Рішення

від 13.03.2017 по справі 910/24061/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017Справа №910/24061/16

За позовомВійськової частини НОМЕР_1

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Вертолсервіс»

простягнення 186300 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Військова частини НОМЕР_1 звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертолсервіс» про стягнення 186300 грн. штрафних санкцій за Договором про закупівлю послуг за державні кошти №1 від 20.05.2016.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №1 про закупівлю послуг за державні кошти від 20.05.2016 в частині своєчасної поставки обумовленого договором товару.

Договором було визначено, що відповідач повинен поставити позивачеві товар у строк 120 календарних днів з дати підписання договору, тобто до 17.09.2016 включно, проте фактичною датою поставки товару є 02.11.2016, що підтверджується актом прийому-передачі товару.

Відтак, оскільки п.7.2 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язань з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню в розмірі 72900 грн. та штраф в сумі 113400 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 186300 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте до початку розгляду справи через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.05.2016 між Військовою частиною НОМЕР_1 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вертолсервіс» (продавець), укладено Договір про закупівлю послуг за державні кошти №1, відповідно до умов якого продавець зобов`язується у 2016 році поставити покупцю товар (30.30.5 Частини повітряних і космічних літальних апаратів, інші (34730000-3 Частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів) лопаті рульового гвинта (виріб 246-3922-00) для військового вертольота Ми-14ПЧ), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (п.п.1.1, 1.2 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору, ціна цього договору становить 1620000 грн. у тому числі ПДВ 270000 грн.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки проводяться після прийому-передачі товару шляхом оплати покупцем товару протягом 30 банківських днів з дня надходження з Державного бюджету України на реєстраційний рахунок замовника коштів, підписання сторонами акту приймання та здавання товару на підставі видаткової накладної, та пред`явлення продавцем рахунка на оплату товару.

Відповідно до п.5.1 Договору, термін поставки товару не більше 90 календарних днів з дати підписання договору.

Згідно з п.6.3.1 Договору, продавець зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

У разі не виконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п.7.1 Договору).

Пунктом 7.2 Договору визначено, що за порушення строків виконання зобов`язань, передбачених п.5.1 договору, з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з п.10.1 Договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не пізніше 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків та гарантійних зобов`язань до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатковим договором №1 до Договору про закупівлю послуг за державні кошти №1 від 20.05.2016 сторони погодили внести зміни в основний договір та продовжити термін поставки товару у строк не більше 120 календарних днів з дати підписання договору.

Таким чином, враховуючи підписання сторонами Додаткового договору до у про закупівлю послуг за державні кошти №1 від 20.05.2016 відповідач мав поставити обумовлений договором товар у строк до 17.09.2016 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, на виконання умов договору, поставив позивачеві обумовлений договором товар 02.11.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту приймання та здавання товару від 02.11.2016, тобто з порушенням строків визначених договором.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт прострочення відповідачем строків поставки товару належним чином підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що за порушення строків виконання зобов`язань, передбачених п.5.1 договору, з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Разом з тим, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки за період з 18.09.2016 по 02.11.2016 відповідно до якого сума пені становить 72900 грн., сума штрафу в розмірі 7% складає 113400 грн., суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та відповідності умовам закону та договору, відтак зазначені суми підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вертолсервіс» (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, буд. 50; ідентифікаційний код 39346865) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 72900 (сімдесят двi тисячi дев`ятсот) грн. пені, 113400 (сто тринадцять тисяч чотириста) грн. штрафу та 2795 (двi тисячi сімсот дев`яносто п`ять) грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 28.03.2017

Суддя Я.В. Маринченко