Рішення

від 20.03.2017 по справі 133/1709/16-ц

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 133/1709/16-ц

20.03.17

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого - судді Сєчко В.Л.,

з участю секретаря Паращенко Л.І.

адвоката ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні в м. Козятині

розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до СВК Дружба про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до СФК «Дружба» про витребування із незаконного володіння земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1584 га , що знаходиться на території Миколаївської сільської ради Козятинського району Вінницької області. В обґрунтування позовних вимог вказала , що вона являється власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1584 га , що знаходиться на території Миколаївської сільської ради Козятинського району Вінницької області. Право приватної власності на земельну ділянку внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності . Раніше земельна ділянка перебувала в користуванні СВК Дружба . В подальшому надавати відповідачу в користування земельної ділянки в неї наміру не було та належним чином договір оренди з СВК Дружба оформлений не був . 17 грудня 2015 року вона передала належну їй на праві власності земельну ділянку в оренду СФГ Вікторія с. Миколаївка Козятинського району, що підтверджується договором оренди землі, укладеного між нею, ОСОБА_2 та СФГ Вікторія в особі голови господарства ОСОБА_3. Право оренди внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30 грудня 2015 року, що підтверджується витягом № 51316939 .

З відповідачем договір оренди земельної ділянки не оформлений відповідно до вимог закону, але він продовжує користуватись земельною ділянкою без достатньої правової підстави та добровільно їй повернути відмовляється . Також незаконними діями відповідача їй заподіяно матеріальні збитки в сумі 4039,88 грн. , які виражаються в прибутку який би вона отримала від СФГ Вікторія в якості орендної плати .

Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримали в повному обсязі викладені в позовній заяві обставини та вимоги і просять їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 суду пояснив, що коли укладався акт прийомки -передачі межових знаків на зберігання підпис за ОСОБА_5 здійснено іншою особою. СВК Дружба самовільно не захвачувало земельну ділянку , оскільки з позивачем був укладений договір оренди,який остання підписала добровільно. Позивач написала заяву до СВК Дружба про розірвання договору оренди,тим самим визнавши його існування . СВК Дружба не мав змоги не використовувати дану земельну ділянку , оскільки земельна ділянка була в загальному масиві, не було межових знаків. Також вказав , що повідомлення про закріплення межових знаків земельної ділянки і про проведення відповідних робіт СВК Дружба не отримувало , а тому було порушено вимоги інструкції виділення меж в натурі . Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі .

Представник відповідача ОСОБА_6 суду пояснив , що починаючи з 2013 року між СВК Дружба та ОСОБА_2 наявний договір оренди , підписаний ОСОБА_2 , тим самим вона добровільно передала у користування земельну ділянку. Протягом 2013-2015 років позивачка отримувала орендну плату за користування земельною ділянкою , а господарством справлялись податки на прибуток. 13.10.2015 позивач подала заяву про розірвання договору оренди , тим самим визнавши про його існування . 10.11.2015 рішенням Правління СВК Дружба відмовлено в задоволені заяви та дане рішення затверджене на загальних зборах СВК Дружба .

Вважає, що акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання не відповідає вимогам чинного законодавства, підписи осіб за користувачів суміжних земельних ділянок здійснені особами , не уповноваженими на те. відповідно до вимог чинного законодавства . А тому необхідно вважати , що земельна ділянка ОСОБА_2, не є земельною ділянкою , що виділена в натурі . СВК Дружба не може самостійно визначити межі земельної ділянки . Також вказав , що позивачка обрала неналежний спосіб захисту, оскільки у даному випадку діє положення ст.216 ЦК України, так як укладений договір оренди і застосовується двостороння реституція . Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі .

Також в запереченнях на позов відповідач вказав , що реєстрація права оренди по договору не може слугувати підставою для твердження про обов'язковість положень договору оренди для третіх осіб.

Дослідивши докази та заслухавши пояснення сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, відповідно до свідоцтвом про право власності від 18.09.2015, виданим Реєстраційною службою Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1584 га, що знаходиться на території Миколаївської сільської ради, Козятинського району, Вінницької області, кадастровий номер - 0521485400:04:005:0168 (а.с.4)

Право приватної власності на земельну ділянку внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується Витягом за № 44109773 від 18.09.2015 (а.с.5).

02.04.2013 між ОСОБА_2 та СВК Дружба підписаний договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,9434 га, строком на 10 років. Право оренди земельної ділянки не зареєстровано в установленому законом порядку.

Відповідно до положень закріплених в ч 2 ст. 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статей 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Підпунктом 6 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Аналіз діючих норм законодавства дає підстави суду зробити висновок, що СВК Дружба та ОСОБА_2, не мали права підписувати 02.04.2013 договір про оренду земельної ділянки. Протягом 2013, 2014, 2015, 2016 років СВК Дружба незаконно використовує земельну ділянку право власності на яку оформлено гр. ОСОБА_2

Позивачка отримувала орендну плату за 2013,2014,2015 роки, відповідно до довідки СВК Дружба №238 від 12.10.2016 та відомостей на видачу (а.с.99,105-115) .

СВК Дружба сплачував протягом 2013,2014,2015,2016, фіксований податок, прибутковий податок, на підставі договору оренди від 02.04.2013 (а.с.100,101)

13 жовтня 2015 року ОСОБА_2 подала до СВК Дружба заяву про розірвання договору оренди землі. 10 листопада 2015 року рішенням Правління СВК Дружба у задоволенні даної заяви відмовлено. Дане рішення затверджено Загальними зборами СВК Дружба (а.с.12,77).

23 березня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до СВК Дружба із листом , що остання не має наміру укладати договір оренди СВК Дружба та , що земельна ділянка винесена в натурі на місцевості, згідно закону. (а.с.13) .

ОСОБА_2 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки із цільовим призначенням 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка розташована за адресою : Миколаївська сільська рада , Козятинського району Вінницької області з метою встановлення меж, уточнення площі, класифікації угідь . Межові знаки встановлені та передані на зберігання ОСОБА_2 Складено кадастрові плани на земельну ділянку , експлікацію земель.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила , що працює землевпорядником в Миколаївській сільській раді та те , що не була присутня при передачі землі з СВК Дружба до СФГ Вікторія . Не підписувала ніяких документів , щодо винесення меж в натурі , щодо земельної ділянки ОСОБА_2 та не отримувала відповідних повідомлень , щодо проведення відповідних робіт .

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що працює сільським головою Миколаївської сільської ради . По даній справі нічого не може пояснити , лиш те , що в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання поставив свій підпис, замість померлої ОСОБА_9

Відповідно до ч 4 ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Судом встановлено та не заперечується сторонами , що договір оренди земельної ділянки від 02.04.2013 між ОСОБА_2 та СВК Дружба не зареєстрований. Відповідно посилання представників відповідача на те, що реєстрація права оренди по договору не може слугувати підставою для твердження про обов'язковість положень договору оренди для третіх осіб, та те що позивач підписала договір оренди і тому він вважається укладеним є безпідставними та які не витікають з вимог діючого законодавства.

Відповідач посилається на те , що позивач обрала неналежний спосіб захисту своїх прав , оскільки у таких випадках діє положення ст.216 ЦК України (недійсність правочину), оскільки між сторонами був укладений договір оренди. Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» недійсним може бути визнано лише укладений договір. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

А тому особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Виходячи з наведеного позивач вірно визначила характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права та можливість його захисту в спосіб шляхом витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Твердження представників відповідача про те, що відповідач не має змоги повернути земельну ділянку, оскільки вона знаходиться на полі, яке використовується підприємством загальним масивом, акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання не відповідає вимогам чинного законодавства, є безпідставним, так як технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, здійснена відповідно до вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 18.05.2010 N 376 . Розроблення технічної документації із землеустрою та послуги щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) надані землевпорядною компанією, що має відповідну ліцензію на виконання землевпорядних робіт.

В п.п. 19, 23 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року визначено, що застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Відповідно до статті 387 ЦК та частини 3 статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача. При цьому суди повинні мати на увазі, що право власності на рухоме майно доводиться за допомогою будь-яких передбачених процесуальним законодавством доказів, що підтверджують виникнення такого права у позивача. Факт знаходження майна на балансі особи сам по собі не є доказом права власності чи законного володіння.

Судом встановлено та не заперечується сторонами , що протягом з 2013,2014,2015 років відповідач користувався земельної ділянкою власником якої являється позивач. На письмове повідомлення про витребування земельної ділянки відповідач відмовив та без згоди позивача, користується належною їй земельною ділянкою і не повертає земельну ділянку в добровільному порядку, земельна ділянка належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності, а тому суд дійшов до виноску про витребування з незаконного володіння СВК Дружба земельної ділянки належної позивачу на праві власності.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина друга статті 22 ЦК України).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 12 Постанови від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ вирішуючи позови про відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, суди повинні мати на увазі, що згідно зі статтями 156, 157 ЗК України відшкодування збитків здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та юридичними особами, які використовують земельні ділянки і діяльність яких обмежує права власників та землекористувачів, а тому до даних правовідносин підлягають застосуванню ст.ст.152,157 ЗК України.

Зі змісту ст.390 ЦК вбачається, що при витребуванні майна з чужого незаконного володіння власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

17.12.2015 між ОСОБА_2 та СФГ Вікторія укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,1584 га, строком на 15 років . Договір зареєстрований 14.09.2015 у Реєстраційній службі Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 728595505214, відповідно до ОСОБА_8 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.5).

Враховуючи, що СВК Дружба протягом 2016 року незаконно використовувало земельну ділянку право власності на яку належить ОСОБА_2, незаконними діями відповідача позивачу заподіяно матеріальні збитки у вигляді не отриманої прибутку у вигляді орендної плати за оренду землі відповідно до договору оренди землі від 17 грудня 2015 року, укладеного між позивачем та СФГ Вікторія , в сумі 4 039,88 гривень.

Виходячи з наведеного необхідно стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Дружба с. Миколаївка, Козятинського району, Вінницької області) на користь ОСОБА_2 4039, гривень 88 копійок завданої матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати по сплаті .

Керуючись ст. ст.22, 373, 387, 390 ЦК України, ст. 6 ЗУ «Про оренду землі» , України, ст.209,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння Сільськогосподарського виробничого кооперативу Дружба с. Миколаївка, Козятинського району, Вінницької області, належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею, 3,1584 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миколаївської сільської ради Козятинського району, вінницької області кадастровий номер 0521485400:04:005:0168

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Дружба с. Миколаївка, Козятинського району, Вінницької області (ЄДРПОУ 03732057) на користь ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_1) 4039, гривень 88 копійок завданої матеріальної шкоди, 551 гривню 20 копійок за сплату судового збору, 1000 гривень за надання правової допомоги.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя - підпис ОСОБА_10

З оригіналом вірно. Суддя Секретар

Дата документу 20.03.17