Ухвала

від 21.03.2017 по справі 521/14088/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/3131/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Цихиселі Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01.12.2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОП-ПІВДЕНЬ про стягнення грошових коштів,

встановила:

17 серпня 2016 року позивачОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача грошові кошти.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 2 8 вересня 2010 р. між ТОВ ЕКОП-ПІВДЕНЬ , в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено попередній договір купівлі-продажу, предметом якого була оплата ОСОБА_3 збудованої квартири в офісно-житловому комплексі.

Договірна вартість квартири складає 456 660,00 грн. Позивач стверджував, що умови вказаного договору були повністю виконані, сплачено відповідачу 57 706,45 доларів США. На підтвердження цього позивачем була надана копія довідки ТОВ ЕКОП-ПІВДЕНЬ від 28 вересня 2010 року.

За умовами договору купівлі-продажу №56Б/28-09/10 відповідач ТОВ ЕКОП-ПІВДЕНЬ повинен був забезпечити не пізніше 01 березня 2011 року укладання основного договору купівлі-продажу квартири в нотаріальній формі і передати ОСОБА_3 квартиру у власність.

ОСОБА_3 посилалась на те, що ТОВ ЕКОП-ПІВДЕНЬ частково виконало договір, проте на протязі декількох років з різних причин відтерміновував оформлення права власності на спірний об'єкт нерухомості, а в листопаді 2014 року відмовив позивачу в оформленні права власності та передачі спірної квартири у власність.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом та просила стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1 431 445, 82 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2016 позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені частково та було стягнуто з ТОВ ЕКОП-ПІВДЕНЬ на користь ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 10 000 грн. та судовий збір у сумі 100 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 ставить питання про скасування даного судового рішення із ухваленням нового - про часткове задоволення її позовних вимог, а саме, про стягнення з відповідача на її користь 446 660 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 вересня 2010 року між ТОВ ЕКОП- ПIВДЕНЬ , в особі директора ОСОБА_4, та ОСОБА_5 (колишнє прізвище позивача ОСОБА_3Г.) було укладено попередній договір купівлі - продажу № 56 Б /28-09/10, пунктом 2.1 якого встановлено, що предметом даного договору є оплата покупцем - ОСОБА_5 збудованої в офісно-житловому комплексі, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська 39-41, квартири на умовах та в порядку, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 3.1 попереднього договору купівлі-продажу № 56 Б /28-09/10, договірна ціна квартири складає 456 660,00 грн. Оплата здійснюється Покупцем по платіжним реквізитам Продавця, за встановленим у цьому пункті графіком.

Однак, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22.04.2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24.06.2015 року, встановлено, що вищевказаний попередній договір купівлі-продажу №56 Б /28-09/10, укладений 28.09.2010 року між ОСОБА_5 та ТОВ ЕКОП-ПІВДЕНЬ , не був посвідчений нотаріально. Оскільки сторонами при укладенні попереднього договору не були дотримані вимоги законодавства щодо його обов'язкового нотаріального посвідчення, то спірний попередній договір є нікчемним з моменту його укладення.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, вказаний попередній договір визнаний нікчемним і зазначені обставини вважаються встановленими і доказуванню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про повернення їй сплачених грошових коштів у сумі 456 660 грн., сплачених нею в якості авансу за попереднім договором, то суд дійшов обгрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні цих позовних вимог, виходячи з наступного.

Звертаючись позовом до суду, позивач зазначив, що на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу №56 Б /28-09/10, ним було сплачено відповідачу 57 706,45 доларів США, що в еквіваленті станом на 28 вересня 2010 року дорівнювало 456 660 грн., на підтвердження чого позивачем була надана суду копія довідки ТОВ ЕКОП-ПІВДЕНЬ від 28 вересня 2010 року (а.с.13).

Із вказаної довідки від 28.09.2010 року, виданої ТОВ ЕКОП-ПІВДЕНЬ , слідує, що квартира, придбана ОСОБА_5 згідно договору купівлі-продажу №56 Б /28-09/10 від 28 вересня 2010 року, оплачена в повному обсязі.

Однак, позивач не надала суду доказів сплати на користь ТОВ ЕКОП-ПІВДЕНЬ грошових коштів у сумі 456 660 грн., не було надано первинних бухгалтерських документів, квитанцій, касового ордеру чи інших належних документів, які б підтверджували сплату вказаних коштів, як то було передбачено вищевказаним попереднім договором.

З цих підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищезазначена довідка від 28.09.2010 року не є належним доказом про оплату повного розміру коштів, обумовлених попереднім договором, оскільки ця довідка не містить розміру фактично сплаченої ОСОБА_5 суми коштів за придбання нерухомого майна, у зв'язку з чим не може підтверджувати належне виконання зобов'язань позивачем.

При цьому доводи апелянта про те, що суд безпідставно визнав вказану довідку неналежним доказом, є необґрунтованими, оскільки суд визнав вказану довідку неналежним доказом саме стосовно отримання відповідачем від позивача грошових коштів у сумі 456 660 грн.

Більше того, вищевказаним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2015 року, яке набрало законної сили, вищезазначена довідка визнана неналежним доказом у справі, а тому ця обставина також вважається встановленою і не підлягає доказуванню (абзац 11 а.с.53).

Що стосується посилання апелянта на те, що вказаним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2015 року попередній договір не визнавався нікчемним, то вони є безпідставними, оскільки спростовуються текстом мотивувальної частини цього рішення (абзац 4 а.с.53).

Разом з цим, суд дійшов правильного і обгрунтованого висновку про те, що позивачем ОСОБА_5 станом на 24 листопада 2014 року було сплачено за вказаним договором лише 10 000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ ЕКОП-ПІВДЕНЬ № 2411/ЭЮ від 24.11.2014 року (а.с.14).

З цих підстав, суд обгрунтовано стягнув з ТОВ ЕКОП-ПІВДЕНЬ на користь позивача сплачені нею 10 000 грн. та судовий збір у сумі 100 грн. і рішення суду в цій частині не оскаржується.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01.12.2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції України.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_6

ОСОБА_2