Рішення

від 24.03.2017 по справі 910/21695/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2017Справа №910/21695/16

За позовом Державного підприємства "Зарічненське лісове господарство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексім"

про стягнення 89 702, 60 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Троневич В.В. - представник з довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Зарічненське лісове господарство" (далі - позивач, Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексім" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення суми основного боргу в розмірі 86 831, 79 грн., а саме: за отриману лісопродукцію - 74 496, 15 грн., витрати на подачу, прибирання та користування вагонами - 11 585, 64 грн., витрати на карантинні сертифікати - 750, а також суму на яку збільшилася заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 900, 45 грн. та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 592, 36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2016 р. порушено провадження у справі (Суддя Головатюк Л.Д.).

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/342 від 01.02.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/21695/16 у зв'язку з неможливістю судді Головатюка Л.Д. здійснювати правосуддя.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 01.02.2017 року, справу № 910/21695/16 передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 р. справу № 910/21695/16 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду на 24.03.2017 р.

Під час судового засідання 24.03.2017 р. представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовні заяві. Крім того, позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме:

- довіреність від 04.01.2017 р. № 19;

- довідку про відкриття рахунку від 22.12.2016 р. № 161222SU09060300;

- акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2015 по 01.12.2015;

- специфікації - накладні №№ 3, 4, 5;

- карантинні сертифікати №№ 75/17-025/ВК-585108, 75/17-025/ВК-585109, 75/17-025/ВК-535110.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в дане судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвала суду у даній справі від 03.02.2017 надіслана відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Крім того, йому надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2015 року між сторонами було укладено договір, відповідно до умов якого позивач продає, а покупець купує на умовах франко-склад Продавця баланси хвойних порід діаметром 10-14 см, довжиною .

Загальна кількість товару складає - 300 м. куб. (п 2.1 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору ціна на товар встановлена національній валюті України за 1 м. куб., на умовах франко-вагон та складає 450 грн. з ПДВ.

Вартість завантаження та реквізит входить в ціну позову (п. 3.2 договору).

Вартість залізно дорожнього тарифу, подача, прибирання та користування вагонами не входить в ціну товару (п. 3.3. договору).

Загальна сума договору - 135 000, 00 грн. (п. 3.4 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що приймання товару по кількості здійснюється уповноваженими представниками обох сторін на складі продавця перед завантаженням на транспортний засіб, з підписанням акту приймання-передачі.

Термін поставки - 4 квартал 2015 року (п. 4 договору).

Умови оплати (платіж) - 100 % передоплата (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 9.1. договору, даний договір ступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2015р.

На виконання укладеного правочину 09.11.2015 року Підприємство відгрузило Товариству вищезазначений товар на загальну суму 74 496,15 грн., відповідно до специфікацій-накладних №№ 3, 4, 5. Вказана обставина підтверджуються наявною матеріалах справи копією видаткової накладної від 09.11.2015 року № 1174.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань щодо поставки спірного також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов Договору.

Крім того, позивач посилається на те, що позивачем на виконання п. 3.3. договору позивачем оплачено вартість подачі, прибирання та користування вагонами в розмірі 11 585, 64 грн. та витрати на карантинні сертифікати в розмірі 750 грн., на загальну суму 12 335, 64 грн. Даний факт підтверджується копіями карантинних сертифікатів від 06.11.2015 року №№ 75/17-025/ВК-585108, 75/17-025/ВК-585109, 75/17-025/ВК-535110.

У той же час всупереч умовам вищенаведеного договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості поставленого йому товару у встановлений строк не виконав, заборгувавши таким чином Підприємству 86 831, 79 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 ГПК України).

Враховуючи те, що сума боргу відповідача, яка складає 86 831, 79 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і Товариство на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Підприємства до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, а тому позов підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі статті 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача 900, 45 грн. інфляційних втрат та 592, 36 грн. трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості за кожний місяць у період з листопада 2015 року по січень 2016 року включно.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлені позивачем до стягнення розміри трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства і не суперечать положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вищевказаних сум також підлягають задоволенню в повному обсязі.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексім" (03039, місто Київ, провулок Приладний, будинок 4-Б, ідентифікаційний код 30779287) на користь Державного підприємства "Зарічненське лісове господарство" (34000, Рівненська область, Зарічненський район, селище міського типу Зарічне, вулиця Центральна, будинок 78, ідентифікаційний код 00992823) 86 831 (вісімдесят шість тисяч вісімсот тридцять одну) грн. 79 коп. основного боргу, 900 (дев'ятсот) грн. 45 коп. інфляційних втрат, три проценти річних у розмірі 592 (п'ятсот дев'яносто дві) грн. 36 коп., а також 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.03.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко