердлильний 2М112, балансовою вартістю - 4 950 грн., загальною балансовою вартістю - 175 500 грн.

Як свідчить зміст акту приймання-передачі майна від 08.12.14 до договору оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208, нотаріально засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи № 908/3589/16, сторонами при його складанні не відображено індивідуальних ознак обладнання (майна), яке передається в оренду позивачем відповідачу, зокрема: інвентарний номер, рік випуску, виробника, технічний паспорт, балансову вартість тощо, що не дає можливості виділити речі зазначені в акті з маси однорідних речей, тобто індивідуалізувати це майно.

У зв'язку із викладеним, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог позивача в частині зобов'язання відповідача передати за адресою позивача майно: станок токарно-гвинторізний, балансовою вартістю - 32 000 грн.; станок токарно-гвинторізний, балансовою вартістю - 16 000 грн.; станок токарний, балансовою вартістю - 3 900 грн.; станок наждачний, балансовою вартістю - 10 000 грн.; заточний станок, балансовою вартістю - 9 750 грн.; прес гідравлічний 1671М, балансовою вартістю - 37 000 грн.; стенд випробовувальний КИ 22205, балансовою вартістю - 23 000 грн.; стенд випробовувальний КИ-9681, балансовою вартістю - 9 800 грн.; станок для вигинання труб, балансовою вартістю - 9 500 грн.; станок шпон. фрезерний, балансовою вартістю - 7 900 грн.; шліфувальний станок, балансовою вартістю - 5 500 грн.; станок свердлильний 2118, балансовою вартістю - 6 200 грн.; станок свердлильний 2М112, балансовою вартістю - 4 950 грн., загальною балансовою вартістю - 175 500 грн., а тому позов задоволенню не підлягає.

З підстав викладених вище судом, через необґрунтованість, залишаються поза увагою надані в судовому засіданні 20.03.17 ТОВ «Бі-Прайм-3» інвентарні картки обліку основних засобів.

Тобто, надання вказаних інвентарних карток типової форми № ОЗ-6 без зазначення в договорі оренди обладнання від 08.12.14 № 2014//1208 індивідуалізуючих ознак (кожного станка (обладнання) у вигляді, зокрема, країна виробник, рік випуску, заводський (інвентарний) номер і таке інше), випробувального стенду чи пресу гідравлічного) та в акті приймання-передачі обладнання в оренду за вказаним договором позбавляє можливості суд дослідити, перевірити та дійти висновку, з посиланням на належні та допустимі докази, про те, що станки та обладнання, про яке йде мова в договорі та акті приймання-передачі, відповідають та є саме тими станками (обладнанням), на які вказує позивач в наданих суду інвентарних картах типової форми № ОЗ-6.

У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягає покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, судовий збір в сумі 7 533, 00 грн. судом покладається на відповідача, в іншій частині - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 , 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 49, 69, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Александр-Агро» (70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Леніна (Центральна), 9, код ЄДРПОУ 03749230) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бі-Прайм-3» (70410, Запорізька область, Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Щаслива, 33, код ЄДРПОУ 35879372) - 502 200 (п'ятсот дві тисячі двісті) грн. 00 коп. боргу за оренду обладнання та 7 533 (сім тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 27.03.17.

Суддя В.Л. Корсун