Рішення

від 16.03.2017 по справі 910/24200/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2017Справа №910/24200/16

За позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Атомкомплект ДП НАЕК Енергоатом

до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова компанія Технополюс

про стягнення 5274360 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Муляр Є.Г. (представник за довіреністю);

від відповідача - Долич О.В. (представник за довірністю);

Степанченко О.В. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Атомкомплект ДП НАЕК Енергоатом звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова компанія Технополюс про стягнення неустойки за Договором поставки №53-129-01-15-00475 від 10.04.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору, поставив обумовлену договором продукцію із порушенням встановленого строку, в наслідок чого у позивача виникло право вимагати від відповідача сплати неустойки, передбаченої п.7.2 Договору в розмірі 5274360 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначили, що розмір неустойки нарахованої позивачем є надмірно великим, відтак стягнення зазначеної суми може призвести до зупинення господарської діяльності товариства та банкрутства останнього.

Крім того, відповідачем в ході розгляду справи через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій до 100000 грн.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.04.2015 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Атомкомплект (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова компанія Технополюс (далі - відповідач, постачальник) укладено Договір поставки №53-129-01-15-00475, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі поставити обладнання радіаційного контролю потужності дози гамма-випромінення в гермооб'ємі виробництва: консорціуму Техноатом : ЗАТ КПП Атомприбор , Росія та ТОВ ПФК Технополюс , Україна, для ВП Южно-Українська АЕС ДП НАЕК Енергоатом (продукція), а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціни і строки поставки зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (Додаток №1 до Договору).

Згідно з п.3.1 Договору, сума договору становить 32760000 грн. у тому числі ПДВ 20% - 5460000 грн.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору визначено, що строк поставки продукції зазначений в специфікації.

Поставка продукції згідно специфікації здійснюється автотранспортом постачальника на умовах DDP - склад Южно-Українського відділення ВП Складське господарство ДП НАЕК Енергоатом , 55000, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., згідно Інкотермс 2000. Постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки продукції із зазначенням номенклатури, вартості та кількості одиниць партії продукції, що поставляється.

У відповідності до п.5.1 Договору, датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувача.

Згідно з п.6.3.1 Договору, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором, а також супровід постачання продукції в обсязі ТВ.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором (п.7.1 Договору).

Відповідно до п.7.2 Договору, за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення (включно з днем фактичної поставки, відповідно до видаткової накладної) але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язання. За прострочення поставки продукції понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.

Пунктом 10.1 Договору визначено. що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині оплати за поставлену продукцію, до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених договором - до закінчення терміну дії гарантії.

Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього договору, та виконання діючих зобов'язань (п.10.3 Договору).

Специфікацією №1 до Договору поставки №53-129-01-15-00475 від 10.04.2015 сторони погодили строки поставки продукції та визначили строк - червень 2015 року для поставки позиції 1.1 - Блоку детектування БДРГ-47Р та строк - серпень 2015 року для поставки позиції 1.2 - Блоку детектування БДРГ-47Р.

В подальшому, 30.06.2015 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки №53-129-01-15-00475 від 10.04.2015 відповідно до умов якої сторони погодили збільшити строк поставки продукції та визначили строк до серпня 2015 року для поставки позиції 1.1 - Блоку детектування БДРГ-47Р та строк до вересня 2015 року для поставки позиції 1.2 - Блоку детектування БДРГ-47Р.

Крім того, сторони погодили викласти п.10.1 Договору у наступній редакції: договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2016, а в частині оплати за поставлену продукцію, до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених договором - до закінчення терміну дії гарантії .

Таким чином, відповідач мав поставити обумовлену договором продукцію у строк до серпня 2015 року (включно) для позиції 1.1 визначеної у специфікації та до вересня 2015 року (включно) для позиції 1.2 визначеної у специфікації.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Акту приймання-передачі ТМЦ №04-072 від 08.08.2016 відповідач передав позивачеві продукцію обумовленого Договором поставки №53-129-01-15-00475 від 10.04.2015 на загальну суму 32760000 грн. 08 липня 2016 року, тобто з порушенням визначених договором строку на поставку продукції.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач передав позивачеві обумовлену договором продукцію з порушенням строків поставки, визначених договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 5.4 Договору визначено, що за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення (включно з днем фактичної поставки, відповідно до видаткової накладної) але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язання. За прострочення поставки продукції понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.

Разом з тим, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі викладеного позивачем заявлено до стягнення з відповідача для позиції 1.1 визначеної у специфікації (строк поставки серпень 2015 року) пеню в розмірі 1736280 грн. та штраф в сумі 1146600 грн. за період з 01.09.2015 по 15.12.2015 та для позиції 1.2 визначеної у специфікації (строк поставки вересень 2015 року) пеню в розмірі 1244880 грн. та штраф в сумі 1146600 грн. за період з 01.10.2015 по 15.12.2015, на загальну суму 5274360 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та штрафу, судом встановлено, що вказані нарахування проведено у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства.

Разом з тим, стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За приписами ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Положеннями п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відтак, враховуючи наведені відповідачем обставини, приймаючи до уваги наявне в матеріалах справи листування між позивачем, відповідачем та контрагентами відповідача, також зважаючи на те, що затримка поставки обумовленої договором продукції відбулася не тільки з вини відповідача, а і в наслідок того, що відповідними контролюючими органами своєчасно не було надано дозволу на експорт виготовленої продукції, крім того, зважаючи на те, що стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 5274360 грн. може призвести до фактичного зупинення діяльності підприємства, що призведе до його банкрутства та звільнення працівників останнього, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених позивачем до стягнення, підлягає частковому задоволенню, та вважає за належне стягнути з відповідача штрафні санкції за несвоєчасне постачання продукції в розмірі 1000000 грн., з яких - 500000 грн. пені та 500000 грн. штрафу.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова компанія Технополюс (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 5-А; ідентифікаційний код 31305025) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу Атомкомплект ДП НАЕК Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 108-А; ідентифікаційний код 26251923) неустойку в розмірі 1000000 (один мільйон) грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 28.03.2017

Суддя Я.В. Маринченко